ЛЕКЦІЯ ВОСЬМА

БІГУ

Деякі запитують про бігу — відмову від їжі. Бігу існує. Це явище трапляється не лише в колах удосконалювальників — у багатьох людей у світі теж виник такий стан. Є такі люди, що нічого не їли й не пили вже кілька років або навіть понад десять років, проте чудово собі живуть. Одні люди подають бігу як втілення певного рівня; другі — як прояв очищення організму; треті кажуть, що це процес удосконалення на високому рівні.

Насправді все це не те. Тоді в чому ж річ? По суті, бігу — це особливий метод удосконалення, що застосовується в особливому середовищі. І в якому ж особливому середовищі його застосовують? У Стародавньому Китаї, особливо ще до заснування релігій, численні вдосконалювальники вдавалися до таємного, відлюдного вдосконалення. Вони піднімалися в глухі гори чи заглиблювалися в печери, що лежали далеко від скупчення людей. Але в такому разі виникала проблема: де брати їжу. Якби вони не застосовували методу бігу, то зовсім не змогли б удосконалюватися й померли б від голоду та спраги. Якось мені потрібно було з міста Чунціна дістатися до Уханя, щоб прочитати там курс лекцій Закону. Я сів на корабель, який плив річкою Янцзи на схід. Коли корабель проходив через район Трьох ущелин, де з обох боків річки здіймаються скелі, я побачив, що там є печери на пів шляху до вершин. Подібні печери можна знайти в багатьох знаменитих горах. У минулому вдосконалювальник за допомогою мотузки видирався до такої печери, після чого відрізав мотузку й починав там удосконалюватися. Якщо йому не вдавалося вдосконалитися, то він помирав. Цей незвичайний метод удосконалення застосовується саме за таких украй особливих умов, коли немає ні води, ні їжі.

Деякі методи практики, які мають давню історію, успадкували бігу з минулих часів, але більшість шкіл, поширених сьогодні в суспільстві, не навчає бігу. Я кажу, що в практиці слід зосередитися лише на одній школі. Ти не можеш робити все, що заманеться. Тобі здається, що практикувати бігу є гарною ідеєю. Навіщо тобі це? Комусь цей метод здається чудовим, цікавим; хтось бачить у цьому можливість досягти високої майстерності, щоб потім хвалитися перед іншими. Люди можуть мати різні мотиви. Однак, навіть якщо застосовувати бігу як метод удосконалення, усе одно потрібно буде витрачати власну енергію, щоб підкріпляти тіло, тому ти втратиш більше, ніж здобудеш. До того ж, відколи з’явилися релігії, якщо при монастирі є люди, які практикують медитацію або аскетизм, зазвичай хтось приносить їм їжу. Тож проблем із їжею в них не виникає. До того ж, оскільки ми вдосконалюємося в суспільстві, немає жодної потреби застосовувати цей метод. Крім того, якщо твоя школа не містить цього методу, тобі не слід робити що заманеться. Але якщо ти справді хочеш застосовувати бігу — будь ласка, застосовуй. Я знаю, що в багатьох випадках, коли вчитель навчає практики на високому рівні, навчає справжнього вдосконалення, його школа може застосовувати бігу. Тоді його учні можуть увійти в стан бігу. Але цей метод не можна поширювати. Зазвичай такий вчитель навчає учнів таємного, відлюдного вдосконалення.

Зараз є майстри цігун, які навчають людей бігу. І як, чи відмовилися люди від їжі? Зрештою ні. Хіба є такі, хто перестав їсти? Я бачу, що багато хто потрапив до лікарні, життю багатьох загрожує небезпека. Чому ж склалася така ситуація? Хіба явище бігу не існує? Існує. Але є такий момент: нікому не дозволено довільно порушувати стан суспільства звичайних людей, заборонено його порушувати. Не говорімо, що буде, коли в усій країні безліч людей, практикуючи цігун, нічого не їстиме й не питиме, — візьмімо, наприклад, одне місто Чанчунь. Якщо всі тут перестануть їсти й пити, як на мене, стане менше проблем! Не потрібно буде турбуватися про приготування їжі. Селяни, не шкодуючи сил, обробляють землю. Якби всі перестали їсти, проблем би поменшало. Люди б лише працювали, але нічого не їли. Хіба можна таке дозволити? Хіба це буде людське суспільство? Таке точно не дозволено. Заборонено, щоб таке явище у великих масштабах створювало завади людському суспільству.

Деякі майстри цігун навчали людей бігу, через що сталося багато небезпечних випадків. Деякі люди просто схиблені на досягненні бігу, але вони не позбулися пристрасті, не позбулися багатьох-багатьох бажань звичайних людей. Побачивши щось смачне, така людина засмутиться, що не може цього з’їсти. Щойно її пристрасть проявиться, вона вже не зможе тримати себе в руках. Вона хвилюється, їй хочеться їсти. Коли в цієї людини пробудиться пристрасть, вона захоче їсти — а якщо не поїсть, то відчує голод. Але, коли вона почне їсти, її знудить. Вона не може їсти. Через це в неї виникне нервове напруження та великий страх. Багато хто через це потрапив до лікарні. Виникла загроза їхньому життю. Деякі ще звернулися до мене, щоб я розібрався із цим безладом. Я не бажаю в це втручатися. Деякі майстри цігун роблять що заманеться. Хто захоче виправляти те, що вони накоїли?

До того ж, якщо під час бігу в тебе виникли проблеми, хіба це не означає, що ти сам на них напросився? Я кажу, що таке явище існує, але це не стан, який виникає на високому рівні, чи якась там особлива реакція. Це всього-на-всього спосіб практики, який застосовують за особливих умов. Але його не можна поширювати. Багато людей, які прагнуть бігу, називають його таким-то бігу, напівбігу, або навіть розділяють на ступені. Деякі кажуть, що п’ють воду, деякі їдять фрукти. Це все фальшивий бігу. Із часом, гарантую, вони не витримають. Справжній удосконалювальник забирається в печеру, нічого не їсть і не п’є. Це справжній бігу.

ВИКРАДЕННЯ ЦІ

Коли хтось заводить мову про викрадення Ці, деякі люди аж на обличчі змінюються, лякаються й більше не наважуються практикувати цігун. Багато хто не насмілюється практикувати цігун і взагалі уникає його тільки через те, що в колах удосконалювальників деякі люди поширюють різні чутки. Мовляв, у когось виникло явище «випускання вогню і втрати розуму», хтось витягує в людей енергію Ці тощо. Якби таких тверджень не було, то, можливо, цігун практикувало би ще більше людей. Деякі майстри цігун із поганим Сіньсін навчають винятково таких речей, чим створюють у колах удосконалювальників отруйну атмосферу. Насправді все не так страшно, як вони розповідають. Я кажу, що Ці — це просто Ці, хоч як її називай: Ці первозданного хаосу, така чи інша Ці. Якщо в людському тілі міститься Ці, то ця людина перебуває всього-на-всього на рівні оздоровлення, а отже, ще навіть і не вважається практикувальником. Якщо людина має Ці, то це свідчить про те, що вона ще не досягла високого ступеня очищення організму, тобто вона ще має хвороботворну Ці. Це точно. Крадії Ці теж перебувають на рівні Ці. Кому ж із нас, практикувальників, потрібна така нечиста Ці? Ті, хто не практикує, мають у тілі каламутну Ці. Коли візьмешся практикувати, вона може почати прозорішати. Тоді в осередку хвороби проявляється згусток чорної матерії величезної концентрації. Якщо будеш практикувати далі й справді досягнеш покращення здоров’я, Ці почне потроху жовтіти. Як практикувати далі, захворювання вже дійсно зникнуть. Людина вже не матиме Ці та набуде стану Молочно-білого тіла.

Отже, це означає, що коли хтось має Ці, то він має і хвороби. Ми практикувальники. Навіщо нам Ці, коли ми вже виробляємо Гун? Ми маємо очищувати своє тіло, навіщо нам потрібна каламутна Ці?! Вона нам зовсім не потрібна. Люди, які прагнуть отримати Ці, перебувають на рівні Ці. Вони не в змозі відрізнити, де добра, а де погана Ці. Вони не мають такого вміння. Істинну ж Ці всередині енергетичного центра твого тіла вони не можуть забрати. Ту початкову Ці здатна чіпати лише людина з високою майстерністю. Що ж стосується нечистої Ці в тілі, хай собі краде. Що тут такого? Якщо я забажаю під час практики влити в себе Ці, мені варто лише про це подумати, і скоро мій живіт надується від Ці.

У системі Дао стоять у позі стовпа у вигляді ієрогліфа «небо» (天), у системі Будди зачерпують Ці обома руками та вливають її в маківку. У Всесвіті сила-силенна Ці, ти можеш цілими днями вливати її собі. Якщо відкрилася акупунктурна точка Лаогун на долоні й точка Байхуей на маківці, можеш вливати в себе Ці. Сконцентруй думки на енергетичному центрі, вливай у себе Ці обома руками і скоро вже заповниш себе нею. Але, хай до якої міри ти заповниш себе Ці, яка від цього користь? Деякі люди багато часу виконують вправи з Ці та відчувають, що подушечки пальців у них розпирає, тіло розпирає. Інші люди, підійшовши до них, відчувають, що навколо них існує якесь поле. «Ого! Як ти добре загартовуєш Гун». Я скажу, що це ніщо. Хіба така людина має Гун? Це досі вправи із Ці. Хоч як багато буде Ці, вона не замінить Гун. Вправи з Ці виконують для того, щоб зовнішньою доброю Ці замінити Ці в тілі й у такий спосіб очистити організм. Навіщо накопичувати Ці? Поки ти перебуваєш на цьому рівні і з тобою ще не відбулося суттєвих змін, ти ще не маєш Гун. Хоч як багато ти її вкрадеш, ти будеш не більше ніж великий мішок, наповнений Ці. Яка від цього користь? Вона ж не перетворилася на матерію високої енергії. Тож чого ти боїшся? Якщо хтось дійсно краде Ці, хай собі краде.

Подумай: якщо у твоєму тілі є Ці, то є і хвороби. Отже, коли він її краде, чи не так, що він водночас краде й хвороботворну Ці? Він зовсім не здатний відрізнити добру Ці від хвороботворної, адже той, хто бажає здобути Ці, теж перебуває на рівні Ці. Він не має ніяких надздібностей. Той, хто має Гун, точно не потребує Ці. Коли не віриш, проведімо експеримент. Якщо хтось дійсно крастиме Ці, ти стань ось там, і хай він її краде. Ти тут за допомогою думок вливаєш собі Ці з Усесвіту, а він позаду тебе краде. Поглянь, як це чудово: він прискорив тобі очищення тіла й звільнив тебе від виконання рухів «чун-гуань» — «проривання та вливання». Водночас, у нього виникли погані думки і він узяв чуже. Хоч забрав він погану річ, але через цей учинок він усе одно мусить втратити Де. Отже, він дасть тобі Де. Відбувається взаємообмін: він бере в тебе Ці, але водночас віддає тобі Де. Крадій Ці цього не знає. Якби знав, то не наважився б такого робити!

Кожен крадій Ці має синюшний колір обличчя. Усі вони такі. Багато хто ходить до парків виконувати вправи цігун саме для того, щоб оздоровитися. Яких тільки хвороб вони не мають. Інші після лікування хворих видаляють із себе Ці. А крадії Ці цього не роблять — вони наповнюють нею все своє тіло. Вони носять у собі всіляку хвороботворну Ці. Навіть усередині тіла в них усе стає смолисто-чорним. Вони весь час втрачають Де. Зовні в них теж усе чорне, адже їхнє кармічне поле збільшилося і вони втратили багато Де. У них усе чорне і всередині, і зовні. Якби крадії Ці знали, що з ними відбуваються такі зміни, що вони віддають іншим Де, роблять таку дурість, то вони б цього не робили!

Деякі люди говорять про Ці як про щось дивовижне: «Навіть якщо ви в Америці, ви зможете відчути, як я випромінюю Ці» або «Станьте за стіною і зможете відчути мою Ці». Деякі люди дуже чутливі. Коли хтось випромінює Ці, вони її відчувають. Однак Ці йде не цим простором, а іншим. В іншому просторі в цьому місці немає стіни. У такому разі чому ж деякі майстри цігун випромінюють Ці на відкритому майданчику, а ти цього не відчуваєш? В іншому просторі в цьому місці є перепона. Отже, Ці зовсім не має такої великої проникальної здатності, як деякі розповідають.

Справжню силу має лише Гун. Якщо практикувальник здатний випромінювати Гун, він уже не має Ці. Він випромінює матерію високої енергії. Якщо дивитися небесним оком, вона має вигляд світла. Якщо випромінювати Гун на тіло іншої людини, у неї з’являється відчуття жару. Він може викликати миттєві зміни в тілі звичайної людини, але не може повністю її вилікувати. Гун лише стримує хворобу. Якщо хочеш справді вилікувати когось від хвороби, потрібно мати відповідну надздібність. Для лікування кожного виду захворювання існує певна надздібність. У вкрай мікроскопічному стані кожна частинка Гун має твій власний образ. Такі частинки можуть упізнавати людей. Усі вони мають розум. Це речовини високої енергії. Якщо інша людина вкраде їх, хіба вони можуть у неї залишитися? Ні. Їх не втримаєш, адже вони не належать тій людині. Про кожного справжнього практикувальника після того, як у нього виникне Гун, дбає учитель. Учитель спостерігає за таким учнем і не дозволить, щоб хтось забрав його речі.

ЗБИРАННЯ ЦІ

Викрадення та збирання Ці — це не ті питання, про які потрібно говорити під час навчання практики на високому рівні. Я розповідаю про них, бо ще маю таку мету — відновити добре ім’я самовдосконалення і зробити невеличкий добрий учинок: пояснити для всіх ці негативні явища. Адже люди досі не можуть у цьому розібратися. Коли суть цих явищ буде розкрито, поменшає тих, хто постійно робить ці погані вчинки, і люди, що не знали правди про цігун, більше не будуть лякатися за одного лише згадування про нього.

Усесвіт наповнений Ці. Деякі люди говорять про небесну Ці природи Ян і земну Ці природи Їнь. Ти теж частинка Всесвіту, тож збирай собі, будь ласка. Проте деякі збирають Ці не з Усесвіту. Вони проводять курси, щоб навчити людей збирати Ці рослин. Навіть уже узагальнили досвід — кажуть, що Ці тополі має білий колір, Ці сосни — жовтий, і що її слід збирати так-то так-то, у такий-то такий-то час. Ще один каже: «Біля входу в мій дім росло дерево. Я збирав з нього Ці, і воно загинуло». Що це за здатність така? Хіба ти тоді не скоїв лихий учинок? Як ви знаєте, щиро вдосконалюючись, ми цінуємо сприятливу інформацію та необхідність стати одним цілим із властивістю Всесвіту. Хіба ти не маєш робити наголос на Шань (Доброті)? Коли намагаєшся стати одним цілим із властивістю Всесвіту Чжень-Шань-Жень, слід дотримуватися Шань. Хіба в тебе може зрости Гун, якщо ти весь час робиш погані речі? Хіба ти так зможеш одужати? Хіба це не є прямо протилежним до поведінки вдосконалювальників? Це теж вважається вбивством живих істот і скоєнням поганого вчинку! Можливо, хтось скаже: «Чим далі Ви розповідаєте, тим це більш незбагненно. Вбивство тварини — це вбивство живої істоти; знищення рослини — теж вбивство…» Насправді так і є. У буддизмі йдеться про Шість кіл перевтілень, про те, що в Шести колах перевтілень ти можеш стати рослиною. Так вважається в буддизмі. Ми тут говоримо по-іншому. Однак скажу вам, що дерева теж живі. Вони не лише живі, а й мають високорозвинену розумову діяльність.

Наведу приклад. У США є чоловік, який спеціалізується на електроніці та навчає інших користуватися детектором брехні. Одного дня в нього виникла ідея приєднати датчики детектора брехні до декоративної рослини драцена та полити водою її коріння. Зробивши це, він виявив, що самопис пристрою стрімко накреслив криву. Ця крива ідентична кривій головного мозку людини, що утворюється у вкрай короткий проміжок часу під час піднесення, радості. Це приголомшило спеціаліста: «Як рослина може мати емоції?!» Він ледве не вибіг надвір, щоб закричати: «Рослини мають емоції!» Цей випадок надихнув його розпочати дослідження цього явища. Він провів багато експериментів.

Якось спеціаліст поставив дві рослини поряд і попросив свого учня розтоптати ногами одну з них. Після цього другу рослину перенесли до кімнати та приєднали до детектора брехні. За вказівкою спеціаліста п’ятеро його учнів по черзі заходили до приміщення. Коли зайшли перші чотири учні, ніякої реакції не було. Коли ж до кімнати зайшов п’ятий, той, хто розтоптав рослину, — він навіть ще не наблизився, а самопис уже встиг накреслити криву, яка з’являється лише тоді, коли людина лякається. Спеціаліст був дуже вражений! Це відкриття проливає світло на одне питання. Ми завжди вважали, що людина є вищою живою істотою, що вона має здатність сприйняття, здатна впізнавати інших, має головний мозок, який здатний до аналізу. А як рослина може щось розпізнати? Хіба це не означає, що вона теж має органи чуття? Якби раніше хтось сказав, що рослини мають органи чуття, мислення, емоції, здатні впізнавати людей, то інші б сказали, що це забобони. Та це ще не все, схоже, що в певних аспектах рослини навіть перевершують сьогоднішніх людей.

Якось цей спеціаліст приєднав детектор брехні до однієї рослини, після чого подумав: «Який же мені зробити дослід? Спалю її листя та подивлюся, як вона відреагує». Він лише встиг так подумати, а ще нічого не палив, як самопис швидко накреслив криву, яка з’являється лише у випадку, коли людина кричить «рятуйте!» Така надчуттєва здібність як «читання чужих думок» — це прихована, вроджена здібність людини. Але сьогоднішнє людство деградує. Ти можеш здобути цю надздібність, тільки якщо почнеш удосконалюватися, повернешся до джерел і знайдеш своє істинне «я», повернешся до своєї вродженої природи. Однак рослини вже мають таку надздібність. Вони знають, про що ти думаєш. Звучить дивовижно. Але це був реальний науковий експеримент. Цей спеціаліст проводив різноманітні досліди, зокрема вивчав здатність обміну інформацією на великій відстані. Публікація його статті викликала сенсацію в усьому світі.

Ботаніки кожної країни, серед них і китайські, почали дослідження в цій сфері. Це вже ніякі не забобони. Тоді я сказав такі слова: того, що сьогодні відбулося у світі, того, що було винайдено та відкрито, уже достатньо, щоб змінити наші сьогоднішні підручники. Але все ж через вплив традиційних уявлень люди не бажають визнавати цих фактів, і ніхто не спеціалізується на дослідженні подібних явищ.

В одному з парків на Північному Сході я бачив, як загинув цілий сосновий бір. Група людей робила в тому парку якісь вправи. Вони там усюди качалися по землі, після чого починали збирати Ці, роблячи різні рухи руками та ногами. Невдовзі той бір пожовк, і всі дерева загинули. Ти зробив добрий учинок чи поганий? З погляду практикувальників, ти дійсно вбив живих істот. Якщо ти практикувальник, то маєш бути доброю людиною, поступово злитися з властивістю Всесвіту та більше не скоювати лихих речей. Коли підійти з погляду звичайних людей, то це теж не добрий учинок. Це нівечення державного майна, псування озеленень, порушення екологічного балансу. Із жодного погляду це не є гарною справою. У Всесвіті сила-силенна Ці, можеш її збирати, скільки хочеш. Деякі люди мають величезну енергію. Після того як вони досягнуть у вправах цігун певного рівня, то, справді, одним помахом руки відразу зберуть Ці рослин на величезній площі. Але ж це просто Ці, енергія низького рівня. Хай скільки ти її збереш, що з того буде? Хтось тільки заради цього й ходить до парків. Він каже: «Мені не потрібно робити вправи цігун. Я розмахую руками під час ходи, і цього вже достатньо. Ось і всі мої вправи». Дістав Ці, й гаразд. Він приймає Ці за Гун. Коли люди близько до нього підходять, то відчувають, що від його тіла віє холодом. Адже Ці рослин має природу Їнь, чи не так? Практикувальники ж підтримують рівновагу Їнь і Ян. У цієї людини все тіло пахне сосновою олією, а вона ще гадає, що добре практикує.

ХТО ПРАКТИКУЄ, ТОЙ І ЗДОБУВАЄ ГУН

«Хто практикує, той і здобуває Гун» — це ключове питання. Коли інші запитують мене, які переваги має Фалунь Дафа, я відповідаю, що у Фалунь Дафа Гун загартовує людину, завдяки чому скорочується термін практики. Тобто, навіть якщо не маєш часу на вправи, Гун усе одно буде постійно загартовувати тебе. Водночас ми передаємо справжній метод одночасного вдосконалення Сіньсін і подовження життя, завдяки чому наше фізичне тіло зазнає великих змін. Фалунь Дафа має ще одну якнайбільшу перевагу, про яку я досі весь час умовчував. Я про неї розповім лише сьогодні. Ця перевага пов’язана з питанням, яке має давню історію і здійснює вплив на велику сферу кіл удосконалення. Ніхто в історії не наважувався розкрити цього питання, і було заборонено це робити. Але я обов’язково маю його розкрити.

Один мій учень сказав: «Кожна фраза, сказана великим майстром Лі Хунчжи, — це небесна таємниця, це розголошення небесних таємниць». Але ми дійсно ведемо людей на високі рівні, тобто рятуємо людей. Ми маємо бути перед вами відповідальними, і ми в змозі взяти на себе цю відповідальність. Тому це вже не розголошення небесних таємниць. Коли хтось безвідповідально та самовільно розповідає такі речі, тоді це є розголошенням небесних таємниць. Тож сьогодні я висвітлю це питання — «хто практикує, той і здобуває Гун». Як я бачу, усі методи вдосконалення, які поширювалися протягом історії, зокрема методи системи Будди, системи Дао та школи Цімень, удосконалювали лише Фу-юаньшень людини (допоміжну свідомість). У всіх цих школах Гун здобував Фу-юаньшень. Під Чжу-юаньшень, головною душею, про яку ми тут говоримо, мається на увазі твоє власне мислення. Ти маєш розуміти, про що ти думаєш, що ти робиш. Це і є твоїм справжнім «я». А що робить Фу-юаньшень, допоміжна душа, тобі зовсім невідомо. Хоча вона народилася одночасно з тобою, має те саме ім’я, керує одним і тим самим тілом, має таку саму зовнішність, але, строго кажучи, вона не є тобою.

У Всесвіті є такий принцип: хто втрачає, той і отримує; хто вдосконалюється, той і здобуває Гун. Усі методи вдосконалення, які передавалися протягом історії, навчали людину, що під час практики потрібно увійти в туманний стан, коли ні про що не думаєш, після чого поринути в глибоку медитацію — до такої міри, що зрештою вже більше нічого не розумієш. Деякі три години сидять у медитації, але відчувають, наче минула лише одна мить. Інші ж навіть у захваті від їхньої сили медитації. А насправді практикували вони чи ні? Вони самі не знають. Особливо в методах практики системи Дао кажуть: «Свідома душа помирає — досконала душа народжується». «Свідому душу», про яку вони говорять, ми називаємо Чжу-юаньшень; а «досконалу» — Фу-юаньшень. Якби твоя свідома душа дійсно померла, то й ти б насправді помер, дійсно б не стало твоєї головної душі. Одна людина, що практикує інший метод, каже мені: «Учителю, коли я роблю вправи, то вдома нікого не впізнаю». Ще дехто мені каже: «А я не виконую вправи цігун цілий день, як це роблять інші! Прийшовши додому, я лягаю на диван, і моє „я“ виходить з мене, щоб практикувати. Я ж, лежачи, за ним спостерігаю». Мені це здається дуже сумним. Та, з іншого боку, це не сумно!

Чому ж інші рятують Фу-юаньшень? Люй Дунбінь казав такі слова: «Краще вже врятувати тварину, ніж людину». Людині справді надто важко усвідомити, адже звичайні люди зазнають омани суспільства звичайних людей і перед реальною вигодою не можуть звільнитися від пристрасті. Не віриш? Деякі з вас, коли дослухають лекцію і вийдуть із цього залу, знову перетворяться на звичайних людей. Якщо хтось їх зачепить, образить, то вони із цим не змиряться. А як мине трохи часу, вони зовсім забудуть, що вони практикувальники. Багато з тих, хто в історії вдосконалювався, побачили: людину неймовірно важко врятувати, тобто її Чжу-юаньшень надто задурманений. Дехто має добру здатність усвідомлення — один натяк, і він уже збагнув. А інші... хоч як їм кажи, усе одно не вірять. Вони вважають, що ти кажеш гучні слова. Ми тут закликаємо їх удосконалювати свій Сіньсін, а вони, щойно потраплять до звичайних людей, знову беруться за своє. Вони сприймають ті дрібні вигоди звичайних людей, як щось цілком реальне, відчутне й досяжне, вважають, що ці вигоди дають їм практичну користь, тому будуть і далі гнатися за ними. Хоча Закон, який викладає Вчитель, для них звучить теж слушно, але керуватися Законом їм не під силу. Чжу-юаньшень людини врятувати найважче. А Фу-юаньшень може бачити картини інших просторів. Тому інші подумали так: «Навіщо мені неодмінно рятувати твою головну душу? Допоміжна душа теж є тобою. Якщо я врятую її, хіба буде якась різниця? Обидві вони — це ти. Хоч хто з них здобуде, хіба це не те саме? В обох випадках здобудеш ти».

Поясню їхній конкретний метод удосконалення. Якщо маєш надздібність далекобачення, то можеш побачити таку картину. Коли сядеш зі схрещеними ногами, у мить поринення в медитацію побачиш, як із твого тіла відразу вийде твоє «я», що має такий самий вигляд, як і ти. Однак розпізнай, де ти сам зараз. Сидиш тут. Ти бачиш, що коли воно з тебе вийшло, то потрапило в простір, створений учителем, і там почало навчатися в нього методу вдосконалення. У тому просторі форма суспільства може нагадувати наше суспільство в минулому, а може — сучасне суспільство. Може бути використано й форму суспільства з якогось іншого простору. Учитель навчає допоміжну душу загартовувати Гун. Вона витримує чимало страждань: щодня практикує одну-дві години. Коли, закінчивши практику, вона повертається назад, ти теж виходиш зі стану медитації. Це про тих, хто може це бачити.

Якщо ти цього не бачиш, то це є ще сумнішим. Ти, нічогісінько не знаючи, дві години медитуєш у несвідомому стані, а потім виходиш із медитації. Деякі люди сплять: проспали дві-три години, і це теж вважається, що вони зробили практику. Вони цілком віддають себе в розпорядження інших. Такий спосіб передбачає багаторазову практику — вони щодня сидять у медитації певний час. Інший спосіб — безперервна разова практика. Імовірно, ви чули, що Бодхідхарма просидів лицем до стіни дев’ять років. Багато ченців минулого просиділо в медитації по кілька десятків років. Згідно із записами, найтриваліший в історії випадок — понад 90 років. Але були ще триваліші. У таких людей на повіках збирався товстенний шар пилу, тіло заростало травою, а вони й далі там сиділи. У деяких школах системи Дао теж застосовують такий спосіб. А в певних практиках Цімень учнів наставляють впадати в сон: вони засинають і не виходять з медитації, не просинаються протягом кількох десятків років. Але хто ж у таких випадках практикує?! Це їхній Фу-юаньшень, вийшовши з тіла, практикує. Якщо вони здатні бачити, то бачать, як учитель навчає його практикувати. Фу-юаньшень теж міг заборгувати величезну карму. Учитель не здатний позбавити його всієї карми. Тому він йому каже: «Ти тут гарненько практикуй, а я вийду. Скоро повернуся. Ти на мене чекай».

Учитель точно знає, що станеться, але нічого не може вдіяти. Зрештою приходить диявол, щоб злякати Фу-юаньшень або, перетворившись на красуню, спокусити його. Буває все, що завгодно. Але Фу-юаньшень порівняно легше вдосконалюватися, він може розуміти істинну картину. Диявол, побачивши, що Фу-юаньшень дійсно не піддався спокусам, розлютився й захотів його вбити. Щоб утамувати свою ненависть і помститися, він справді вбив його, завдяки чому Фу-юаньшень відразу розплатився з усіма боргами. Після цього Фу-юаньшень, неначе струминка диму, що ширяє в повітрі, вийшов. Він знову переродився. Народився в бідній сім’ї. Змалку він терпів страждання. А коли підріс і став більш свідомим, прийшов учитель. Звичайно, Фу-юаньшень його не впізнав. Учитель за допомогою своїх надздібностей розблокував його збережену пам’ять, і він одразу згадав: «Це ж учитель!» Учитель тоді сказав йому: «Тепер уже все гаразд! Можна практикувати». Так через багато років учитель усе йому передав.

Коли навчання завершилося, учитель сказав: «Ти маєш багато пристрастей, яких потрібно позбутися. Вирушай мандрувати!» Мандрувати неймовірно гірко: Фу-юаньшень ходить у суспільстві, випрошує їжу, щоб утамувати голод, стикається з усілякими людьми, які його висміюють, лають, принижують — він переживає всілякі труднощі. Він поводиться як практикувальник, налагоджує з людьми стосунки, уберігає свій Сіньсін, невпинно підвищує його й залишається непохитним перед спокусами різноманітних вигід звичайних людей. Багато років по тому Фу-юаньшень повернувся з мандрів. Учитель каже: «Ти вже осягнув Дао, домігся Повної Досконалості. Якщо більше не маєш ніяких справ, повертайся назад і приготуйся вирушати; якщо ж у тебе ще залишилися якісь справи серед звичайних людей, то повністю їх заверши». Так, багато років по тому допоміжна свідомість повернулася назад. Щойно це сталося, як на цьому боці Чжу-юаньшень також вийшов з медитації, прокинулася головна свідомість.

Але насправді Чжу-юаньшень не вдосконалювався. Це вдосконалювався інший — Фу-юаньшень. Тому Фу-юаньшень і отримав Гун. Однак головна душа теж постраждала. Зрештою, вона всю свою молодість там просиділа, минуло все життя звичайної людини. Тоді що ж робити? Вийшовши з медитації, людина відчуває, що виробила Гун і має надздібності. Вона бажає лікувати хворих. Вона спроможна робити, що схоче. Допоміжна душа її в цьому задовольняє. Адже головна душа все-таки керує тілом — за нею вирішальне слово. Крім того, вона просиділа тут стільки років — усе життя минуло. Коли ж настане смерть, Фу-юаньшень покине цю людину. Кожний піде своєю дорогою. Як кажуть у буддизмі, людина все одно має увійти в Шість кіл перевтілень. Оскільки в її тілі вдосконалився Великий Пробуджений, вона накопичила велике Де. Тоді що робити? Імовірно, у наступному житті вона стане високопосадовцем, розбагатіє. Може бути лише так. Хіба це не означає, що людина вдосконалювалася марно?

Лише подолавши чимало труднощів і перешкод, ми дістали згоду на те, щоб пролити світло на цей факт. Я розкрив одвічну таємницю. Таємницю з таємниць, яку було абсолютно заборонено розголошувати. Я оприлюднив підоснову різноманітних методів удосконалення, які передавалися з давніх-давен. Ось чому я сказав, що це питання має дуже давню історію. Подумай: яка школа вдосконалюється не в такий спосіб? Ти сам удосконалюєшся-удосконалюєшся, але не маєш Гун. Хіба для тебе це не прикро?! Але ж кого в цьому можна винуватити? Ось наскільки людина задурманена. Вона просто не може усвідомити. Хоч як натякай, це не допомагає. Коли кажеш із погляду високого рівня, це для неї звучить таємничо; коли з погляду низького рівня, вона не може нічого усвідомити. Я вже таке розповідаю, а деякі люди досі просять, щоб я їх вилікував. Мені просто ніяково ще їм щось пояснювати. Ми тут говоримо про самовдосконалення. Ми можемо дбати лише про тих, хто вдосконалюється на високі рівні.

У нашій школі Гун здобуває головна свідомість людини. Може виникнути запитання: чи дійсно це відбувається саме так? Чи дозволено це? Справа не в тому, дозволено це чи ні, а в тому, що для цього слід виконати певні умови. Як ви знаєте, у нашій школі вдосконалюються, не уникаючи суспільства звичайних людей. Ми не уникаємо суперечностей, не втікаємо від них. У складному середовищі звичайних людей, наприклад, коли зазнаєш якихось збитків у житті, ти зберігаєш ясність думок; якщо хтось привласнює твої вигоди, ти з ним не борешся й не дієш так само, як він. Коли виникають різні випробування для твого Сіньсін, ти відчуваєш страждання. У такому тяжкому середовищі ти загартовуєш свою волю, підвищуєш свій Сіньсін і можеш звільнитися від усіляких поганих думок звичайної людини.

Поміркуй: хіба це не ти цілком свідомо витримуєш страждання? Хіба це не твоя головна душа віддає? Ти втрачаєш щось серед звичайних людей. Чи не цілком свідомо ти це втрачаєш? У такому разі Гун належить здобути тобі — хто втрачає, той і здобуває. Ось чому в нашій школі вдосконалюються, не ізолюючись від цього складного середовища звичайних людей. Ми маємо вдосконалюватися в суперечностях звичайних людей саме тому, що хочемо самі здобути Гун. У майбутньому наші професійні послідовники, які вдосконалюються в монастирях, повинні будуть вирушити мандрувати серед звичайних людей.

Деякі кажуть: «Але ж в інших школах цігун теж зараз практикують серед звичайних людей». Так, проте всі вони призначені лише для оздоровлення. Справжні методи вдосконалення на високі рівні завжди передавалися лише обраному наступникові, ніхто в суспільстві їх не поширював. Той, хто знайшов собі наступника, уже забрав його кудись і навчає таємно. За всі ці роки хіба хтось навчав у суспільстві такого методу вдосконалення? Ні. Ми ж навчаємо такого методу, бо це є особливістю нашої школи вдосконалення, і ми саме так здобуваємо Гун. Водночас у нашій школі у твоє тіло вкладають тисячі й тисячі речей — усі вони цілком і повністю передаються твоєму Чжу-юаньшень, щоб здобув Гун дійсно ти сам. Скажу, що я зробив те, чого ще ніколи не робили мої попередники: відчинив найбільші ворота. Деякі з вас зрозуміли мої слова. Насправді я не кажу тут нічого незрозумілого. Я маю таку звичку — якщо маю десять гарних речей, розкажу лише про одну. А ти можеш сказати, що я занадто хвалюся. Насправді я розповів лише трохи. Ще вищий і глибший зміст Дафа я зовсім не можу розкривати через надто велику різницю в рівнях.

У нашій школі вдосконалюються саме так, і це дає можливість тобі самому дійсно здобути Гун. Це відбувається вперше відтоді, як було створено Небо і Землю. Можеш звернутися до історії. Добре те, що Гун здобуваєш ти сам, хоча це й дуже важко. У складному середовищі звичайних людей ти переживаєш всілякі конфлікти, які випробовують твій Сіньсін. У такій ситуації проявити себе з позитивної сторони дійсно вкрай важко. Складність у тому, що ти цілком свідомо втрачаєш вигоди звичайної людини. Чи втримаєшся ти перед спокусою вигід? Коли проти тебе почнуть плести інтриги, чи візьмеш ти це близько до серця? Чи зможеш тримати себе в руках, коли твої родичі та друзі страждають? Як ти будеш до цього ставитися? Ось як важко бути практикувальником! Одна людина сказала мені: «Учителю, достатньо бути доброю людиною серед звичайних людей. Хто ж зможе вдосконалитися?» Мені було дуже гірко це чути! Я нічого їй не відповів. Сіньсін у людей буває різний, і міра, до якої вони можуть усвідомити, теж різна. Той, хто може усвідомити, той і може отримати згадані речі.

Лаоцзи казав: «Дао — це Істинний Шлях, а не звичайна протоптана стежка». Якби Дао було легко знайти, якби за допомогою нього можна було швидко досягти Досконалості, тоді він уже не був би дорогоцінним. Наша школа завдяки суперечностям дає змогу тобі самому здобути Гун. Отже, ми маємо максимальною мірою відповідати звичайним людям. Причому тебе не просять нічого втрачати в матеріальному плані. Однак у цьому середовищі матеріальних інтересів ти маєш підвищувати свій Сіньсін. У цьому й зручність. Наша школа найзручніша: можна вдосконалюватися серед звичайних людей і не треба йти в монастир. Але в цьому й найбільша складність: удосконалюватися потрібно в найскладнішому середовищі — середовищі звичайних людей. Водночас у цьому й найбільша перевага, бо наша школа дає тобі змогу самому здобути Гун — це і є ключова особливість нашої школи, про яку я сьогодні вам розповів. Звичайно, коли Чжу-юаньшень здобуває Гун, то Фу-юаньшень теж його здобуває. А чому? У всіх інформацій твого тіла, усіх духів, усіх твоїх клітин росте Гун, тож, певна річ, у Фу-юаньшень він теж росте. Але він завжди залишатиметься нижчим за тебе. Ти будеш Володарем, а він — Захисником Закону.

Між тим я б хотів сказати ще дещо. У колах удосконалювальників є чимало людей, які все життя прагнуть удосконалюватися на високі рівні. У пошуках Закону вони побували в багатьох місцях і витратили чимало грошей. Об’їздили весь світ, щоб знайти відомих майстрів, які б навчили їх Закону, але пошуки виявилися марними. Популярність не означає, що людина має високі знання. Зрештою ці люди повернулися ні з чим, витративши багато сил і перевівши гроші. Вони так нічого й не здобули. Сьогодні ми представили тобі такий гарний метод практики. Я вже підніс його тобі обома руками, доставив до дверей твого дому. Тепер усе залежить від того, чи зможеш ти вдосконалюватися, чи зможеш іти цим шляхом. Якщо зможеш, то вдосконалюйся далі; а якщо не зможеш, якщо ти не в змозі вдосконалюватися, то віднині тобі годі й думати про вдосконалення. Крім демонів, які обдурять тебе, ніхто тебе нічого не навчить. Тоді більше не думай про вдосконалення. Якщо я не зможу врятувати тебе, то вже ніхто не зможе. Фактично зараз знайти справжнього вчителя істинного Закону, який навчав би тебе, важче, ніж зійти на Небо. Про це зовсім ніхто більше не піклується. У час занепаду Закону навіть украй високі рівні переживають кінцеві часи, вони тим паче більше не в змозі дбати про звичайних людей. Це найзручніша школа. До того ж у ній практикують безпосередньо за властивістю Всесвіту. Удосконалення йде найшвидшим чином і найкоротшим шляхом. Воно прямо вказує на пристрасті людини.

НЕБЕСНИЙ КРУГООБІГ

У системі Дао кажуть, що існує великий і малий Небесний кругообіг. Зараз розповім, що таке Небесний кругообіг. Зазвичай під ним мають на увазі з’єднання каналів Жень і Ду — каналів передньої та задньої частини тіла. Це Небесний кругообіг низького рівня, який не є чимось особливим. Він лише дає оздоровчий ефект для людини. Це і є малий Небесний кругообіг. Окрім малого та великого Небесного кругообігу, є ще інший його вид, який виробляється під час удосконалення в медитації. Він проходить у внутрішній частині тіла: обігнувши Нівань, опускається вниз до енергетичного центра і, обігнувши його, піднімається вгору. Він циркулює всередині. Це справжній Небесний кругообіг, що виробляється під час удосконалення в медитації. Коли такий Небесний кругообіг сформується, він утворить могутній потік енергії. Після цього енергія, рухаючись основним каналом, пробиватиме всі інші канали. Небесний кругообіг є терміном системи Дао, у буддизмі ж про нього не згадують. А який метод застосовують у буддизмі? Коли Шак’ямуні викладав свій Закон, то не говорив про Гун. Однак його метод практики також викликає певні зміни тіла в ході вдосконалення. Як пролягає канал у буддизмі? Спочатку пробивається точка Байхуей, а далі від маківки основний канал іде вниз у формі спіралі. Зрештою в процесі циркуляції енергії основний канал поглинає всі інші канали тіла, з’єднуючись із ними.

Таку саму мету має і серединний канал у Тантрі. Деякі люди кажуть, що серединного каналу не існує. Тоді чому ж практикувальники Тантри можуть його виробити? Насправді, якщо порахувати разом усі канали людського тіла, їх навіть більше ніж десять тисяч. Вони переплітаються уздовж і вшир, як кровоносні судини. Їх іще більше, ніж кровоносних судин. У проміжках між внутрішніми органами немає судин, але є канали. Від маківки до кожної ділянки тіла, переплітаючись уздовж і вшир, простягається мережа каналів. Ти починаєш їх з’єднувати. Спочатку, можливо, вони не прямі. Після з’єднання пробиваєш їх наскрізь, далі помалу розширюєш, і поступово утворюється прямий канал. Цей канал використовується як вісь, що обертається. Вона надає руху кільком уявним колесам, що обертаються горизонтально. Це теж робиться для того, щоб основний канал з’єднався з усіма іншими каналами тіла.

Удосконалення за Фалунь Дафа уникає форми «основний канал поглинає всі інші канали». Із самого початку вже вимагається, щоб одночасно було задіяно всі канали, щоб енергія почала циркулювати всіма каналами. Ми відразу почали практикувати на дуже високому рівні, оминувши речі низького рівня. Дехто практикує все життя, але все одно не може досягти того, щоб основний канал повністю поглинув усі інші канали. Деяким для цього потрібно вдосконалюватися кілька десятків років. Це досить важко. У багатьох методах практики кажуть, що за одне життя не можна вдосконалитися. А в багатьох високих і глибоких Великих Законах удосконалювальники можуть збільшувати тривалість свого життя. Вони ж практикують метод подовження життя, чи не так? Можна вдосконалюватися, подовжуючи своє життя, і робити це дуже тривалий час.

Малий Небесний кругообіг здебільшого призначений для оздоровлення, а великий Небесний кругообіг — це вже вироблення Гун, це вже справжнє вдосконалення людини. Великий Небесний кругообіг, про який говорить система Дао, циркулює не так бурхливо, як наш, де пробиваються цілком усі канали. У них енергія в Небесному кругообігу проходить лише кількома каналами: від трьох ручних каналів сторони Їнь до трьох ручних каналів сторони Ян; від стоп і ніг до волосся та тулуба. Повний круг і вважається циклом великого Небесного кругообігу. Великий Небесний кругообіг — це із самого початку вже справжня практика, тому деякі майстри цігун цього не навчають. Вони навчають лише речей на рівні оздоровлення. Деякі майстри, хоч і розповідають про великий Небесний кругообіг, та нічого в тебе не вклали. Тоді сам ти його не проб’єш. Якщо в тебе нічого не вклали, тобі доведеться самому пробивати його за допомогою думок. Це легко лише на словах! Ефект буде такий самий, як від гімнастики. Чи може це відкрити Небесний кругообіг? За вдосконалення відповідаєш ти, за Гун відповідає Вчитель. Відкрити його можуть лише внутрішні «механізми», коли їх повністю в тебе вкладуть.

Система Дао завжди вважала людське тіло малим Усесвітом. Там вважають, що наскільки великий Усесвіт зовні, настільки великий він і всередині; який вигляд має зовні, такий має і всередині. Це здається неймовірним і малозрозумілим. Усесвіт такий величезний. Як же можна порівнювати його з людським тілом? Наведу такий аргумент. Наша нинішня фізика вивчає матеріальні частинки від молекул, атомів, електронів, протонів, кварків аж до нейтрино. А наскільки великим є Всесвіт, якщо йти далі в цьому напрямку? На тому рівні частинок під мікроскопом уже нічого не видно. Що за крихітні частинки будуть, коли йти далі? Невідомо. Насправді частинки, які пізнала наша нинішня фізика, перебувають украй далеко від найдрібнішої матерії Всесвіту. Коли людина не має фізичного тіла, її очі мають функцію збільшення зображення та можуть бачити мікросвіт. Чим вищий її рівень, тим мікроскопічніші картини вона може бачити.

Шак’ямуні з погляду свого рівня виклав розуміння про «три тисячі великих світів». Тобто в інших світах у Чумацькому Шляху теж існують люди, і вони, як і люди в нашому світі, мають фізичне тіло. Він також казав, що й в одній піщинці міститься три тисячі великих світів. Це сходиться з пізнаним у нашій сучасній фізиці. Чим відрізняється обертання електрона навколо атомного ядра від обертання Землі навколо Сонця? Тому Шак’ямуні сказав, що в мікросвіті, в одній піщинці, міститься три тисячі великих світів. Одна піщинка подібна до Всесвіту. Усередині неї є життя, є матерія. Якщо це правда, поміркуйте: тоді чи є ще піщинки у світах у тій піщинці? Чи є в піщинках у тій піщинці ще по три тисячі світів? А чи є в трьох тисячах світів у піщинках усередині тієї піщинки ще пісок? Якщо з’ясовувати, просуваючись далі, це буде нескінченним. Тому Шак’ямуні, хоч і досяг рівня Татхагати, але сказав таку фразу: «Усесвіт нескінченно великий і нескінченно малий». Настільки великий, що не видно межі Всесвіту; настільки малий, що не видно найдрібніших частинок первинної матерії.

Один майстер цігун казав: «У потовій порі стоїть місто. Там мчать поїзди й автомобілі». Звучить дивовижно. Але якщо ми будемо розуміти та досліджувати це дійсно з погляду науки, то виявимо, що в такому твердженні нічого дивовижного немає. У той день, коли я розповідав про відкриття небесного ока, багато хто під час його відкриття бачив таку картину: ви виявляли, що біжите назовні зі свого проходу в лобі, і здавалося, що до кінця ніколи не добігти. Щодня під час практики ви бігли назовні цією дорогою, по обидва боки якої були і гори, і річки. Біжучи, ви проминали міста й бачили багато-багато людей. Це здавалося галюцинацією. У чому ж справа? Це було видно дуже ясно. Це не була галюцинація. Якщо людське тіло в мікроскопічному стані дійсно таке безкрає, то це не галюцинація. Адже в практиках системи Дао завжди вважали людське тіло Всесвітом. Якщо це справді Всесвіт, то між чолом і шишкоподібним тілом лежить неймовірно велика відстань. Спробуй-но вийти назовні! Це вкрай далеко.

Якщо в процесі вдосконалення повністю пробити великий Небесний кругообіг, це принесе вдосконалювальнику певну надздібність. Яку саме? Як відомо, великий Небесний кругообіг по-іншому називається Небесним кругообігом Цзи-У (Півдня та Півночі), або обертанням Цьєн-Кунь (Неба і Землі), або обертанням «річкового водяного колеса». Уже на дуже поверхневому рівні обертання великого Небесного кругообігу утворює енергетичний потік. Він поступово збільшуватиме свою густину, наближатиметься до більш високих рівнів і перетвориться на енергетичну смугу величезної густини. Ця енергетична смуга обертається. Якщо ми будемо спостерігати небесним оком, то виявимо, що в процесі її обертання на поверхневому рівні Ці нутрощів переміщується з місця на місце: Ці серця може потрапити до кишок; Ці печінки — до шлунка... у мікросвіті можна побачити, що вона переносить величезні предмети. Якщо випустити цю енергетичну смугу за межі тіла, то її можна буде назвати переміщувальним Гун. Люди, які мають потужний Гун, можуть переносити величезні предмети, це велике перенесення. Люди, які мають слабкий Гун, можуть переносити лише дрібні предмети, це мале перенесення. Ось яку форму має переміщувальний Гун. Саме так він і утворюється.

Великий Небесний кругообіг — це вже безпосередньо вироблення Гун, тому він приносить різні стани та форми Гун. Він також приносить нам один украй особливий стан. І який же? Ви, можливо, бачили у стародавніх книгах (наприклад, у «Біографіях Безсмертних», або у «Внутрішній алхімії», «Даоському скарбі», «Принципах удосконалення внутрішньої природи та подовження життя») таку фразу, як «зліт серед білого дня». Вона означає, що людина може злетіти на очах у всіх. Насправді, скажу вам, щойно великий Небесний кругообіг буде пробито, як людина вже зможе піднятися в повітря. Це саме так просто. Хтось подумав: «Люди практикують уже по стільки років. Тих, у кого пробито великий Небесний кругообіг, має бути чимало». Якщо я скажу, що цього стану здатні досягти багато десятків тисяч людей, то й тоді не помилюся, бо великий Небесний кругообіг — це все-таки самий-самий початок практики.

У такому разі чому ж ніхто не бачить, як ці люди злітають, не бачить, як вони піднімаються в повітря? Стан суспільства звичайних людей не можна порушувати, не можна довільно руйнувати чи змінювати форму суспільства звичайних людей. Хіба можна дозволити, щоб люди літали по небу? Хіба це буде людським суспільством? Це головний аспект. Ще один аспект полягає в тому, що люди живуть серед звичайних людей не для того, щоб бути людьми, а для того, щоб повернутися до джерел і віднайти своє істинне «я». Тому тут постає питання про усвідомлення. Якби хтось побачив, що чимало людей дійсно здатні злетіти, то він би теж став удосконалюватись. Тоді вже не існувало би можливості для усвідомлення. Тому, навіть якщо ти вже здатний злітати завдяки вдосконаленню, усе-таки не можна довільно це комусь показувати. Не можна демонструвати це іншим людям, адже їм теж потрібно вдосконалюватися. Отже, після пробиття великого Небесного кругообігу достатньо буде лише замкнути тобі кінчик пальця руки, кінчик пальця ноги або іншу ділянку тіла, і ти вже не злетиш.

У багатьох із нас незадовго до пробиття великого Небесного кругообігу може виникнути такий стан — під час сидіння в медитації тіло весь час нахиляється вперед. Оскільки на спині великий Небесний кругообіг пробито досить добре, спина неймовірно легка, а в передній частині відчувається важкість. У деяких тіло нахиляється назад, бо в спині відчувається важкість, а перед легкий. Якщо в тебе все тіло пробито досить добре, ти підстрибуватимеш. Ти відчуватимеш, що піднімаєшся вгору, що відриваєшся від землі. Коли ти вже дійсно зможеш злітати, тобі не даватимуть цього робити. Але це не є абсолютним. Надздібності проявляються в людей з двох категорій: діти не мають пристрастей; старі люди, особливо старі жінки, теж їх не мають. У них можуть проявлятися та залишатися надздібності. А коли надздібності проявляються в чоловіків, особливо в молодих, вони не в змозі позбутися прагнення показати себе. Водночас, імовірно, вони будуть ставитися до них як до засобу конкуренції. Тому їм не дозволяють мати надздібності. Якщо ці люди вироблять їх практикою, то їх буде замкнено. Людині замкнуть якесь одне місце, і вона вже не злетить. Це не означає, що абсолютно не дадуть, щоб у тебе виник цей стан. Можливо, тобі дадуть спробувати. У деяких людей це може зберегтися.

Така ситуація трапляється в кожному місці, де ми проводимо курси. Коли я давав лекції в провінції Шаньдун, там були слухачі і з міста Цзінаня, і з Пекіна. Хтось із них сказав: «Учителю! Що зі мною таке? Як іду вулицею, увесь час ледь не відриваюся від землі. Коли вдома лягаю спати, злітаю вгору. Укриваюся ковдрою, і навіть ковдра злітає вгору. Постійно злітаю, неначе повітряна куля». Коли я проводив курси в місті Гуйяні, там була досвідчена учениця з провінції Гуйчжоу — стара жінка. У неї вдома стоїть два ліжка — кожне поряд зі стіною. Вона сиділа на ліжку в медитації і тут відчула, що злетіла. Учениця відкрила очі та побачила, що перелетіла на друге ліжко. Вона подумала: «Мені потрібно повернутися назад!» — і знов перелетіла на перше ліжко.

Учень з міста Ціндао якось залишився один у приміщенні під час обідньої перерви й сів медитувати на ліжку. Щойно сів, як одразу злетів. Учня добряче підкинуло — на метр із чимось. Після того як злетів, він опустився вниз. З шумом підстрибував і опускався, унаслідок чого навіть ковдра сповзла на підлогу. Він відчував і легке піднесення, і побоювання. Його підкидало й підкидало. Так пройшла вся обідня перерва. Зрештою пролунав дзвоник про початок роботи. Учень подумав: «Не можна, щоб інші це побачили! Що це я роблю? Швидше б зупинитися!» І зупинився. Старі люди здатні тримати себе в руках. А якби це була молода людина й пролунав дзвоник про початок роботи, вона би подумала: «Хай усі прийдуть і побачать, як я злітаю». Людям не так просто тримати себе в руках, коли в них присутній потяг показувати себе: «Поглянь, як я чудово практикую! Я можу злетіти». Щойно б вони почали показувати свою надздібність, вона б відразу зникла — таким людям заборонено її мати. Таких випадків дуже багато. Вони трапляються в учнів з усіх регіонів.

У нас із самого початку вимагається, щоб усі канали цілком відкрилися. На сьогодні 80–90% з нас уже зараз досягли стану легкості в усьому тілі, стану, коли немає хвороб. Водночас, як я вже казав, на цих курсах тебе не лише просунуть до такого стану, коли твій організм цілком очиститься, а й вкладуть у твоє тіло багато речей, щоб уже на курсах у тебе з’явився Гун. Це все одно, що я піднімаю тебе та відношу вперед. На курсах я весь час викладаю вам Закон, ваш Сіньсін теж постійно змінюється. Багато наших учнів, вийшовши із цього залу, відчують, наче стали іншими людьми. Гарантую, що у твоєму світогляді стався перелом. Ти тепер знаєш, як віднині бути людиною, знаєш, що більше не можна бути таким нетямущим. Гарантую, що це так. Отже, Сіньсін у наших учнів уже підвищився.

Що ж стосується великого Небесного кругообігу, то, хоча тобі не дадуть злетіти, ти відчуєш легкість у всьому тілі й ходитимеш дуже швидко. Раніше, лише трохи пройшовшись, ти вже втомлювався. Зараз, хоч який великий шлях перед тобою, тобі буде йти дуже легко. Будеш їхати на велосипеді та відчуватимеш, наче тебе хтось штовхає. Хоч на який поверх будинку тобі треба піднятися сходами, усе одно не втомишся. Гарантую, що так буде. Ті, хто читатиме цю книгу та вдосконалюватиметься самостійно, так само зможуть досягти належного стану. Я така людина: якщо я не хочу про щось розповідати, то можу вмовчати, але якщо розповів, то це правда. Особливо за таких обставин, якби під час викладання Закону я не говорив правди, а казав пусті слова, якби я безцільно й безвідповідально щось розповідав, то навчав би вас лихого методу. Робити цю справу мені теж непросто. Увесь Усесвіт спостерігає! Не можна ні в чому відхилятися.

Зазвичай люди знають лише про такий Небесний кругообіг, про який я щойно говорив. Насправді ж, його буде недостатньо. Щоб якомога швидше замінити та перетворити тіло людини матерією високої енергії, потрібний ще один Небесний кругообіг, який стимулював би циркуляцію енергії в усіх каналах тіла. Це називається Небесним кругообігом Мао-Ю (Сходу та Заходу), про який, можливо, мало хто знає. У книгах іноді згадується такий термін, але не дається детального пояснення. Там не знайти суті цього питання. Це ж таємниця з таємниць. А я вам усе розповім. Небесний кругообіг Мао-Ю може починатися з точки Байхуей на маківці (а може з точки Хуейїнь). Далі він іде межею сторін Їнь і Ян тіла. Опускається, проходячи поряд із вухом. Потім, пройшовши плече, опускається вниз. По черзі проходить уздовж кожного пальця руки. Далі йде боком тіла, проходить стопу та піднімається внутрішнім боком ноги. Потім опускається внутрішнім боком другої ноги, далі проходить стопу й піднімається боком тіла. Проходить уздовж кожного пальця руки та дістається маківки. Так завершується один цикл. Ось що таке Небесний кругообіг Мао-Ю. Інші могли б написати про нього цілу книгу, а я кількома реченнями вже його пояснив. Мені здається, що це не може вважатися якоюсь небесною таємницею. Інші ж вважають ці речі вкрай дорогоцінними й зовсім про них не розповідають. Вони пояснюють Небесний кругообіг Мао-Ю лише тоді, коли передають послідовнику істинні знання. Хоча я про нього розповів, але нікому з вас не можна практикувати, спрямовуючи його за допомогою думок, керуючи ним. Якщо ти так практикуватимеш, це вже не буде Фалунь Дафа. Справжнє вдосконалення на високі рівні проходить у Недіянні й не містить жодної діяльності думок. Усе цілком вкладається в тебе в готовому вигляді. Усе це формується автоматично. Ці внутрішні механізми загартовують тебе. Настане час, і вони самі обертатимуться. Одного дня під час практики голова в тебе почне хитатися. У який бік нахилилася голова, тим боком зараз іде енергія в Небесному кругообігу. Вона проходитиме обидва боки.

Після пробиття великого та малого Небесного кругообігу під час сидіння в медитації практикувальники можуть кивати головою. Це свідчить про те, що проходить енергія. Те ж саме відбувається й тоді, коли ми виконуємо комплекс вправ «Небесний кругообіг Фалунь». Ми так і практикуємо. Насправді, коли ти не практикуєш, Небесний кругообіг обертається сам. У повсякденний час він завжди обертається. Коли ти практикуєш, то посилюєш цей механізм. Я ж казав, що Закон загартовує людину, чи не так? Ти виявиш, що в повсякденний час твій Небесний кругообіг постійно циркулюватиме. Ти не практикував, але встановлені зовні Енергетичні механізми, тобто зовнішні великі канали, вводять твоє тіло в стан практики. Вони повністю автоматичні. Енергетичні механізми обертаються також у протилежний бік. Вони крутяться в обидва боки й щомиті пробивають твої канали.

Тоді для чого ж пробивати Небесний кругообіг? Лиш пробити його — це ще не мета практики. Навіть якщо ти пробив Небесний кругообіг, я скажу, що це ніщо. У подальшому вдосконаленні потрібно домогтися того, щоб за допомогою Небесного кругообігу основний канал з’єднався з усіма іншими каналами, повністю їх поглинув. Ми вже працюємо над цим. Деякі практикувальники виявляють, що від циркуляції великого Небесного кругообігу канали всередині тіла стають досить широкими, завтовшки як палець руки. Адже енергія стала вже дуже могутньою. Після того, як сформується енергетичний потік, канали стануть широкими та яскравими. І це теж ще нічим не вважається. Тоді до якого ж стану треба довести практику? Усі канали людського тіла поступово мають розширюватися, енергія має ставати дедалі потужнішою, дедалі світлішою. Урешті-решт більш ніж десять тисяч каналів з’єднаються в одне ціле. Ти досягнеш стану, коли немає ні каналів, ні акупунктурних точок — усе тіло, з’єднавшись, стане єдиним цілим. Це і є кінцевим результатом пробиття каналів. Мета в тому, щоб повністю перетворити людське тіло матерією високої енергії.

Коли людина досягає в практиці цього етапу, її тіло здебільшого вже перетворене матерією високої енергії, тобто вже досягло якнайвищого рівня в удосконаленні за Людським Законом. Фізична плоть людського тіла вже вдосконалилася до самої вершини. Досягнення цього етапу приносить людині певний стан. І який же? Її Гун уже надзвичайно багатий. Під час удосконалення тіла звичайної людини, тобто в процесі удосконалення за Людським Законом, усі надздібності (приховані можливості) людини вже було цілком проявлено. Однак під час удосконалення серед звичайних людей більшу їх частину замкнено. Водночас стовп Гун людини вже виріс до величезної висоти. Усі форми Гун були значно посилені могутньою енергією. Але вони можуть діяти лише в нашому просторі — вони не можуть впливати на інші простори, бо це всього-на-всього надздібності, що з’явилися під час удосконалення фізичного тіла звичайної людини. Однак вони вже неймовірно багаті. У всіляких формах існування тіла в кожному просторі відбулися колосальні зміни. Речі, які має тіло, уже стали вкрай багатими й на вигляд дуже страшними. І так у кожному просторі. У деяких людей усюди на тілі очі. Потові пори, які вкривають усе їхнє тіло, є очима. У межах усього їхнього просторового поля всюди очі. Це ж Гун системи Будди, тому в деяких усе тіло вкривають образи Бодхісатви, Будди. Отже, виникло вкрай багато всіляких форм Гун, до того ж проявилося багато-багато живих істот.

Коли людина дійде цього етапу, у неї ще виникне стан, який називається «Три квітки збираються на маківці». Це надзвичайно виразний стан. Він впадає в очі. Його можуть побачити навіть люди з небесним оком невисокого рівня. На голові з’являється три квітки. Одна з них — лотос. Але не лотос нашого матеріального простору. Інші дві теж є квітками інших просторів. Вони неймовірно прекрасні. Три квітки обертаються на маківці — в один і в другий бік. Також вони обертаються навколо своєї осі. Кожна квітка має великий стовп, такий самий завтовшки, як діаметр квітки. Три великих стовпи ведуть прямо в зеніт. Це не стовп Гун. Просто вони мають таку форму — надзвичайно дивовижну. Якщо ти їх побачиш, то можеш злякатися. Коли досягнеш у вдосконаленні цього кроку, твоє тіло стане дуже чистим, шкіра — ніжною. Досягнення цього кроку означає, що ти дійшов найвищої форми вдосконалення за Людським Законом. Але це ще не означає, що ти досяг вершини. Потрібно вдосконалюватися далі, потрібно далі йти вперед.

Якщо пройти ще вперед, то увійдеш до проміжного рівня між Людським Законом і Надлюдським Законом. Це називається станом Прозоро-чистого тіла (або по-іншому Кришталево-чистого тіла). Адже те, що тіло вдосконалилося до найвищої форми Людського Закону, усього-на-всього означає, що людське фізичне тіло, перетворившись, набуло своєї найвищої форми. Коли ти справді набув такої форми, усе твоє тіло вже повністю складається з матерії високої енергії. Чому ж такий стан називається Прозоро-чистим тілом? Бо тіло вже досягло ступеня абсолютної чистоти. Якщо дивитися небесним оком, то все тіло є прозорим, неначе скло. Здається, що в ньому нічого немає. Проявляється ось такий стан. Відверто кажучи, це вже Тіло Будди. Адже тіло вже складається з матерії високої енергії. Воно суттєво відрізняється від початкового тіла. Коли досягаєш цього етапу, у тебе одразу повністю забирають усі надздібності та магічні предмети, які виникли в тілі, і вивантажують їх у дуже глибокий простір. Від них уже немає ніякої користі, віднині вони більше не потрібні. Хіба що в той день у майбутньому, коли ти успішно завершиш удосконалення й осягнеш Дао, якщо захочеш подивитися на свій процес удосконалення, то зможеш дістати ці речі та оглянути їх. Тієї пори в тебе залишаться лише дві речі: стовп Гун і Юаньїн, який уже став великим. Але вони перебувають у дуже глибокому просторі. Пересічні люди з небесним оком невисокого рівня їх не бачать. Вони бачать лише те, що тіло цієї людини прозоре.

Оскільки стан Прозоро-чистого тіла є перехідним рівнем, якщо вдосконалюватися далі, людина дійсно входить у вдосконалення за Надлюдським Законом, по-іншому, вдосконалення Тіла Будди. Усе тіло людини складатиметься з Гун, а її Сіньсін у цей час уже буде стабільним. Далі людина починає знову практикувати, у неї починають знову виникати надздібності, що називаються вже не надздібностями, а чудотворною силою Закону Будди. Вона впливає на всі простори, її могутність безмежна. У процесі подальшого невпинного вдосконалення з’являтимуться речі ще вищих рівнів — у той час ти сам знатимеш, як далі практикувати і які існують прояви у вдосконаленні.

НАДМІРНА РАДІСТЬ

Обговоримо одну проблему, що виникає через надмірну радість. І серед тих, хто практикує цігун довгий час, і серед тих, хто ніколи не практикував, багато людей усе своє життя шукають істину, справжній сенс людського життя, замислюються над ним. Після того, як вони почали вчитися Фалунь Дафа, вони відразу отримали відповідь на багато запитань, на які хотіли знайти відповідь протягом усього свого життя. Через те, що їхнє мислення раптом досягло більш високого рівня, вони могли відчути емоційне піднесення. Зазвичай так і відбувається. Я знаю, що справжні вдосконалювальники зрозуміють, наскільки це важлива річ, і будуть нею дорожити. Але може виникнути така проблема: через те, що людина зраділа, у неї з’являється фанатичність; коли вона спілкується зі звичайними людьми, коли взаємодіє з ними, вони вважають її дивною. Скажу вам: коли таке відбувається, це дуже погано.

У нашому методі практики більша частина вдосконалення проходить у суспільстві звичайних людей. Ти не можеш дозволити собі відриватися від суспільства. Ти маєш удосконалюватися цілком свідомо. Ти також маєш підтримувати нормальні стосунки з людьми. Звичайно, твій Сіньсін має бути високим, душевний стан — праведним, ти маєш підвищувати власний Сіньсін і рівень, не потрібно скоювати поганих учинків, слід робити добрі речі. Лише так треба себе проявляти. Деякі поводяться, наче ненормальні, ніби пізнали «марність життя у світі». Люди не розуміють, про що вони говорять. Інші кажуть: «Чому, почавши вчитися Фалунь Дафа, ця людина стала такою, неначе в неї не всі вдома?» Насправді це все ж не так. Просто вона була надто приголомшена й почала вчиняти нерозумно, усупереч здоровому глузду. Подумай: коли ти так робиш, це неправильно. Ти вдаєшся тепер до інших крайнощів. Це знову пристрасть. Тобі слід позбутися її, нормально жити та вдосконалюватися серед звичайних людей, як це роблять усі інші. Якщо серед звичайних людей усі дивляться на тебе як на дивака, ніхто не ставиться до тебе як до рівного, то всі будуть триматися від тебе на відстані, і ніхто не дасть тобі шансу підвищити Сіньсін, ніхто не сприйматиме тебе як нормальну людину — я вважаю, що так не можна! Тож, хай там що, звертайте на це увагу. Обов’язково добре тримайте себе в руках.

Наші комплекси вправ не схожі на звичайні вправи, у яких практикують у напівсвідомому, туманному чи нерозумному стані. Виконуючи наші вправи, потрібно цілком свідомо вдосконалювати самого себе. Дехто весь час каже: «Учителю, щойно я заплющую очі, як починаю хитатися». Як на мене, навряд чи це так. Ти вже розвинув звичку відмовлятися від своєї головної свідомості. Щойно заплющуєш очі, як розслаблюєш головну свідомість, і вона зникає. Ти вже виробив таку звичку. Чому, сидячи тут, ти не хитаєшся? Тримай очі відкритими, а потім потихеньку їх заплющ. Хіба ти хитаєшся? Абсолютно ні. Ти вважаєш, що цігун так і потрібно практикувати. Ти сформував таку звичку. Ледве заплющуєш очі, як зникаєш. Куди ти подівся, сам не знаєш. Ми вчимо, що головна свідомість неодмінно має бути ясною, бо цей метод практики вдосконалює тебе самого. Ти маєш цілком свідомо підвищуватися. Ми також маємо статичну вправу. Як її виконувати? Наша вимога така: хоч як глибоко ти поринеш у медитацію, усе одно маєш пам’ятати, що ти ось тут виконуєш практику; категорично заборонено входити в стан повного забуття. У такому разі який конкретно виникне стан? Коли ти сядеш робити вправу, то відчуєш себе так чудово, неначе сидиш у шкаралупі яйця. Це буде надзвичайно приємний стан. Ти знаєш, що загартовуєш Гун, але відчуваєш, що все тіло не може поворухнутися. Такий стан неодмінно з’явиться під час сидіння в позі медитації. Можливий і такий стан — сидиш-сидиш і тут виявляєш, що в тебе зникли ноги. Ти не розумітимеш, куди вони поділися. Зник і тулуб, і плечі, і руки. Залишилася одна голова. Пізніше виявиш, що й голова зникла. Залишилося лише твоє мислення, крихітна думка: «Я знаю, що я тут загартовую Гун». Ми вимагаємо досягти цієї міри, і достатньо. Чому? Коли людина практикує в цьому стані, її тіло досягає найповнішої еволюції. Це найкращий стан. Тому ми вимагаємо, щоб ти, поринувши в медитацію, перебував саме в такому стані. Але не можна впадати в сон чи втрачати ясність, інакше гарні речі виробить і забере хтось інший.

Усі наші практикувальники мають обов’язково звертати увагу на те, щоб не поводитися дивно серед звичайних людей. Якщо ви не справляєте на людей гарного враження і вони питають, чому, мовляв, усі, хто починає вчитися Фалунь Дафа, стають такими, то цим ви псуєте репутацію Фалунь Дафа. Хай там що, будьте в цьому пильними. В інших питаннях і процесах, пов’язаних з удосконаленням, також слід звертати увагу на те, щоб не з’явилася надмірна радість. Нею легко користуються демони.

УДОСКОНАЛЕННЯ ВУСТ

Поговоримо про контроль над своєю мовою. У минулому в релігіях використовували метод «удосконалення вуст». Окремі професійні вдосконалювальники, буддійські ченці та даоси, давали обітницю мовчання. Це було ключовою вимогою «вдосконалення вуст». Оскільки вони були професійними вдосконалювальниками, їхньою метою було ще більшою мірою позбутися пристрастей. Вони вважали, що тільки-но людина про щось подумає, як утвориться карма. У релігії карму поділяли на два види: добру та лиху. Згідно зі вченням про Пустоту системи Будди та вченням про Небуття системи Дао, не слід створювати ні доброї карми, ні лихої. Тому вони воліють нічого не робити. Адже вони не бачать причинно-наслідкового зв’язку речей, не знають, чи є якась подія доброю, чи поганою і який за нею стоїть доленосний зв’язок. Пересічні вдосконалювальники не мають такого високого рівня й не бачать цих речей, тому побоюються, що справа, яка зовні здається доброю, якщо її зробити, можливо, виявиться поганою. Отже, вони максимальною мірою дотримуються Недіяння. Вони нічого не роблять і в такий спосіб запобігають новому створенню карми. Адже, коли хтось створив карму, він має її позбутися, має витримати страждання. Візьмімо для прикладу нашого вдосконалювальника. Йому вже було заплановано, коли в нього відкриється Гун. Але якщо на півдорозі додати якісь зайві речі, це створить труднощі для всього вдосконалення. Тому ченці та даоси й дотримуються Недіяння.

Під удосконаленням вуст, про яке йшлося в системі Будди, мається на увазі те, що мову людини контролює її свідомість. А ця свідомість уже сповнена діяння. Якщо сама свідомість людини захоче про щось подумати, щось сказати, щось зробити, керувати органами чуття, кінцівками, то серед звичайних людей це вже, ймовірно, буде певною пристрастю. Наприклад, між людьми є суперечності: ти добрий, він поганий, ти вдосконалюєшся добре, він — погано. Це само собою вже суперечність. Візьмімо щось звичайне: «Я маю зробити це й це. Зараз цю справу слід зробити так-то й так-то», — можливо, ненароком уже комусь завдав шкоди. Адже суперечності між людьми досить складні. Може статися так, що ненавмисно створиш карму. Тому вони й давали обітницю повного мовчання. У минулому в релігії завжди вважали вдосконалення вуст дуже важливим. Ось так вважали в релігії.

Абсолютна більшість учнів Фалунь Дафа вдосконалюється серед звичайних людей (крім послідовників, які вдосконалюються професійно), а отже, вони не можуть уникнути звичайного життя в суспільстві та спілкування з людьми. Кожний має свою роботу. Причому потрібно працювати добре. Для деяких робота якраз полягає в тому, щоб говорити. Чи не суперечить це вимогам? Ні. А чому? Тому що контроль над своєю мовою, якого навчаємо ми, різко відрізняється від «удосконалення вуст» у релігіях. Різні школи вдосконалення мають різні вимоги. Коли ми щось говоримо, то маємо дотримуватися вимог до Сіньсін практикувальника. Не слід казати речей, що сіють розбрат, не слід казати поганих слів. Як удосконалювальник ти маєш оцінювати за принципами Закону: слід чи не слід говорити те, що хочеш сказати. Якщо ти маєш щось сказати і з погляду Закону це відповідає вимогам до Сіньсін практикувальника, то це сказати можна. До того ж ми також маємо розповідати про Закон, поширювати Закон. Тому не можна нічого не говорити. Під контролем над своєю мовою ми маємо на увазі наступне. Не слід обговорювати речі, пов’язані зі славою та вигодою, до яких мають пристрасть звичайні люди, особливо, якщо це ніяк не стосується роботи практикувальника в суспільстві. Учні однієї школи не повинні теревенити між собою про якісь дурниці. Не слід говорити, якщо тебе підбурює прагнення показати себе. Не варто й поширювати почуті краєм вуха плітки або дуже збуджено та пристрасно обговорювати якісь суспільні події. На мою думку, усе це є пристрастями звичайних людей. У цих аспектах, мені здається, нам слід стежити за своєю мовою. Це контроль над своєю мовою, якого навчаємо ми. У минулому ченці вважали ці речі дуже важливими. Вони вважали, що тільки-но виникне думка, як уже утвориться карма. Тому вони казали, що треба вдосконалювати «тіло, вуста, думки». Удосконалення тіла, про яке вони говорили, означало, що не слід скоювати поганих учинків; удосконалення вуст означало, що потрібно мовчати; удосконалення думок означало, що й від думок треба утримуватися. Такі суворі вимоги висували в минулому до професійних удосконалювальників у монастирях. Ми ж маємо зберігати контроль над своєю мовою, оцінюючи, що можна говорити, а що не можна, відповідно до норм Сіньсін практикувальника.

---