ЛЕКЦІЯ ЧЕТВЕРТА

ВТРАТА І НАБУТТЯ

У колах удосконалювальників часто заходить мова про зв’язок між втратою і набуттям. Звичайні люди теж це обговорюють. А як ми, удосконалювальники, маємо ставитися до втрати і набуття? У цьому ми відрізняємося від звичайних людей. Вони бажають отримати особисту вигоду. Думають про те, як жити краще та комфортніше. Ми ж думаємо не так, а якраз навпаки. Те, чого прагнуть звичайні люди, нас не спокушає. А те, що здобуваємо ми, звичайні люди ніколи не отримають, хоч і мріють про це, адже такі речі можна здобути тільки шляхом удосконалення.

Під втратою ми маємо на увазі втрату не у вузькому розумінні. Коли згадуєш про втрату, деякі відразу думають: «Втрата — це, мабуть, коли жертвуєш трохи грошей; коли бачиш, що хтось має фінансові труднощі, трохи допомагаєш; якщо зустрів на вулиці жебрака, щось йому подаєш». Це теж своєрідне відмовлення, втрата, але це означає, що ти більш спокійно ставишся тільки до одного питання — до грошей чи матеріальних цінностей. Якщо спокійно ставишся до матеріального, звичайно, — це теж один з аспектів втрати, один із досить важливих аспектів. Але втрата, про яку говоримо ми, не обмежується такими вузькими рамками. У процесі вдосконалення ми як практикувальники маємо відмовитися від величезної кількості пристрастей: від прагнення показати себе, заздрості, потягу до боротьби, радості. Слід позбутися дуже-дуже багатьох найрізноманітніших пристрастей. Втрата, про яку ми говоримо, має широке значення. У всьому процесі вдосконалення слід втрачати всілякі пристрасті та бажання звичайних людей.

Можливо, хтось подумав: «Ми вдосконалюємося серед звичайних людей. Якщо все втратити, чи не станемо ми схожими на ченців і черниць? Втратити все, мабуть, неможливо». Наша школа вимагає, щоб та частина практикувальників, які вдосконалюються серед звичайних людей, вела своє вдосконалення саме в суспільстві звичайних людей; щоб вони максимальною мірою були схожими на звичайних людей. У матеріальному плані насправді ти нічого не втрачаєш. Немає проблеми в тому, що ти обіймаєш високу посаду чи заробляєш великі гроші. Ключ лише в тому, чи можеш ти відкинути пристрасть до цих речей.

Наша школа прямо вказує на пристрасті людини. Коли зачіпають твої особисті інтереси або коли перебуваєш у суперечностях із людьми, чи можеш ти дивитися на ці проблеми легко й байдуже? Ось ключове питання. Людина, яка вдосконалюється у монастирі, у глухих горах чи дрімучих лісах, повністю ізолюється від суспільства, і такі умови мимоволі змушують її втратити пристрасті звичайних людей. Вона за таких обставин не може отримати ніяких матеріальних вигід. У такий спосіб її змушують зазнати втрати. Ті, хто вдосконалюється серед звичайних людей, ідуть не таким шляхом. Вимагається, щоб вони знайшли спосіб, як ставитися байдуже до всього цього саме в життєвих умовах звичайних людей. Певна річ, це дуже важко. Але це ключова річ у нашій школі. Тому втрату, про яку ми говоримо, слід розуміти у широкому, а не у вузькому значенні. Розглянемо випадок, коли робиш добрий учинок, жертвуєш комусь дрібні гроші. Поглянь на теперішніх вуличних жебраків. Деякі з них заробляють на жебракуванні і, можливо, навіть мають більше грошей за тебе. Нам слід звертати увагу на головне, а не на другорядне. Це самовдосконалення, вдосконалюватися треба велично, спрямовуючи увагу на головне. У процесі втрати насправді ми втрачаємо саме погані речі.

Часто люди вважають добрим те, за чим вони женуться. Насправді ж із погляду високих рівнів вони женуться за тими речами, щоб задовольнити жалюгідні корисливі інтереси звичайних людей. У релігії кажуть: «Хоч як багато грошей і хоч яку високу посаду ти маєш, ти будеш насолоджуватися цими речами лише кілька десятків років. Ти не приніс їх, коли народився, і не забереш їх після смерті». Чому Гун настільки дорогоцінний? Тому, що він росте прямо у твоїй душі, його можна принести, коли народжуєшся, і взяти із собою, коли помираєш. До того ж він безпосередньо визначає твій Плід удосконалення. Тому вдосконалюватися й важко. Інакше кажучи, лише шляхом відмови від поганих речей ти можеш повернутися до джерел і віднайти своє істинне «я». А що ж ти в такому разі здобудеш? Ти підвищиш свій рівень і зрештою здобудеш Істинний Плід, досягнеш Повної Досконалості. Буде розв’язано основну проблему. Певна річ, одразу позбутися всіляких бажань звичайних людей і досягти критерію справжнього вдосконалювальника все-таки важко. Треба робити це поступово. Почувши це, ти можеш подумати: «Учитель сказав, щоб ми робили це поступово, тоді не будемо й поспішати». Так не можна! Ти маєш висувати до себе суворі вимоги. Проте ми дозволяємо тобі підвищуватися поступово. Якби ти сьогодні відразу все виконав, то сьогодні вже став би Буддою. Це нереально. Ти можеш досягти цього поступово.

Втрачаємо ми, по суті, погані речі. І що ж це? Це карма. Вона разом з усілякими пристрастями людини доповнюють одне одного. Наприклад, звичайні люди мають усілякі погані думки і, скоюючи заради власної вигоди різноманітні злі вчинки, отримують чорну речовину — карму. Це безпосередньо пов’язано з нашими власними думками, з нашим серцем, тож, щоб позбутися цих поганих речей, спочатку треба виправити своє серце.

ПЕРЕТВОРЕННЯ КАРМИ

Біла та чорна речовина можуть перетворюватися одна на одну. Це перетворення має місце, коли між людьми виникає суперечність. Коли вчиняєш добре, отримуєш білу речовину — Де; коли вчиняєш погано, отримуєш чорну речовину — карму. Їх також можна отримати в спадок. Хтось питає: «Чи правда, що людина має карму через те, що робила погані справи в першій половині свого життя?» Не обов’язково так, адже люди накопичили карму не за одне життя. З погляду вдосконалювальників, душа безсмертна. Якщо душа безсмертна, вона, можливо, мала суспільну діяльність і до цього життя. Отже, у попередньому житті вона, ймовірно, заборгувала комусь, ображала когось чи скоювала інші злі вчинки, убивала живих істот тощо. Через це вона могла створити карму. Ці речі накопичуються в інших просторах, і людина завжди носить їх із собою. Так само з білою речовиною. І це не єдине їх джерело. Ці речовини могли накопичитися в роді людини; предки могли передати їх у спадок. Раніше старі люди казали: «Примножуйте Де, примножуйте доброчесність!»; «Ваші предки накопичили Де»; «Ця людина втрачає Де, втрачає доброчесність». Як же правильно вони казали! Нині звичайні люди байдуже ставляться до таких слів. Говориш деяким молодим людям про аморальність і про нестачу Де, а вони пропускають це повз вуха. Насправді ж значення Де, доброчесності, є дуже глибоким; Де — це не тільки шляхетне мислення й висока моральність, що слугує еталоном для сучасних людей, — Де також є реальною матерією. Наше людське тіло має обидві ці речовини.

Хтось запитує: «Чи правда, що коли чорної речовини стало багато, уже не зможеш удосконалюватися на високі рівні?» Можна так сказати: якщо чорної речовини стало багато, вона буде впливати на здатність усвідомлення. Адже вона утворює навколо твого тіла поле, яке закриває тебе й ізолює від властивості Всесвіту Чжень-Шань-Жень. Тому така людина, ймовірно, матиме погану здатність усвідомлення. Люди говорять їй про самовдосконалення, про цігун, а вона все це вважає забобонами й зовсім не вірить, їй це здається смішним. Зазвичай все відбувається саме так. Але бувають і винятки. Тож чи правда, що коли ця людина захоче вдосконалюватися, їй буде дуже важко досягти успіху і вона не зможе розвинути високий Гун? Ні, це не так. Я кажу, що Дафа безмежний, і все цілком залежить від того, як ти вдосконалюєш своє серце. Учитель завів у двері, а як ти йдеш шляхом удосконалення — залежить від тебе. Усе залежить від того, як ти сам удосконалюєшся. Чи вдасться тобі вдосконалюватися, цілком залежить від того, чи зможеш ти терпіти, чи зможеш віддавати, чи зможеш страждати. Якщо ти твердо вирішив, що будеш самовдосконалюватися, незважаючи ні на які труднощі, то, як на мене, у тебе все вийде.

Ті, хто має багато чорної матерії, зазвичай повинні віддавати більше, ніж ті, хто має багато білої. Оскільки біла матерія безпосередньо зливається з властивістю Всесвіту Чжень-Шань-Жень, то людині з великою кількістю білої матерії достатньо підвищити свій Сіньсін, підвищитися в суперечностях, і в неї вже зростає Гун. Ось наскільки просто. Люди з великою кількістю Де мають високе усвідомлення й здатні витримувати страждання. Їх змушують відчувати фізичний біль та переживати душевні муки, і навіть якщо вони витримують у фізичному плані більше, а в душевному менше, — у них усе одно може рости Гун. Для тих, хто має багато чорної речовини, так не піде. Вони мають спочатку пройти такий процес: перетворити чорну речовину на білу. Але такий процес є вкрай болісним. Тому часто людині з поганою здатністю усвідомлення потрібно більше страждати. Якщо вона має велику карму та слабке усвідомлення, то вдосконалюватися їй буде важче.

Наведемо конкретний приклад і подивимось, як хто удосконалюється. Під час удосконалення в медитації треба довго сидіти в позі зі схрещеними ногами. Коли складеш ноги в цю позу, вони болять і німіють. Із часом з’являється занепокоєння, нестерпне занепокоєння. Ти відчуваєш фізичний біль і переживаєш душевні муки — тілу неприємно, на душі теж неприємно. Деякі люди не хочуть терпіти біль, коли сидять у цій позі. З появою болю вони знімають ноги, не бажаючи виявити наполегливість. Деякі, просидівши в цій позі трішки довше, уже не витримують. Коли вони знімають ноги, практика сходить нанівець. Тільки-но схрещені ноги заболять, ці люди починають розминати ноги й далі знову схрещують їх. Ми бачимо, що тоді від вправи немає ефекту. Адже, коли їхні ноги болять, ми бачимо, що їх атакує чорна речовина. Чорна речовина — це карма. Страждаючи, можна її усунути й тим самим перетворити на Де. З виникненням болю карма починає знищуватися. Чим більше вона тисне вниз, тим біль у ногах стає різкішим. Тому ноги в цих людей болять не просто так. Часто під час сидіння в медитації ноги болять нападами. Під час такого нападу стає дуже тяжко, а коли він минає, стає трохи легше, але згодом ноги знову починають боліти. Зазвичай все відбувається саме так.

Оскільки карма знищується згусток за згустком, коли усувається один згусток, нозі стає трохи легше. Невдовзі знову виходить новий згусток, і знову починається біль. Коли чорна речовина усувається, вона не зникає. Цю речовину теж неможливо повністю знищити. Коли її було усунено, вона безпосередньо перетворюється на білу речовину. А біла речовина — це Де. Чому ж карма може так перетворюватися? Бо людина постраждала, віддала, витерпіла біль. Я казав, що Де ти здобуваєш завдяки тому, що витримав біль, вистраждав, зробив добро. Тому під час медитації і виникає ця проблема. Деякі люди, щойно їхні ноги хоч трішечки заболять, зупиняють практику, розминаються і потім знов схрещують ноги. Так від практики зовсім не буде ефекту. Деякі стоять у позі стовпа і, коли втомлюються тримати руки, не витримують і опускають їх. Така практика зовсім не відіграватиме ролі. Що це за страждання? Якби можна було трошки довше потримати руки під час вправи й завдяки цьому досягти Досконалості, як на мене, це було б занадто просто. Ось яка ситуація виникає в людей під час удосконалення в медитації.

Наша школа все ж здебільшого йде не таким шляхом, хоча частково це теж відіграє роль. У більшості випадків ми перетворюємо карму в конфліктах з іншими, під час яких людину перевіряють на Сіньсін. Здебільшого перетворення карми відбувається саме в цей час. Коли людина перебуває у суперечностях, у конфліктах із людьми, це навіть перевершує такий біль. Я б сказав, що біль у тілі стерпіти найлегше — стисни зуби, і все мине. А коли люди влаштовують інтриги проти тебе, стримати свої почуття важче за все.

Наведу приклад. Людина прийшла на роботу й чує, як двоє колег розповідають про неї гидкі речі, дуже образливі, через що вона вкрай розлютилася. Але, як я вже казав, практикувальнику не слід відповідати ударом на удар і не слід лаятися у відповідь, потрібно висувати до себе вимоги більш високого рівня. Тож ця людина подумала: «Учитель казав, що ми, практикувальники, не маємо чинити так, як інші. Ми повинні бути великодушними». Вона вирішила не сваритися з тими двома. Але якщо конфлікт не дратує людину, то його не буде зараховано, він не відіграватиме ролі й не дозволить досягти підвищення. Тому, якщо не відкинеш ці думки, вони й далі будуть краяти серце. Можливо, це буде весь час підбурювати людину озирнутися та поглянути на вираз обличчя тих двох, що злісно її пересуджують. Якщо вона озирнеться, то побачить, як вони й далі злісно говорять про неї. Тоді вона не витримає, розгнівається і, можливо, вступить з ними у сварку. Коли між людьми виникає конфлікт, дуже важко тримати себе в руках. Якби можна було перетворити карму простим сидінням у медитації, по-моєму, це було б надто легко; це не буде відбуватися лише таким шляхом.

Тому у своїй подальшій практиці ти зіткнешся з найрізноманітнішими бідами. Якби їх не було, як би ти вдосконалювався?! Якщо всі добрі — і ти добрий, і я добрий, — немає конфлікту інтересів, немає завад від людських думок, якщо ти просто сядеш у медитацію, хіба твій Сіньсін може підвищитися? Так нічого не вийде. Людина має по-справжньому на практиці загартовувати себе, лише тоді вона зможе підвищитися. Хтось спитав: «Чому під час практики ми весь час стикаємося з неприємними випадками? І вони майже не відрізняються від тих, із якими стикаються звичайні люди». Це тому, що ти вдосконалюєшся саме серед звичайних людей. Не буде такого, що тебе раптом перевернуть догори ногами, піднімуть у повітря та відправлять на небо трішки постраждати. Такого не буде. Усе буде відбуватися в стані звичайних людей: хтось тебе сьогодні дратував, хтось провокував, хтось погано з тобою повівся, хтось наговорив тобі грубощів. У цей момент якраз дивитимуться на те, як ти до цього поставишся.

Чому ти стикаєшся із цими проблемами? Усі вони спричинені твоєю власною кармою, яку ти заборгував. Ми вже усунули тобі безліч, безліч її часток. Залишилася лиш невелика кількість бід, розділених і встановлених на кожному рівні задля того, щоб підвищувати твій Сіньсін, загартовувати твоє серце й усувати всілякі пристрасті. Усе це твої власні біди. Ми використовуємо їх, щоб підвищувати твій Сіньсін. Ти цілком у змозі пройти їх. Достатньо тільки, щоб ти підвищив Сіньсін, і вже зможеш пройти. Побоюємося лише того, що сам ти не захочеш цього зробити. Якщо захочеш пройти їх, то зможеш. Отже, коли ти віднині стикатимешся із суперечностями, не вважай їх випадковими. Суперечності виникають раптово, але вони не випадкові — вони мають на меті підвищити твій Сіньсін. Тільки якщо будеш щиро практикувати, то все зможеш успішно пройти.

Звичайно, про наближення бід і суперечностей до їх появи тобі не скажуть. Якщо тобі все повідомити, то що ж залишиться для твого вдосконалення? Вони тоді не матимуть ефекту. Зазвичай вони виникають зненацька. Лише тоді можна буде випробувати Сіньсін людини, лише тоді можна буде дати її Сіньсін досягти справжнього підвищення. Саме тоді буде видно, чи зможе людина втримати Сіньсін. Лише тоді можна буде це побачити. Отже, суперечності виникають не випадково. У всьому процесі вдосконалення під час перетворення карми виникають такі проблеми, і вони набагато складніші від фізичних страждань. Дехто думає, що Гун зростає тоді, коли довше виконуєш вправи і руки починають тремтіти, або ноги втомлюються від стояння. Чи зростає Гун, якщо робити вправи на кілька годин більше? Це лише має ефект у перетворенні твого тіла, але ще потрібна енергія, яка відігравала б роль посилення. Завдяки тому, що довше практикуєш, рівень не підвищується. Душевні муки — ось у чому справжній ключ до того, щоб підвищити рівень. Припустімо, можна було б підвищитися, лише відчуваючи фізичний біль. Тоді китайські селяни, які страждають більше за всіх, усі мали б стати великими майстрами цігун? Хоч як багато ти страждаєш фізично, ти їм усе одно поступаєшся. День у день попри пекуче сонце вони тяжко працюють у полі, відчуваючи велику втому. Усе не так просто. Тому, як я вже казав, якщо хочеш дійсно підвищитися, потрібно зробити так, щоб по-справжньому підвищилися твої думки. Лише тоді ти зможеш справді підвищитися.

У повсякденному житті ти маєш перебувати в стані милосердя та доброзичливості — лише тоді в процесі перетворення карми ти зможеш тримати себе в руках і не опустишся до рівня звичайної людини. Коли раптово зіткнешся з якоюсь проблемою, то зможеш легко все владнати. Якщо ти весь час зберігаєш стан доброзичливості та милосердя, то в разі виникнення якоїсь проблеми ти зазвичай матимеш можливість «пом’якшити удар», матимеш час усе обміркувати. Коли ж ти подумки постійно сперечаєшся, борешся з людьми, то, я думаю, щойно виникне якась проблема, ти одразу вступиш у боротьбу з іншими. Гарантую, що так буде. Отже, якщо в тебе виникне з кимось конфлікт, я вважаю, що тобі неодмінно слід скористатися цією можливістю, щоб перетворити свою чорну матерію на білу, перетворити її на Де.

Людство у своєму розвитку вже дійшло до такої міри, що майже кожна людина народжується з кармою, яка переливається бурхливим потоком. У тілі кожної людини міститься вкрай багато карми. Тому зазвичай, коли виникають випадки перетворення карми, водночас із тим, як зростає твій Гун і підвищується Сіньсін, у той же час ліквідується та перетворюється й твоя карма. Якщо ти зіткнешся з конфліктом, під час якого хтось буде загартовувати твій Сіньсін, якщо ти зможеш стерпіти, то і твоя карма знищиться, і Сіньсін підніметься, і Гун виросте — усе це відбувається одночасно. Люди минулого мали велике Де, їхній Сіньсін і так був високим. Їм достатньо було витерпіти лише мізерне страждання, і в них уже міг рости Гун. Нинішні люди не такі: щойно зіткнуться зі стражданням, одразу втратять бажання вдосконалюватися, до того ж їхня здатність усвідомлення дедалі гіршає, тому вдосконалюватися їм стає складніше.

У процесі вдосконалення інші люди можуть погано до тебе поставитися. Така ситуація може виникнути з двох причин. По-перше, до цього життя ти, можливо, сам погано поводився з іншими. Коли це зараз сталося з тобою, ти втратив рівновагу й думаєш: «Чому вони так поводяться зі мною?» А чому в минулому ти так поводився з іншими? Ти кажеш, що тоді ти не знав про це і що це життя не має ніякого стосунку до попереднього життя. Але так не піде. По-друге, у суперечностях виникає можливість для перетворення карми. Отже, коли ми на практиці стикаємося з такими випадками, нам слід бути великодушними, не можна чинити, як звичайні люди. Хоч де ти працюєш — у якійсь організації, чи ти приватний підприємець, — у будь-якому разі ти спілкуєшся з людьми. Неможливо не контактувати із суспільством. Щонайменше є сусідські стосунки.

Ти можеш зіткнутися з найрізноманітнішими конфліктами під час взаємодії з іншими людьми. Наші практикувальники, які вдосконалюються серед звичайних людей, мають пам’ятати: незалежно від того, скільки грошей ви маєте, яку високу посаду обіймаєте, ведете малий чи великий бізнес, хоч що ви робите — ключ лише в тому, щоб працювати чесно й мати чисте серце. Різноманітні види діяльності мають існувати. Проблема в тому, що серце в людей не чисте, а не в тому, ким вони працюють. Раніше був вислів «з десяти бізнесменів — дев’ять шахраїв». Так кажуть звичайні люди. Я ж вважаю, що проблема в людському серці. Якщо ти зберігаєш чисте серце, не обманюєш своїх клієнтів, то коли більше віддаєш, тоді й маєш заробляти більше грошей. Ти отримуєш тому, що серед звичайних людей щось віддаєш. Щоб отримати, треба втратити. Це трудовий дохід. У кожному прошарку суспільства можна бути доброю людиною. У різних прошарках — різні суперечності. У вищих верствах — форми суперечностей вищих верств. Усюди можна правильно ставитися до суперечностей; у будь-якому суспільному прошарку існує питання про те, як бути порядною людиною. Усюди можна ставитися байдуже до всіляких бажань і пристрастей. У будь-якому середовищі можна проявити себе доброю людиною. Кожен може вдосконалюватися в соціальному середовищі, у якому перебуває.

Зараз у Китаї, як на державних, так і приватних підприємствах, конфлікти між людьми стали вкрай гострими. В інших країнах такого немає, і в історії ніколи не було такого явища. Пов’язані з вигодами суперечності проявляються надзвичайно гостро. Люди влаштовують інтриги одне проти одного, борються за якусь нікчемну вигоду. Їхні думки та вчинки вкрай злісні. Навіть бути доброю людиною в такій ситуації важко. Наприклад, хтось прийшов на роботу. Він відчув, що атмосфера якась напружена. Потім йому розповіли: «Такий-то такий-то поширив про тебе плітки, поскаржився на тебе керівництву, через що тебе тепер вважають жахливою людиною». Люди кидають на нього дивні погляди. Хіба ж проста людина зможе таке стерпіти? Як вона може витримати таку образу? «Він завдав удару мені, тепер я завдам йому удару у відповідь. У нього свої друзі, у мене свої. Подивимося, хто переможе». Якщо ти так учиниш серед звичайних людей, вони вважатимуть тебе сильним. Однак якщо так учиняє практикувальник, то це нікуди не годиться. Якщо ти змагаєшся й борешся, як звичайна людина, то ти і є звичайна людина. Якщо ти борешся ще завзятіше за ту звичайну людину, то ти ще гірший за неї.

Як нам реагувати на такі проблеми? Коли трапився такий конфлікт, нам передусім слід залишатися холоднокровними, не варто поводитися, як протилежна сторона. Звичайно, ми можемо доброзичливо все пояснити. Якщо ми чітко про все розповімо, нічого страшного в цьому немає. Але не можна проявляти до цього надто велику пристрасть. Якщо ми стикаємося з такими неприємностями, не можна змагатися й боротися, як інші. Якщо ти вчиняєш, як він, хіба ти не є звичайною людиною? Тобі не лише не можна змагатися й боротися, як він, у душі також не можна його ненавидіти. Дійсно не можна ненавидіти. Якщо ти став ненавидіти когось, хіба ти не піддався гніву? Отже, ти не досяг Жень (Терпіння). Ми ж дотримуємося Чжень-Шань-Жень. Тож твоїй Шань (Доброті) тим паче нізвідки взятися. Тому тобі не можна бути таким самим, як він. Тобі справді не можна гніватися на нього, попри те, що він дискредитував тебе і перед керівництвом, і перед колегами — так, що тобі соромно голову підняти. Тобі не лише не можна гніватися на нього, ти навіть маєш у душі йому дякувати. Дійсно маєш дякувати. Звичайна людина, можливо, подумала б: хіба тоді я не перетворюся на посміховисько? Скажу тобі: це не так.

Поміркуй: коли ти практикувальник, чи не слід висувати до тебе вимоги за високими критеріями?! Уже не можна вимагати від тебе за принципами звичайних людей. Якщо ти вдосконалювальник, ти ж здобуваєш речі високих рівнів, чи не так? Отже, і вимоги до тебе слід висувати за принципами високих рівнів. Якщо ти вчиниш так, як протилежна сторона, то чим ти відрізняєшся від неї? А чому потрібно ще й дякувати їй? Подумай: що ти отримуєш? У Всесвіті є такий принцип: «хто не втратив, не здобуде; щоб здобути, треба втратити». Та особа зіпсувала твою репутацію серед звичайних людей — вона вважається стороною, що здобула. Вона поживилася чужим коштом. Чим більше вона тебе дискредитувала, чим більшу зробила сенсацію, тим більше тобі довелося витримати, тим більше Де вона втратила. Увесь цей Де вона віддала тобі. Водночас, хоча ти постраждав, але зміг поставитися до цієї суперечності спокійно і не взяв це близько до серця.

У Всесвіті є і такий принцип: якщо ти витримав величезні страждання, то твою власну карму також буде перетворено. Адже ти віддав. Скільки ти витримав, стільки й карми перетворюється — усе перетворюється на Де. Хіба не Де потрібне практикувальникам? Ти ж отримав подвійну користь, чи не так? Ще й карми позбувся. Якби та людина не створила тобі такої ситуації, де б ти підвищив Сіньсін? Усі добрі, усі чудово ставляться одне до одного — думаєш, за таких обставин у тебе буде рости Гун? Хіба це можливо? Саме завдяки тому, що інша людина створила тобі таку суперечність, у тебе з’явилася можливість для підвищення Сіньсін — і ти скористався цією можливістю. Отже, твій Сіньсін підвищився. Це третя користь, яку ти отримав. Ти є практикувальником, тож коли піднімається твій Сіньсін, то підвищується й твій Гун, чи не так? Одним махом ти здобув чотири користі. Хіба тобі не слід подякувати тій людині? Ти мав би від усього серця подякувати їй, дійсно так.

Звичайно, тією людиною керували погані наміри, інакше вона б не віддала тобі Де. Однак вона дійсно дала тобі змогу підвищити Сіньсін. Це означає, що ми неодмінно маємо звертати велику увагу на вдосконалення Сіньсін. Твій Сіньсін росте і водночас усувається твоя карма, яка, своєю чергою, перетворюється на Де, і тоді ти можеш підвищити свій рівень. Це є взаємообумовленим. На високих рівнях принцип цілком змінюється. Звичайні люди цього не розуміють. Якщо ти поглянеш на принцип на високих рівнях, то побачиш, що він цілком змінився. Ти бачиш певний принцип на рівні звичайних людей і вважаєш його правильним, але він не є справді правильним. Зазвичай, лише коли досягнеш більш високого рівня, тоді й побачиш, що є дійсно правильним.

Принцип я вичерпно вам пояснив. Сподіваюся, що ви будете пам’ятати про цей принцип і надалі зможете щиро практикувати, зможете по-справжньому вдосконалюватися. Можливо, деякі люди не можуть втриматися від спокус, які існують у суспільстві. Для них важливішим є здобути побільше матеріальних вигід. Пливучи за бурхливою течією звичайних людей, вони все ж не можуть жити відповідно до більш високих принципів. Насправді ж, щоб бути доброю звичайною людиною, можна наслідувати героїв і взірцевих постатей. Вони слугують взірцями для звичайних людей. Якщо ж ти хочеш бути вдосконалювальником, усе залежить від того, як ти працюєш над своєю душею, від того, як усвідомлюєш принципи у вдосконаленні, і тут немає ніякого взірця. На щастя, я сьогодні вже виклав Дафа. У минулому люди бажали вдосконалюватися, але тоді ніхто ще не розповідав, як це робити. Отже, якщо будеш керуватися в повсякденному житті Великим Законом, можливо, станеш ще кращою людиною. Чи можеш ти просуватися вперед у вдосконаленні, чи можеш іти цим шляхом, скільки рівнів ти подолаєш — усе це залежить від тебе самого.

Звичайно, перетворення карми може відбуватися не лише через такі ситуації, про які я щойно розповів. Бувають інші форми. Подібні ситуації можуть трапитися і в суспільстві, і вдома. Можливо, ти зіткнешся з неприємними випадками, ідучи вулицею чи перебуваючи в іншому соціальному середовищі. Треба змусити тебе усунути всі пристрасті, у які ти вчепився серед звичайних людей. Якщо ти маєш пристрасті, їх усіх треба в різноманітних ситуаціях стерти. Тебе змусять спіткнутися та впасти, щоб ти усвідомив істину, щоб осягнув Дао. Саме так і проходить удосконалення.

Досить типовою є і така ситуація. Багато хто з нас у процесі вдосконалення вже проходив це: твоя половина гнівалася, коли ти робив вправи. Щойно візьмешся виконувати практику, вона починає лаятися. Якщо робиш щось інше, вона не втручається. Наприклад, ти граєш у китайську настільну гру «маджонг», марнуєш на це багато часу — вона теж невдоволена. Але, коли загартовуєш Гун, конфлікт значно загострюється. Те, що ти практикуєш, ніяк не провокує і не зачіпає твою половину. Ти загартовуєш тіло, це ж така гарна справа! Але щойно почнеш практикувати, як твоя дружина чи твій чоловік почне зривати на тобі своє роздратування. Дехто через практику так свариться зі своєю половиною, що вони ось-ось розлучаться. Чимало людей не замислювалися про те, чому ця ситуація виникає. Згодом ти питаєш: «Чому ти так гніваєшся, коли я практикую?!» Вона не знаходить відповіді, дійсно не може нічого відповісти: «Звісно, мені не слід було так гніватися. Просто тоді в мене виникло велике роздратування». У чім же насправді річ? Одночасно з тим, як загартовуєш Гун, перетворюється й карма. Хто не втратить, не здобуде. Втрачаєш ти, зрештою, погані речі. Ти маєш віддавати.

Можливо, щойно зайдеш у двері дому, твоя половина почне тебе сварити. Якщо стерпиш, то сьогоднішня практика не зійде нанівець. Дехто розуміє, що практикувальники мають розвивати в собі доброчесні якості, тому зазвичай добре ставиться до своєї половини. Та тут він подумав: «Зазвичай як я сказав, так і робиться, а сьогодні вона сіла мені на голову». Він не стримав свого гніву та посварився з нею, через що його сьогоднішня практика виявилася марною. Над тобою нависла карма. Твоя половина допомагає тобі позбутися карми. А ти відмовляєшся від цієї можливості. Ти вступаєш у сварку, і тому не можеш усунути карму. Таких випадків дуже багато. Безліч наших практикувальників раніше стикалися з такою ситуацією, але не замислювалися, чому вона виникає. Коли ти робиш щось інше, твоя половина не втручається. Коли ж ти практикуєш — робиш таку добру справу, — вона, навпаки, постійно тобі заважає. Насправді вона просто допомагає тобі позбутися карми. Але сама вона про це не знає. Це зовсім не так, що вона лише зовні з тобою свариться, а в душі добре ставиться до тебе. Її гнів справжній. Коли на людину опускається карма, вона відчуває страждання. Гарантую, що це так.

ПІДВИЩЕННЯ СІНЬСІН

Раніше багато людей не могли втримати свій Сіньсін, через що в них виникала велика кількість проблем. По досягненню в практиці певного рівня їм більше не вдавалося підвищитися. Є такі, хто із самого початку мав досить високий Сіньсін. Під час практики в них одразу відкрилося небесне око та досягло якоїсь сфери. Оскільки ця людина має досить гарну природну основу та дуже високий Сіньсін, її Гун також швидко піднімається. Настає такий момент, коли Гун людини вже виріс до тієї самої висоти, на якій перебуває її Сіньсін. Якщо людина захоче підняти свій Гун іще вище, то й суперечності загостряться. Тоді треба, щоб вона далі підвищувала свій Сіньсін. Особливо той, хто від народження має гарну природну основу, постійно відчуває, що його Гун швидко росте. Практикує він теж дуже добре. Але чому ж раптом виникло так багато проблем? Чому все стало погано? І люди почали погано до нього ставитися, і керівникові він став не подобатися, і ситуація вдома стала напруженою. Чому несподівано з’явилося стільки суперечностей? Сам він іще не усвідомив. Оскільки він має добру природну основу й досяг певного рівня, виник такий стан. Але хіба ж це остаточний стандарт Повної Досконалості? До завершення вдосконалення ще далеко! Тобі потрібно далі підвищувати себе. Ти зміг досягти такого стану лише завдяки тому, що мав невеличку природну основу. А щоб піднятися ще вище, слід і критерії підвищити.

Дехто каже: «Коли я зароблю побільше грошей, влаштую свою родину, то мене більш ніщо не турбуватиме. Тоді я стану вдосконалюватися». Я б сказав, що це твої нездійсненні мрії. Ти не в змозі втрутитися в життя інших, не в змозі керувати їхньою долею, включно з долею дружини й дітей, батьків і братів. Хіба в цьому твоє слово є вирішальним? Крім того, якщо ти більше не хвилюватимешся за свій тил і не матимеш жодного клопоту, то що ж залишиться для твого вдосконалення? У комфорті й затишку практикуватимеш Гун? Де ти таке бачив? Це ти мислиш із позиції звичайної людини.

У вдосконаленні якраз і потрібно практикувати, перебуваючи в бідах, у яких дивляться, чи зможеш ти порвати із сімома почуттями та шістьма бажаннями, чи зможеш спокійно до них ставитися. Якщо ти весь час міцно триматимешся за ці речі, то не зможеш удосконалитися. Будь-яка справа має причинно-наслідковий зв’язок. Чому люди можуть бути людьми? Бо люди мають почуття. Заради цих почуттів люди й живуть. Родинні почуття, почуття між чоловіком і жінкою, батьківські почуття, прихильність, дружні почуття, люди роблять щось заради дружби — ні в чому не можуть відійти від почуттів. Хочеш щось робити або не хочеш, радий або не радий, любов і ненависть — усе, що є в людському суспільстві, повністю виходить із почуттів. Якщо ти не порвеш із ними, то не зможеш удосконалюватися. Якщо вистрибнеш із почуттів, то ніхто не зможе тебе зачепити. Емоції звичайних людей не зможуть вивести тебе з рівноваги. Місце цих почуттів займе милосердя, річ іще більш велична. Звісно, відразу відкинути ці речі все ж важко. Удосконалення — процес повільний. Це процес, коли поступово усуваєш свої пристрасті. Однак сам ти маєш висувати до себе суворі вимоги.

У нас як у практикувальників суперечності можуть виникнути зненацька. Що робити? Якщо ти постійно зберігаєш милосердя, спокій у душі та доброзичливість, то, зіткнувшись із проблемою, ти зможеш учинити добре, адже в тебе буде можливість для «пом’якшення удару». Ти весь час відчуваєш милосердя, робиш людям добро. Перед тим, як щось зробити, завжди думаєш про інших. Щоразу, коли стикаєшся з проблемою, передусім думаєш про те, чи зможуть інші витримати, чи не постраждають вони. У такому разі в тебе не виникатиме проблем. Отже, у вдосконаленні ти маєш чинити відповідно до високих принципів, відповідно до ще вищих принципів.

Деякі люди не можуть цього усвідомити. У декого відкрилося небесне око, і він побачив Будду. Повернувшись додому, він вклоняється перед Буддою, а подумки твердить: «Чому Ви про мене не піклуєтесь?! Допоможіть мені вирішити таку-то проблему!» Будда ж, звичайно, не буде втручатися. Саме він і запланував лихо, яке з тобою сталося. Мета — підвищити твій Сіньсін. У суперечності ти можеш підвищитися. Хіба Будда може розв’язати тобі цю проблему? Він зовсім цього не зробить. Якщо Будда розв’яже її, як у тебе тоді зросте Гун, як ти підвищиш свій Сіньсін і рівень? Ключовим є дати тобі можливість збільшити свій Гун. З погляду Великих Пробуджених, бути людиною — це не мета. Сенс людського життя не в тому, щоб бути людиною, а в тому, щоб ти повернувся назад. Скільки людина має страждати? Вони вважають, що чим більше, тим краще. Так людина швидше поверне борги. Ось як вони думають. А вищезгадана людина не змогла цього усвідомити. Коли з благань до Будди нічого не вийшло, вона почала йому дорікати: «Чому ти ніколи мені не допомагаєш? Лише день у день пали тобі ладан і клади земні поклони». Людина розбила статую Будди й почала ганьбити Будду. Оскільки вона почала його ганьбити, її Сіньсін упав, і Гун зник. Зрозумівши, що вона все втратила, вона ще більше зненавиділа Будду. Подумала, що він хоче її занапастити. Сіньсін Будди вона оцінює логікою звичайних людей. Хіба ж можна так оцінювати? На справи високого рівня вона дивиться, дотримуючись понять звичайних людей. Хіба це годиться? Тому часто виникає така проблема — люди вважають, що страждання в їхньому житті є несправедливими. Багато людей через це швидко впали вниз.

Кілька років тому багато великих майстрів цігун, серед яких і знамениті, також впали зі свого рівня. Звичайно, справжні майстри повернулися назад. Завершивши свою історичну місію, вони вже повернулися. Залишилися лише ті, хто загубився серед звичайних людей і в кого впав Сіньсін. Вони вже не мають Гун. Деякі майстри цігун, які раніше були досить відомими, усе ще провадять свою діяльність у суспільстві. Їхні вчителі побачили, що ці майстри впали до рівня звичайних людей, загрузли в славі та грошах і не здатні вибратися звідти, побачили, що вони вже нікудишні, тому вирішили забрати їхні допоміжні душі. Весь Гун належав їхнім допоміжним душам. Таких типових прикладів дуже багато.

У нашій школі таких прикладів досить мало. Якщо і є, то вони не такі вже помітні. Але є величезна кількість яскравих прикладів підвищення Сіньсін. Наш учень працює на текстильній фабриці одного міста в провінції Шаньдун. Після того як він почав учитися Фалунь Дафа, він навчив практики й інших працівників фабрики. Зрештою завдяки цьому покращився моральний образ усього підприємства. Раніше працівники потайки забирали собі додому махрові рушники, які виробляє фабрика. Усі так робили. Після того як наш учень почав учитися практики, він не лише перестав брати, а й приніс назад те, що забрав собі раніше. За його прикладом інші теж перестали брати, а деякі, як і він, повернули все, що взяли раніше. На всій фабриці склалося таке становище.

Голова консультаційного пункту одного міста якось приїхав на завод, де працювало чимало учнів Фалунь Дафа. Директор заводу запросив їх усіх до себе й сказав: «Відколи ці працівники почали вчитися Фалунь Дафа, вони приходять рано і йдуть пізно, працюють уважно й сумлінно. Коли керівництво розподіляє завдання, вони ніколи не прагнуть отримати для себе легшу роботу. Боротися за свої інтереси вони також перестали. Коли вони почали так поводити себе, покращився моральний образ усього заводу. Завод навіть став більш прибутковим. Ваша школа така потужна! Коли приїде ваш Учитель, я теж хочу піти на курси». Головна мета вдосконалення за Фалунь Дафа — вести людей на високі рівні. Ми не прагнули здійснити такий вплив на цей завод. Проте Фалунь Дафа може сприяти тому, щоб духовна культура людей значно покращилася. Як на мене, якщо кожний шукає в собі, кожний думає, як бути доброю людиною, то суспільство стане стабільним і люди знову почнуть цінувати доброчесність.

Коли я викладав Закон і навчав практики в місті Тайюані, на курси прийшла жінка, якій за п’ятдесят. Вона йшла на лекцію разом зі своїм чоловіком. Коли вони, переходячи вулицю, дійшли до середини проїзної частини, з величезною швидкістю промчало легкове авто, а його дзеркало заднього огляду раптом зачепило одяг жінки. Авто протягло жінку понад десять метрів, після чого її жбурнуло на землю. Машина проїхала ще понад двадцять метрів, доки не зупинилася. Водій, вискочивши з автівки, ще й розлютився: «Гей, ти! Чому на дорогу не дивишся?!» Нинішня людина саме така. Зіткнувшись із проблемою, вона передусім цурається відповідальності. Винна чи не винна, вона все одно звинувачує інших. Пасажир, що сидів у машині, сказав: «Подивись, як вона, відвези її до лікарні». Водій отямився та квапливо спитав: «Як ви, жіночко? Не травмувалися? Поїдьмо до лікарні, хай вас там оглянуть». Наша учениця повільно підвелася із землі й сказала: «Нічого, ви їдьте». Вона струсила бруд, узяла свого чоловіка під руку та пішла далі.

Коли вона прийшла на курси та розповіла мені про цю пригоду, я дуже зрадів. У нашої учениці Сіньсін справді підвищився. Вона сказала мені: «Учителю, сьогодні я почала навчатися Фалунь Дафа. Інакше я б не так поставилася до цього». Замисліться: вона вийшла на пенсію, зараз такі високі ціни, не залишилось ніяких соціальних пільг. Людину, якій за п’ятдесят, авто протягло на таку велику відстань і жбурнуло на землю. Що вона могла травмувати? Усе тіло. Лежала б на землі й була б не в змозі підвестися. У лікарню? — Лягла б у лікарню, та більше не вийшла би звідти. Якби на її місці була звичайна людина, можливо, усе саме так і сталося б. Але вона практикує метод удосконалення, вона вчинила не так, як звичайна людина. Тому скажу: добрий чи поганий буде результат, залежить від однієї думки; від різних думок будуть і різні результати. Якби на місці нашої учениці була звичайна людина, хіба могла б вона в такому віці не травмуватися? Але в неї навіть подряпин на тілі не було. Добрий чи поганий буде результат, залежить від однієї думки. Якби вона, лежачи там, сказала: «Ай, вмираю! І тут, і там боляче», — то, ймовірно, дістала б розриви зв’язок і переломи, параліч. Хоч скільки грошей їй дали б, вона була б змушена пролежати в лікарні всю решту свого життя без можливості встати. Хіба могла б вона бути здоровою? А перехожі були здивовані: «Чому ця літня жінка не здерла з водія грошей? Вона повинна була зажадати грошей». У нинішніх людей спотворилися уявлення про мораль. Так, водій швидко вів машину. Та хіба ж він міг навмисно збити людину? Чи не сталося це випадково? Однак теперішні люди саме такі. Якщо не здерти з водія грошей, навіть роззяви в душі залишаються невдоволеними. На мою думку, зараз люди вже не в змозі ясно відрізнити добре від поганого. Коли їм хтось скаже, що вони роблять поганий учинок, то вони не повірять. Адже рівень моралі повністю змінився. Деякі люди прагнуть лише наживи. Вони скоять будь-що, тільки можна було б роздобути гроші. «Хто не дбає про себе, того всі кривдять» — це вже стало девізом!

Один із пекінських учнів після вечері пішов зі своєю дитиною на прогулянку вулицею Цяньмень у центрі міста. Вони побачили машину з гучномовцем, через який людей заохочували купувати лотерейні білети. Хлопчик зацікавився, йому теж закортіло витягнути лотерейний білет. «Хочеш зіграти в лотерею, ну добре», — учень дав синові гроші на білет, і той одразу ж витягнув другий приз — першокласний дитячий велосипед. Хлопчик невимовно зрадів. А в нашого учня тієї ж миті в голові промайнула думка: «Я ж практикувальник. Як я можу гнатися за цією річчю? Якщо я отримаю це неправедно нажите добро, то скільки повинен буду віддати іншим Де?!» Синові він сказав: «Ми не можемо його взяти. Якщо хочеш, ми самі купимо велосипед». Хлопчик засмутився: «Я раніше просив тебе купити, але ти не купив. Тепер я сам виграв велосипед, а ти не даєш мені його забрати». Він плакав і кричав. Не було ніякого виходу, тож він вирішив забрати велосипед додому. Чим більше учень вдома думав про це, тим більше відчував, що тут щось не так: «Піду та віддам їм гроші». Але потім він передумав — у нього виникла нова ідея: «Лотерейних білетів уже немає. Якщо я віддам їм гроші, вони розділять їх між собою. Краще я подарую гроші нашому підприємству».

Добре, що серед його колег було чимало учнів Фалунь Дафа, та й керівник його розумів. Якщо у звичайному середовищі, у звичайній організації ти скажеш, що ти практикувальник, виграв велосипед, але не хочеш його забирати, скажеш, що подаруєш підприємству гроші, то навіть очільник подумає, що в тебе з головою щось не так. Інші теж почнуть пересуджувати: «Чи не виникли в нього відхилення, коли він практикував? Чи не збожеволів він через практику?» Як я вже казав, рівень моралі викривився. Хіба в 50–60-ті роки хтось вважав би це дивним учинком? Це був би цілком звичайний випадок, який ні в кого не викликав би великого подиву.

Ми вважаємо, що, хоч до якої значної міри зміниться рівень моралі людства, властивість Усесвіту — Чжень-Шань-Жень — вічно залишатиметься незмінною. Коли хтось каже, що ти добрий, ти не обов’язково дійсно добрий; коли хтось каже, що ти поганий, ти не обов’язково дійсно поганий, бо критерії оцінки доброго та поганого було спотворено. Добрим є лише той, хто відповідає властивості Всесвіту. Це єдиний критерій, за яким оцінюють, добра людина чи погана. Це визнається у Всесвіті. Суспільство переживає великі зміни, рівень моралі сильно обвалюється, мораль з кожним днем падає дедалі нижче і люди женуться лише за грішми — незважаючи на все це, Усесвіт не змінюється слідом за змінами в людському суспільстві. Ставши вдосконалювальником, ти вже не можеш діяти відповідно до принципів звичайних людей. Якщо звичайні люди сказали, що якась справа є доброю, і ти почав діяти відповідно до цього, то це нікуди не годиться. Те, що звичайні люди називають добрим, зовсім не обов’язково є добрим; те, що вони називають поганим, теж не обов’язково є поганим. В епоху спотворених моральних норм, коли хтось погано вчиняє і ти скажеш йому про це, він навіть не повірить! Удосконалювальник має оцінювати все на основі властивості Всесвіту — лише тоді він може розрізнити, що є справді добрим, а що поганим.

ВЛИВАННЯ В МАКІВКУ

У колах удосконалювальників існує таке явище, як Гуаньдін — вливання енергії в маківку. Вливання в маківку — це релігійна церемонія, яку використовують у методі вдосконалення Тантри, що належить до системи Будди. Мета в тому, щоб ця людина після церемонії залишалася вірною цій школі — вона визнається справжнім її послідовником. Але дивно те, що зараз такий релігійний ритуал з’явився і в цігун; його також почали виконувати в методах практики системи Дао. Тобто це практикується вже не тільки в Тантрі. Як я казав, усі, хто зараз поширює в суспільстві практику Тантри, є самозванцями. Чому так кажу? Бо Танська Тантра в нашій країні зникла понад тисячу років тому, її вже зовсім не існує; Тибетська Тантра через мовний бар’єр ніколи не передавалася в цілісному вигляді в ханьському регіоні Китаю. До того ж це таємна релігія — її послідовники обов’язково мають удосконалюватися потайки в монастирі. Крім того, вони мають отримати потаємні знання від учителя; учитель повинен спрямовувати їх у таємному вдосконаленні. Без дотримання цих умов школа Тантри не буде навчати учнів.

Багато хто їде до Тибету, щоб пройти посвяту в учні та навчитися Тибетської Тантри; вони мріють стати в майбутньому знаменитими майстрами цігун і збагатіти. Поміркуйте: «живі будди», тобто лами, які отримали істинні знання, мають дуже могутні надздібності, тож можуть побачити, про що думає той, хто прийшов учитися. Вони одразу прочитають його думки: він хоче навчатися в них для того, щоб потім виїхати з Тибету й стати майстром цігун, збагатитися й зробити собі ім’я; він прийшов, щоб зруйнувати метод удосконалення їхньої школи, яка дає змогу досягти рівня Будди. Хіба вони дозволять, щоб він, прагнучи стати майстром цігун заради слави та грошей, завдав шкоди такій серйозній школі вдосконалення в Будду? Хіба вони погодяться навчати учня з таким прагненням? Отже, йому нічого не передадуть, він не отримає істинних знань. Певна річ, там багато монастирів. Можливо, він отримає якісь незначні поверхові речі. Якщо він має неправедне серце й бажає стати майстром цігун, щоб коїти лихі речі, то привабить лихого духа. Дух тварини також має Гун, але не Тибетської Тантри. Ті, хто їде до Тибету дійсно в пошуках Закону, можливо, залишаться там на все життя. Це щирі вдосконалювальники.

Дивним є те, що зараз у багатьох методах практики системи Дао також виконують вливання в маківку. Школи системи Дао звертають велику увагу на енергетичні канали. Як вони можуть проводити вливання енергії в маківку? Під час поїздки на південь Китаю, щоб передавати практику, я виявив, що там поширюється понад десять недоладних методів практики, які проводять вливання в маківку. Зокрема, багато таких методів у провінції Гуандун. Навіщо вони це роблять? Якщо майстер такого методу зробить тобі вливання в маківку, ти тоді станеш його послідовником і тобі більше не можна буде навчатися інших цігун. Якщо ти почнеш учитися інших методів, він тебе покарає. Ось для чого вони це роблять. Хіба це не лихий метод? Вони навчають лише речей на рівні оздоровлення. Люди навчаються цього, просто щоб здобути добре здоров’я. Навіщо ж таке робити? Дехто каже, що коли хтось почав практикувати його цігун, йому більше не можна практикувати інший цігун. Чи можуть вони врятувати людину й допомогти їй досягти Повної Досконалості? Вони вводять в оману своїх учнів. Багато хто так учиняє.

Отже, у системі Дао зараз теж почали навчати «вливання в маківку», хоча ця річ не належить до системи Дао. Якої висоти стовп Гун має майстер цігун, що найбільш завзято виконує вливання в маківку? Я бачив, що він заввишки всього-на-всього з дво-, триповерховий будинок. У цього знаменитого майстра цігун енергії залишилося вкрай мало. Сотні, більш ніж тисяча людей стоять у черзі, щоб він виконав їм вливання в маківку. Його Гун обмежений, має лише таку висоту. Невдовзі Гун упаде, і його більш не залишиться. Що ж він тоді вливатиме людям? Хіба це не обман? Після справжнього вливання енергії в маківку, якщо дивитися на це в іншому просторі, кістки людини з голови до ніг стають схожими на білий нефрит. Гун, високоенергетична матерія, проходить від голови до п’ят, повністю очищуючи тіло. Чи здатний цей майстер досягти цього? Не здатний. Навіщо ж він це робить? Звісно, не обов’язково, що такий майстер виконує вливання в маківку як релігійну церемонію. Він робить це для того, щоб ти навчився його речей і став належати його школі. Ти маєш брати участь у його курсах, учитися його речей. Його мета — дістати твої гроші, адже якщо ніхто не вчитиметься в нього, то він не зможе збагатіти.

Послідовникам Фалунь Дафа, як і послідовникам інших шкіл системи Будди, вливання в маківку багаторазово робить Учитель. Але тобі не дають дізнатися про це. Ті, хто має надздібності, можуть дізнатися, чутливі люди також можуть відчути, що уві сні чи в якийсь інший час, можливо, раптом від маківки вниз опускається гарячий потік, проходячи все тіло наскрізь. Мета вливання в маківку не в тому, щоб підвищити тобі Гун. Гун ти сам виробляєш шляхом удосконалення. Вливання в маківку — це своєрідний засіб посилення: тобі очищують тіло; твоє тіло проходить ще одну стадію очищення. Вливання треба виконувати багаторазово, на кожному рівні потрібно допомогти тобі очистити організм. Адже за вдосконалення відповідаєш ти, а за Гун відповідає Вчитель. Тому ми не проводимо вливання в маківку як церемонію.

Деякі ще проводять так звану церемонію «вступу в учні». Між іншим згадаю, що багато хто бажає виконати таку церемонію переді мною, щоб стати моїм учнем. Феодальний період Китаю вже пройшов, вже інші часи. Якщо ти станеш на коліна та зробиш земний уклін, то вчитель має визнати тебе учнем? Ми не проводимо таких церемоній. Багато хто думає: «Якщо я битиму чолом, палитиму ладан, вклонятимуся Будді й у душі буду трішки набожним, то в мене виросте Гун». Як на мене, це смішно. Справжня практика цілком залежить від удосконалення тебе самого. Немає ніякої потреби чогось просити. Не треба вклонятися Будді, не треба палити ладан; треба щиро вдосконалюватися відповідно до принципів удосконалювальників, тоді Будда буде надзвичайно радий тебе бачити. Якщо ж ти палиш ладан, вклоняєшся Будді, а потім ідеш коїти всілякі злі вчинки, йому буде огидно навіть поглянути на тебе. Чи не такий принцип? Справжнє вдосконалення залежить від тебе самого. Якщо ти сьогодні зробиш земний уклін, пройдеш посвяту в учні, а як вийдеш за двері, знову почнеш діяти як тобі заманеться, то який у цьому сенс? Ми зовсім не виконуємо таких церемоній. Інакше ти б, можливо, навіть зіпсував мою репутацію.

Ми даємо вам так багато речей. Тільки б усі ви щиро вдосконалювалися та висували до себе суворі вимоги відповідно до Дафа, тоді я і вважатиму вас своїми учнями. Якщо тільки ти будеш удосконалюватися за Фалунь Дафа, то ми й вважатимемо тебе учнем. Як перестанеш удосконалюватися, тоді ми нічого не зможемо зробити. Якщо ти припинив удосконалюватися, то яка користь у тому, що ти маєш сертифікат про закінчення курсів? Хоч скільки курсів лекцій ти прослухав, якщо ти лише практикуєш вправи, чи можеш ти тоді вважатися нашим учнем? Ти маєш по-справжньому вдосконалюватися за нашим критерієм Сіньсін, лише тоді зможеш набути доброго здоров’я, лише тоді просуватимешся до високих рівнів. Тому ми не проводимо цих церемоній. Якщо ти будеш удосконалюватися, тоді й належатимеш до нашої школи. Моїм Тілам Закону все відомо, вони знають усі твої думки й здатні все зробити. Якщо ти не будеш удосконалюватися, то вони про тебе не дбатимуть; коли ж будеш, то допомагатимуть тобі від початку до кінця.

Практикувальники деяких шкіл самі ще не бачились зі своїм учителем, але кажуть, що для вступу в учні достатньо зробити земний уклін, повернувшись у певний бік, і сплатити певну суму грошей. Хіба це не обман і себе, й інших? До того ж ці люди з власної волі починають захищати цю школу цігун та її майстра, кажуть іншим, щоб вони більше не навчалися інших методів. Як на мене, це смішно. Ще дехто проводить так зване «обмацування маківки». Невідомо, що це дає.

Фальшивими є не лише методи цігун, що навчають Тантри, а й будь-які школи, що навчають цігун під прапором буддизму. Подумайте: метод удосконалення буддизму зберігав таку форму впродовж кількох тисяч років; якби хтось її змінив, хіба це ще був би буддизм? Метод удосконалення — це суворе удосконалення в Будду, до того ж украй таємниче. Якщо змінити його хоч трохи, усе прийде в стан повного безладу. Адже процес еволюції Гун неймовірно складний. Відчуття людини нічого не варті. Не можна вдосконалюватися, покладаючись на відчуття. Релігійна форма ченця і є методом удосконалення. Коли зміниш її, це більше не буде речами тієї школи. Кожну школу очолює Великий Пробуджений. У кожній школі також удосконалилося дуже багато Великих Пробуджених. Ніхто з них не наважувався довільно змінювати метод удосконалення своєї школи. А який рівень Могутності та Доброчесності має нікчемний майстер цігун, що насмілився образити Пробудженого й змінити його школу вдосконалення в Будду? Якщо він справді змінить її, хіба це ще буде та школа? Фальшивий цігун можна розпізнати.

СЮАНЬГУАНЬ

Є такий термін, як «місце Сюаньгуань» або «точка виходу Сюаньгуань». Згадку про Сюаньгуань, або «таємниче життєво-важливе місце в тілі», можна знайти в таких книгах, як «Внутрішня алхімія», «Даоський скарб», «Принципи вдосконалення внутрішньої природи та подовження життя». Що ж це таке? Багато майстрів цігун не можуть цього пояснити. Адже на рівнях, на яких перебувають звичайні майстри, його зовсім не видно, їм не дозволено бачити Сюаньгуань. Якщо вдосконалювальник хоче його побачити, небесне око в нього має бути відкритим як мінімум на вищому ступені ока мудрості. Лише тоді він зможе його побачити. Звичайні майстри цігун не можуть досягти такого рівня, тому їм і не видно. Кола вдосконалювальників споконвіку дошукуються: що ж таке Сюаньгуань; де ж розміщена ця точка виходу; як встановити Сюаньгуань на місце. У «Внутрішній алхімії», «Даоському скарбі», «Принципах удосконалення внутрішньої природи та подовження життя» мова йде навколо теорії, а суті питання тобі зовсім не розкривають. Там пояснюють, пояснюють і зрештою, навпаки, заплутують тебе. Вони пишуть незрозуміло. Адже справжніх речей не дають знати звичайним людям.

Окрім того, лише тому, що ви є учнями Фалунь Дафа, я скажу вам наступне: у жодному разі не читайте тих недоладних книг із цігун. Я маю на увазі не вищезгадані кілька давніх книг, а книги фальшивого цігун, написані сучасними авторами. Ти їх навіть не гортай. Якщо в тебе в голові промайне навіть маленька думка: «О, ці слова слушні», — щойно вона блисне, як звідти в тебе відразу вселиться лихий дух. Дуже багато книг написали люди, яких через їхнє прагнення до слави та вигоди спрямовував і контролював лихий дух. Книг фальшивого цігун скільки завгодно, неймовірно багато. Чимало людей є безвідповідальними, вони мають одержимість або інші недоладні речі, і все одно пишуть книги. Навіть вищезазначені кілька прадавніх книг та інші подібні книги зазвичай краще не читати, адже у вдосконаленні потрібно дотримуватися однієї школи й нічого не домішувати.

Один з керівників Асоціації цігун Китаю розповів мені про випадок, який дуже мене розсмішив. Він сказав, що в Пекіні була така людина, яка постійно ходила слухати лекції з цігун. Вона слухала-слухала ці лекції, і через деякий час їй стало здаватися, що цігун і є ось такою дрібницею. Адже всі майстри цігун належать до одного рівня і кажуть одні й ті самі речі. Ця людина так само, як і вдавані майстри, почала вважати, що зміст цігун цим і обмежується! Гаразд, вона теж захотіла написати книгу із цігун. Подумайте тільки: людина не практикує, але пише книгу із цігун. Зараз книги із цігун такі: ти списав у нього, а він списав у тебе. Ця людина писала, писала і, дійшовши до місця про Сюаньгуань, була змушена зупинитися. Хто ж розуміє, що таке Сюаньгуань? Навіть серед справжніх майстрів майже ніхто цього не знає. Отже, ця людина спитала про це в одного фальшивого майстра. Вона не знала, що він фальшивий, бо насправді нічого не тямила в цігун. Але ж цей псевдомайстер цігун не міг дозволити собі зніяковіти від такого запитання, інакше всі б дізналися, що він фальшивий майстер. Тому він наважився наговорити абичого й сказав, що Сюаньгуань розташований на голівці чоловічого статевого органа. Звучить дуже смішно. Але не варто сміятися, бо ця книга вже вийшла друком. Тобто нинішні книги із цігун смішні до такої міри. Скажи, яка може бути користь від читання таких книг? Ніякої. Від них лише шкода.

Що ж таке встановлення Сюаньгуань на місце? У вдосконаленні за Людським Законом, коли людина досягає рівня вище середнього, тобто коли вдосконалюється на високому рівні Людського Закону, у неї починає рости Юаньїн — Досконала дитина. Це не те саме, що малятка Їнхаї. Малятка Їнхаї — це дуже маленькі живі істоти, веселі та грайливі. Юаньїн не рухається. Коли ним не керує душа, він сидить нерухомо на квітці лотоса зі складеними в Цзєїнь руками та схрещеними ногами. Юаньїн зароджується в Даньтьєн, енергетичному центрі тіла. Його можна побачити у вкрай мікроскопічному стані вже тоді, коли він навіть менший за вістря голки.

Крім того, пояснимо одне питання. Справжній енергетичний центр лише один. Він розташований у нижній частині живота, вище від акупунктурної точки Хуейїнь, усередині людського тіла, нижче пупка. Мається на увазі саме цей «центр». Величезна кількість Гун, надздібностей, магічних речей, Тіла Закону, Юаньїн, малятка Їнхаї та багато-багато інших живих істот породжуються в цьому енергетичному центрі.

Раніше деякі вдосконалювальники-даоси розповідали, що існує «верхній, середній і нижній енергетичний центр». Але це хибне твердження. Ще дехто каже, що знання про «верхній, середній і нижній енергетичний центр» передавалися в спадок від учителя до учня протягом багатьох поколінь, і що в книгах так написано. Скажу вам: нікчемні речі існували і в давнину. Якщо певне вчення має давню історію, це ще не означає, що воно правильне. Маленькі Дао рівня людського світу здавна поширювалися серед звичайних людей, однак за ними неможливо вдосконалюватися, вони ніщо. Люди, які говорять про верхній, середній і нижній енергетичний центр, вважають, що енергетичним центром є місце, де може утворитися Дань. Хіба це не смішно? Якщо людські думки концентруються на одній точці, через тривалий час там може утворитися згусток енергії і сформуватися Дань. Коли не віриш, сконцентруй думки на своїй руці, весь час зберігай цей стан. Із плином часу там утвориться Дань. Тому деякі люди, побачивши це явище, почали казати, ніби енергетичний центр перебуває всюди, що звучить іще смішніше. На їхню думку, енергетичний центр — це місце, де утворюється Дань. Насправді ж це Дань — «згусток енергії», а не Тьєн — «центр». Якщо ти скажеш, що всюди перебуває Дань, або про верхній, середній і нижній Дань, так, звісно, казати можна. А «центр», який дійсно здатний породити безліч Законів, лише один — внизу живота. Отже, версія про верхній, середній і нижній «енергетичний центр» помилкова. На чому концентруються людські думки, там із часом і утворюється Дань.

Тож Юаньїн зароджується в енергетичному центрі, який розташований внизу живота. Юаньїн поступово зростає, стає більшим. Коли він виростає завбільшки з м’ячик для настільного тенісу, стає чітко видно обрис усього його тіла. У цей час уже сформувалися ніс та очі. Водночас, коли він стає таким завбільшки, біля нього утворюється кругленький пузирчик. Він буде рости слідом за Юаньїн. Коли Юаньїн виростає заввишки 13 см, то з’являється пелюстка лотоса. Коли виростає заввишки 16–19 см, пелюстки лотоса здебільшого вже виросли, утворюється ціла квітка лотоса. Золотосяйний Юаньїн сидить на золотистій лотосовій платформі. Це дуже красиво. Це і є Алмазнонетлінне тіло, яке в системі Будди називають Тілом Будди; а в системі Дао — Досконалою дитиною.

Наша школа вдосконалює і потребує обидва види тіл, власне тіло теж потрібно піддати перетворенню. Як ви знаєте, Тіло Будди не можна показувати серед звичайних людей. Коли раптово напружилися всі сили, може проявитися його образ, очима звичайних людей можна побачити його оптичне зображення. А власне тіло після перетворення є таким самим, як у звичайних людей, і вони не бачать різниці. Але воно може проходити крізь простори. Коли Юаньїн виростає заввишки 13–16 см, пузир досягає такої самої висоти. Він схожий на оболонку повітряної кулі і є прозорим. Юаньїн сидить нерухомо в позі медитації. Коли він виріс таким завбільшки, пузиреві приходить пора залишити енергетичний центр, він уже сформувався. «Коли гарбуз достигає, черешок відпадає». Отже йому пора підійматися. Процес підняття пузиря досить повільний, але щодня можна бачити, що він зсувається — поступово переміщується вгору, піднімається. Якщо ми пильно спостерігатимемо, то відчуємо його присутність.

Коли пузир підіймається до акупунктурної точки Даньчжун у центрі грудної клітки, він залишається в цьому місці деякий час. Адже квінтесенція людського тіла й багато чого іншого (серце теж розміщене тут) мають сформувати в цьому пузирі свій комплекс. Найкращі речі людини мають поповнити пузир. Через деякий час він починає знову підніматися. Коли пузир проходить через шию, відчувається важка задишка, неначе кровоносні судини було затиснуто, від роздуття відчуваєш дискомфорт. Але це триватиме лише 1–2 дні, і все мине. Тоді пузир досягне маківки голови. Ми називаємо це підняттям до Нівань. Хоча я кажу, що пузир досягнув Нівань, насправді він завбільшки вже такий самий, як весь твій головний мозок. Ти відчуватимеш, ніби голова роздулася. Оскільки Нівань є вкрай важливим місцем для людського життя, він сформує всередині пузиря найкращі речі з Нівань. Далі пузир протискується назовні через прохід небесного ока. Почуваєшся під час цього просто нестерпно. Від роздуття небесне око страшенно болить, роздуваються акупунктурні точки Тайян, що на скронях, западають очі. Це триває, аж доки пузир не протиснеться назовні. Тоді він одразу повисає в районі лоба. Це й називається встановленням Сюаньгуань на місце. Пузир повисає тут.

У цей час людям з відкритим небесним оком уже нічого не побачити. «Двері» було зачинено, адже як школи системи Будди, так і школи системи Дао вимагають, щоб речі всередині Сюаньгуань сформувалися якомога швидше. Спереду та ззаду там стоять ворота з двома стулками. Їх замикають. Це схоже на арочний прохід до площі Тяньаньмень у Пекіні: з обох боків цього проходу розташовані великі ворота з двома стулками. Щоб Сюаньгуань якнайшвидше сформувався та поповнився, двері не відчиняються, за винятком екстрених обставин. Людям з відкритим небесним оком цієї пори вже нічого не видно. Їм не дають дивитися. Для чого ж пузир тут висить? Оскільки всі канали нашого тіла стікаються сюди, цієї пори вони мають пройти через Сюаньгуань і, зробивши круг, вийти. Усі вони пройдуть через Сюаньгуань. Мета в тому, щоби ще раз закласти всередині Сюаньгуань фундамент, сформувати комплекс речей. Оскільки людське тіло — це малий Усесвіт, Сюаньгуань утворить малий світ, усередині якого сформуються найкращі речі з людського тіла. Однак це буде утворено лише комплект обладнання, яким ще не можна повноцінно користуватися.

У вдосконаленні за методами практики Цімень Сюаньгуань відкритий. Коли Сюаньгуань виходить назовні, він має вигляд прямої трубки, але поступово теж стає круглим, отже двері по обидва його боки відкриті. Адже в Цімень не вдосконалюються ні в Будду, ні в Даоса. Вони самі себе захищають. І в системі Будди, і в системі Дао безліч учителів, які можуть тебе захистити. Немає потреби, щоб ти дивився небесним оком, і проблем через це не виникне. А для Цімень це вже не підходить. У Цімень учні самі себе захищають, тому вони мають зберегти можливість бачити. Однак, коли вони в той час дивитимуться небесним оком, це буде схожим на спостереження за допомогою телескопа. Далі, коли буде утворено комплекс речей, 1–2 місяці по тому пузир почне повертатися назад. Повернення назад у голову називається зміною місця Сюаньгуань.

Коли пузир повертається назад, від роздуття ти також почуваєшся не дуже комфортно. Далі він протискується назовні з акупунктурної точки Юйчжень у задній частині голови. Під час цього теж почуваєшся погано, неначе голова розривається. Пузир одразу виходить. Щойно він вийшов, миттєво відчуваєш полегшення. Після того як вийшов, він повисає в дуже глибокому просторі. Оскільки пузир розміщений у формі тіла в дуже глибокому просторі, то, коли спиш, він тобі не заважає. Але є один момент. Коли Сюаньгуань уперше встановлюється на місце, в очах може виникнути певне відчуття. Хоча Сюаньгуань перебуває в іншому просторі, але весь час здається, ніби в очах потьмяніло, неначе якийсь предмет заслоняє погляд, від чого стає не дуже приємно. Оскільки точка Юйчжень є дуже важливим великим входом, за нею також треба сформувати комплекс речей. І пузир знову починає повертатися назад. Ми згадували вище термін «точка виходу Сюаньгуань» — насправді це не одна точка виходу. Сюаньгуань багаторазово змінює своє положення. Після повернення назад у Нівань пузир починає опускатися вниз усередині тіла аж до акупунктурної точки Мінмень на спині. З точки Мінмень він знову виходить назовні.

Мінмень людини є вкрай важливим, головним великим «отвором». «Отворами» система Дао називає акупунктурні точки, а ми називаємо їх «проходами». Це головний важливий прохід. Це дійсно як залізні двері. Залізні двері з безліччю шарів... Як відомо, тіло є багатошаровим. Клітини нашого нинішнього фізичного тіла — це один шар, молекули всередині нього — ще один. Далі йдуть атоми, протони, електрони, нескінченно малі частинки, нескінченно малі частинки, нескінченно малі частинки... аж до найменших корпускул. На кожній поверхні встановлюють по шару дверей. Тому багато-багато надздібностей, багато-багато магічних предметів замкнено за кожним шаром дверей. В інших методах практики виробляють Дань. Коли Дань вибухає, передусім потрібно, щоб від струсу відкрилася Мінмень. Якщо цього не станеться, надздібності не буде звільнено. Після того як Сюаньгуань сформує в точці Мінмень комплекс речей, він знову входить у тіло. Увійшовши, він починає повертатися в низ живота. Це називається «поверненням Сюаньгуань на місце».

Сюаньгуань повертається не на своє колишнє місце. Юаньїн тієї пори вже став дуже великим. Пузир тоді вкриває Юаньїн, оточивши його. Пузир росте слідом за зростанням Юаньїн. У системі Дао зазвичай, коли Юаньїн уже має вигляд шести-семирічної дитини, йому вже дають можливість залишати тіло, що називається виходом Юаньїн у світ. Ним керує душа людини, він уже може вийти й почати діяти. Тіло людини завмирає і залишається нерухомим, а її душа виходить. У системі Будди зазвичай, коли Юаньїн під час удосконалення стає завбільшки таким, як сама людина, то вже немає небезпеки. Зазвичай тоді йому вже дозволяють залишати тіло, відділятися від цього тіла. Юаньїн тоді може виходити. У той час, коли Юаньїн виріс завбільшки таким, як сама людина, його «оболонка» теж досягла такого розміру. Ця «оболонка» вже розширилася за межі тіла. Це і є Сюаньгуань. Оскільки Юаньїн уже став таким великим, Сюаньгуань, звісно, теж розширився та вийшов за межі тіла.

Можливо, ви бачили образи Будд у храмах — навколо Будди завжди зображують коло; особливо у творах живопису, де зображено Будд, зазвичай можна побачити, що Будда сидить усередині кола. Здебільшого Будд зображують саме так. Усі образи Будд, які збереглися в давніх храмах, саме такі. Чому ж Будда сидить усередині кола? Ніхто не може цього пояснити. Скажу вам, що це і є Сюаньгуань. У цей час його вже можна називати світом. Але він ще не є повноцінним світом. Він лише має необхідний для його існування комплект обладнання. Можна порівняти його із заводом, який був оснащений відповідним комплектом обладнання, але для початку виробництва одного устаткування не достатньо — йому ще потрібна електроенергія та сировина. Кілька років тому багато вдосконалювальників казали: «Мій Гун вищий за Гун Бодхісатви», «Мій Гун вищий за Гун Будди». Людям це здавалося дивовижним. Насправді ж нічого дивовижного немає. Справді, потрібно, щоб Гун завдяки практиці став за життя людини дуже високим.

Як може бути, що людина завершує вдосконалення на вищому, ніж у Будди, рівні? Не можна так поверхово це розуміти. Така людина справді має високий Гун. Після того як вона досягає дуже високого рівня у вдосконаленні, коли досягає відкриття Гун і Прозріння, її Гун теж досягає дуже високого рівня. Якраз у мить перед тим, як у цієї людини відкривається Гун і вона досягає Прозріння, відламують 80% її власного Гун, відламують навіть стандарт її Сіньсін. Цією енергією наповнюють її світ, її власний світ. Як ви знаєте, щоб досягти такого рівня Гун і, особливо, такого критерію Сіньсін, удосконалювальник упродовж усього свого життя зазнавав незліченних страждань, загартовувався у випробуваннях і вдосконалювався у гіркому середовищі. Тому цей Гун є вкрай дорогоцінним. Вісімдесят відсотків настільки дорогоцінних речей використовують, щоб наповнити світ удосконалювальника. Тому, коли в майбутньому ця людина успішно завершить удосконалення і їй чогось захочеться, достатньо буде лише простягнути руку, і вона миттєво це отримає. Вона матиме все, що тільки забажає. Робитиме, що забажає. У її світі буде все. Це є проявом її рівня Могутності та Доброчесності, якого вона досягла шляхом гіркого вдосконалення.

Така енергія може за бажанням людини перетворюватися на будь-які речі. Тому Будда має все, чого хоче. Перед ним постане будь-яка їжа, яку він бажає. Йому доступна й будь-яка цікава йому гра чи розвага. Він досяг цього завдяки вдосконаленню. Це і є Місце Будди. Якби людина його не здобула, то не змогла б успішно закінчити своє вдосконалення. Цієї пори вже можна називати це її власним світом. Людина ж досягає Повної Досконалості та осягає Дао лише з 20% свого Гун. Хоч і залишилося лише 20%, але її тіло не заблоковане. Людина не забирає із собою тіло, або ж забирає його, але його вже перетворено речовинами високої енергії. У цей час людина вже може повною мірою проявляти чудотворну силу, яка має незрівнянну могутність. А коли вдосконалюєшся серед звичайних людей, то ти зазвичай заблокований і не маєш настільки великих надздібностей — хоч який високий твій Гун, ти все одно зазнаєш обмежень. Але тепер усе стане інакше.

---