ЛЕКЦІЯ ВОСЬМА

БІҐУ

Деякі згадують про явище біґу, тобто відмову від їжі. Біґу існує. Це явище трапляється не лише в колах удосконалювальників — у всьому нашому людському суспільстві в багатьох людей виникло таке становище. Є такі люди, що нічого не їли й не пили вже протягом кількох або навіть більше десяти років, проте чудово собі живуть. Одні люди подають біґу як утілення якогось певного рівня; другі — як прояв очищення організму; треті виставляють його як процес удосконалення на високому рівні.

Насправді все це не те. Тоді в чім же річ? По суті, біґу — це особливий метод удосконалення, що застосовується в особливому середовищі. І в якому ж особливому середовищі його застосовують? У Стародавньому Китаї, особливо ще до заснування релігій, численні вдосконалювальники використовували спосіб таємного, відлюдного вдосконалювання. Вони піднімалися в глухі гори чи заглиблювалися в печери, що лежали далеко від скупчення людей. Одразу ж після того, як вони так робили, виникала проблема джерела їжі. Якби вони не застосовували методу біґу, то зовсім не змогли б удосконалюватися й померли б там від голоду й спраги. Вирушивши із Чунціна до Уханя викладати там Закон, я плив на судні річкою Янцзи на схід і побачив, що на обох берегах Янцзи в районі Трьох ущелин на півдорозі до вершин є печери. Багато знаменитих гір має такі печери. У минулому вдосконалювальник після того, як за допомогою мотузки видирався туди, відрізав мотузку й починав там вдосконалюватися. Якщо йому не вдавалося вдосконалитися, то він там помирав. Коли немає ні води, ні їжі — саме в такому вкрай особливому середовищі й застосовується цей особливий метод удосконалення.

Багато методів практики пройшло такий процес успадкування, тому містить біґу; а багато не містить біґу — у більшості із поширених сьогодні в нашому суспільстві методів практики його немає. Ми кажемо, що в практиці слід зосередитися лише на одній школі. Ти не можеш робити все, що заманеться. Тобі це здається чудовим, і ти теж хочеш застосовувати біґу. Навіщо тобі біґу? Комусь він видається чудовим, цікавим або вони гадають, що вже мають високий гунфу, який можна показати іншим. З якими тільки душевними станами людей немає. Навіть якщо і вдосконалюватися, застосовуючи цей метод, усе одно потрібно витрачати власну енергію, щоб підкріпляти тіло, тому тут шкурка вичинки не варта. Як відомо, особливо після заснування релігій, коли ти в монастирі сидиш у медитації чи практикуєш відлюдництво, то завжди хтось приносить тобі їжу й пиття, і такої проблеми не виникає. Особливо ми — ми вдосконалюємося в суспільстві звичайних людей, і ти зовсім не маєш потреби застосовувати цей метод. Крім того, твоя школа цього не містить, і тобі не можна чинити неподобство. Але якщо ти справді хочеш застосовувати біґу — будь ласка, застосовуй. Наскільки мені відомо, часто, коли вчитель навчає практики на високому рівні, якщо він дійсно наставляє людину і його школа містить біґу, то це явище може виникнути. Але біґу не можна поширювати. Найчастіше вчитель навчає учня таємного, відлюдного вдосконалювання.

Зараз є майстри цігун, які навчають людей біґу. І як, чи досягли люди біґу? Зрештою не досягли. Хіба є такі, хто досяг? Я бачу, що багато хто потрапив до лікарні, життю багатьох загрожує небезпека. Чого ж ця ситуація склалася? Явище біґу хіба не існує? Існує. Але є ось який момент: нікому не дозволено довільно порушувати стан нашого суспільства звичайних людей, заборонено його порушувати. Не говорімо, що буде, коли в усій країні безліч людей, практикуючи цігун, нічого не їстиме й не питиме, — візьмімо лише Чанчунь. Якщо всі тут перестануть їсти й пити, як на мене, стане менше проблем! Не потрібно буде турбуватися про приготування їжі. Селяни, не шкодуючи сил, обробляють землю. Якби всі перестали їсти, проблем би поменшало. Люди б лише працювали, але нічого не їли. Хіба можна таке дозволити? Хіба це буде людське суспільство? Таке точно не дозволено. Заборонено, щоб така річ у великих масштабах створювала завади суспільству звичайних людей.

Коли деякі майстри цігун навчали людей біґу, сталося багато небезпечних випадків. Деякі люди просто схиблені на досягненні біґу, але вони не позбулися пристрасті, не позбулися багатьох-багатьох бажань звичайних людей. Побачивши щось смачне, така людина журиться, що не може цього з’їсти. Щойно її пристрасть проявляється, вона вже не може витримати. Вона хвилюється, їй хочеться їсти. Коли в цієї людини пробуджується пристрасть, вона бажає їсти — а якщо не поїсть, то відчуває голод. Але коли вона береться їсти, її починає нудити. Вона не може їсти. Це викликає в неї нервове напруження й великий страх. Багато людей так потрапило до лікарні, у багатьох дійсно з’явилася загроза життю. Деякі ще звернулися до мене, щоб я розібрався із цими неподобними випадками. Я не бажаю в це втручатися. Деякі майстри цігун роблять просто все що їм заманеться. Хто схоче виправляти те, що вони накоїли?

До того ж, якщо під час біґу в тебе виникли проблеми, хіба це не означає, що ти сам на них напросився? Ми кажемо, що таке явище існує, але це не стан, що виникає на високому рівні, чи якась там особлива реакція. Це всього-на-всього спосіб практики, який застосовують за особливих умов. Але його не можна поширювати. Багато людей, які прагнуть біґу, називають його таким-то біґу, напівбіґу, або навіть розділяють на ступені. Деякі кажуть, що п’ють воду, деякі — що їдять фрукти. Це все фальшивий біґу. Із часом, гарантую, вони не витримають. Справжній удосконалювальник забирається в печеру, і там нічого не їсть і не п’є. Це справжній біґу.

ВИКРАДЕННЯ ЦІ

Коли хтось заводить мову про викрадення ці, деякі люди аж на обличчі змінюються, лякаються так, що більше не наважуються практикувати цігун. Багато хто не насмілюється практикувати цігун і взагалі уникає його тільки через те, що в колах удосконалювальників деякі люди поширюють чутки. Мовляв, хтось «спалахнув і втратив розум», хтось викрадає ці тощо. Якби таких тверджень не було, то, можливо, цігун би практикувало ще більше людей. Також деякі майстри цігун з поганим Сіньсін навчають винятково цих речей, чим створюють у колах удосконалювальників отруйну атмосферу. Насправді все не так страшно, як вони розповідають. Ми кажемо, що ці — це просто ці, хоч як називай її: ці первозданного хаосу, така чи інша ці. Якщо в людському тілі міститься ці, то ця людина перебуває всього-на-всього на рівні зцілення та оздоровлення, а отже, ще навіть і не вважається практикувальником. Якщо людина має ці, то це свідчить про те, що вона ще не досягла високого ступеня очищення організму, тобто що вона має хвороботворну ці. Це точно. Крадії ці теж перебувають на рівні ці. Кому ж із нас, практикувальників, потрібна така нечиста ці? Ті, хто не практикує, мають в тілі дуже каламутну ці. Коли візьмешся практикувати, вона може почати прозорішати. Тоді в осередку хвороби проявляється згусток чорної матерії величезної концентрації. Якщо практикувати далі, то, коли ти справді одужав і покращив здоров’я, ці поступово потроху жовтіє. Як практикувати далі, захворювання вже дійсно зникнуть. Людина вже більше не матиме ці й набуде стану Молочно-білого тіла.

Отже, це означає, що коли хтось має ці, то він має і хвороби. Ми практикувальники. Кому й навіщо потрібна ці, коли він виробляє Гун? Якщо людині потрібно очищувати своє тіло, то навіщо їй каламутна ці?! Точно ні до чого. Ті, кому потрібна ці, так само перебувають на рівні ці. А той, хто перебуває на цьому рівні, не в змозі відрізнити, де гарна, а де погана ці. Він не має такої здатності. Істинну ж ці всередині Даньтьєн твого тіла він не здатний чіпати. Ту досконалу ці здатна чіпати лише людина з високим гунфу. Що ж стосується тієї нечистої ці в тілі, хай собі краде. Що тут такого? Якщо я забажаю під час практики влити собі ці, то мені варто буде лише про це подумати, і скоро мій живіт аж надується.

У Школі Дао стоять у позі стовпа у вигляді ієрогліфа «небо», у Школі Будди, тримаючи ці обома руками, уливають її в маківку. У Всесвіті сила-силенна ці, ти можеш цілими днями її собі вливати. Якщо відкрилася акупунктурна точка Лаоґун, відкрилася точка Байхуей, то ти вливатимеш у себе ці. Сконцентруй думки на Даньтьєн, уливай у себе ці обома руками й скоро вже заповниш себе нею. Але, хай до якої міри ти заповниш себе ці, яка від цього користь? Деякі люди, коли дуже багато виконують вправи із ці, відчувають, що подушечки пальців у них розпирає, тіло розпирає. Інші люди, підійшовши до них, відчувають, що навколо них є поле. «Ого! Як ти добре загартовуєш Гун». Я скажу, що це ніщо. Хіба тут є Гун? Це досі вправи із ці. Хоч як багато буде ці, вона не замінить Гун. Мета вправ із ці в тому, щоб зовнішньою гарною ці замінити ці в тілі — щоб очистити організм. Навіщо накопичувати ці? Коли ти перебуваєш на цьому рівні і з тобою не відбулися суттєві зміни, то вона не є Гун. Хоч як багато ти її вкрадеш, ти будеш не більше ніж великий мішок, наповнений ці. Яка від цього користь? Вона ж не перетворилася на матерію високої енергії. Тож чого ти боїшся? Якщо хтось дійсно краде ці, хай собі краде.

Подумай: якщо у твоєму тілі є ці, то є і хвороби. Отже, коли він краде її, чи не так, що він водночас краде й хвороботворну ці? Він зовсім не здатний їх відрізнити, адже той, хто бажає здобути ці, теж перебуває на рівні ці. Він не має ніяких здатностей. Тому, хто має Гун, точно не потрібна ці. Коли не віриш, проведімо експеримент. Якщо хтось дійсно крастиме ці, ти стань ось там, і хай він її краде. Ти тут за допомогою думок уливаєш собі ці з Усесвіту, а він позаду тебе краде. Поглянь, як це чудово: він прискорив тобі очищення тіла і звільнив тебе від виконання рухів «чун-ґуань, чун-ґуань». Оскільки він має поганий намір (він узяв чуже, і хоч забрав погане, усе одно скоїв учинок, що викликає втрату Де), він дасть тобі Де. Утворюється протитечія: на цьому боці він бере в тебе ці, а на тому — дає тобі Де. Крадій ці цього не знає. Якби він знав, то не наважився б такого робити!

Кожний крадій ці має синюшний колір обличчя. Усі вони такі. Дуже багато хто ходить до парків виконувати вправи цігун саме для того, щоб оздоровитися. Яких тільки хвороб вони не мають. Інші після лікування хворих викидають із себе ці. А крадії ці не хочуть і викидати її — просто наповнюють нею усе своє тіло. Вони мають які тільки завгодно хвороботворні ці. Навіть усередині тіла все в них смолисто-чорне. Вони весь час утрачають Де. Зовні в них теж усе чорне, адже кармічне поле в них збільшилося, і було втрачено багато Де. У них усе чорне і всередині, і зовні. Якби крадіям ці було відомо, що з ними відбуваються такі зміни, що вони віддають іншим Де, роблять таку дурість, то вони цього б не робили!

Деякі люди кажуть про ці як про щось дивовижне: «Коли я буду випромінювати ці, ви зможете отримати її в Америці» або «Ви стоятимете за стіною, я буду відправляти ці, і ви зможеше прийняти її». Деякі люди дуже чутливі. Коли хтось випромінює ці, вони приймають її. Однак ці йде не цим простором, а іншим. В іншому просторі в цьому місці немає стіни. У такому разі чому ж деякі майстри цігун випромінюють ці на відкритому майданчику, а ти цього не відчуваєш? В іншому просторі в цьому місці є перепона. Отже, ці зовсім не має такої величезної проникальної здатності, як ті люди розповідають.

Дійсно може давати ефект лише Гун. Коли практикувальник здатний випромінювати Гун, він більше не має ці. Він випромінює матерію високої енергії, яка, коли на неї дивитися небесним оком, має вигляд світла. Якщо випромінювати Гун на тіло іншої людини, він викликає відчуття жару. За допомогою нього можна безпосередньо впливати на звичайних людей, але не вдасться повністю вилікувати. Це лише може давати пригнічувальний ефект. Якщо хочеш справді вилікувати від хвороби, то ще потрібно мати таку здатність. Проти кожного виду захворювання призначений відповідний вид здатності. У вкрай мікроскопічному стані кожна частинка Гун має твій власний образ. Вони можуть упізнавати людей. Усі вони мають розумові здібності. Це речовини високої енергії. Якщо інша людина їх украде, то хіба можуть вони в неї залишитися? Вони там не залишаться. Навіть якщо тримати, усе одно не втримаєш, адже вони не належать тій людині. Про кожного справжнього практикувальника після того, як у нього виникне Гун, дбає вчитель. Учитель спостерігає за таким учнем і не дозволить, щоб хтось забрав його речі.

ЗБИРАННЯ ЦІ

Викрадення і збирання ці — це не проблеми, які нам потрібно для вас вирішувати під час навчання практики на високому рівні. Я розповідаю про це, бо ще маю таку мету — відновити добре ім’я самовдосконалення і зробити невеличкий добрий вчинок: пояснити ці негативні явища, адже ніхто ще цього не зробив. Якщо всі зрозуміють суть цього питання, то поменшає тих, хто постійно робить ці погані вчинки, а люди, що не знають правди про цігун, більше не будуть лякатися за одного лише згадування про нього.

Ці Всесвіту існує безліч. Деякі люди кажуть про небесну ці природи ян і земну ці природи їнь. Ти теж частинка Всесвіту, тож збирай собі, будь ласка. Проте деякі збирають ці не з Усесвіту. Вони спеціалізуються на тому, що навчають людей збирати ці рослин. Навіть уже узагальнили досвід: «Ці тополі — біла, ці сосни — жовта», — а також що її слід збирати так-то й так-то, у такий-то такий-то час. Ще один каже: «Біля входу в мій дім росло дерево. Я збирав з нього ці, і воно загинуло». Що це за здатність така? Хіба ти тоді не скоїв лихий вчинок? Як вам відомо, щиро вдосконалюючись, ми цінуємо сприятливу інформацію й необхідність стати одним цілим із властивістю Всесвіту. Хіба ти не маєш робити наголос на Шань (Доброті)? Коли намагаєшся стати одним цілим із властивістю Всесвіту Чжень-Шань-Жень, слід дотримуватися Шань. Хіба в тебе може зрости Гун, якщо ти весь час робиш погані речі? Хіба ти так зможеш одужати? Хіба це не є прямо протилежним до нашої, удосконалювальників, поведінки? Це теж уважається вбивством живих істот і скоєнням поганого вчинку! Можливо, хтось із вас скаже: «Чим далі Ви розповідаєте, тим це більш незбагненно. Вбити тварину — це вбивство живої істоти, знищити рослину — це теж вбивство». Насправді так воно і є. У буддизмі йдеться про Шість кіл перевтілень, про те, що в Шести колах перевтілень ти можеш стати рослиною. Так уважається в буддизмі. Ми тут кажемо по-іншому. Однак ми вам скажемо, що дерева теж живі. Вони не лише живі, а й мають дуже високорозвинену розумову діяльність.

Наведу приклад. У США є людина, яка спеціалізується на вивченні електроніки й навчає інших користуватися детектором брехні. Одного дня її осінила ідея приєднати полюси детектора брехні до рослини драцена Массанжа й полити водою коріння квітки. Зробивши це, вона виявила, що самопис поліграфа стрімко накреслив криву. Ця крива якраз ідентична кривій головного мозку людини, що утворюється у вкрай короткий проміжок часу під час піднесення, радості. Це приголомшило спеціаліста: «Як рослина може мати емоції?!» Він ледве не вибіг надвір, щоб закричати: «Рослини мають емоції!» Цей випадок надихнув його негайно розгорнути дослідження в цій сфері й провести багато-багато експериментів.

Якось цей спеціаліст поставив дві рослини поряд і попросив свого учня затоптати ногами одну з цих рослин. Після цього другу рослину перенесли до кімнати й приєднали до поліграфа. За вказівкою спеціаліста п’ятеро його учнів по черзі заходили до приміщення. Коли заходили перші чотири учні, ніякої реакції не було. Коли ж до кімнати зайшов п’ятий, той, хто затоптав рослину, — він навіть ще не наблизився, як самопис стрімко накреслив графік, який з’являється лише тоді, коли людина лякається. Спеціаліст був дуже вражений! Цей факт доводив одну дуже важливу річ. Ми завжди вважали, що людина є вищою істотою, що вона має здатність сприйняття, здатна впізнавати інших, має головний мозок, що здатний до аналізу. А як же рослина може впізнавати інших? Хіба це не означає, що вона теж має органи чуття? Якби раніше хтось сказав, що рослини мають органи чуття, мислення, емоції, здатні впізнавати людей, то інші б сказали, що це забобони. Та це ще не все, схоже, що в певних аспектах рослини навіть перевершують наших сьогоднішніх людей.

Якось цей спеціаліст приєднав детектор брехні до однієї рослини, після чого подумав: «Який же мені зробити дослід? Спалю її листя й подивлюся, як вона відреагує». Він лише встиг так подумати, а ще нічого не палив, як самопис швидко накреслив криву, яка з’являється лише у випадку, коли людина кричить «рятуйте!» Така надчуттєва здатність у минулому називалася знанням чужих думок. Це прихована можливість, вроджена здатність людини. Але сьогоднішнє людство деградує. Тобі ще потрібно заново вдосконалитися, повернутися до витоків й віднайти справжнього себе, повернутися до своєї вродженої природи. Лише тоді ти матимеш цю здатність. А рослини, виявляється, уже її мають. Вони знають, про що ти думаєш. Звучить дуже дивовижно. Але це був цілком реальний науковий експеримент. Цей спеціаліст ставив різноманітні досліди, серед яких також вивчення здатності телеконтролю на великій відстані. Публікація його статті викликала сенсацію в усьому світі.

Ботаніки кожної країни, серед них і китайські, почали дослідження в цій сфері. Це вже ніякі не забобони. Того дня я сказав такі слова: того, що в нашого людства сьогодні відбулося, того, що було винайдено й відкрито, уже достатньо, аби змінити наші сьогоднішні підручники. Але все ж через вплив традиційних уявлень люди не бажають визнавати ці факти, і ніхто не веде повний перелік цих явищ на постійній основі.

В одному з парків на Північному Сході я бачив, що загинув цілий сосновий бір. Якісь люди робили невідомо які вправи. Вони там всюди качалися по землі, а після цього починали збирати ці, роблячи різні рухи руками і ногами. Невдовзі той бір пожовк, і всі дерева загинули. Ти зробив добрий вчинок чи поганий? З погляду практикувальників, ти саме вбив живих істот. Якщо ти практикувальник, то ти маєш бути доброю людиною, поступово стати одним цілим із властивістю Всесвіту й більше не скоювати лихі речі. Коли підійти з погляду звичайних людей, то це теж не добрий вчинок. Це нівечення державного майна, псування озеленень, порушення екобалансу. Із жодного погляду це не є гарною справою. У Всесвіті сила-силенна ці, можеш її збирати, скільки хочеш. Деякі люди мають величезну енергію. Після того як вони досягнуть у вправах цігун певного рівня, то, справді, потрібний буде один лише помах рукою, і відразу буде зібрано ці рослин на величезній площі. Але ж це не більше ніж ці. Хай скільки ти її збереш, що з того буде? Є такий, хто тільки заради цього й ходить до парків. Він каже: «Мені не потрібно робити вправи цігун. Я розмахую руками під час ходи, і цього вже достатньо. Ось і всі мої вправи». Дістав ці, й гаразд. Він приймає ці за Гун. Коли люди близько підходять до нього, то відчувають, що від його тіла віє холодом. Адже ці рослин має природу їнь, чи не так? Практикувальники ж підтримують рівновагу їнь і ян. У цієї людини все тіло пахне сосновою олією, а вона ще й гадає, що добре практикує.

ХТО ПРАКТИКУЄ, ТОЙ І ЗДОБУВАЄ ГУН

«Хто практикує, той і здобуває Гун» — це вкрай ключова тема. Коли інші мене запитують, які переваги має Фалунь Дафа, я відповідаю, що в Фалунь Дафа можна досягти того, щоб Гун загартовував людину, завдяки чому скорочується термін практики. Також Фалунь Дафа може вирішити проблему, коли не вистачає часу на практику, зробивши так, що людина постійно перебуває в стані, коли Гун загартовує її. Водночас ми передаємо справжній метод одночасного вдосконалювання Сіньсін і подовження життя, завдяки чому наше фізичне тіло дуже змінюється. Фалунь Дафа має ще одну якнайбільшу перевагу, про яку я до цього весь час умовчував, і ми про неї розповімо лише сьогодні. Оскільки ця перевага пов’язана з питанням, що має дуже давню історію і здійснює вплив на дуже велику сферу кіл удосконалювання, ніхто в історії не наважувався це розкрити, і було заборонено це робити. Але не розповісти цього я не можу.

Один з моїх послідовників сказав: «Кожна фраза, сказана великим майстром Лі Хунчжи, — це небесна таємниця, це розголошення небесних таємниць». Але ми дійсно ведемо людей на високі рівні, тобто спасаємо людей. Ми маємо бути перед вами відповідальними, і ми в змозі взяти на себе цю відповідальність. Тому це вже не розголошення небесних таємниць. Лише тоді, коли безвідповідально розказуєш, що тобі заманеться, — це розголошення небесних таємниць. Тож сьогодні ми висвітлимо це питання — «хто практикує, той і здобуває Гун». Як я бачу, всі нинішні методи практики, серед яких усі історичні методи Школи Будди та Школи Дао, а також методи практики Цімень, завжди вдосконалювали людську допоміжну душу (допоміжну свідомість), і Гун у них здобуває саме допоміжна душа. Під головною душею, про яку ми тут кажемо, мається на увазі твоє власне мислення. Ти маєш розуміти, про що ти думаєш, що ти робиш. Це і є твоїм справжнім «я». А що робить допоміжна душа, тобі зовсім невідомо. Хоча вона й народилася одночасно з тобою, має те ж саме ім’я, керує одним і тим самим тілом, має таку саму зовнішність, але, якщо казати строго, допоміжна душа все-таки не є тобою.

У Всесвіті є такий принцип: хто втрачає, той і одержує; хто вдосконалюється, той і здобуває Гун. Усі методи практики, які передавалися протягом історії, навчали людину, що під час практики потрібно увійти в туманний стан, коли ні про що не думаєш, після чого поринути в глибоку медитацію — до такої міри, що зрештою ти вже більше нічого не знаєш. Є така людина, у якої відчуття від тригодинного сидіння в медитації такі, неначе минула лише одна мить. Інші ж навіть у захваті від її сили медитації. А насправді практикувала вона чи ні? Їй це зовсім невідомо. Особливо в методах практики Школи Дао кажуть: «Розумова душа помирає — досконала душа народжується». Розумову душу, про яку вони кажуть, ми називаємо головною душею; досконалу ж душу, про яку вони кажуть, ми називаємо допоміжною душею. Якби твоя розумова душа дійсно померла, то й ти б насправді помер, дійсно б не стало твоєї головної душі. Одна людина, що практикує інший метод, мені каже: «Учителю, коли я роблю вправи, то вдома нікого не впізнаю». Ще дехто мені каже: «А я не виконую вправ цігун так, як це роблять інші — з ранку до ночі! Прийшовши додому, я лягаю на диван, і моє „я“ виходить з мене, щоб практикувати. Я ж, лежачи, дивлюся, як воно це робить». Мені це здається, з одного боку, і дуже сумним, але, з другого, це не так уже й сумно!

Чому ж інші спасають допоміжну душу? Люй Дунбінь казав такі слова: «Краще вже спасти тварину, ніж людину». Людині і справді надто важко усвідомити, адже звичайні люди зазнають омани суспільства звичайних людей і перед лицем реальної вигоди не можуть звільнитися від пристрасті. Не віриш? Деякі з вас, коли дослухають лекцію і вийдуть із цього залу, уже перетворяться на звичайних людей. Якщо хтось їх зачепить, образить, то вони із цим не змиряться. А як мине якийсь час, вони зовсім перестануть уважати себе практикувальниками. Багато з тих, хто в історії вдосконалювався, побачили: людину неймовірно важко спасти, тобто її головна душа надто задурманена. Дехто має гарну здатність усвідомлення — один натяк, і він уже збагнув. А інші... хоч як їм кажи, усе одно не вірять. Вони вважають, що ти кажеш гучні слова. Ми тут закликаємо їх вдосконалювати свій Сіньсін, а вони, щойно потрапивши до звичайних людей, знову беруться за своє. Вони вважають ті жалюгідні вигоди звичайних людей, що є насущними, відчутними на дотик і досяжними, усе-таки реальною вигодою, і будуть і далі так учиняти. А Закон, який Учитель викладає, звучить теж справедливо, але є нездійсненним. Людську головну душу спасти найважче. А допоміжна душа може бачити картини інших просторів. Тому інші ось як подумали: «Навіщо мені неодмінно спасати твою головну душу? Допоміжна душа теж є тобою. Якщо я спасу її, хіба це не буде те ж саме? Обидві вони — це ти. Хоч хто з них здобуде, це ж все одно ти здобудеш, чи не так? В обох випадках отримаєш ти».

Поясню їхній конкретний метод удосконалення. Якщо людина має здатність дистанційного бачення, то може побачити таку картину. Коли ти сядеш зі схрещеними ногами, у мить поринення в медитацію почуєш якийсь свист і побачиш, як з твого тіла відразу вийде твоє «я», що виглядає точно як ти. Однак розпізнай, де ти сам зараз. Сидиш тут! Ти бачиш, що після того як воно з тебе вийшло, учитель навчає його вдосконалюватися у просторі, який створив. Той створений учителем простір може мати форму суспільства минулого, або ж нинішню форму суспільства, чи форму суспільства іншого простору. Учитель навчає допоміжну душу загартовувати Гун. Вона витримує чимало страждань: щодня 1–2 години. Коли, закінчивши практикувати, вона повертається назад, ти теж виходиш зі стану медитації. Це про тих, хто може це бачити.

Якщо ти цього не бачиш, то це є ще сумнішим. Ти, нічогісінько не знаючи, дві години медитуєш у несвідомому стані й виходиш із медитації. Деякі люди сплять: проспав 2–3 години, і це теж уважається, що він зробив практику. Вони цілком віддають себе в розпорядження інших. Це практика, що виконується з інтервалами: коли щоденно сидять таку кількість часу в медитації. Є й таке, коли вона виконується разово. Імовірно, ви чули, що Бодхідхарма просидів лицем до стіни дев’ять років. Багато ченців минулого просиділо в медитації по кілька десятків років. Згідно із записами, найтриваліший в історії випадок — понад 90 років. Були й іще триваліші. У таких людей на повіках збирався товстенний шар пилу, тіло заростало травою, а вони й далі там сиділи. У Школі Дао теж деякі так роблять. Зокрема, у деяких методах практики Цімень практикувальники сплять: як заснуть, то не виходять з медитації, не просинаються протягом кількох десятків років. Але хто ж у таких випадках практикує?! Це їхня допоміжна душа, вийшовши, практикує. Якщо вони здатні бачити, то бачать, як учитель навчає її практикувати. Допоміжні душі теж завиняють величезну карму. Учитель не здатний цілком позбавити допоміжну душу карми. Тому він їй каже: «Ти тут гарненько практикуй, а я вийду. Скоро повернуся. Ти мене зачекай».

Учитель точно знає, що станеться, але він змушений так учинити. Зрештою приходить диявол, щоб злякати допоміжну душу чи, перетворившись на красуню, спокусити її. Буває все, що тільки завгодно. Диявол, побачивши, що вона дійсно не піддалася спокусам (бо допоміжній душі порівняно легше вдосконалюватися й вона може знати цей реальний стан речей), розлютився й захотів її вбити. Щоб утамувати свою ненависть і помститися, він справді її вбив, завдяки чому вона відразу цілком розплатилася з боргами. Після того як її вбили, допоміжна душа, неначе струминка диму, що ширяє в повітрі, вийшла. Вона знову переродилася. Відродилась у дуже бідній сім’ї. Змалку вона терпіла страждання. А як виросла до свідомого віку, прийшов учитель. Звичайно, допоміжна душа його не впізнала. Учитель за допомогою своїх здатностей розблокував її збережену пам’ять, і вона відразу згадала: «Це ж учитель!» Він тоді сказав їй: «Тепер уже все гаразд! Можна практикувати». Так, через багато років учитель усе їй передав.

Завершивши навчати її, учитель сказав: «Ти маєш багато пристрастей, яких потрібно позбутися. Вирушай мандрувати!» Мандрувати неймовірно гірко: допоміжна душа ходить у суспільстві, випрошує їжу, щоб утамувати голод, стикається з усілякими людьми, які її висміюють, паплюжать і принижують. Із чим там тільки не зіткнешся. Вона поводиться як практикувальник, налагоджує з людьми стосунки, уберігає свій Сіньсін, невпинно його підвищує і перед лицем спокус від різноманітних вигід звичайних людей залишається непохитною. Багато років по тому допоміжна душа повернулась із мандрів. Учитель каже: «Ти вже осягнув Дао, домігся Повної Досконалості. Коли в тебе більше не залишилося ніяких справ, повертайся назад і збирайся йти; якщо ж якісь залишилися, то закінчи всі справи серед звичайних людей». Так, багато років по тому допоміжна свідомість повернулася назад. Щойно це сталося, як на цьому боці головна душа також вийшла з медитації, прокинулася головна свідомість.

Але насправді головна душа не вдосконалювалася. Це вдосконалювався інший — допоміжна душа. Тому допоміжна душа і отримує Гун. Однак головній душі теж було гірко. Зрештою, вона всю свою молодість там просиділа. Так минули всі дні її життя звичайної людини. Тоді що ж робити? Вийшовши з медитації, людина відчуває, що виробила Гун і має здатності. Вона хоче лікувати хворих. Вона спроможна робити, що схоче. Допоміжна душа її в цьому задовольнятиме. Адже це все-таки головна душа, яка керує тілом і має вирішальне слово. Крім того, вона просиділа тут стільки років — усе життя минуло. Коли ж настала смерть, допоміжна душа пішла. Кожний пішов своєю дорогою. Як кажуть у буддизмі, людина все одно входить у Шість кіл. Оскільки в її тілі вдосконалився Великий Пробуджений, вона теж накопичила великий Де. Тоді що робити? Імовірно, у наступному житті вона стане високопосадовцем, дуже розбагатіє. Може бути лише так. Хіба це не означає, що людина марно вдосконалювалася?

Лише пройшовши через дуже багато труднощів і перешкод, ми отримали згоду на те, щоб витягти цей факт на білий світ. Я розкрив одвічну таємницю. Таємницю з таємниць, яку було абсолютно заборонено розголошувати. Я оприлюднив підоснову найрізноманітніших методів, за якими люди вдосконалювалися протягом історії. Хіба я не казав, що це питання має дуже давню історію? Саме з таких причин. Подумай: яка школа вдосконалюється не в такий спосіб? Ти сам удосконалюєшся-удосконалюєшся, але не маєш Гун. Хіба для тебе це не прикро?! І знову-таки кого ж у цьому можна винуватити? Ось наскільки людина задурманена. Вона просто не може усвідомити. Хоч як натякай, це не допомагає. Коли кажеш із високого рівня, це для неї звучить таємничо; коли з низького, вона не може усвідомити вище. Я вже таке розповідаю, а деякі люди досі звертаються до мене з тим, щоб я їх вилікував. Мені просто ніяково їм щось сказати. Ми самовдосконалюємося. Ми можемо дбати лише про тих, хто вдосконалюється на високі рівні.

У нашій школі Гун здобуває головна свідомість людини. Отже, якщо ти скажеш, що Гун здобуватиме головна свідомість, то так уже й відбуватиметься? Хто ж таке дозволить? Ні, це мусить мати свої передумови. Як ви знаєте, у нашій школі вдосконалюються, не уникаючи суспільства звичайних людей, не уникаючи, не втікаючи від суперечностей; у складному середовищі звичайних людей ти залишаєшся тверезим і цілком свідомо йдеш на те, щоб твої інтереси зазнавали збитків, і, коли інші привласнюють твої вигоди, ти не змагаєшся й не борешся так, як це роблять вони; перебуваючи в усіляких завадах для Сіньсін, ти зазнаєш збитків; у такому тяжкому середовищі ти загартовуєш свою волю, підвищуєш свій Сіньсін і, зазнаючи впливу найрізноманітніших поганих думок звичайної людини, ти можеш вирватися з їх пут.

Поміркуй: хіба це не ти цілком свідомо витримуєш страждання? Хіба це не твоя головна душа віддає? Ти втрачаєш щось серед звичайних людей. Чи не цілком свідомо ти це втрачаєш? У такому разі й Гун належить здобути тобі — хто втрачає, той і здобуває. Отже, ось яка причина того, що в нашій школі здійснюють удосконалювання, не ізолюючись від цього складного середовища звичайних людей. Чому ми маємо вдосконалюватися в суперечностях звичайних людей? Бо ми хочемо самі здобути Гун. У майбутньому наші професійні послідовники, що вдосконалюються в монастирях, повинні будуть вирушити мандрувати серед звичайних людей.

Деякі з вас скажуть: «Але ж в інших методах теж зараз практикують серед звичайних людей». Так, проте всі вони популяризують зцілення та оздоровлення. Окрім шкіл, де здійснюється передача єдиному спадкоємцеві, ніхто в суспільстві не навчає справжнього вдосконалювання на високі рівні. Той, хто дійсно наставляє учня, уже забрав його і навчає віч-на-віч. Хто за таку велику кількість років викладав це численній аудиторії? Ніхто. Лише наша школа. Бо саме такий ми маємо метод удосконалення і саме так здобуваємо Гун. Водночас у нашій школі вкладають у твоє тіло багато тисяч речей — повністю для твоєї головної душі. Щоб здобув Гун дійсно ти сам. Скажу, що я зробив те, чого ще ніколи не робили мої попередники: відчинив найбільші ворота. Деякі з вас зрозуміли мої слова. Насправді я не кажу тут нічого незрозумілого. Я маю таку звичку — якщо маю десять гарних речей, розкажу лиш про одну. А ти можеш сказати, що я занадто хвалюсь. Фактично я розповів лише трохи. Що ж стосується ще вищого і глибшого змісту Дафа, то через надто велику різницю в рівнях я аж ніяк не можу навіть трохи тобі цього розказати.

У нашій школі вдосконалюються саме так, і це дає тобі самому дійсно здобути Гун. Це відбувається вперше відтоді, як було створено Небо й Землю. Можеш звернутися до історії. Добре те, що Гун здобуваєш ти сам. Але через це й дуже важко. Ти можеш проявити себе, перебуваючи у складному середовищі звичайних людей, у пов’язаних із Сіньсін чварах з людьми. Це є найважчим. Складність у тому, що ти свідомо йдеш на те, щоб твої інтереси звичайної людини зазнавали збитків. Чи ти піддасися спокусі перед лицем власної вигоди; чи тебе зачепить те, коли люди влаштовуватимуть проти тебе інтриги; чи зачепить те, коли твої родичі й добрі друзі страждатимуть? Як ти все це оцінюватимеш? Ось як важко бути практикувальником! Одна людина мені сказала: «Учителю, достатньо бути доброю людиною серед звичайних людей. Хто зможе вдосконалитися?!» Почуте дуже ранило моє серце! Я нічого їй не відповів. Якого тільки Сіньсін у людей не буває. Якщо вона може усвідомити лише до такої міри, то так і буде. Хто усвідомить, той і отримає.

Лаоцзи казав: «Дао — це шлях, але це не звичайна протоптана стежка». Якби він був чимось таким, що всюди валяється, і, щоб успішно вдосконалитися, достатньо було би просто підібрати його з долу, то він уже не був би дорогоцінним. Наша школа завдяки суперечностям дає змогу тобі самому здобути Гун. Отже, ми маємо максимальною мірою відповідати звичайним людям. Причому тебе не просять нічого втрачати в матеріальному плані. Однак у цьому середовищі матеріальних інтересів ти маєш підвищувати свій Сіньсін. У цьому й зручність. Наша школа найзручніша: можна вдосконалюватися серед звичайних людей і не застосовувати форму відходу в монастир. Тоді найбільша складність також полягає в цьому: удосконалювання в найскладнішому середовищі — середовищі звичайних людей. Але найбільша перевага знову в цьому, бо наша школа дає тобі змогу самому здобути Гун, що якраз і є найбільш ключовою річчю в нашій школі, і про яку я вам сьогодні розповів. Звичайно, коли головна душа здобуває Гун, то допоміжна теж його здобуває. А чому? У всіх інформацій твого тіла, усіх духів, усіх твоїх клітин росте Гун, тож, певна річ, у допоміжної душі він теж росте. Але вона завжди залишатиметься нижчою за тебе. Ти будеш Володарем, а вона — Захисником Закону.

Дійшовши до цього місця, я б хотів сказати ще дещо. У наших колах удосконалювальників є чимало таких людей, що завжди бажали вдосконалюватися на високі рівні. У пошуках Закону вони обійшли все, витратили багато грошей, зробили повне коло «південніше гір і північніше океану», щоб знайти знаменитого вчителя, але так і не знайшли. «Бути знаменитим» необов’язково означає «бути дійсно розумним». Зрештою ці люди, даремно подолавши шлях туди й назад, марно виснаживши людей і перевівши гроші, так нічого й не здобули. Сьогодні ми відкрили для тебе такий гарний метод практики. Я вже підніс його тобі обома руками, доставив до дверей твого дому. Тепер усе залежить від того, чи зможеш ти вдосконалюватися, чи зможеш бути придатним. Якщо ти зможеш бути придатним, то вдосконалюйся далі; а якщо не зможеш, якщо ти не в змозі вдосконалюватися, то віднині тобі годі й думати про вдосконалювання. Крім дияволів, що тебе обдурять, ніхто тебе не навчатиме. Відтоді більше не вдосконалюйся. Якщо я не зможу тебе спасти, то вже ніхто не зможе. Фактично зараз знайти справжнього вчителя істинного Закону, який би тебе навчав, важче, ніж зійти на Небо. Про це зовсім ніхто більше не піклується. У Кінцевий період Закону навіть дуже високі рівні перебувають у кінцевій кальпі, вони тим паче більше не в змозі дбати про звичайних людей. Це найзручніша школа. До того ж у ній практикують безпосередньо за властивістю Всесвіту. Удосконалювання є найшвидшим і йде найкоротшим шляхом. Воно прямо вказує на пристрасті людини.

КРУГ НЕБА

У Школі Дао приділяється велика увага великому й малому кругові неба. От ми й поговоримо про те, що таке круг неба. Круг неба, який зазвичай мають на увазі, — це з’єднання двох меридіанів: меридіана вагітності та провідного меридіана. Це поверховий круг неба, що нічим не вважається. Він є винятково тим, що належить до зцілення та оздоровлення, і називається малим кругом неба. Є й інший вид круга неба, що не називається ні малим, ні великим. Це форма круга неба під час удосконалювання в медитації. Він проходить у внутрішній частині тіла: обігнувши Нівань, опускається вниз до Даньтьєн і, обігнувши його, піднімається вгору. Він циркулює всередині. Це справжній круг неба для вдосконалювання в медитації. Після того, як такий круг неба сформується, він утворює дуже могутній потік енергії, а далі один канал надає руху всім каналам, пробиває всі інші канали. У Школі Дао розповідають про круг неба, а в буддизмі про нього не згадують. Про що ж розповідають у буддизмі? Коли Шак’ямуні викладав свій Закон, то не казав про Гун. Попри це, його комплекс Гунфа також викликає певні зміни тіла в ході вдосконалювання. І як же пролягає канал у буддизмі? Починає з того, що повністю пробиває точку Байхуей, а далі від маківки розгортається по тілу вниз у формі спіралі і зрештою таким способом пробиває всі канали.

Та ж сама мета і в серединного каналу в Тантрі. Деякі люди кажуть, що серединного каналу не існує. Тоді чому ж ті, хто практикує Тантру, можуть виробити його? Насправді, якщо порахувати разом усі канали людського тіла, їх навіть більше ніж десять тисяч. Вони переплітаються уздовж і вшир, як кровоносні судини. Їх іще більше, ніж кровоносних судин. У проміжках між внутрішніми органами немає судин, але є канали. Від маківки до кожної ділянки тіла, переплітаючись уздовж і вшир, простягається мережа каналів. Ти починаєш їх з’єднувати. Спочатку, можливо, вони не прямі. Після з’єднання пробиваєш їх наскрізь, далі помалу розширюєш, і поступово утворюється прямий канал. Цей канал використовується як вісь, що обертається. Вона надає руху кільком уявним колесам, що обертаються горизонтально. Мета цього — теж повністю пробити всі канали тіла.

Удосконалювання за нашим Фалунь Дафа уникає форми «один канал надає руху всім каналам». Із самого початку вже вимагається, щоб усі канали одночасно було пробито, щоб усі канали одночасно брали участь в обертанні. Ми відразу почали практикувати на дуже високому рівні, оминувши речі дуже низького рівня. Один канал надає руху всім каналам... якщо ти хочеш домогтися того, щоб він їх цілком пробив, то деякі люди, пропрактикувавши все своє життя, усе одно до цього навіть не наближуються; іншим же для цього потрібно вдосконалюватися кілька десятків років. Це дуже важко. У дуже багатьох методах практики кажуть, що за одне життя не можна вдосконалитися. А в багатьох високих і глибоких Великих Законах удосконалювальники можуть збільшувати тривалість свого життя. Вони ж практикують метод подовження життя, чи не так? Можна вдосконалюватися, подовжуючи своє життя, і робити це дуже тривалий час.

Малий круг неба здебільшого призначений для зцілення та оздоровлення, а великий круг неба — це вже виробляння Гун, уже справжнє вдосконалювання людини. Великий круг неба, який має на увазі Школа Дао, циркулює не так бурхливо, як наш, де цілком пробиваються всі канали. У них це обертання круга неба, що проходить лише кількома меридіанами: від трьох ручних меридіанів сторони їнь до трьох ручних меридіанів сторони ян; від стіп і ніг аж до волосся й до тулуба. Повний круг і вважається циклом великого круга неба. Великий круг неба — це із самого початку вже справжня практика, тому деякі майстри цігун не навчають цього. Вони навчають лише речей, що належать до лікування та оздоровлення. А деякі, хоч і казали про великий круг неба, але нічого не вклали в тебе. Тоді сам ти його не проб’єш. Якщо нічого не вклали, тобі доведеться самому пробити його за допомогою думок. Це легко лише на словах! Ефект буде такий самий, як від гімнастики. Чи може це відкрити круг неба? За вдосконалювання відповідаєш ти, за Гун відповідає Вчитель. Таку роль може відігравати лише внутрішній «механізм», якщо його буде цілком у тебе вкладено.

Школа Дао завжди вважала людське тіло малим усесвітом. Там уважають, що, наскільки великим є Всесвіт зовні, настільки великим він є і всередині; який вигляд він має зовні, такий має і всередині. Це начебто звучить немислимо й не дуже зрозуміло. Усесвіт такий величезний. Як же можна порівнювати його з людським тілом?! Ми наведемо такий аргумент. Наша нинішня фізика вивчає матеріальні частинки від молекул, атомів, електронів, протонів, кварків аж до нейтрино. А наскільки великим є Всесвіт іще далі вниз? По досягненню того етапу під мікроскопом уже нічого не видно. Що за крихітні частинки будуть, коли йти далі вниз? Невідомо. Насправді тому, що пізнала наша нинішня фізика, украй далеко до найдрібніших частинок Усесвіту. Коли людина не має фізичного тіла, її очі, споглядаючи щось, можуть мати функцію збільшення й бачити мікросвіт. Чим вищий її рівень, тим більшим є те, що вона бачить у мікросвіті.

Шак’ямуні, перебуваючи на своєму рівні, розповідав про «три тисячі всесвітів». Тобто в Чумацькому Шляху є й інші люди, що мають таке ж фізичне тіло. Він також казав про те, що в одній піщинці міститься три тисячі всесвітів. Це сходиться з пізнаним у нашій сучасній фізиці. Яка різниця між формою обертання електрона навколо атомного ядра та обертанням Землі навколо Сонця? Тому Шак’ямуні сказав, що в мікросвіті, в одній піщинці, міститься три тисячі всесвітів. Одна піщинка подібна до Всесвіту. Усередині неї є життя, є матерія. Якщо це правда, замисліться: тоді чи є ще пісок у світах у тій піщинці? Тоді чи є в піщинках у тій піщинці ще по три тисячі всесвітів? Тоді чи є в трьох тисячах всесвітів у піщинках всередині тієї піщинки ще пісок? Якщо з’ясовувати, далі йдучи вниз, це буде нескінченним. Тому Шак’ямуні, хоч і досяг рівня Татхагати, але сказав таку фразу: «Він нескінченно великий і нескінченно малий». Настільки великий, що не видно межі Всесвіту; настільки малий, що не видно, що є найдрібнішою частинкою первинної матерії.

Один майстер цігун казав: «У потовій порі є місто, у якому мчать поїзди та авто». Звучить дуже дивовижно. Але якщо ми будемо розуміти й досліджувати це дійсно з погляду науки, то виявимо, що в такому твердженні нічого дивовижного немає. Того дня, коли я розповідав про відкриття небесного ока, у дуже багатьох з вас під час його відкриття виникала така картина: ти виявляв, що біжиш назовні зі свого проходу в лобі, і здавалося, що до кінця ніколи не добігти. Щодня під час практики ти біг назовні цією магістраллю, по обидва боки якої були і гори, і річки. Біжучи, ти також мав проминати міста й бачив багато-багато людей. Тобі здавалося це галюцинацією. У чім же тут річ? Це було видно дуже ясно. Воно не було галюцинацією. Я вважаю, що коли людське тіло в мікроскопічному стані дійсно таке безкрає, то це не галюцинація. Адже практики Школи Дао завжди вважали людське тіло всесвітом. Якщо це і справді всесвіт, то від лоба до шишкоподібного тіла буде навіть далі, ніж дістатися на край світу. Ну ж бо здійсни ривок назовні! Це дуже далеко.

Якщо в процесі вдосконалення цілком пробити великий круг неба, то це принесе вдосконалювальнику певну здатність. Яку здатність? Як ви знаєте, великий круг неба по-іншому називається кругом неба Цзи-У, обертанням Цьєн і Кунь, обертанням Хече. Уже на дуже поверхневому рівні обертання великого круга неба утворює енергетичний потік. Він поступово збільшуватиме свою густину, трансформуючись, наближатиметься до більш високих рівнів і перетвориться на енергетичний пояс величезної густини. Цей енергетичний пояс обертається, перебуває в процесі обертання. Якщо ми дивитимемося небесним оком на дуже поверхневому рівні, то виявимо, що завдяки йому ці нутрощів можуть мінятися місцями: ці серця потрапляє до кишок; ці печінки — до шлунка... у мікросвіті можна бачити, що він переносить величезні предмети. Якщо випустити цей енергетичний пояс за межі тіла, то це буде переміщувальний Гун. Люди, що мають дуже потужний Гун, можуть переносити величезні предмети, це велике перенесення. Люди, що мають дуже слабкий Гун, можуть переносити лише дуже дрібні предмети, це мале перенесення. Такою є форма переміщувального Гун і його утворення.

Великий круг неба — це вже безпосередньо виробляння Гун, тому він приносить різні стани й форми Гун. Він також приносить нам один дуже особливий стан. І який же? Ви, можливо, натрапляли в стародавніх книгах (наприклад, у «Біографіях Безсмертних», або у «Внутрішній алхімії», «Даоському скарбі», «Досконалому змісті Сіньсін і подовження життя») на фразу «зліт серед білого дня». Вона означає, що ця людина на очах у всіх злітає. Насправді, скажу вам, щойно великий круг неба буде пробито, як людина вже зможе піднятися в повітря. Це саме так просто. Хтось із вас подумав: «Люди практикують уже по стільки років. Тих, у кого пробито великий круг неба, має бути чимало». Якщо я скажу, що цього стану здатні досягти багато десятків тисяч людей, то й тоді не помилюся, бо все-таки великий круг неба — це самий-самий початок практики.

У такому разі чому ж ніхто не бачить, як ці люди злітають, не бачить, як вони піднімаються в повітря? Стан суспільства звичайних людей не можна порушувати, не можна довільно руйнувати чи змінювати форму суспільства звичайних людей. Хіба можна дозволити, щоб люди літали по небу? Хіба це буде суспільством звичайних людей? Це головний аспект. Ще один аспект у тому, що люди живуть серед звичайних людей не для того, щоб бути людьми, а для того, щоб повернутися до витоків й віднайти справжнього себе. Тому тут також міститься проблема усвідомлення. Якби хтось побачив, що чимало людей здатні цілком реально злетіти, то він би теж став удосконалюватись, і вже не існувало би проблеми усвідомлення. Тому, хоч ти і вдосконалився, усе-таки не можна довільно давати іншим це побачити, не можна показувати, адже іншим теж потрібно вдосконалюватися. Отже, після пробиття великого круга неба достатньо буде лише замкнути твій кінчик пальця руки, кінчик пальця ноги або якусь ділянку, і ти вже не злетиш.

Часто, коли в нас ось-ось має пробитися великий круг неба, то виникає такий стан — у деяких людей під час сидіння в медитації тіло весь час нахиляється вперед. Оскільки на спині великий круг неба пробито досить добре, спина є неймовірно легкою, а в передній частині відчувається важкість. В інших тіло нахиляється назад, тобто в спині відчувається важкість, а перед легкий. Якщо в тебе все буде пробито дуже добре, то ти підстрибуватимеш. Ти відчуватимеш, що піднімаєшся вгору, що відриваєшся від землі. Коли ти дійсно зможеш злітати, тобі не даватимуть цього робити. Але це не є категоричним. Здатності проявляються в людей на двох кінцях: діти не мають пристрастей, старі люди, особливо старі жінки, теж їх не мають. У них можуть проявлятися й залишатися здатності. А коли здатності проявляються в чоловіків, особливо в молодих, то вони не в змозі позбутися схильності показувати себе. Водночас, імовірно, вони ставитимуться до них як до засобу конкуренції. От їм і не дозволяють мати здатності. Якщо ці люди вироблять їх практикою, то здатності буде замкнено. Людині замкнуть якесь одне місце, і вона вже не злетить. Це не означає, що абсолютно не дадуть, щоб у тебе виник цей стан. Можливо, тобі дадуть спробувати. У деяких людей це може зберегтися.

Така ситуація трапляється в кожному місці, де ми проводимо курси. Коли я давав курси в провінції Шаньдун, там були слухачі і з міста Цзінаня, і з Пекіна. Хтось із них сказав: «Учителю! Що зі мною таке? Як іду вулицею, увесь час ледь не відриваюсь від землі. Коли вдома лягаю спати, злітаю вгору. Укриваюся ковдрою, і навіть ковдра злітає вгору. Постійно злітаю, неначе та повітряна куля». Коли я проводив курси в місті Гуйян, там була досвідчена учениця з провінції Гуйчжоу — стара жінка. У неї вдома стоїть два ліжка — кожне поряд зі стіною. Вона сиділа на ліжку в медитації й тут відчула, що злетіла. Учениця відкрила очі й побачила, що перелетіла на друге ліжко. Вона подумала: «Мені потрібно повернутися назад!» — і знов перелетіла на перше ліжко.

Був учень з міста Ціндао. Якось, коли в нього на роботі під час обідньої перерви нікого не було в приміщенні, він сів медитувати на ліжку. Щойно він сів, як одразу злетів. Учня добряче підкинуло — на метр із чимось. Після того як злетів, він упав униз. «Геп! Геп!» — він підстрибував і падав, унаслідок чого навіть ковдра сповзла на підлогу. Учня охоплювало то легке піднесення, то побоювання. Його підкидало й підкидало. Так пройшла вся обідня перерва. Зрештою пролунав дзвоник про початок роботи, і учень подумав: «Не можна, щоб інші це побачили! Що це я роблю? Швидше б зупинитися!» І зупинився. Ось чому старі люди здатні втримати над собою контроль. А якби це була молода людина й пролунав дзвоник про початок роботи, вона би подумала: «Хай усі прийдуть і побачать, що я злетів». Людям не так просто тримати себе в руках, коли в них присутній потяг показувати себе: «Поглянь, як я чудово практикую! Я можу злетіти». Щойно б він почав показувати свою здатність, вона б у нього відразу зникла — таким людям заборонено її мати. Таких випадків дуже багато. Вони трапляються в учнів з усіх регіонів.

У нас із самого початку вимагається, щоб усі канали цілком відкрилися. На сьогодні 80–90% з нас уже зараз досягли стану легкості в усьому тілі, стану, коли немає хвороб. Водночас, як ми вже казали, на цих курсах тебе не лише просунуть до такого стану, коли твій організм цілком очиститься, а і вкладуть у твоє тіло багато речей, щоб уже на курсах у тебе з’явився Гун. Це все одно, що я тебе піднімаю і відношу вперед. На курсах я весь час викладаю вам Закон, ваш Сіньсін теж постійно змінюється. Багато хто з нас, вийшовши із цього актового залу, відчує, неначе став іншою людиною. Гарантую, що у твоєму світогляді стався перелом. Ти тепер знаєш, як віднині бути людиною, знаєш, що більше не можна бути таким нетямущим. Гарантую, що це так. Отже, наш Сіньсін уже наздогнав.

Що ж стосується великого круга неба, то хоча тобі й не дадуть злетіти, ти відчуватимеш легкість у всьому тілі й ходитимеш дуже швидко. Раніше, лише трохи пройшовшись, ти вже втомлювався. Зараз, хоч який великий шлях перед тобою, ти почуватимешся дуже легко. Коли їхатимеш на велосипеді, то тебе неначе хтось штовхатиме. Хоч на який поверх будинку ти підніматимешся сходами, усе одно не втомишся. Гарантую, що так буде. Ті, хто читатиме цю книгу і вдосконалюватиметься самостійно, так само зможуть досягти належного стану. Я така людина: якщо я не хочу про щось розповідати, то можу вмовчати, але якщо розповів, то це правда. Особливо за таких обставин, якби я під час викладання Закону не говорив правди, а казав тут пусті слова і, будучи не в змозі нічим цього підкріпити, навмання розповідав казна-що, то я б навчав вас лихого методу. Робити цю справу мені теж непросто. Увесь Усесвіт спостерігає! Не можна ні в чому відхилятися.

Як правило, людям відомо лише про такий круг неба, і все. Насправді ж цього ще недостатньо. Щоб досягти якомога швидшого замінення, перетворення тіла матерією високої енергії, потрібна циркуляція ще однієї форми круга неба, яка б стимулювала циркуляцію в усіх каналах твого тіла. Це називається кругом неба Мао-Йоу, про який, можливо, уже мало хто знає. У книгах іноді згадується такий термін, але ніхто його не пояснює, не розповідає тобі про нього. Лише виляють навколо теорії. Це ж таємниця з таємниць. А ми тут усе тобі розповімо. Круг неба Мао-Йоу може починатися з точки Байхуей (а може з точки Хуейїнь). Вийшовши, він іде межею сторін їнь і ян тіла. Опускається, проходячи поряд з вухом. Потім, пройшовши плече, опускається далі. По черзі проходить уздовж кожного пальця руки. Далі йде боком тіла, проходить підошву стопи й піднімається внутрішнім боком ноги. Потім опускається внутрішнім боком другої ноги, далі проходить підошву й піднімається боком тіла. Проходить уздовж кожного пальця руки і, зробивши повний круг, дістається маківки. Це і є круг неба Мао-Йоу. Інші могли б написати про це цілу книгу, а я кількома реченнями вже пояснив його. Мені здається, що це не може вважатися якоюсь там небесною таємницею. Інші ж уважають ці речі дуже дорогоцінними й зовсім про них не розповідають. Вони пояснюють круг неба Мао-Йоу лише тоді, коли дійсно навчають послідовника. Хоч я про нього й розповів, але нікому з вас не можна практикувати, спрямовуючи його за допомогою думок, керуючи ним. Якщо ти так практикуватимеш, то це вже не буде нашим Фалунь Дафа. Справжнє вдосконалювання на високі рівні проходить у Недіянні й не містить жодної діяльності думок. Усе цілком вкладається в тебе в готовому вигляді. Усе це формується автоматично. Ці внутрішні механізми загартовують тебе. Настане час, і вони самі обертатимуться. Одного дня під час практики голова в тебе почне колихатися. Коли голова нахилятиметься в цей бік, це означатиме, що круг неба Мао-Йоу обертається в цей бік; коли в той бік, він обертається в той бік. Він обертатиметься в обидва боки.

Після пробиття великого й малого круга неба під час сидіння в медитації практикувальники можуть кивати головою. Це свідчить про те, що проходить енергія. Те ж саме відбувається й тоді, коли ми виконуємо комплекс вправ «Круг неба Фалунь». Ми так і практикуємо. Насправді, коли ти не практикуєш, круг неба обертається сам. У повсякденний час він завжди обертається. Коли ти практикуєш, то посилюєш цей механізм. Ми ж казали, що Закон загартовує людину, чи не так? Ти виявиш, що в повсякденний час твій круг неба постійно циркулюватиме. Ти не практикував, але встановлені зовні Ціцзі, тобто зовнішні великі канали, вводять твоє тіло в стан практики. Вони цілком автоматичні. Ціцзі також обертаються і в протилежний бік, крутяться в обидва боки. Вони щомиті пробивають твої канали.

Тоді для чого ж пробивати круг неба? Лиш пробити його — це ще не мета практики. Навіть якщо ти пробив круг неба, я скажу, що це ніщо. Коли вдосконалюватися далі, мета полягатиме в тому, щоб шляхом цієї форми — шляхом круга неба — один канал надав руху всім каналам, цілком пробив усі канали тіла. Ми вже над цим працюємо. Якщо практикувати далі, то деякі люди під час циркуляції великого круга неба виявляють, що канали від практики стають дуже широкими, завтовшки як палець руки, усередині дуже широкими. Адже енергія стала вже дуже могутньою. Після того, як сформувався енергетичний потік, канали будуть дуже широкими й дуже яскравими. І це теж ще нічим не вважається. Тоді до якого ж стану треба довести практику? Потрібно домогтися того, щоб усі канали людського тіла поступово розширювалися, енергія ставала дедалі потужнішою, дедалі світлішою і щоб врешті-решт більш ніж десять тисяч каналів з’єдналися в одне ціле. Досягти стану, коли немає ні каналів, ні акупунктурних точок. Щоб увесь організм, з’єднавшись, став монолітним. Ось у чому остаточна мета пробиття каналів. Мета в тому, щоб цілком перетворити людське тіло матерією високої енергії.

Коли людина досягає в практиці цього етапу, її тіло здебільшого вже перетворено матерією високої енергії, тобто вже досягло якнайвищого рівня в удосконалюванні за Законом людського світу. Фізична плоть людського тіла вже вдосконалилася до самої вершини. Досягнення цього етапу також приносить людині певний стан. І який же? Її Гун уже надзвичайно багатий. У вдосконалюванні тіла звичайної людини, тобто в процесі вдосконалення за Законом людського світу, усі надприродні здатності (приховані можливості) людини, усі предмети в усій сукупності вже було проявлено, але під час удосконалювання серед звичайних людей більшу їх частину замкнено. Крім того, стовп Гун людини вже виріс до величезної висоти. Усі форми Гун було посилено могутнім Гун, і вони стали неймовірно могутніми. Але вони можуть діяти лише в нашому наявному просторі, проте не в змозі впливати на інші простори, бо це всього-на-всього здатності, проявлені вдосконалюванням нашого фізичного тіла звичайної людини. Однак вони вже неймовірно багаті. У кожному просторі, у всіляких формах існування тіла різних просторів відбулися колосальні зміни. Речі, які має тіло... речі, які має тіло в кожному просторі, уже стали вкрай багатими й на вигляд дуже страшними. У деяких людей усюди на тілі очі. Потові пори, що вкривають усе їхнє тіло, є очима. У межах усього їхнього просторового поля всюди очі. Це ж Гун Школи Будди, тому в деяких усе тіло вкривають образи Бодхісатви, Будди. Усілякі форми Гун уже досягли вкрай багатого стану. Крім того, проявляється багато-багато істот.

Під час досягнення цього етапу в людини також виникне стан, що називається «Три квітки збираються на маківці». Це надзвичайно виразний стан, і він дуже впадає в очі. Його можуть побачити навіть люди, у яких небесне око невисокого рівня. На голові з’являється три квітки. Одна з них — лотос. Але не лотос нашого матеріального простору. Інші дві теж є квітками інших просторів. Вони неймовірно прекрасні. Три квітки обертаються на маківці — в один і в другий бік. Також вони обертаються навколо своєї осі. Кожна квітка має великий стовп, такий самий завтовшки, як діаметр квітки. Три великих стовпи ведуть прямо в зеніт. Це не стовп Гун. Просто вони мають таку форму — надзвичайно дивовижну. Якби ти сам їх побачив, то страшенно б злякався. Коли досягаєш у вдосконалюванні цього кроку, твоє тіло стало дуже чистим, шкіра — ніжною. Досягнення цього кроку означає, що ти дійшов найвищої форми вдосконалювання за Законом людського світу. Але це ще не означає, що ти досяг вершини. Потрібно вдосконалюватися далі, потрібно далі йти вперед.

Якщо пройти ще вперед, то увійдеш до проміжного рівня між Законом людського світу і Законом просторів за межами людського світу. Це називається станом Прозоро-чистого тіла (або по-іншому Кришталево чистого тіла). Адже те, що тіло вдосконалилося до найвищої форми Закону людського світу, усього-на-всього означає, що людське фізичне тіло, перетворившись, набуло своєї найвищої форми. Коли ти справді набув тієї форми, увесь твій організм уже цілком складається з матерії високої енергії. Чому ж він називається Прозоро-чистим тілом? Бо вже досяг ступеня абсолютної чистоти. Якщо дивитися небесним оком, то все тіло є прозорим — таким самим прозорим, як скло. На вигляд здається, що в ньому нічого немає. Ось який стан проявляється. Відверто кажучи, це вже Тіло Будди. Адже тіло, яке складається з матерії високої енергії, уже відрізняється від нашого власного. Коли досягаєш цього етапу, усі здатності й магічні предмети, що виникли в тілі, одразу в повному складі викидаються — вивантажуються в один дуже глибокий простір. Від них уже немає ніякої користі, віднині вони більше не потрібні. Єдине що — того дня, коли ти в майбутньому успішно вдосконалишся, осягнеш Дао і озирнешся назад, щоб подивитися на процес свого вдосконалення, ти виймеш їх і оглянеш. Цієї пори ти матимеш лише дві речі: у тебе залишиться стовп Гун і Досконале немовля, яке вже виросло дуже великим. Але обидві ці речі перебувають у дуже глибокому просторі. Пересічні люди з небесним оком невисокого рівня їх не бачать, а бачать лише те, що тіло цієї людини прозоре.

Оскільки стан Прозоро-чистого тіла є перехідним рівнем, коли вдосконалюватися далі, людина дійсно входить у вдосконалювання за Законом просторів за межами людського світу чи, по-іншому, удосконалювання Тіла Будди. Увесь організм людини складатиметься з Гун, а її Сіньсін цієї пори вже буде стабільним. Далі людина починає заново практикувати, у неї починають заново виникати здатності, що називаються вже не здатностями, а чудотворною силою Закону Будди. Вона впливає на всі простори, її могутність безмежна. У майбутньому слідом за тим, як ти невпинно вдосконалюватимешся, і з’являтимуться речі ще вищих рівнів, ти вже сам дізнаєшся, як удосконалюватися, і в яких формах там проявляється самовдосконалювання.

НАДМІРНА РАДІСТЬ

Обговоримо одну проблему. Це стосуватиметься надмірної радості. Дуже багато хто практикує цігун тривалий час. Інші ж ніколи не практикували цігун, але все своє життя шукають істину, справжній сенс людського життя, обмірковують це. Після того як вони почали вчитися нашого Фалунь Дафа, вони відразу зрозуміли багато-багато такого, що у своєму житті прагнули зрозуміти, але так і не зрозуміли. Імовірно, це супроводжується тим, що їхнє мислення досягає піднесення, і вони відчувають надзвичайне зворушення. Це точно. Я знаю, що справжні вдосконалювальники розуміють, наскільки це важливо, і дорожитимуть цим. Але часто виникає і така проблема: через те, що людина дуже зраділа, у неї з’являється фанатичність; коли вона спілкується зі звичайними людьми, коли взаємодіє з ними, вони вважають її дивною. Скажу вам: коли таке відбувається, це дуже погано.

У нашому методі практики більша частина вдосконалювання проходить у суспільстві звичайних людей. Ти не можеш дозволити собі відриватися від суспільства. Ти маєш удосконалюватися цілком свідомо. Ти також маєш підтримувати нормальні стосунки з людьми. Звичайно, твій Сіньсін має бути дуже високим, душевний стан — дуже праведним, ти маєш підвищувати власний Сіньсін і рівень, не потрібно скоювати поганих вчинків, слід робити добрі речі. Лиш так потрібно себе проявляти. Деякі з вас поводяться, наче ненормальні, ніби пізнали «марність життя у світі». Люди не розуміють, про що вони говорять. Інші кажуть: «Чому, почавши вчитися Фалунь Дафа, ця людина стала такою, неначе в неї не всі вдома?» Насправді це все ж не так. Просто вона була надто приголомшена і почала вчиняти нерозумно, у розріз зі здоровим глуздом. Подумай: коли ти так робиш, це неправильно. Ти вдаєшся тепер до інших крайнощів. Це знов пристрасть. Тобі слід позбутися її, нормально жити і вдосконалюватися серед звичайних людей, як це роблять усі інші. Якщо серед звичайних людей усі дивляться на тебе як на дивака, ніхто не ставиться до тебе як до рівного, тоді всі тримаються від тебе на відстані й ніхто не дає тобі шансу підвищити Сіньсін, ніхто не вважає тебе нормальною людиною — я вважаю, що так не можна! Тому всі ви, хай там що, звертайте на це увагу. Обов’язково гарно тримайте себе в руках.

Наші комплекси Гунфа не схожі на звичайні вправи, у яких практикують у непритомному, туманному чи нерозумному стані. У наших Гунфа вимагається, щоб ти цілком свідомо вдосконалював самого себе. Один з вас постійно каже: «Учителю, щойно я заплющую очі, як починаю колихатися». Я відповідаю, що навряд чи це так. Ти вже розвинув звичку відмовлятися від своєї головної свідомості. Щойно ти заплющуєш очі, як розслаблюєш головну свідомість, і вона зникає. Ти вже виробив таку звичку. Чому, сидячи тут, ти не колихаєшся? Зберігай стан, коли очі відкриті, і потім потихеньку заплющ їх. Хіба ти колихаєшся? Абсолютно ні. Ти вважаєш, що цігун так і потрібно практикувати. Ти сформував таку концепцію. Ледве заплющуєш очі, як зникаєш. Куди діваєшся, теж не знаєш. Ми навчаємо того, що твоя головна свідомість неодмінно має бути ясною, бо цей метод практики вдосконалює тебе самого. Ти маєш цілком свідомо підвищуватися. Ми також маємо статичну практику. Як її виконувати? Наша вимога така: хоч як глибоко ти поринеш у медитацію, все одно маєш знати, що ти ось тут виконуєш практику; категорично заборонено входити в такий стан, коли ти вже нічого не знаєш. У такому разі який конкретно виникне стан? Коли ти там сядеш, то відчуєш себе так чудово, неначе сидиш у шкаралупі курячого яйця. Це буде надзвичайно приємний стан. Ти знаєш, що загартовуєш Гун, але відчуваєш, що все тіло не в змозі поворухнутися. Усе це неодмінно виникає, коли виконуєш наш Гунфа. Буває й інший стан. Сидиш-сидиш і тут виявляєш, що в тебе зникли ноги. Ти не розумітимеш, куди ж вони поділися. Зник і тулуб, і плечі, і руки. Залишилась одна лише голова. Коли практикуєш далі, то виявляєш, що й голова зникла. Залишилось лише твоє мислення, крихітна думка: «Я знаю, що я тут загартовую Гун». Ми вимагаємо досягти цієї міри, і достатньо. Чому? Коли людина практикує в цьому стані, її тіло досягає найповнішої еволюції. Це найкращий стан. Тому ми вимагаємо, щоб ти, поринувши в медитацію, перебував у такому стані. Але не засни, не очманій, інакше гарні речі ти, імовірно, даси виробити й забрати іншим.

Усі наші практикувальники, хай там що, звертайте увагу на те, щоб не поводитися дивно серед звичайних людей. Якщо в суспільстві ти не справлятимеш гарного враження і люди казатимуть, мовляв, чому всі, хто починає вчитися Фалунь Дафа, стають такими, то це все одно що ти псуєш репутацію Фалунь Дафа. Хай там що, будь у цьому пильним. В інших питаннях і процесах, пов’язаних із самовдосконалюванням, також слід звертати увагу на те, щоб не з’явилася надмірна радість. Нею дуже легко користуються дияволи.

УДОСКОНАЛЕННЯ ВУСТ

«Удосконалюй вуста», — у минулому в релігіях теж так казали. Але основним змістом удосконалення вуст, який вони мали на увазі, було те, що деякі професійні вдосконалювальники — буддійські ченці, даоси — закривали рота й мовчали. Адже це були професійні вдосконалювальники. Їхньою метою було ще більшою мірою позбутися пристрастей, бо в них уважалося, що тільки-но людина про щось подумала, це вже карма. У релігії карму поділяли на два види: добру й лиху. Незалежно від того, добра карма чи лиха, згідно з Пустотою Школи Будди та Нічим Школи Дао, ні одну, ні другу не слід створювати. Тому вони кажуть, що нічого не роблять. Адже вони не бачать причинного зв’язку речей, тобто ця подія, зрештою, є доброю чи поганою, і який вона має причинний зв’язок. Пересічні вдосконалювальники не мають такого високого рівня й не бачать цих речей, тому побоюються того, що справа, яка зовні здається доброю, якщо її зробити, можливо, виявиться поганою. Отже, вони максимальною мірою дотримуються Недіяння. Вони нічого не роблять і в такий спосіб запобігають новому створенню карми. Бо коли хтось створив карму, він має позбутися її, має витримати страждання. Візьмімо для прикладу нашого вдосконалювальника. Йому вже було заплановано, коли в нього відкриється Гун. Але на півдорозі ти вставляєш якісь зайві речі, що створять труднощі для всього вдосконалювання. Тому ченці й даоси і дотримуються Недіяння.

Під удосконаленням вуст, про яке йшлося в Школі Будди, мається на увазі те, що мова людини контролюється її свідомістю. А ця свідомість уже сповнена діяння. Якщо сама свідомість людини захоче подумати й щось сказати, щось зробити, керувати органами чуття, кінцівками, то серед звичайних людей це вже, імовірно, буде видом пристрасті. Наприклад, між людьми є суперечності: ти добрий, він поганий, ти вдосконалюєшся добре, він — погано. Це само собою вже суперечність. Візьмімо щось звичайне: «Я маю зробити це і це. Зараз цю справу слід зробити так-то й так-то», — можливо, ненароком уже комусь завдав шкоди. Адже суперечності між людьми дуже складні. Може бути так, що ненавмисно вже було створено карму. Отже, вони закривають рота й зберігають абсолютне мовчання. У минулому в релігії завжди вважали вдосконалення вуст дуже важливим. Так уважали в релігії.

Абсолютна більшість учнів нашого Фалунь Дафа вдосконалюються серед звичайних людей (крім послідовників, що вдосконалюються професійно), а отже, не можуть уникнути нормального життя звичайної людини в суспільстві та спілкування з людьми. Кожний має свою роботу. Причому потрібно працювати добре. Для деяких з вас говорити — ваша робота. Тоді чи немає тут конфлікту? Немає. Чому немає? Удосконалення вуст, якого навчаємо ми, різко відрізняється від того, що було в релігіях. Оскільки це різні школи вдосконалення, вони мають різні вимоги. Коли ми починаємо говорити, то завжди маємо говорити згідно із Сіньсін практикувальника, не кажемо такого, що сіє розбрат, не кажемо поганих речей. Будучи вдосконалювальником, потрібно оцінювати себе за критеріями Закону: слід чи не слід це казати. Якщо це сказати слід, і, коли оцінювати Законом, це відповідає стандартам Сіньсін практикувальника, то проблеми немає. До того ж ми також маємо розповідати про Закон, пропагувати Закон. Тому не можна нічого не казати. Під удосконаленням вуст, про яке кажемо ми, мається на увазі таке: слава й вигода, які непокоять удосконалювальника серед звичайних людей, і те, що ніяк не стосується його фактичної роботи в суспільстві; або коли послідовники однієї школи теревенять між собою про якісь дурниці; або коли підбурений пристрастю показуєш себе; або коли поширюєш почуті краєм вуха плітки; або коли дуже збуджено та охоче обговорюєш якісь інші суспільні події. На мою думку, усе це є пристрастями звичайних людей. У цих аспектах, мені здається, нам слід дещо вдосконалити свої вуста. Таким є вдосконалення вуст, якого ми навчаємо. У минулому ченці вважали ці речі дуже важливими, адже варто їм було лише про щось подумати, як вони вже створювали карму. Тому вони дотримувалися принципу «Тіло, Вуста, Думки». Удосконалення тіла, про яке вони казали, означало не скоювати поганих вчинків; удосконалення вуст означало мовчати; удосконалення думок означало навіть не думати. У минулому в професійному вдосконалюванні в монастирях дуже суворо вимагали цього. Ми ж висуваємо до себе вимоги за стандартами Сіньсін практикувальника. Якщо добре розумієш, що казати слід, а чого не слід, то цього вже достатньо.

---