РОЗДІЛ ТРЕТІЙ. УДОСКОНАЛЮВАННЯ СІНЬСІН

Самовдосконалювальники за Фалуньгун мусять на перше місце ставити покращення Сіньсін і твердо вважати, що Сіньсін є ключем до зростання Гун. Таким є принцип, коли твоя практика дійшла високого рівня. Суворо кажучи, сила Гун, яка визначає твій рівень, виробляється не практикою, а вдосконалюванням Сіньсін. Казати про підвищення Сіньсін легко, а ось виконати це дуже-дуже важко. У самовдосконалювальника має бути колосальна самовіддача, він має підвищувати своє усвідом­лення, бути спроможним переносити страждання у страж­данні, терпіти те, що важко терпіти тощо. Чому деякі люди практикують по багато років, а Гун у них не зростає? Корінна причина цього наступна: по-перше, вони не звертають уваги на Сіньсін; по-друге, вони не отримали ортодоксального методу високого рівня. Це питання обов’язково треба розкрити. Дуже ба­гато вчителів, коли навчають цігун, кажуть про Сіньсін, і це справжнє навчання цігун. А якщо навчають лише рухів і ручних прийомів, а про Сіньсін не кажуть, то це, по суті, рівнозначно навчанню єретичного методу. Тому практикувальники мусять докласти великих зусиль у підвищенні Сіньсін. Лише так вони зможуть перейти до самовдоскона­лювання на більш високих рівнях.
 

1. Внутрішній зміст Сіньсін                

Сіньсін, про який говориться у Фалуньгун, не є тим, що може вмістити в собі Де. Це набагато ширше поняття, ніж Де. Сіньсін має багатосторонній зміст, до якого входить і Де. Де є лише одним з проявів Сіньсін людини. Недостатньо для розуміння змісту Сіньсін використовувати один лише Де. До Сіньсін входить двостороннє питання: як ставитися до «здобуття» та «відмовляння». «Здобуття» означає те, що треба асимілюватися[1] із властивістю Всесвіту. Характерною властивістю, яка утворює Все­світ, є «Істина, Доброта, Терпіння»[2]. Те, коли практикувальник асимілюється із властивістю Всесвіту, якраз і проявляється в його Де. «Відмовляння» означає, що треба позбутися жадібності, користолюбства, еротичного потягу, хтивості, убивства, побоїв, крадежу, гра­бежу, підступності, заздрості та інших негативних думок і вчин­ків. Якщо самовдосконалюєшся на високі рівні, то також треба позбутися всіх пристрасних прагнень, властивих людям. Тобто треба звільнитися від усіх нав’язливих ідей. Треба дуже легко й байдуже дивитися на особисту славу та вигоду.

Цілісна людина складається із фізичного тіла та вродженого характеру. Усесвіт так само. Окрім матеріальності, Усесвіт водночас має і властивість «Істина, Доброта, Терпіння». Ця властивість міститься навіть у кожній частинці повітря. Вона проявляється в суспільстві звичайних людей у тому, що, роблячи добрі вчинки, ти отримуєш винагороду, а скоюючи погані — покарання. На високих же рівнях вона проявляється в стані паранормальних здатностей. Ті, хто відповідає цій властивості Всесвіту, — це добрі люди; ті, хто від неї відходить, — погані люди; а ті, хто і відповідає їй, і асимілювався з нею, є тими, хто осягнув Дао. Отже, для вдосконалення на високі рівні вима­гається, щоб практикувальник обов’язково мав украй високий Сіньсін для асимілювання із цією властивістю.

Бути доброю людиною легше, а ось удосконалювати Сіньсін уже не так просто. Самовдосконалювальник має бути до цього морально підготовленим. «Щоб виправити своє серце, передусім треба мати щире бажання це зробити»[3]. Люди живуть у світі, і суспі­льство є складним. Ти хочеш робити добро, але є такі, хто не дає тобі робити добро. Ти не шкодиш іншим, але інші з усіляких причин тобі шкодять. Дещо в цьому має непри­родні причини. Чи можеш ти усвідомити, чому це так, і як тобі слід учинити? Усі численні правди і кривди світу постійно перевіря­ють твій Сіньсін. Перед лицем безпідставних принижень, коли заподіюють шкоди твоїм особистим інтересам, перед грішми, перед жіночою красою, перед боротьбою за владу, перед інтригами, викликаними заздрісною ненавистю, у всіляких суспільних конфліктах, у сімейних суперечностях, у видимих і невидимих стражданнях чи можеш ти завжди тримати себе в руках, висуваючи суворі вимоги до свого Сіньсін? Звичайно, якби ти міг усе це виконати, то ти б уже був Пробудженим. Більшість практикувальників усе-таки починають від звичайної людини, тож удосконалювання Сіньсін у них покращується потроху. Ті, хто бажає самовдосконалюватися, повинні мати рішучість витерпіти ве­ликі страждання і подолати великі труднощі. Тоді вони зрештою досягнуть Повноправного досягнення. Сподіваюся, що численні самовдосконалювальники рішуче оберігатимуть свій Сіньсін і якомога раніше підвищать силу Гун!

2. Утрата й набуття

У цігунських і релігійних колах кажуть про втрату й набуття. Деякі люди думають, що втрата означає пода­вати милостиню, робити невеличкі добрі вчинки й допомагати тим, хто у скруті; а набуття означає набути Гун. Монастирські ченці теж так кажуть: треба подавати милостиню. Це надто вузьке розуміння втрати. А втрата, про яку кажемо ми, має широке зна­чення. Це дуже велика річ. Ми вимагаємо втратити серце звичайної людини — нав’язливі ідеї, у які ти вчепився і не відпускаєш. Треба зуміти втратити те, що ти вважаєш важли­вим, те, від чого, на твою думку, не можна відмовлятися. Ось це справжня втрата. А допомагати людям і робити невеличкі добрі вчинки, проявляти певне милосердя — це лише частина втрати.

Звичайні люди хочуть трохи прославитися, одержати трохи ви­годи, хочуть жити трішки краще, трішки комфортніше, мати трішки бі­льше грошей. Це цілі звичайних людей. А ми, практикувальники, не такі. Ми здобуваємо не ці речі, а Гун. Ми маємо втратити трохи особистої вигоди і дивитися на неї трохи більш байдуже. Але вас знову ж таки не просять дійсно втратити якісь речі. Ми самовдо­сконалюємося в суспільстві звичайних людей. Треба збере­гти все так, як у звичайних людей. Ключ у тому, що ти маєш позбутися нав’язливих ідей, а не в тому, щоб ти справді щось утратив. Якщо якась річ твоя, то її не втратиш, якщо вона не твоя, то її не дістанеш. А якщо дістав, то все одно повинен будеш повернути людям назад. Якщо є набуття, то обов’язково є і втрата. Звичайно, неможливо відразу в усьому вчиняти на дуже високому рівні, неможливо стати Пробудженим за одну ніч. Але якщо потроху самовдосконалюватися, крок за кроком підвищуватися, — це зробити можна. Скільки ти зможеш утратити, стільки й здобудеш. До своїх інтересів ти завжди ставитимешся дуже байдуже, вважаючи, що краще вже менше отримати, але залишитися безтурботним. Можливо, ти і зазнаєш збитку в матеріальному плані, але ти одержиш багато Де, багато Гун. Ось у чому тут логіка, а не в тому, що тебе примушують свідомо відмовитися від слави, багатства й кар’єри. Треба більш глибоко це зрозуміти за допомогою свого усвідомлення.

Одна людина, яка вдосконалювалася за Великим Дао, якось сказала: «Я не хочу того, чого хочуть інші; я не маю того, що мають інші; зате інші не мають того, що маю я; те, що іншим не потрібно, потрібно мені». Звичайній людині дуже важко бути задоволеною — їй хочеться всього. Вона не підбирає лише каміння, що валя­ється на землі. А цей удосконалювальник сказав: «Отже, я підберу це каміння». У прислів’ї говориться: «Рідкісне вважають цінним, чого мало, те й на диво». На цьому боці каміння не є цінним, а на тому боці воно є найдорогоціннішим. Тут висловлено філософію, недоступну звичайній людині. Чимало високих учителів з великим Де, які успішно вдосконалилися, не мають геть нічого. Для них немає такого, від чого вони б не могли відмовитися.

Практикувати цігун — це найправильніший шлях. Прак­тикувальники цігун — найрозумніші. Ті речі, за які звичайні люди бо­рються, і ті мізерні вигоди, які вони отримують, є тимчасо­вими. Навіть якщо ти виборов, знайшов чи отримав трохи вигоди, що з того може бути? Звичайні люди мають таке прислів’я: «Не принесеш під час народження, не забереш із собою після смерті; коли приходиш, тіло голе, і коли йдеш, тіло голе. Навіть кістки, згорівши, перетворяться на порох». Дарма що ти маєш величезне багатство і що ти прославлений високопосадовець, ти нічого не забереш із собою. А ось Гун забрати із собою можна, бо він росте на твоїй головній свідомості. Скажу тобі: Гун набути нелегко, він неймовірно дорогоцінний, його надзвичайно важко здо­бути, його не виміняєш ні на які гроші. Якщо в тебе буде дуже висо­кий Гун і ти одного дня скажеш, що більше не хочеш практикувати, — достатньо того, щоб ти не скоював поганих учинків, — і тоді твій Гун перетво­риться на будь-які матеріальні речі, яких ти забажаєш. Ти зможеш отримати все. Однак, окрім того, що ти отримаєш у цьому світі, ти більше не матимеш того, що отримують самовдосконалювальники.

Деякі люди заради якихось особистих інтересів нечесними засо­бами здобули те, що їм насправді не належить. Вони думають, що поживилися. Фактично ж за одержані вигоди вони розплатилися з людьми своїм Де. Просто вони про це не знають. У практикувальника в такому випадку зменшиться Гун; у того, хто не практикує, скоротиться життя або відніметься в іншому аспекті. Одним словом, за цей борг у будь-якому разі треба буде розплатитися. Це принцип Неба. Ще є такі, що завжди ображають інших, ганьблять інших злими сло­вами тощо. Слідом за тим, як це відбувається, вони кидають протилежній стороні відпові­дну порцію Де і обмінюють Де на об­ражання інших.

Деякі вважають, що бути доброю людиною невигідно. З погляду звичайних людей, така людина справді зазнає збитків, але вона отримує те, що звичайним людям неможливо отримати: білу матерію Де. Це вкрай дорогоцінна річ. Без Де не буде й Гун. Це абсолютна істина. Чому в чималої кількості людей під час практики цігун не росте Гун? Бо вони не вдосконалили Де. Дуже багато вчителів кажуть про Де, вимагають, щоб учень мав Де, але не висло­вили справжнього принципу того, як Де перетворюється на Гун, залишили це для особистого усвідомлення людини. У понад десяти тисячах сутр «Дацзантьїну», у Законі, який Шак’ямуні за свого життя викладав понад сорок років, усюди говориться тільки про Де[4]. У давньокитайс­ких книгах із даоського самовдосконалювання один лиш Де і обговорюють. У п’яти тисячах слів «Даодецзін»[5], які написав Лаоцзи, також гово­риться про один лиш Де. Але деякі ніяк не можуть усвідомити.

Поговоримо про втрату. Коли щось отримуєш, то щось і втрачаєш. Якщо ти справді захотів самовдосконалюватися, то зіткнешся з бідами. У житті це проявляється так. По-перше, трохи страждаєш тілом — у цьому місці стає зле, у тому місці стає зле. Але це не хво­роба. По-друге, це може проявитися в суспільстві, у родині, на підприємстві — раптом виникає суперечність через вигоди, у розпалі емоцій виникають тертя. Мета в тому, щоб ти підви­щив Сіньсін. Такі інциденти зазвичай стаються дуже раптово і на вигляд надзвичайно люті. Якщо ти зіткнувся з дуже неприєм­ним інцидентом, через який потрапив у дуже скрутне становище, дуже зганьбився і в тебе дуже ніяковий вираз обличчя, то як ти тоді до цього поставишся? Якщо ти зможеш досягти того, щоб залишатися дуже спокійним, тоді в цій біді твій Сіньсін підвищиться і твій Гун також відповідно вирос­те до такої висоти. Якщо ти зможеш досягти цього лише трішечки, то зможеш отримати трішечки. Скільки ти віддаси, стільки і зможеш отримати. Потрапивши в таку біду, часто людина навряд чи може усвідомити. Але ми маємо усвідомити. Не можна уподібнюватися звичайним людям. Коли виникають суперечності, ми маємо бути вибачливими. Ми самовдосконалюємося серед звичай­них людей, загартовування Сіньсін теж має проходити серед звичайних людей. Треба кілька разів упасти долілиць, щоб це стало тобі наукою. Якщо хочеш не стикатися із жодними неприємностями і щоб Гун зростав, коли тобі неймовірно комфортно, то це неможливо.

3. Одночасне вдосконалювання «Істини, Добро­ти, Терпіння»     

У нашій школі «Істину, Доброту, Терпіння» вдоскона­люють рівною мірою. «Істина» означає казати іс­тинні слова, робити істинні вчинки, повернутися назад до свого справжнього вигляду і зрештою стати Досконалою людиною. «Доброта» означає народити Милосердя, робити добро і спасати інших. Особливо під­креслюю здатність до Терпіння. Лише маючи Терпіння, можна вдосконалитися в людину великого Де. Терпіння — це дуже могутня річ. Воно перевершує Істину й Доброту. У всьому про­цесі самовдосконалювання тебе змушуватимуть терпіти, втримувати Сіньсін і не дозволятимуть коїти неподобство.

Зуміти витерпіти, коли потрапив у якусь пригоду, нелегко. Хтось каже: «Не завдаєш удару у відповідь, коли тебе б’ють, не кажеш нічого у відповідь, коли тебе сварять. Терпиш далі навіть у ситуації, коли дуже осоромився перед рідними й друзями… хіба так не перетворюєшся на Ак’ю[6]?!» Я б сказав, що коли ти в усіх аспектах поводишся цілком нормально, анітрохи не поступаючись інтелектом ін­шим людям, а лише дуже байдуже ставишся до особистих інтересів, то ніхто не назве тебе дурним. Здатність до Терпіння — це не слабкість і не Ак’ю, а прояв твердої волі, прояв уміння володіти собою. Історична постать Китаю Хань Сінь[7] одного разу зазнав ганьби, пролізши в іншого між ніг. Це і є велике Терпіння. У давнину була приказка: «Невіглас, зазнавши образи, вийме й підніме меча». Коли звичайна людина зазнає брудної образи, вона витягне й підніме свого меча. Вона лаятиме інших, битиме їх кулаками. Людині нелегко з’явитися на світ. Хтось живе заради зовнішнього престижу. Це зовсім того не варте і це неймовірно стомливо. У Китаї є прислів’я: «Зроби крок назад, і ти побачиш широке море й безкрає небо». Коли, зіткнувшись із неприємністю, ти зробиш крок назад, то виявиш зовсім іншу картину.

Як практикувальник ти маєш не лише виявляти терпіння й вибачливість до того, з ким у тебе виникла суперечність, хто особисто тебе образив, а й бути йому вдячним. Якби в нього не виникло з тобою суперечності, то як би ти зміг підвищити Сіньсін, як би ти, зазнавши страждання, перетворив чорну матерію на білу, як би розвинув Гун? У людини, у якої сталася біда, на душі дуже важко, але тоді обов’язково треба стриматися, бо слідом за зростанням сили Гун невпинно ростуть і біди. Усе залежить від того, чи зможе підвищитися твій Сіньсін. Спочатку, можливо, це тебе сердитиме, ти жахливо розгніваєшся. Тобі буде дуже зле від напруження. Ти розгніваєшся до такої міри, що в тебе заболить печінка чи шлунок. Але ти не вибухнув, ти стерпів. Ось і добре, ти вже почав тер­піти. Ти свідомо стерпів. Поступово ти невпинно підвищуватимеш Сіньсін і почнеш дійсно ставитися до таких випадків байдуже. Тоді то буде ще більше підвищення. Звичайні люди звертають величезну увагу на якісь тертя та дрібні інциденти. Вони живуть заради зовнішнього престижу й не можуть терпіти. Будучи загнаними у глухий кут, вони насміляться скоїти будь-що. Але ти практикувальник, і ті речі, які інші люди вважають дуже важливими, у твоїх очах є дуже-дуже несуттєвими, надто незначними. Адже твоя мета надто довгострокова і велика — ти проживеш стільки ж, скільки Всесвіт. Подумай про ті речі знов, і тобі буде байдуже, є вони чи ні. Подумай ширше і ти зможеш їх пройти.

4. Позбутися заздрості

Заздрість — це колосальна перешкода для практики. Її вплив на практикувальника — величезний. Вона безпосередньо впливає на силу Гун практикувальника, заподіює шкоду його співучням і серйозно заважає нам самовдосконалюватися вгору. Практи­кувальнику треба на 100% позбутися заздрості. Деякі люди досягли у практиці певного рівня, але ніяк не позбуваються заздрості. А чим далі її не усуваєш, тим більше вона може посилюватися. Унаслідок такого протилежного ефекту інші, уже покращені, сторони Сіньсін цього практикувальника стають також надзвичайно вразливими. Чому про заздрість я кажу окремо? Бо в китайців вона проявляється найсильніше, найпомітніше і в мисленні людей має найбільшу питому вагу, але чимало людей її не помічає. Сходові заздрість властива й назива­ється східною, чи азійською, заздрістю. Китайці дуже потайливі, дуже стримані й не схильні відкриватися. Саме тому в них легко народжується зазд­рість. Усі речі мають двоїстість. Інтровертивний харак­тер має і добру, і погану сторону. Люди Заходу досить екстравертивні. Наприклад, коли дитина отримує в школі оцінку 100%, вона з величезною радістю біжить до­дому і кричить: «Я отримав сто!..» Сусіди, повідкривавши двері й вікна, її поздоровляють: «Томе, вітаємо!» Вони за неї радіють. А якби це трапилося в Китаї, то, замисліться, це б викликало антипатію: «Отримав сто... Знайшов чим хвалитися!» Реак­ція була б кардинально іншою. Проявилася б заздрість.

Людина, яка має заздрість, ставиться до інших зневажливо, не дозволяє іншим її перевищувати. Побачивши, що інші за неї сильніші, вона втрачає душевну рівновагу, для неї це нестерпно і вона не може із цим змиритися. Зарплатню підвищуємо всім разом, кількість преміальних має бути в усіх однаковою; якщо небо обва­литься, то всі будемо разом його підпирати. Якщо така людина бачить, що інші заробили більше грошей, то в неї з’являється «хвороба червоних очей»[8]. Хай би як там було, таку людину просто не можна перевищувати. Деякі досягли успіхів у науко­вих дослідженнях, але не насмілюються отримати премію, боя­чись заздрості інших; комусь присудили почесне звання, але він не наважується вимовити й слово, боячись заздрості та іронії. Побачивши, що інші майстри цігун читають лекції, деякі не можуть змиритися та ідуть зава­жати. Це проблема Сіньсін. Усі разом практикують. Деякі люди ще недовго практикують, але в них уже виникли здатності. Тоді хтось і каже: «Що в ньому особливого? Я практикую стільки років і маю велику купу сертифікатів про закінчення курсів. Якщо навіть у мене ще не виникли здатності, як вони могли виникнути в нього?» Прокинулася заздрість. Практикуючи цігун, шукають у собі, більше вдосконалюють себе, шукають причини в себе. Якщо ти в якомусь аспекті вчиняєш недостатньо добре, то тобі слід самому працювати над тим, щоб підвищитися, — спрямовувати всі зусилля всередину себе. Люди схильні спрямовувати свої зусилля назовні. Усі інші добре вдосконаляться й піднімуться. Не піднімешся один лише ти. Хіба це не означатиме, що ти все змарнував? У самовдосконалюванні треба вдосконалю­вати себе!

Заздрість також завдає шкоди твоїм співучням. Напри­клад, якщо сказати якісь неприємні слова, то через це людина не зможе поринути у стан спокою. Коли в когось з’являться певні здатності, із заздрості він може їх застосувати, щоб завдати шкоди своєму співучню. Наприклад, людина, яка самовдосконалюється дуже не­погано, практикує, сидячи в медитації. Оскільки на її тілі є Гун, то вона там си­дить, наче гора. У цей момент до неї підлетіло два створіння. Одне з них раніше було буддійським ченцем. Через наявність заздрості він так і не вдосконалився. Хоч він і мав певну силу Гун, але не завершив само­вдосконалювання. Коли вони прибули на те місце, де людина сиділа в медитації, один каже: «Це такий-то такий-то тут самовдоско­налюється, давай його обминемо!» А другий, навпаки, каже: «Пам’ятаю, що свого часу я ударом долоні відколов шматок від гори Тайшань». І тоді він замахнувся на практикувальника долонею, щоб завдати удару. Але, хоча рука піднялася, вона ніяк не опускалася. Це тому, що цей практикувальник самовдос­коналюється за ортодоксальним методом. Він має захисний кожух. Те створіння не змогло його розрубати. Воно хотіло заподіяти шкоди людині, яка самовдосконалюється за ортодоксальним методом. А це вже серйозна проблема. Тож воно зазнало покарання. Заздра людина шкодить й собі, й іншим.

5. Позбутися нав’язливих ідей         

Під нав’язливими ідеями мається на увазі те, що практикувальник, не відпускаючи, уперто тримається за якусь річ або мету. Він надмірно її переслідує і не може від неї звільнитися. Навіть до того, що виявляє надзвичайну впертість і не слухає вмовлянь. Хтось женеться за набуттям у цьому світі паранормальних здатностей. Це неминуче позначається на самовдосконалюванні на високі рівні. Чим сильніші такі думки, тим важче їх позбутися, тим мислення людини стає більш неврівноваженим і нестабільним. Під кінець лю­дина почне думати, що нічого не здобула, і навіть засумнівається в речах, яких училася. Нав’язливі ідеї народжуються від бажань людини. Їх характерною рисою є те, що ціль або мета людини має явно обмежений характер, досить чітка й конкретна. До того ж часто сама людина цього навіть не розуміє. Нав’язливих ідей звичайної людини є дуже багато. Заради гонитви за якоюсь річчю і досягнення якоїсь мети вона може їх домогтися, не гребуючи засобами. А в практикувальників нав’язливі ідеї проявляються по-іншому. Наприклад, вони женуться за якоюсь здатністю, схиблені на якихось картинах, захоплені якимось проявом тощо. Незалежно від того, за чим ви як практи­кувальники женетеся, усе це є неправиль­ним. Треба це відкинути. Школа Дао каже про Небуття, а Школа Будди — про Пустоту, про входження у ворота Пустоти. Зрештою ми повинні досягти Пус­тоти й Небуття. Треба позбутися всіх нав’язливих ідей і відкинути все, що не можеш відкинути. Наприклад, гонитву за здатностями. Ти за ними женешся, а отже, хо­чеш їх застосовувати. Насправді нав’язливі ідеї протилежні властивості нашого Всесвіту. Фактично це знову проблема Сіньсін. Адже ти хочеш це отримати, щоб хвалитися перед людьми чи показувати себе. Такі речі не призначені для показування іншим. Навіть якщо твоя мета застосування здатностей дуже чиста, навіть якщо ти хочеш зробити добру справу, та добра справа не обов’язково буде доброю справою. Якщо ти, застосовуючи надприродний засіб, втрутишся у справи звичайних людей, то це не обов’язково буде доб­рим учинком. Деяких людей, які почули, що я на лекціях казав, що в 70% присутніх людей відкрилося небесне око, стали мучити думки: «А чому ж у мене немає ніяких відчуттів?» Після того, як повернулися додому, вони виконують практику, зосереджуючи увагу на небесному оці. Такою думкою вони доводять себе до голо­вного болю. І зрештою все одно нічого не бачать. Це і є нав’язлива ідея. Кожна людина має різні фізичні дані і різну моральну основу. Неможливо, щоб усі одночасно бачили небесним оком, і неможливо, щоб усі мали однаковий рівень небесного ока. Хтось зміг побачити, а хтось не побачив. Це нормально.

Нав’язливі ідеї можуть викликати у практикувальника стан застою сили Гун та її коливання. У більш серйозному випадку вони навіть можуть вивести його на єретичний шлях. Зокрема, деякі здатності в разі поганого Сіньсін може бути застосовано для скоєння лихих учинків. Приклади, коли через ненадійний Сіньсін здатності застосовують для здійснення поганих справ, також є. Десь був такий студент університету, у якого виникла здатність маніпулювання свідомістю. Ця здатність давала йому змогу за допомогою його думок керувати чужими думками та поведінкою. І він за допомогою неї коїв погані речі. Перед кимось під час практики з’явились якісь картини. Він постійно хоче ясно їх побачити, досягти результату. Це теж нав’язлива ідея. У когось певне хобі перетвори­лося на пристрасть, яку важко відкинути. Це теж нав’язлива ідея. Через те, що в людей різна моральна основа, у них різні й цілі. Хтось практикує, щоб досягти найвищого рівня; а хтось — щоб щось отримати. Другий тип мислення неминуче призведе до того, що мета твоєї практики буде обмеженою. Якщо не усунути таку нав’язливу ідею, то навіть при тому, що практикуєш, Гун усе одно не зростатиме. Тому практикувальники мають дуже-дуже байдуже дивитися на всі матеріальні інтереси, геть ні за чим не гнатися і в усьому слідувати природному плинові речей. Так можна буде уник­нути виникнення нав’язливих ідей. Тут усе залежатиме від того, який у практикувальника Сіньсін. Якщо не підвищуєш Сіньсін доко­рінно і якщо маєш будь-яку нав’язливу ідею, то не зможеш успішно завершити самовдосконалення.

6. Карма

1) Утворення карми       

Карма — це своєрідна чорна матерія, яка протилежна Де. У буддизмі її називають лихою кармою. Ми тут називаємо її кармою. Тому скоєння поганих учинків і називається створенням карми. Карма утворю­ється від того, що людина припустилася помилки в цьому чи в попередніх життях. Наприклад, убила живу істоту, ко­гось образила, захопила чиїсь вигоди, за спиною когось коментувала, виявляла до когось недружелюбність тощо. Усе це породжує карму. Ще є така карма, що переходить до тебе від предків чи родичів і друзів. Коли людина б’є іншого кулаком, вона одночасно кидає йому білу матерію, а те місце на її тілі замінює чорна матерія. Убивство живих істот — це найбільше зло і скоєння поганого вчинку. Воно додає дуже тяжку карму. Карма є важливою причиною появи в людини хвороб. Звичайно, вона не обов’язково відображується у вигляді якоїсь хвороби. Та­кож можна зіткнутися з якоюсь неприємністю тощо. Усе це дія карми. Тому практикувальникам абсолютно не можна робити поганих учинків. Усі погані вчинки породжують погану інформацію, яка серйозно впли­ває на твою практику.

Деякі люди виступають за збирання ці в рослин. Коли вони навчають цігун, то також навчають людей, як збирати з рослин ці. Вони із захопленням розповідають, у яких дерев ці до́бра, у яких дерев ці має який колір. В одному парку в нас на Північному Сході[9] якісь люди робили вправи невідомо якого цігун: вони всюди кача­лися по землі, а коли встали, то почали, ходячи навколо сосен, збирати з них ці. За півроку такого збирання цілий сосновий бір засох і зжовк. Такий учинок ство­рює карму. Це теж убивство живих істот! Як із погляду озеленення батьківщини та захисту екологічної рівноваги, так і з по­гляду високого рівня, збирати ці з рослин — це погано. Широчезний Усесвіт — безкраїй. У ньому всюди ці — можеш збирати, сміливо собі збирай. Чому ж ти натомість кривдиш рослин? Куди поділося твоє Милосердя як практикувальника?

Усе суще має душу. Сучасна наука вже пізнала, що рослини мають не лише життя, а й розумові здібності, мислення та емоції, навіть мають паранормальні здатності. Коли твоє небесне око досягне Прозріння ока Закону, ти виявиш, що світ має зовсім інший вигляд. Коли ти вийдеш з дому, то каміння, стіни, дерева тощо розмовлятимуть з тобою. У будь-якому предметі є жива істота. Коли цей предмет утворюється, у нього вже влито живу істоту. На органічні та неорга­нічні речовини матерію розділило наше земне людство. Коли хтось у монастирі розбив чашку[10], то він у душі ніяк не може заспокоїтися. Адже, коли цю річ було зруйновано, та жива істота виходить. Вона не пройшла до кінця процес свого життя. Тоді їй нікуди подітися. Тому вона надзвичайно ненавидить свого вбивцю. Чим більше вона ненавидить, тим більшою буде карма тієї людини. Деякі «майс­три цігун» ще займаються полюванням. Куди поділося їхнє Милосердя? Ні в Школі Будди, ні в Школі Дао не роблять учин­ків, які порушують принципи Неба. Коли ті «майс­три цігун» так чинять, це не що інше як убивство живих істот.

Хтось каже, що в минулому створив дуже багато кар­ми, убивав курей і рибу, ловив рибу тощо. Чи означає це, що йому не мо­жна практикувати цігун? Ні. Свого часу ти це робив, не знаючи. Це не могло створити більшу карму. Віднині більше так не ро­би, та й по всьому. Якщо знову так зробиш, це вже буде свідомим порушен­ням, так не можна. Деякі учні мають таку карму. Ти прийшов узяти участь у наших курсах, а отже, тобі це судилося, отже, ти здатний самовдосконалюватися вгору. Чи прибивати мух і комарів, коли вони залітають у кімнату? Якщо ви будете зараз так робити на цьому рівні, то, коли приб’єте, це не вважатиметься помилкою. Якщо не вдається вигнати, тоді вбили, так вбили. Коли якесь створіння має померти, то воно, звичайно, має померти. За життя Шак’ямуні стався такий випадок. Якось він захотів прийняти ванну й велів своєму учневі піти почистити йому ванну. Учень помітив, що у ванні комахи, і повернувся назад, щоб запитати в Шак’ямуні, що робити. Шак’ямуні ще раз сказав: «Я тебе ванну прошу почистити». Учень збагнув і вичистив ванну. На деякі питання не звертай надто великої уваги. Ми не просимо тебе стати надмірно обережною людиною. Я б сказав, що не можна, коли перебуваєш у складному середовищі, щомиті мати напружену, як натягнута струна, психіку і боятися хибно вчинити у кожній дрібній справі. Це вже своєрідна нав’язлива ідея. Сам страх — це нав’язлива ідея.

Нам слід бути милосердними і ставитися до будь-якої справи, маючи добре серце, тоді не зможуть виникнути проблеми. Коли ти ставатимеш більш байдужим до особистих інтере­сів, а твоє серце робитиметься добрішим, і твоє добре серце завжди, коли ти щось робитимеш, тебе стримуватиме, тоді ти не зможеш скоїти поганий учинок. Якщо не віриш, поди­вися. Коли ти завжди сповнений гніву, завжди хочеш позмагатися і поборотися з іншими, тоді, навіть якщо перед тобою буде добра справа, ти все одно вчиниш погано. Я часто бачу, як деякі люди, відчуваючи свою правоту, не поступаються іншим. Коли він ухопився за аргумент, то має те, за допомогою чого може придушувати інших. Водночас нам також не можна сіяти розбрат через те, що нам здається незвичним. Іноді те, що тобі здається незвичним, не обов’язково є помилковим. Якщо ти є практикувальником, який невпинно підвищує свій рівень, то навіть одна промовлена тобою фраза матиме енергію. Ти будеш стримувати звичайних людей. Але не можна казати казна-що. Особ­ливо, коли ти не бачиш справжніх обставин якогось питання, не бачиш причинних зв’язків, то можеш скоїти поганий учинок і створити карму.

2) Знищення карми        

Принцип у людському світі такий самий, як і на Небі: те, що ти заборгував іншим, треба повернути. Тобто звичайні лю­ди теж мають повертати, те що вони завинили іншим. Усі біди й катастрофи, з якими ти стикаєшся протягом свого життя, є результатом карми. Ти маєш розплатитися за ті речі. Наш справжній самовдосконалювальнику, твій життєвий шлях зміниться. Треба заново розпланувати твій шлях, щоб він підходив для твого самовдоскона­лювання. Частину твоєї карми зменшить Учитель. А решту буде використано для підви­щення твого Сіньсін. І ти сам шляхом практики та вдоскона­лювання Сіньсін відшкодуєш, розплатишся за неї. Проблеми, з якими ви віднині зіткнетеся, будуть не випадковими. Будь-ласка, бу­дьте до цього морально підготовленими. Тебе змусять пройти якісь біди. Усіх речей, які звичайні люди не відпускають, тебе змусять позбутися. Ти зіткнешся з бага­тьма неприємностями. Проблеми виникатимуть у всіх аспектах — і вдома, і в суспільстві. Або ти раптом зіткнешся з якимось лихом. Буде навіть таке, коли насправді погано вчинила протилежна сторона, але, навпаки, звинувачуватимуть і зводитимуть наклеп на тебе тощо. Практикувальники не повинні хворіти, але часто бу­ває і так, що ти раптом важко захворюєш, і хвороба перебігає дуже інтенсивно. Вона нестерпно тебе мучить. Але коли ти прибудеш до лікарні для обстеження, там у тебе не знайдуть хвороби. Однак, неві­домо чому, хвороба мине сама, без лікування. Насправді це означає, що в та­кій формі ти віддав певний свій борг. Можливо, одного дня твоя дружина без усяких причин учинить тобі скандал, виплесне гнів. Якась дрібниця, яка навіть не варта слів, можливо, викличе між вами велику суперечку. Згодом самій дружині це теж здасться дивовижним. Як практикувальник ти маєш розуміти, чому така річ трапилася. Вона виникла, щоб ти розплатився за свою карму. Тієї миті ти маєш утримати над собою контроль, зберегти Сіньсін, і тоді проблема зникне. Ти маєш цінувати й бути вдячним за те, що дружина допомагає тобі знищити карму.

Коли довго сидиш у медитації, то ноги починають боліти. У деяких людей ноги болять мало не до смерті. Людина з небесним оком високого рі­вня побачить, що коли дуже болить, то всередині й зовні тіла практикувальника знищується величезний шматок чогось чорного. Біль під час сидіння в медитації виникає нападами й дуже гострий. Деякі мають здатність усвідомлення і не знімають ніг. Тоді чорне знищується й перетворюється на біле, перетворюється на Гун. Карму практикувальника неможливо повністю усунути шляхом сидіння в медитації й виконання практики. Треба ще підвищити Сіньсін і здатність усвідомлення, перенести якісь біди. Важливо те, що ми маємо бути добрими людьми. У нашому Фалуньгун добре серце проявляється дуже рано. Дуже багато хто щойно ось там сяде, щоб робити практику, як без жодних причин починає лити сльози. Хай би про що подумав, від усього гірко на душі; хай би на кого поглянув, усі страждають. Це означає, що народилося Милосердя, і твоя небе­сна природа, твоє справжнє «я» почало з’єднуватися із властивістю Всесвіту «Істина, Доброта, Терпіння». Коли в тебе з’явиться доброта, тоді, роблячи щось, ти будеш дуже добрим. Від твоїх думок до твоєї зовнішньої поведінки з одного погляду буде видно, що ти дуже добрий. Тоді вже більше ніхто тебе не ображатиме. Якщо навіть хтось справді тебе образить, то подіє твоє Ве­лике Милосердя і ти не відповіси ударом на удар. Милосердя є своєрідною силою. І воно спонукає тебе не бути таким, як звичайні люди.

Коли ти зіткнешся з лихом, Милосердя допоможе тобі «перетнути складну заставу». Водночас моє Тіло Закону дивитиметься за тобою, захищатиме твоє життя, але треба, щоб ти обов’язково пройшов те лихо. Наприклад, коли я давав курси в місті Тайюань, то літні чоловік і дружина йшли взяти участь у моїх курсах. Вони поспі­шали перейти дорогу і коли дійшли до середини вулиці, з’явилося легкове авто, яке їхало вкрай швидко. Раптом воно зачепилося за літню жінку, протягло її на понад десять метрів і кинуло додолу. Авто проїхало ще понад двадцять метрів і лише тоді зупинилося. Водій вийшов з машини і став казати грубощі. Пасажир машини теж казав не дуже приємні речі. Літня жінка нічого не відповіла. Тоді вона згадала мої слова. Підвівшись, жінка сказала: «Нічого, нічого, я ніде не маю ушкоджень». Після цього вона взяла свого чоловіка за руку і разом з ним зайшла до актового залу, де проходили наші курси. Якби вона тоді сказала: «Ой! Я ушкодилася і тут, і там. Відвезіть мене до лікарні», — то в неї справді були б ушкодження. Але вона так не вчинила. Ця літня пані мені сказала: «Учителю, я знаю, у чім річ. Це допомо­гло мені усунути карму!» Було усунено велику біду, знищено великий шматок карми. Як можна здогадатися, у неї дуже гарні Сіньсін і здатність усвідомлення. Цій жінці стільки років, а машина, їдучи з такою швидкістю, протягнула її на таку відстань і з величезною силою кинула додолу. А вона встала. У неї дуже праведне се­рце.

Іноді, коли приходить біда, вона здається надзвичайно вели­кою. Ну просто-таки хай би як ти обмірковував, виходу однаково немає. Можливо, пролетить багато днів, і раптом з’явиться вихід, раптом у цій справі станеться великий поворот. Насправді ж це відбувається тому, що в нас підвищився Сіньсін. Тож ті речі природно зникли.

Щоб підвищити свій рівень мислення, обов’язково треба пройти випробування різноманітними бідами людського світу. Якщо в цьому про­цесі твій Сіньсін справді підвищиться і стабілізується, тоді й карму буде усунено, і свої біди ти пройдеш, і твій Гун виросте. Коли, отримавши можливість для випробування свого Сіньсін, ти не втримав Сіньсін і припустився помилки, тоді не журися, а позитивно зроби висновки, щоб це стало тобі наукою, знайди, у чому ти не відповідаєш вимогам, сконцентруй свої зусилля на «Іс­тині, Доброті, Терпінні». Можливо, наступні складні проблеми, які перевірятимуть твій Сіньсін, приходитимуть невпинно одна за одною. Слідом за підвищенням сили Гун, біди, які випробовують Сіньсін, мож­ливо, виникатимуть більш люті й раптові. З кож­ним пройденим випробуванням твоя сила Гун потроху зростатиме. А якщо випробування не було пройдено, то Гун стоятиме на місці. Мала перевірка — мале зростання, велика перевірка — велике зростання. Сподіваюся, що кожний практикувальник приготується до того, щоб винести великі страждання, що буде сповнений рішучо­сті й сили волі вийти назустріч великим труднощам. Без докладених зусиль не набути справжнього Гун. Якщо хочеш перебувати в цілковитому комфорті, не докладати зусиль, не виносити страждань, і так отримати Гун, то це неможливо. Без докорінного покращення Сіньсін, маючи будь-яку особис­ту нав’язливу ідею, ти не вдосконалишся у Великого Пробудженого.

7. Приваблення диявола        

Під привабленням диявола мається на увазі те, що у практикувальника у процесі практики виникають явища чи кар­тини, які заважають практикувати. Мета — зупинити практикувальника і не дати йому самовдосконалюватися на високі рі­вні. Можна також сказати, що диявол прийшов стягнути борг.

У методах практики, коли досягаєш високих рівнів у самовдосконалюванні, неодмінно стикаєшся з проблемою приваблення диявола. Протягом свого життя людина та її предки неминуче скоювали погані вчинки. Ці погані вчинки й називаються кармою. Добра чи погана моральна основа людини визначається кількістю ка­рми, яку вона носить. Навіть дуже добрій людині неможливо не мати карми. Якщо ти не самовдосконалюєшся, то не переживаєш на собі явищ приваблення диявола. Якщо ти займатимешся лише заради зцілення та оздоровлення, то не цікавитимеш дияволів. Але щойно ти почнеш самовдо­сконалюватися на високі рівні, як дияволи почнуть втручатися у твої справи. Вони можуть різноманітними способами тобі заважати. Ме­та — не дати тобі самовдосконалюватися на високі рівні, зробити так, щоб із твого вдосконалювання нічого не вийшло. Є багато форм появи дия­волів. Одні виникають у формі явищ нашого повсякденного життя; інші створюють завади у формі інформації, що приходить з інших просторів. Як наслідок щойно ти тільки сядеш, як виникне якась справа, що тебе потурбує і через яку тобі стане неможливо поринути у стан спокою, неможливо самовдосконалюва­тися на високі рівні. Іноді щойно ти сядеш медитувати, як з’являється сонливість або поринаєш у вир думок, від чого неможливо увійти у стан практикування. Часом буває таке, що довкола дуже тихо і спокійно, але варто тобі лише почати практикувати, аж раптом починають доноситися звуки ходьби, грюкання дверима, автомобільні сигнали, зава­жає телефон, різні сварки, унаслідок чого ти не можеш поринути у стан спокою.

Є ще один різновид — еротичний диявол. Практикувальник сидить у медитації або спить, а перед ним з’являється красивий чоловік чи врод­лива жінка. Вони приваблюють і спокушають тебе, роблять збудливі рухи, викликаючи в тебе хтивість і любов до жіночої краси. Якщо одного разу ти цього не пройшов, то цей диявол буде крок за кроком поси­люватися. Він тебе зваблюватиме, аж доки ти полишиш думки про самовдосконалювання на високі рівні. Це випробування дуже важко пройти. Чимало практикувальників через це на ранній стадії зійшли з дистанції. Сподіваюся, ти будеш до цього морально підготовленим. Якщо хтось недостатньо втримує Сіньсін і одного разу не пройшов, то зроби серйозні висновки, щоб це стало тобі наукою. Цей диявол ба­гаторазово тебе домагатиметься, аж доки ти по-справж­ньому втримаєш Сіньсін і цілком відкинеш ці нав’язливі ідеї. Це велике випробування, яке обов’язково треба пройти. Інакше ти не зможеш осягнути Дао і не зможеш успішно вдосконалитися.

Є ще одна форма диявола, який з’являється під час твоєї практики або вві сні. Рап­том ти побачиш страшні обличчя, дуже лихі. Дуже ясно побачиш. Або хтось із ножем захоче тебе вбити. Але це лише для залякування. Навіть якщо вони справді ру­батимуть, то не зможуть, тому що Вчитель уже встановив зовні тіла практикувальників захисне покривало, яке не дає рубати. Мета його заля­кування — не дати тобі практикувати. Ці речі про­являються на одному з рівнів, в один з періодів. Дуже скоро ти це проскочиш — за кілька днів, тиждень чи кілька тижнів. Усе залежить від висоти твого Сіньсін, від того, як ти до цього поставишся.

8. Моральна основа та здатність усвідомлення

Під моральною основою мається на увазі біла матерія людини, яку вона має від народження, — реальна матерія Де. Якщо її маєш багато, то моральна основа неодмінно добра. Людині з гарною основою легко повернутися до Істини, легко усвідомити Дао, адже в її мисленні немає перешкод. Щойно вона почує про те, що треба вчитися цігун, щойно почує про самовдосконалювання, як відразу зацікавиться, відразу захоче вчитися. Така людина може з’єднуватися з Усесвітом. Це саме так, як казав Ла́оцзи: «Коли доброчесна лю­дина чує Дао, то сумлінно його дотримується. Коли пересічна людина чує Дао, то або виживає, або гине. Коли нікчемна людина чує Дао, то гучно з нього регоче. Якщо вона з нього не реготатиме, то він не заслуговує вважатися Дао». Ті, кому легко повернутися до Істини та усвідомити Дао, якраз і належать до «доброчесних». І навпаки, у людей з великою кількістю чорної матерії, у людей з поганою моральною основою зовні їх тіла утворюється своєрідний за­слін, унаслідок чого вони не можуть прийняти добрі речі. Якщо вони натраплять на добрі речі, цей заслін змусить цих людей у них не повірити. Насправді це і є дія карми.

Коли мова заходить про моральну основу, то неминуче зачіпається й питання здатності усвідомлення. Щойно скажеш про усвідомлення, як хтось думає, що усвідомлення — це інтелект. «Розумні» й хитрі люди, про яких кажуть звичайні люди, справді надто далекі від самовдосконалювання, про яке ми розповідаємо. Таким «розумним» людям часто нелегко досягти відкриття усвідомлення. Вони вважають важливим лише реальний матеріальний світ, ніколи не зазнають збитків, не випускають з рук ніякої вигоди. Особливо деякі окремі особи, вважаючи себе високоосві­ченими, ерудованими й дуже розумними, приймають само­вдосконалювання за казочки. Практикування і вдосконалювання Сіньсін для них є незбагненними. Вони вважають, що практикувальники всі є дурнями, що це забобони. Під усвідомленням, про яке ми кажемо, мається на увазі не інтелект, а повернення людської природи до Іс­тини, щоб ти став доброю людиною і відповідав властивості Всесвіту. Моральна основа визначає здатність усвідомлення людини. Якщо основа гарна, то і здатність усвідомлення теж буде гарною. Основа визначає здатність усвідомлення, але здатність усвідомлення не повністю обумовлюється основою. Хай би якою доброю була основа, але якщо погано розумієш і не усвідомлюєш, то так теж нічого не вийде. У деяких людей моральна основа не дуже гарна, але в них гарна здатність усвідомлення. Тоді вони мо­жуть удосконалюватися вгору. Ми спасаємо всіх живих істот. І ми дивимося на здатність усвідомлення, а не на моральну основу. Незважаючи на те, що ти носиш у собі дуже багато поганих речей, — якщо ти маєш рішучість самовдосконалюватися вгору, ця твоя думка наспра­вді є праведною. Якщо ти маєш таку думку, тобі просто треба буде докласти трохи більше зусиль, ніж іншим, але зрештою ти все-таки зможеш успішно завершити самовдосконалювання.

Тіло практикувальників уже стало чистим. Після виникнення Гун їхнє тіло вже не може хворіти, адже матерія високої енергії всередині тіла вже не дає існувати чорній матерії. Але деякі люди ніяк не вірять і весь час думають, що вони захворіли. Вони кажуть: «Чому мені так зле?!» Ми скажемо ось що. Ти здобуваєш Гун. Якщо ти здобуваєш таку гарну річ, то хіба тобі може не бути зле? Це ж самовдосконалювання! Треба відповідно віддавати. Насправді то все поверхневі явища, які нітрохи не впливають на твоє здоров’я. Це схоже на хвороби, але це зовсім не хвороби. Усе залежить від твого усвідомлення. Практи­кувальник не лише має бути здатним терпіти страждання у стражданні, а й повинен мати гарну здатність усвідомлення. Деякі люди, стикаючись із неприємностями, не усвідомлюють. Я тут розпові­даю про високі рівні, про те, як вимагати від себе за високими критеріями, а вони все ще ототожнюють себе зі звичайними людьми. Доходить аж до того, що вони не можуть практикувати, привівши себе у стан справжнього практикувальника, і не вірять, що вони перебуватимуть на високому рівні.

Під усвідомленням, про яке кажуть на високих рівнях, мається на увазі відкриття усвідомлення. Таке усвідомлення поділяється на рап­тове та поступове. Під раптовим усвідомленням[11] мається на увазі те, що в усьому процесі самовдосконалювання ти практикуєш у замкненому стані. Після того, як ти пройдеш до кінця весь процес самовдоскона­лювання і твій Сіньсін досягне підвищення, найостаннішої миті твої здатності від вибуху цілком вийдуть назовні. Небесне око миттєво відкриється на найвищому рівні. За допомогою свого мислення ти зможеш контактувати з вищими живими істотами інших просторів. Ти від­разу побачиш справжні картини кожного простору та кожного унітарного світу цілого Всесвіту, причому зможеш із ними спілкуватися і будеш здатний проявляти велику чудотворну силу. Рап­тове усвідомлення — це шлях, яким іти найважче. В історії завжди відби­рали в учні людину з неймовірно високою моральною основою, і завжди це були ме­тоди практики передачі єдиному спадкоємцеві. Пересічна людина не зможе такого витримати! Я прой­шов шлях раптового усвідомлення.

Те, чого я зараз вас навчаю, належить до поступового усвідомлення. У процесі такого самовдосконалювання, коли здатностям слід проявитися, вони проявляються. Але не в абсолютно всіх випадках, коли це відбувається, тобі дають їх застосовувати. Коли твій Сіньсін ще не досяг певного рівня, коли ти не можеш тримати себе в руках і тобі легко скоїти поганий учинок, тобі тимча­сово не дають застосовувати здатності. Але врешті-решт тобі дадуть. Шляхом самовдосконалювання твій рі­вень поступово підвищуватиметься, ти поступово пізнаватимеш Істину Всесвіту і, так само, як і під час раптового усвідомлення, зрештою досягнеш Повної Досконалості. Іти шляхом поступового усвідомлення легше, і немає небезпеки. Складність у тому, що в процесі само­вдосконалювання ти все бачиш, і тобі тим паче слід суворо від себе вимагати.

9. Спокійне серце           

Деякі люди під час практики не можуть поринути у стан спокою і шукають методи, за допомогою яких можна це зробити. Хтось мене питає: «Учителю, чому під час практики я не можу ввійти у стан спокою? Навчіть мене якогось способу, щоб, застосовуючи якийсь прийом, під час сидіння в медита­ції я міг поринути у стан спокою». Я кажу: як ти зможеш це зробити?! Ти не поринеш у стан спокою, навіть якщо Безсмертний прийде навчити тебе якогось методу. Чому? Тому що твоє власне серце не спокійне. Люди живуть у цьому суспіль­стві. Їх непокоять сім почуттів і шість бажань, усілякі особисті інтереси; і їхні власні проблеми, і навіть проблеми їхніх родичів і друзів. Це має у їхній голові надто велику питому вагу і поставлено на досить важливе місце. Хіба вони зможуть під час медитації поринути у стан спокою? Ти штучно придушуєш ці думки, а вони самі знову повертаються.

У методі самовдосконалювання буддизму дотримуються принципу «Запо­відь, Медитація, Мудрість». Заповідь означає, що треба позбутися того, на чому ти схиблений. Деякі застосовують метод повторення[12] імені Будди, коли треба всім серцем зо­середжено повторювати, щоб твоє мислення досягло стану «Одна думка замінює всю безліч думок[13]». Але це є майстерністю[14], а не методом. Якщо не віриш, то спробуй повторювати ім’я Будди. Гарантую, що, коли ти вустами повторюватимеш ім’я Будди, у твоїй голові знову почнуть клекотіти інші речі. У найбільш ранньому тибетському ламаїзмі, коли повторювали ім’я Бу­дди, то за день треба було повторити кількасот тисяч разів, повторювали цілий тиждень. Від такого повторення паморочилася і розбухала голова. Зрештою в голові нічого не залишалося. Одна думка замінювала всю безліч думок. Це така майстерність. Навряд чи ти зможеш це виконати. Є й інші методи практики, які навчають тебе зосереджувати думки на Даньтьєнь, раху­вати числа або очима дивитися на предмети та інші методи. Але насправді все це не дасть тобі поринути в абсолютний стан спо­кою. Практикувальник повинен мати спокійне серце, він має потроху відкидати особисті інтереси і позбутися жадібності.

Насправді здатність чи нездатність поринути у стан спокою чи медитації відображує висоту майстерності, висоту рівня людини. Коли, щойно сівши, одразу можеш увійти у стан спокою, то це прояв твого рівня. Якщо тимчасово ти ще не поринаєш у стан спокою і не можеш цього виконати, то не хвилюйся. Ти можеш поступово досягти цього у процесі самовдосконалювання. Сіньсін підвищується поступово, Гун зростає поступово. Але якщо не стати байдужим до нагальних особистих інтересів і бажань, то зростання Гун буде неможливим.

Практикувальник має щомиті вимагати від себе за високими критеріями. Практикувальникам щосекунди створюють завади різноманітні складні явища в суспільстві, багато-пребагато вульгарних і нездорових речей — речі, пов’язані із сімома почуттями та шістьма бажаннями. Те, що пропагу­ється в теле-, кіно-, літературних і мистецьких творах, навчить тебе бути сильною звичайною людиною, бути більш реальною звичайною людиною. Чим більше ти не можеш відірватися від цих речей, тим більше твій Сіньсін і душевний стан не відповідатимуть станові практикувальника, тим менше ти одержиш Гун. Практикувальник повинен мало чи взагалі зовсім не контактувати з тими низькими нездоровими речами, повинен досягти такого стану, коли, дивлячись, не бачиш і, слухаючи, не чуєш; інші люди не зачіпають твого серця і ти не піддаєшся спокусам. Я часто кажу, що думки звичайних людей не можуть мене зачепити. Якщо хтось скаже мені щось добре, я від цього не зрадію; якщо хтось мене якось обізве, я від цього не розгніваюся. Хай би якими серйозними були завади Сіньсін з боку інших і з боку звичайних людей, на мене це не діє. Практикувальник має дуже байдуже ставитися до всіх отримуваних вигід і нічого не брати собі до серця. Лише тоді твоя душа, яка усвідомлює Дао, вважатиметься зрілою. Якщо не маєш сильних прагнень до слави та вигоди і ставишся до слави, вигоди та статусу як до чогось несуттєвого, тоді ти не будеш засмучуватися і гніватися й завжди перебуватимеш у стані душевної рівноваги. Звільнившись від усього, ти природно станеш спокійним.

Я виклав вам Великий Закон, навчив вас п’ятьох методів практики, відрегулював вам організм, вклав у вас «Фалунь» і «Цітьї», також мої Тіла Закону вас захищають. Я дав вам усе, що слід дати. Протягом курсів усе залежало від мене, а надалі все залежатиме від вас. «Учитель завів у двері, а самовдоскона­лювання залежить від самої людини». Якщо ви повністю зрозумієте Великий Закон і вкладете всю душу в те, щоб його осягнути, завжди зберігатимете Сіньсін, будете старанними у своєму щирому самовдоскона­люванні, будете здатними витримати страждання у стражданні, зможете витерпіти те, що важко витерпіти, — тоді, я вважаю, ваше самовдосконалювання обов’язково завершиться успішно.