Акупунктурні точки

穴位

xué wèi

Відповідно до китайської медицини, це особливі місця на поверхні тіла, де концентрується енергія; це скупчення нервових закінчень, які пов’язані з певними органами й системами органів тощо. Акупунктурні точки здебільшого розміщені на шляху каналів або меридіанів, якими рухається енергія.

Архат

羅漢

luó hàn

Плід удосконалення в системі Будди.

Багуа

八卦

bā guà

Вісім триграм — вісім знаків, кожний з яких складається з трьох рисок і означає якесь явище природи, рису характеру, члена родини, частину тіла тощо.

Байхуей

百會

bǎi huì

Акупунктурна точка на маківці. Дослівно перекладається як «сто сполучень».

Бігу

辟穀

bì gǔ

Метод, який передбачає повну відмову від їжі.

Бодхідхарма

達摩

dá mó

Патріарх буддизму, що заснував школу Чань (також відома як Дзен).

Бодхісатва

菩薩

pú sà

Плід удосконалення в Школі Будди. Бодхісатва — це титул, вищий від Архата, але нижчий за Будду.

Бодхісатва Гуаньїнь

觀音菩薩

guānyīn púsà

Бодхісатва, що часто зображується поряд з Буддою Амітабхою. Ім'я «Гуаньїнь» означає «та, хто чує всі страждання у світі».

Будда

佛

fó

Дослівно в перекладі із санскриту означає «Той, хто пробудився».

Будда Амітабха

阿彌陀佛

ēmítuófó

Володар Світу Найвищого Щастя (Сукхаваті). Шанується в буддійській школі «Чистої землі».

Б’янь Цюе

扁鵲

biǎn què

Видатний лікар (прибл. 401–310 рр. до н.е.) стародавнього Китаю.

Ваджра

金剛

jīn gāng

Слово має кілька значень на санскриті: «блискавка» та «алмаз», використовується в буддійських священних текстах та в назвах сутр. Ваджра символізує силу й твердість духу, або вічність і непорушність (наприклад, обітниці).

Вдосконалення

修煉

xiū liàn

Див. «Самовдосконалення».

Вдосконалювальник

修炼人

xiū liàn rén

Людина, що практикує вдосконалення. Див. «Самовдосконалення».

Вей Де

威德

weī dé

Вей Де — Могутність і Доброчесність. «Вей» також означає силу, авторитет, велич. «Де» — це чесноти, доброчесна поведінка, доброчесне правління, високі моральні якості тощо.

Великий Закон

大法

dà fǎ

Див. «Дафа».

Випустити вогонь і втратити розум

走火入魔

zǒu huǒ rù mó

Популярний у Китаї ідіоматичний вираз. У загальному значенні цей вислів перекладається як «збожеволіти», «втратити розум».

Відчувати фізичний біль і переживати душевні муки

勞其筋骨
苦 其心志

láo qí jīn gǔ
kǔ qí xīn zhì

Китайський вислів про фізичні та духовні страждання, автором якого вважається філософ Менцій: «…коли Небеса збираються покласти на когось велику відповідальність, вони спочатку змусять його пережити душевні муки, а також відчути фізичний біль і голод. Його змусять страждати від бідності та руйнуватимуть усе, що він робитиме…»

Вісім Безсмертних

八仙

bā xiān

Описані в стародавніх китайських текстах «Вісім Безсмертних (ба сянь)», які належать до даоської системи, були реальними історичними особами. За легендою вони досягли безсмертя, звільнившись від мирських почуттів і пристрастей, радощів і скорбот; вони отримали вічне життя й живуть за небесними законами.

Внутрішня алхімія

丹經

dān jīng

кит. «Даньцзін» — даоська книга, присвячена техніці виготовлення «пілюлі безсмертя» (див. «Дань»).

Вчитель

師父

shī fu

У китайській мові «вчитель» позначається двома словами: вчитель-батько. Існує китайське прислів’я: «Того, хто був тобі вчителем один день, поважай як рідного батька все своє життя».

Гуандун

廣東

guǎng dōng

Провінція на півдні Китаю.

Гуйчжоу

貴州

guì zhōu

Провінція на південному заході Китаю.

Гун

功

gōng

Енергія вищого порядку порівняно з Ці. «Гун» також перекладається з китайської як «успіх», «досягнення», «майстерність» тощо.

Дань

丹

dān

«Пілюля безсмертя» або «еліксир безсмертя». Енергетичний згусток, який виготовляли в печі за спеціальними рецептами, щоб потім вжити його всередину для здобуття безсмертя. Термін даоських практик.

Даньтьєн

丹田

dān tián

Від кит. «дань» — «пілюля безсмертя», «енергетичний згусток» і «тьєн» — «поле» (ділянка), «центр». По-іншому — енергетичний центр. Позначає нижню ділянку живота. Інший варіант транскрипції — Даньтянь.

Даньчжун

膻中

dàn zhōng

Точка в центрі грудної клітки, між сосками.

Дао

道

dào

У звичайному значенні перекладається як шлях або дорога тощо, у більш глибокому сенсі — як Істинний Шлях, Шлях, Істина, Закон, правда тощо. Також означає систему вдосконалення.

Даос

道

dào

Той, хто практикує або має Плід удосконалення в системі Дао.

Даоський скарб

道藏

dào zàng

«Даоцзан» — повне зібрання релігійної та філософської літератури даосизму.

Дафа

大法

dà fǎ

Дослівний переклад — «Великий Закон».

Дацзі

妲己

dá jǐ

Улюблена наложниця останнього царя династії Шан (1600–1046 рр. до н.е.) Ді Сіня. За повір’ям, була одержима духом лисиці.

Де

德

dé

Дослівний переклад — «доброчесність», «мораль», «шляхетні якості», «чесноти» тощо.

Десять лекцій

十堂課

shí táng kè

Дзен

禪

chán

З кит. «Чань». Школа буддизму, заснована Бодхідхармою.

Династія Тан

唐代

táng dài

Династія в Китаї, що тривала з 618 по 906 рр. Вважається одним із періодів найбільшого розквіту Китаю.

Доброчесність

德

dé

Див. «Де».

Доленосний зв’язок

因緣關係

yīnyuán guānxì

Термін також перекладається як причинно-наслідковий зв’язок, доля тощо.

Енергетичний центр

丹田

dān tián

Див. «Даньтьєн».

Енергетичні механізми

氣機

qì jī

Інший варіант перекладу: «механізми Ці».

Жень і Ду

任督

rèn dū

Відповідно до китайської медицини, канал «Жень» керує основними каналами Їнь, а канал «Ду» — каналами Ян. Канал «Жень» йде передньою частиною тіла від промежини вверх через живіт, груди, шию, підборіддя й доходить до нижньої губи. Канал «Ду» йде від верхівки куприка, далі вгору по хребцях, шиї, голові та носі. Закінчується під верхньою губою. Обидва канали, як вважається, являють собою замкнуту циклічну систему. З’єднуються в області рота та в області промежини.

Закон

法

fǎ

кит. «Фа». У перекладі: Закон, правило, еталон, метод, істина тощо.

Залазити в бичачий ріг

鑽牛角尖

zuān niú jiǎo jiān

Китайський ідіоматичний вислів, який означає «зациклюватися», «занурюватися в нерозв’язну проблему», «заходити в глухий кут».

Ієрогліф «Небо»

天字

tiān zì

Китайський ієрогліф «небо» («тьєн»): 天.

Їнхаї

嬰孩

yīng hái

З кит. «малятко», «немовля», «новонароджений».

Їнь і Ян

陰陽

yīn yáng

Жіночий і чоловічий початок. Протилежності. Негативний і позитивний полюси тощо. Міркування про Їнь і Ян зустрічаються в давніх творах китайської культури, зокрема в «Даодецзін» Лаоцзи тощо.

Істина, Доброта, Терпіння

真善忍

zhēn shàn rěn

Див. «Чжень-Шань-Жень».

Істинний Плід

正果

zhèng guǒ

Інші варіанти перекладу: «Істинний плід власних зусиль», «Праведний плід», «Справжній плід». Див. Плід удосконалення.

Карма

業力

yè lì

кит. «є́-лі». Із санскриту перекладається як «дія», «діяння» (зазвичай погані вчинки). Чорна матерія в тілі від здійснення поганого вчинку.

Книга змін

周易

zhōu yì

Див. «Чжоу-ї».

Комплекс вправ

功法

gōng fǎ

Інші варіанти перекладу: «Метод розвитку Гун», «Спосіб вдосконалення Гун» тощо.

Конфуціанство

儒教

rú jiào

Китайська філософська школа, основа китайського способу життя, принцип організації суспільства. Її засновником був китайський філософ Кун-цзи (по-іншому Кун Фу-цзи), відомий на Заході як Конфуцій, що жив у 551–479 роках до н.е.

«Культурна революція»

文化大革命

wén huà
dà gé mìng

Суспільно-політичний рух у Китаї, що тривав з 1966 по 1976 рр. Проводився з метою знищення традиційної культури Піднебесної.

Лаогун

勞宮

láo gōng

Точка, що розташована близько до центру долоні людини, між вказівним і середнім пальцем.

Лаоцзи

老子

lǎo zi

Лаоцзи (за різними версіями, жив у VI, V або IV ст. до н.е.) — видатний давньокитайський мислитель, автор знаменитої книги «Даодецзін» — «Канону про Дао і Де».

Лей Фен

雷鋒

léi fēng

У 60-ті роки ХХ століття в Китаї був оголошений взірцем альтруїзму, героїзму та відданості.

Лихий дух

附體

fù tǐ

Дух або істота, що вселилася або хоче вселитися в людину. Дух тварини тощо.

Лін’їньси

靈隱寺

líng yǐn sì

Монастир дзен-буддизму в м. Ханчжоу провінції Чжецзян. Один з найбільших і найбагатших буддійських храмів у Китаї.

Лі Шичжень

李時珍

lǐ shí zhēn

Лі Шичжень (1518–1593 рр.) — лікар, дослідник, фармацевт, травник і акупунктурник епохи династії Мін.

Лошу

洛書

luò shū

«Послання з річки Ло» — стародавні артефакти Китаю.

Лунь Юй

論語

lùn yǔ

Головний текст китайського мислителя Конфуція також називається «Лунь Юй» («Бесіди та судження»). Його цитування напам’ять було обов’язковою вимогою китайської класичної освіти. Але назва «Лунь Юй» у «Чжуань Фалунь» може мати інший зміст. Варіанти перекладу: «Резюме», «Трактат про Закон» тощо.

Лю Бан

刘邦

liú bāng

Лю Бан (256 або 247–195 рр. до н.е.) — китайський імператор, засновник династії Хань, що проіснувала близько 400 років.

Люй Дунбінь

呂洞賓

lǚ dòng bīn

Люй Дунбінь (народився 796 р.) — учений і поет династії Тан, що, як вважається, піднісся до статусу Безсмертного. Присягнув даоському патріарху, що врятує від мирських страждань стільки жителів Піднебесної, скільки зможе.

Маджонг

麻將

má jiàng

Маджонг (по-іншому: мацзян) — китайська гра в кості для чотирьох гравців.

Метод «Небесний кругообіг Фалунь»

法輪周天

fǎ lún zhōu tiān

кит. «Фалунь чжоутьєн фа». Назва четвертого комплексу вправ Фалунь Дафа.

Мін

明

míng

Китайська династія (1368–1644 рр.).

Мінмень

命門

mìng mén

кит. «ворота життя», «двері долі». Точка, що розміщена на лінії спинного хребта на рівні попереку, другого хребця поперекового відділу.

Могаллана

目犍連

mùjiānlián

У буддійській традиції один з двох (другий — Шаріпутра) головних учнів Шак’ямуні.

Мудра великого лотоса

大蓮花手印

dà lián huā shǒu yìn

Положення рук, коли всі пальці спрямовані вгору, основи долонь з’єднані одна з одною, кінчик мізинця однієї руки з’єднаний з кінчиком мізинця другої, те саме з кінчиками великих пальців, решта пальців розтягнута в боки. Усе разом нагадує квітку.

Нагарджуна

龍樹

lóng shù

Нагарджуна (прибл. 150–250 рр.) — видатний індійський мислитель буддизму.

Надздібність

功能

gōng néng

кит. Гун-нен — у звичайному значенні просто «здібність», «здатність». У термінології цігун Гун-нен — це надздібність. Також може означати «здібність, що походить від Гун».

Нанкін

南京

nán jīng

Місто на сході Китаю, столиця й місто-округ провінції Цзянсу над річкою Янцзи. Назва означає «Південна столиця».

Небесний кругообіг

周天

zhōu tiān

кит. «чжоутьєн». Термін також вживається в китайській астрономії та означає там повний круг світила по небу; інші значення: «весь Усесвіт», «усі Небеса», «усе небо».

Небо і Земля

天地

tiān dì

У китайській мові та культурі термін «Небо і Земля» може означати Всесвіт загалом, макрокосм, світ тощо.

Неосяжне море та безкрає небо

海闊天空

hǎi kuò tiān kōng

кит. ідіома, яка позначає щось безмежне, неосяжне.

Нефритовий імператор

玉皇

yù huáng

кит. «Юйхуан», один з найвищих даоських Пробуджених.

Нівань

泥丸宮

ní wán gōng

Див. «Палац Нівань».

Ніщо

無

wú

кит. «У». Інший варіант перекладу — «Небуття».

Отвір

竅

qiào

кит. «Цяо». Акупунктурна точка.

Палац Нівань

泥丸宮

ní wán gōng

кит. «Нівань» — глиняна кулька. Палац Нівань — даоський термін для позначення шишкоподібного тіла (шишкоподібна залоза, епіфіз) головного мозку людини.

Пілюля безсмертя

丹

dān

Див. «Дань».

Після довгих блукань серед гір зрештою побачив серцю милий дім

柳暗花明
又 一村

liǔ ànhuāmíng yòu yī cūn

Вираз, що походить із вірша автора Лу Ю, династія Сун, «Подорож у село Шаньсі». «Гора за горою, струмок за струмком, я розгубився, не знаю куди йти. Після довгих блукань побачив раптом тінисті верби, яскраві квіти й далі — серцю милий дім». Під час подорожі в горах людина загубилася, а потім знайшла людське поселення. Цей вираз став ідіомою, яка означає появу надії після подолання труднощів, також перекладається як «побачити світло наприкінці тунелю».

Плід удосконалення

果位

guǒ wèi

кит. «Го-вей». Також перекладається як «Плід власних зусиль», «Стан досягнення ступеня Будди», «Статус Плоду», «Місце Плоду» тощо.

Повернутися до джерел і віднайти своє істинне «я»

返本歸真

fǎn běn
guī zhēn

Інші варіанти перекладу: «повернутися до свого коріння та до істини», «повернутися у своє початкове місце, відновити свою істинну природу» тощо.

Пожирати як вовк, заковтувати як тигр

狼吞虎嚥

láng tūn hǔ yàn

Китайська ідіома про те, коли хтось жадібно пожирає свою здобич або їжу.

Посвята в статус небожителів

封神演義

fēng shén yǎn yì

Кит. «Феншень янь-ї» — китайський роман, написаний в епоху династії Мін у XVI столітті.

Правило «підвищувати лише кільком відсоткам людей за раз»

長工資甚麼百分之幾 的

zhǎng gōng zī shén me bǎi fēn zhī jǐ de

Правило часів «реформ і відкритості» в материковому Китаї, необхідність якого пояснювали поганим станом економіки країни.

Практикувальник

煉功人

liàn gōng rén

Той, хто практикує метод удосконалення; або той, хто загартовує Гун. З кит. 煉功 (лєн — практикувати, Гун — метод удосконалення, як скорочення від «цігун»). Водночас «лєн» має значення загартовувати або виплавляти (наприклад «виплавляти сталь»); «Гун» також перекладається як енергія, високоенергетична матерія. Отже, друге значення цього терміну — людина, що загартовує Гун, високоенергетичну матерію.

Пристрасті

执著心

zhí zhuó xīn

Поняття, яке також можна перекласти як «вперті прагнення», «вперті думки», «нав’язливі ідеї» тощо.

Пробуджений

覺者

jué zhě

Див. «Будда».

Прозріння

悟

wù

Див. «Усвідомлення».

П’ять елементів

五行

wǔ xíng

кит. «у-сін» — метал, дерево, вода, вогонь, земля.

Реформи та відкритість

改革開放

gǎi gé kāi fàng

«Політика реформ та відкритості» — програма економічних реформ, проголошена після «культурної революції».

Самовдосконалення

修炼

xiū liàn

У кит. мові складається з ієрогліфів: «сю» (修) та «лєн» (炼). «Сю» — вдосконалення, виправлення, покращення; «лєн» — практика, загартування.

Силач-Ваджра

金剛

jīn gāng

Вид небесних істот у системі Будди, які мають образ суворого м’язистого велетня. Вважається, що вони мандрували разом з Буддою Шак’ямуні та захищали його. Також див. «Ваджра».

Сім почуттів і шість пристрастей

七情六慾

qī qíng liù yù

Китайська буддійська ідіома, що загалом позначає всі людські почуття, емоції, бажання та пристрасті.

Сіньсін

心性

xīn xìng

Поверховий переклад: «характер душі», «властивості серця», «душевні якості», «духовність», «духовні якості», «духовний рівень».

Сіньцзян

新疆

xīn jiāng

Сіньцзян — нині Сіньцзян-Уйгурський автономний район (історично Східний Туркестан), регіон на північному заході Китаю із центром в Урумчі, де живуть уйгури.

Сунь Сим’яо

孫思邈

sūn sī miǎo

Лікар традиційної китайської медицини в епоху династій Суй і Тан (6–7 ст.)

Сунь Укун

孫悟空

sūn wù kōng

Один з головних персонажів знаменитого китайського роману «Мандрівка на Захід», що мав надздібності.

Сюаньгуань

玄關

xuánguān

Див. «Установлення Сюаньгуань на місце»

Сю-лєн

修煉

xiū liàn

Див. «Самовдосконалення».

Тайцзі

太極

tài jí

У перекладі «Велика межа». Знак із зображенням Їнь і Ян. Також пишуть як Тайчі.

Тайюань

太原

tài yuán

Адміністративний центр провінції Шаньсі, що в центрі Китаю. Місто збудоване близько 500 р. до н.е. У цьому місті народився відомий китайський імператор Тайцзун (часів династії Тан).

Тайян

太陽

tài yáng

З кит. «Сонце» або «Великий Ян». Парна акупунктурна точка на скронях.

Танська епоха

唐代

táng dài

Тан (618–907 рр.) — династія імператорів Китаю зі столицею в м. Чан’ань. Уважається періодом розквіту китайської цивілізації.

Тантра

密宗

mì zōng

Буддійський метод удосконалення, що застосовує таємні практики.

Таншаньський землетрус

唐山地震

táng shān
dì zhèn

Стався 28 липня 1976 року. Вважається найбільшим землетрусом у XX столітті за кількістю загиблих.

Татхагата

如來

rú lái

кит. Жулай. Варіанти перекладу: Той, хто прийшов з істинним шляхом; людина, що пояснює істину; той, хто прийшов з істиною.

Три тисячі великих світів

三千大千
世 界

sān qiān
dà qiān
shì jiè

Вираз, сказаний Шак’ямуні. Слово «великий світ» (大 千世界) також перекладається як «великий хіліокосм» або всесвіт всесвітів. Один «великий хіліокосм», за китайським тлумачним словником, — це світ у мільярд разів більший за наш світ.

Уппалавана

蓮花色

lián huā sè

Також відома як Утпалаварна. Згідно з легендою, була дочкою багатого купця зі Шравасті і славилася своєю дивовижною красою. Її ім’я означало «та, що з відтінком блакитного лотоса».

Усвідомлення

悟

wù

кит. «У»: усвідомлення, прозріння, пробудження, осягнення тощо.

Установлення Сюаньгуань на місце

玄關設位

xuán guān shè wèi

кит. «Сюаньгуань ше-вей» — «установити таємний вхід на місце». «Сюаньгуань» — таємний вхід, містичний перевал, таємне життєво-важливе місце на тілі тощо.

Ушу

武術

wǔ shù

«Бойове мистецтво».

Фалунь

法輪

fǎ lún

«Колесо Закону».

Фалунь Дафа

法輪大法

fǎ lún dà fǎ

Можна перекласти як «Великий Закон Фалунь» або «Великий Закон Колеса Закону».

Феншуй

風水

fēng shuǐ

Буквальний переклад: «Вітер і вода». Китайська техніка, яку використовують для визначення найбільш сприятливого місця для життя тощо.

Фу-юаньшень

副元神

fù yuán shén

Допоміжна душа.

Хань Сінь

韓信

hán xìn

Видатний генерал, що зробив великий внесок у заснування династії Хань (206 рік до н.е. — 220 рік н.е.)

Ханьський регіон

漢地

hàn dì

Материковий Китай, землі, де переважає населення етнічних китайців — ханьців (назва бере початок від династії Хань).

Хегу

合谷

hé gǔ

У перекладі — «долина на з’єднанні». Парна акупунктурна точка, що розташована в місці перетину лінії великого та вказівного пальця, на тильному боці руки.

Хету, Лошу

河圖
洛 書

hé tú
luò shū

«Схема з річки Хуанхе», «Послання з річки Ло» — стародавні артефакти, що являють собою схеми із чисел.

Хуа То

華佗

huà tuó

Видатний лікар китайської медицини, що жив в епоху династії Хань. Приблизні роки життя: 140–208.

Хуейнен і Шеньсю

慧能
神 秀

huì néng
shén xiù

Хуейнен (638–713 рр.) і Шеньсю (606–706 рр.) — патріархи школи Чань (Дзен).

Хуейчан

會昌

huì chāng

«Хуейчан» можна перекласти як «Єднання та процвітання». Це назва ери (841–847 рр.), яку проголосив імператор Уцзун династії Тан. Будучи даосистом, він переслідував буддизм та інші «некитайські» релігії.

Цао Цао

曹操

cáo cāo

Голова одного з трьох царств (царства Вей) в епоху Трицарства. Роки життя: 155–220.

Цариця-мати

王母娘娘

wáng mǔ niáng niáng

кит. «Ван Му» або «Сі Ван Му», цариця-мати Західного раю. Шанується послідовниками даосизму.

Цзєїнь

結印

jié yìn

Цзєїнь — одне з основних положень рук у всіх п’яти комплексах вправ Фалунь Дафа.

Цзігун

濟公

jì gōng

Цзігун — чернець дзен-буддизму (чань-буддизму), що жив в епоху династії Південна Сун. Роки життя: 1130–1207.

Цзілінь

吉林

jí lín

Провінція на північному сході Китаю. Адміністративний центр провінції — місто Чанчунь. Цзілінь — це також однойменне місто, яке є другим за величиною в цій провінції.

Ці

氣

qì

У китайській культурі фундаментальна субстанція, що заповнює Усесвіт, а також тіла живих істот, забезпечуючи всі важливі органи організму «життєвою силою»; ефір; енергія низького рівня. Також див. «Гун».

Цігун

氣功

qì gōng

Комплекси вправ для покращення здоров’я, що почали поширюватися в Китаї наприкінці ХХ століття.

Цімень

奇門

qí mén

Дослівно: «незвичайна школа», «чудернацький метод» тощо.

Ціндао

青島

qīng dǎo

Місто в провінції Шаньдун на сході Китаю. Назва перекладається як «Зелений острів». Місто розташоване на березі Жовтого моря.

Цінь

秦

qín

Цінь Хуей (1090–1155 рр.) — прем’єр-міністр династії Сун. Ув’язнив і стратив видатного китайського генерала Юе Фея, який і досі вважається взірцем відданості.

Цяньмень

前门

qiánmén

Торгова вулиця Цяньмень (дослівно перекладається як «Передні ворота») — один з районів, де можна побачити архітектуру старого Пекіна. Розташована неподалік від площі Тяньаньмень і знаменитого Забороненого міста.

Чанчунь

长春

cháng chūn

Місто, що є адміністративним центром провінції Цзілінь на північному сході Китаю. Дослівно перекладається як «Вічна весна». Рідне місто Майстра Лі Хунчжи.

Чжан Голао

張果老

zhāng guǒ lǎo

Один з Восьми Безсмертних. Його зображують як старця з довгою сивою бородою, що сидить на віслюку задом наперед з бамбуковими тріскачками в руках.

Чжень-Шань-Жень

真善忍

zhēn shàn rěn

Істина-Доброта-Терпіння. Інші значення Чжень: чесний, щирий, прямий, справжній, бездоганний тощо. Інші значення Шань: дружній, доброзичливий, приязний. Інші значення Жень: витривалий, толерантний, гнучкий тощо.

Чжоу-ї

周易

zhōu yì

«Книга змін династії Чжоу». «Книга змін», яку було адаптовано в період династії Чжоу (прибл. 1046 до н.е. — 256 до н.е.). Текст із ворожіння, що справив великий вплив на культуру Давнього Китаю.

Чжуань Фалунь

轉法輪

zhuǎn fǎ lún

Варіанти перекладу з китайської: «Обертання Фалунь», «Обертаю Фалунь», «Обертати Фалунь», «Фалунь, що обертається» тощо.

Чжу-юаньшень

主元神

zhǔ yuán shén

Головна душа. Також див. «Юаньшень».

Чиста земля

浄土

jìng tǔ

Одна зі шкіл буддизму, що шанує Будду Амітабху.

Чудотворна сила

神通

shén tōng

Також перекладається як «чудесна майстерність», «здатність проникнення в надзвичайне», «магічна сила» тощо.

Чун-гуань

沖灌

chōng guàn

«Підняття-вливання». Назва руху в третьому комплексі вправ Фалунь Дафа, коли одна рука уздовж одного боку тіла йде вгору, а друга одночасно із цим уздовж другого боку йде вниз.

Шак’ямуні

釋迦牟尼

shì jiā móu ní

Також відомий, як Будда. Світське ім’я Сідхартха Гаутама. «Шак’ямуні» означає «Мудрець із роду Шак’їв». Шак’я — народ або рід на північному сході Індії. Шак’ямуні був принцом, але відмовився від трону, щоб знайти сенс життя і вийти із циклу перероджень.

Шаньгень

山根

shān gēn

кит. «підніжжя гори». Акупунктурна точка на переніссі.

Шаньдун

山東

shān dōng

Провінція в східній частині Китаю, прилягає до моря. Адміністративний центр — місто Цзінань.

Шість кіл перевтілень

六道輪迴

liù dào lún huí

За теорією буддизму, це шість світів, у яких може переродитися жива істота: світ небожителів, світ асурів (демонів із надздібностями), світ людей, світ тварин, світ голодних духів і світ пекла.

Юаньшень

元神

yuán shén

кит. душа, первісний дух.

Юйчжень

玉枕

yù zhěn

Дві точки Юйчжень розташовані на два пальці в бік (одна ліворуч, друга праворуч) від лінії спинного хребта, на рівні верхнього краю вух. У перекладі назва означає «нефритова подушка».