Ак'ю
|
阿Q
|
|
Ак’ю
— персонаж китайського письменника
ХХ ст. Лу Сюня. Змальований як
малоосвічена людина сільського
походження, що переконувала себе у
своїй перемозі над іншими, навіть
зазнаючи великих поразок і принижень.
|
Архат
|
羅漢
|
luóhàn
|
Плід
удосконалювання у Школі Будди.
|
Багуа
|
八卦
|
bā
guà
|
Вісім
триграм — вісім знаків, кожний з яких
складається з трьох рисок і означає
якесь явище природи, рису характеру,
члена родини, частину тіла тощо.
|
Біґу
|
辟穀
|
bì
gǔ
|
Метод,
який передбачає повну відмову від
їжі.
|
Блукавши
довго серед гір, натрапив раптом на
тінисті верби і яскраві квіти. І,
врешті-решт, — попереду село
|
|
|
З
вірша автора Лу Ю, династія Сун, Подорож
у село Шаньсі (на гірському заході).
«Гора
за горою, струмок за струмком, я
розгубився, не знаю куди йти. Тінисті
верби, яскраві квіти і, зрештою, —
попереду село». Під час подорожі в
горах людина загубилася, а потім
знайшла людське поселення. Цей вираз
став ідіомою, яка означає що після
якихось труднощів раптом з'явилася
надія.
|
Бодхідхарма
|
達摩
|
dá
mó
|
Патріарх
буддизму, що заснував школу Цзен
(Чань).
|
Бодхісатва
|
菩薩
|
pú
sà
|
Плід
удосконалювання у Школі Будди.
|
Будда
|
佛
|
fó
|
санскр.
Дослівно
в перекладі означає «Той, хто
пробудився».
|
Будь-що,
досягнувши крайньої точки, неодмінно
йде у зворотний бік
|
物極必反
|
wù
jí bì fǎn
|
Китайська
ідіома про циклічність розвитку всіх
речей.
|
Бути
знаменитим не обов’язково означає
бути розумним
|
有名的名不一定是明白的明
|
yǒu
míng de míng bù yī dìng shì míng bai de míng
|
В
оригіналі: «„Мін“, що означає „бути
знаменитим“, — це не обов’язково
„мін“, який означає „бути розумним“».
Тут «мін» — це два різні ієрогліфи,
які мають різне значення, але звучать
однаково і з однаковою інтонацією.
|
Бянь
Цюе
|
扁鵲
|
biǎn
què
|
Видатний
лікар (прибл. 401 до н.е. — прибл. 310 до
н.е.) епохи Міжцарських війн (Чжаньго).
|
Вей
Де
|
威德
|
weī
dé
|
кит.
«Могутність і Доброчесність» або
«Могутній Де», «Могутня Доброчесність.
У Стародавньому Китаї це слово також
вживалося, коли мали на увазі імператора
— «могутність і доброчесне правління».
|
Велика
культурна революція
|
文化大革命
|
wén
huà dà gé mìng
|
Суспільно-політичний
рух у Китаї, що тривав з 1966 по 1976 рр.
|
Внутрішня
алхімія
|
丹經
|
dān
jīng
|
кит.
«Даньцзін» — даоська книга, присвячена
техніці виготовлення «пілюлі
безсмертя».
|
Втомлюватися
так, що болять м’язи й кістки, мучитися
так, що нестерпно й тяжко на душі
|
勞其筋骨 苦其心志
|
láo
qí jīn gǔ kǔ
qí
xīn
zhì
|
Китайський
вислів про фізичні й духовні страждання,
автором якого є філософ Менцзи: «…коли
Небеса збираються покласти на когось
велику відповідальність, вони спочатку
змушують його мучитися так, що нестерпно
й тяжко на душі; втомлюватися так, що
болять м’язи й кістки; роблять так,
щоб його тіло відчувало голод. Його
змусять пережити бідність і руйнуватимуть
усе, що він намагається побудувати…»
|
Вхід
у Закон
|
法門
|
fǎ
mén
|
«Вхід
у Закон» — це дослівний переклад
китайського слова, яке найчастіше
перекладається просто як «школа».
|
Гун
|
功
|
gōng
|
Енергія
вдосконалення. Енергія вищого порядку,
у порівнянні з ці. «Гун» також
перекладається з китайської, як
«успіх», «досягнення», «майстерність»,
«ефект» тощо.
|
Гунфа
|
功法
|
gōng
fǎ
|
Термін,
що позначає практичну частину методу
вдосконалення — комплекси вправ,
рухи, пози тощо, у кожного методу
практики він свій. Але також можна
перекласти як: «Метод розвитку Гун»,
«Методи Гун», «Способи вдосконалення
Гун» тощо.
|
Гунфу
|
功夫
|
gōng
fu
|
кит.
«Гу́нфу» має кілька значень: майстерність
у чомусь (вмінні, мистецтві, ремеслі);
майстерність володіння бойовим
мистецтвом; надприродна здатність
тощо.
|
Ґуань
|
關
|
guān
|
кит.
«вхід» або «прохід».
|
Дань
|
丹
|
dān
|
кит.
«пілюля безсмертя».
|
Даньтьєн
|
丹田
|
dān
tián
|
«Поле
пілюлі», від кит.
«дань» — «пілюля безсмертя», «тьєн»
— «поле» (ділянка землі). Позначає
нижню ділянку живота.
|
Даньчжун
|
膻中
|
dàn
zhōng
|
Точка
в центрі грудної клітини, між сосками.
|
Дао
|
道
|
dào
|
кит.
«шлях».
Також перекладається, як Істина,
Закон, правда тощо.
|
Даоський
скарб
|
道藏
|
dào
zàng
|
кит.
«Даоцзан» — повне зібрання релігійної
та філософської літератури даосизму.
|
Дацзі
|
妲己
|
dá
jǐ
|
Улюблена
наложниця останнього царя династії
Шан (1600–1046 до н.е.) Ді Сіня. За повір’ям
була одержима духом лисиці.
|
Дафа
|
大法
|
dà
fǎ
|
Дослівний
переклад — «Великий Закон».
|
Де
|
德
|
dé
|
Дослівний
переклад — «мораль», «моральність»,
«доброчесність».
|
Дзен
|
禪
|
chán
|
кит.
Чань. Школа буддизму, заснована
Бодхідхармою.
|
Доброчесність
|
德
|
dé
|
див.
Де
|
Додавати
гілки й листя
|
添枝加葉
|
tiān
zhī jiā yè
|
Китайська
ідіома, яка зазвичай означає, що хтось
додає деталі, що вигадав він сам,
відсебеньки.
|
Залазити
у кінчик бичачого рогу
|
鑽牛角尖
|
zuān
niú jiǎo
jiān
|
Китайський
ідіоматичний вислів, який означає
«старанно занурюватися в дріб'язкову
або нерозв'язну проблему», «заходити
в глухий кут».
|
Істинний
Плід
|
正果
|
zhèng
guǒ
|
Інші
варіанти перекладу: «Істинний плід
власних зусиль», «Праведний плід»,
«Справжній плід». Див.
Плід
удосконалювання.
|
Ієрогліф
«Небо»
|
天字
|
tiān
zì
|
Китайський
ієрогліф «небо» («тьєн»): 天.
|
Їнхаї
|
嬰孩
|
yīng
hái
|
кит.
«немовля», «новонароджений».
|
Карма
|
業力
|
yè
lì
|
кит.
«є́-лі». Із санскриту перекладається
як «дія», «діяння» (зазвичай погані
вчинки). Чорна матерія в тілі від
здійснення поганого вчинку.
|
Комплекс
вправ
|
功法
|
gōng
fǎ
|
див.
Гунфа.
|
Круг
неба
|
周天
|
zhōu
tiān
|
кит.
«чжоутьєн». Термін також вживається
в китайській астрономії та означає
там повний круг світила по небу; інші
значення: «весь Усесвіт», «усі Небеса»,
«усе небо».
|
Круг
неба Мао-Йоу
|
卯酉
|
mǎo
yǒu
|
Поверховий
переклад «Мао-Йоу» — «схід-захід».
|
Круг
неба Цзи-У, обертання Цьєн і Кунь,
обертання Хече
|
子午周天 乾坤運轉 河車運轉
|
zǐwǔ
zhōu
tiān qiánkūn
yùnzhuǎn hé
chē
yùnzhuǎn
|
Поверховий
переклад «Цзи-У» — «північ-південь»,
«Цьєн і Кунь» — «Небо і Земля», «Хече»
— «колесо Чумацького Шляху».
|
Лаоґун
|
勞宮
|
láo
gōng
|
Точка,
що розташована близько до центру
долоні людини, між вказівним і середнім
пальцем.
|
Лаоцзи
|
老子
|
lǎo
zi
|
Лаоцзи
(за різними версіями, жив у VI, V або IV
ст. до н.е.) — видатний давньокитайський
мислитель, автор знаменитої книги
«Даодецзін»).
|
Лей
Фен
|
雷鋒
|
léi
fēng
|
У
60-ті роки ХХ століття у Китаї був
оголошений взірцем альтруїзму,
героїзму та відданості.
|
Лі
Шичжень
|
李時珍
|
lǐ
shí
zhēn
|
Лі
Шичжень (1518–1593 рр.) — лікар, дослідник,
фармацевт, травник і акупунктурник
епохи династії Мін.
|
Лін’їньси
|
靈隱寺
|
líng
yǐn
sì
|
Монастир
дзен-буддизму в м. Ханчжоу провінції
Чжецзян. Один з найбільших і найбагатших
буддійських храмів у Китаї.
|
Лунь
Юй
|
論語
|
lùn
yǔ
|
Головний
текст китайського мислителя Конфуція
також називається «Лунь Юй». Його
цитування напам'ять було обов'язковою
вимогою китайської класичної освіти.
Але назва «Лунь Юй» у «Чжуань Фалунь»
може мати інший зміст, ніж у Конфуція.
|
Лю
Бан
|
刘邦
|
liú
bāng
|
Лю
Бан (256 або 247 — 195 до н.е.) — китайський
імператор, засновник династії Хань,
що проіснувала близько 400 років.
|
Люй
Дунбінь
|
呂洞賓
|
lǚ
dòng
bīn
|
Люй
Дунбінь (народився 796 р.) — учений і
поет династії Тан, що, як вважається,
піднісся до статусу Безсмертного.
Один з Восьми Безсмертних.
|
Маджонг
|
麻將
|
má
jiàng
|
Маджонг
(по-іншому: мацзян) — китайська гра в
кості для чотирьох гравців.
|
Меридіан
вагітності та провідний меридіан
|
任督二脈
|
rèn
dū èr mài
|
Перший
меридіан проходить від точки трохи
нижче нижньої губи, вниз рівно
посередині тулуба аж до статевих
органів. Другий проходить від місця
трохи нижче куприка рівно посередині
спини уздовж усього хребта, посередині
голови, лоба, носа аж до верхньої губи.
|
Метод
«Круг неба Фалунь»
|
法輪周天
|
fǎ
lún
zhōu
tiān
|
кит.
«Фалунь чжоутьєнь
фа».
Назва четвертого комплексу вправ
Фалунь Дафа.
|
Мін
|
明
|
míng
|
Китайська
династія (1368–1644 рр.).
|
Мінмень
|
命門
|
mìng
mén
|
кит.
«ворота життя», «двері долі». Точка,
що розміщена на лінії спинного хребта
на рівні попереку, другого хребця
поперекового відділу.
|
Мудра
великого лотоса
|
大蓮花手印
|
dà
lián huā shǒu
yìn
|
Положення
рук, коли всі пальці направлені вгору,
основи долонь з’єднані одна з одною,
кінчик мізинця однієї руки з’єднаний
з кінчиком мізинця другої, те ж саме
з кінчиками великих пальців, решта
пальців розтягнута в боки. Усе разом
нагадує квітку.
|
Нагарджуна
|
龍樹
|
lóng
shù
|
Нагарджуна
(прибл. 150–250 рр.) — видатний індійський
мислитель буддизму.
|
Небесні
діви
|
飛天
|
fēi
tiān
|
кит.
«фей-тьєн» (або фей-тянь) — у буддизмі
напівбогині. Зображувалися у вигляді
прекрасних жінок, які носили багатий
одяг і коштовності.
|
Нефритовий
імператор
|
玉皇
|
yù
huáng
|
кит.
«Юйхуан», один з найвищих даоських
богів.
|
Ніщо
|
無
|
wú
|
кит.
«У». Інший варіант перекладу —
«Небуття».
|
Отвір
|
竅
|
qiào
|
Кит.
цяо. Акупунктурна точка.
|
Один
отвір Сюеньґуань
|
玄關一竅
|
xuán
guān yī qiào
|
Акупунктурна
точка Сюеньґуань. Кит.
«і-цяо» («отвір») також перекладається
як «один отвір». Ієрогліф «і» означає
«один», але найчастіше залишається
без перекладу, просто вказуючи на
однину.
|
Палац
Нівань
|
泥丸宮
|
ní
wán gōng
|
кит.
«Ніваньґун», даоський термін для
позначення шишкоподібного тіла
(шишкоподібна залоза, епіфіз) головного
мозку людини.
|
Плід
удосконалювання
|
果位
|
guǒ
wèi
|
кит.
«Го-вей». Також перекладається як
«Плід власних зусиль», «Стан досягнення
ступеня Будди», «Статус Плоду», «Місце
Плоду» тощо.
|
Повернутися
до витоків й віднайти справжнього
себе
|
返本歸真
|
fǎn
běn
guī
zhēn
|
Інші
варіанти перекладу: «повернутися у
своє початкове місце, знову стати
істинним», «повернутися назад до
свого справжнього образу», «повернутися
до свого коріння й до істини».
|
Пристрасті
|
执著心
|
zhí
zhuó xīn
|
Поняття,
яке також можна перекласти як «вперті
прагнення», «уперті думки», «нав’язливі
бажання» тощо.
|
Пожирати
як вовк, заковтувати як тигр
|
狼吞虎嚥
|
láng
tūn hǔ
yàn
|
Китайська
ідіома про те, коли хтось жадібно
пожирає свою здобич або їжу.
|
Посвята
в статус богів
|
封神演義
|
fēng
shén yǎn
yì
|
кит.
«Феншень янь-ї» — китайський роман,
написаний в епоху династії Мін у XVI
столітті.
|
Правило
«підвищувати лише кільком відсоткам
людей за раз»
|
長工資甚麼百分之幾的
|
zhǎng
gōng
zī
shén
me bǎi
fēn
zhī
jǐ
de
|
Правило
часів «реформ і відкритості» в
материковому Китаї, необхідність
якого пояснювали поганим станом
економіки країни.
|
Практикувальник
|
煉功人
|
liàn
gōng rén
|
Той,
хто здійснює практику самовдосконалювання.
Дослівно «людина, що практикує Гун»,
або «той, хто загартовує Гун». Див.
Гун.
|
Пробуджений
|
覺者
|
jué
zhě
|
див.
Будда.
|
П'ять
елементів
|
五行
|
wǔ
xíng
|
кит.
«усі́н» — метал, дерево, вода, вогонь,
земля.
|
Реформи
та відкритість
|
改革開放
|
gǎi
gé
kāi
fàng
|
«Політика
реформ та відкритості» — програма
економічних реформ, проголошена після
«Культурної революції».
|
Самовдосконалення
|
修炼
|
xiū
liàn
|
В
кит. мові складається з ієрогліфів:
«сю» (修)
та «лєн» (炼).
«Сю» — вдосконалювання, виправлення,
покращення; «лєн» — практика,
загартовування.
|
Самовдосконалювання
|
修炼
|
xiū
liàn
|
Див.
самовдосконалення. У перекладі
«самовдосконалювання» вживається,
щоб підкреслити, що це процес, а коротша
форма «самовдосконалення» вживається
у більш загальному значенні, або щоб
підкреслити не процес, а результат
цієї дії.
|
Силач-Ваджра
|
金剛
|
jīn
gāng
|
Вид
небесних істот у Школі Будди, які
мають образ суворого м'язистого
велетня. Вважається, що вони мандрували
разом з Буддою Шак'ямуні і захищали
його.
|
Сім
почуттів і шість пристрастей
|
七情六慾
|
qī
qíng liù yù
|
Китайська
буддійська ідіома, що загалом позначає
всі людські почуття, емоції, бажання
та пристрасті.
|
Сіньсін
|
心性
|
xīn
xìng
|
Поверховий
переклад: «характер душі», «властивості
серця», «душевні якості», «духовність»,
«духовні якості», «духовний рівень».
|
Сіньцзян
|
新疆
|
xīn
jiāng
|
Сіньцзян
— нині Сіньцзян-Уйгурський автономний
район (історично Східний Туркестан),
регіон на північному заході Китаю із
центром в Урумчі.
|
Спалахувати
і втрачати розум
|
走火入魔
|
zǒu
huǒ
rù
mó
|
Популярний
у Китаї ідіоматичний вираз. В загальному
значенні цей вираз перекладається
як «збожеволіти», «втратити розум».
|
Справжня
передача
|
真傳
|
zhēn
chuán
|
Одне
з поверхових значень — «передача
таємних знань і секретів від учителя
учневі».
|
Сунь
Симяо
|
孫思邈
|
sūn
sī miǎo
|
Лікар
традиційної китайської медицини в
епоху династій Суй і Тан (6–7 ст.).
|
Сунь
Укун
|
孫悟空
|
sūn
wù kōng
|
Один
з головних персонажів знаменитого
китайського роману «Мандрівка на
Захід», що володів надзвичайними
здібностями.
|
Сю-лєн
|
修煉
|
xiū
liàn
|
див.
Самовдосконалення.
|
Тайцзі
|
太極
|
tài
jí
|
В
перекладі «Велика межа». Знак із
зображенням їнь і ян. Також транскрибують
як Тайчі.
|
Тайян
|
太陽
|
tài
yáng
|
Тайян
— кит.
«Сонце» або «Великий Ян». Парна
акупунктурна точка на скронях.
|
Танська
епоха
|
唐代
|
táng
dài
|
Тан
(618–907 рр.) — династія імператорів
Китаю зі столицею в м. Чан'ань. Уважається
періодом піднесення китайської
цивілізації.
|
Таншаньський
землетрус
|
唐山地震
|
táng
shān dì zhèn
|
Стався
28 липня 1976 року. Вважається найбільшим
землетрусом у XX столітті за кількістю
загиблих.
|
Татхагата
|
如來
|
rú
lái
|
кит.
Жулай. Один із варіантів перекладу:
Той, хто прийшов з істинним шляхом;
людина, що пояснює істину; той, хто
прийшов із істиною.
|
Туйна
|
推拿
|
tuī
ná
|
Форма
китайської мануальної терапії.
|
Три
тисячі всесвітів
|
三千大千 世界
|
sān
qiān dà qiān shì jiè
|
Вираз,
сказаний Шак’ямуні. Слово «всесвіт»
(大千世界)
також
перекладається як «великий хіліокосм»
або всесвіт всесвітів. Один «великий
хіліокосм», за китайським тлумачним
словником, — це світ у мільярд разів
більший за наш світ.
|
Цзєїнь
|
結印
|
jié
yìn
|
Цзєїнь
— одне з основних положень рук у всіх
п’яти комплексах вправ Фалунь Дафа.
|
Усвідомлення
|
悟
|
wù
|
кит.
«у»: «пробудження», «осягнення»,
«пробудитися», «отямитися»,
«прокинутися», «осягнути», «збагнути»,
«зрозуміти».
|
Установлення
Сюеньґуань на місце
|
玄關設位
|
xuán
guān shè wèi
|
кит.
«Сюеньґуань шеве́й» — «установити
таємний вхід на місце». «Сюеньґуань»
(«таємний вхід») також можна перекласти
як «темний прохід» або «таємна
акупунктурна точка».
|
Фалунь
|
法輪
|
fǎ
lún
|
Дослівний
переклад з китайської — «Колесо
Закону».
|
Фалунь
Дафа
|
法輪大法
|
fǎ
lún
dà
fǎ
|
Можна
перекласти як «Великий Закон Фалунь»
або «Великий Закон Колеса Закону».
|
Феншуй
|
風水
|
fēng
shuǐ
|
Буквальний
переклад: «Вітер і вода». Китайська
техніка, яку використовують для
визначення найбільш сприятливого
місця для життя тощо.
|
Футі
|
附體
|
fù
tǐ
|
Одержимість,
вселення в людину чужорідної істоти;
істота, що вселяється в людину, дух
тварини.
|
Ханський
регіон
|
漢地
|
hàn
dì
|
Материковий
Китай, землі, де переважає населення
етнічних китайців — ханьців (назва
бере початок від династії Хань).
|
Хань
Сінь
|
韓信
|
hán
xìn
|
Видатний
генерал, що зробив великий внесок у
заснування династії Хань (206 до н.е. —
220 н.е.).
|
Хуа
То
|
華佗
|
huà
tuó
|
Видатний
лікар китайської медицини, що жив в
епоху династії Хань. Приблизні роки
життя: 140–208 рр.
|
Хеґу
|
合谷
|
hé
gǔ
|
У
перекладі — «долина на з’єднанні».
Парна акупунктурна точка, що розташована
в місці перетину лінії великого та
вказівного пальця, на тильному боці
руки.
|
Хету,
лошу
|
河圖 洛書
|
hé
tú luò shū
|
«Схема
з річки Хуанхе», «Послання з річки
Ло» — стародавні артефакти, що являють
собою схеми із чисел.
|
Хуейчан
|
會昌
|
huì
chāng
|
Девіз
Хуейчан (841–847 рр.) проголосив імператор
Уцзун династії Тан, що, будучи даосистом,
переслідував буддизм та інші
«некитайські» релігії.
|
Цао
Цао
|
曹操
|
cáo
cāo
|
Голова
одного з трьох царств (царства Вей) в
епоху Троєцарства. Роки життя: 155–220.
|
Цариця-мати
|
王母娘娘
|
wáng
mǔ
niáng
niáng
|
кит.
«Ван Му» або «Сі Ван Му», даоська
богиня.
|
Цзігун
|
濟公
|
jì
gōng
|
Цзігун
— чернець дзен-буддизму (чань-буддизму),
що жив в епоху династії Південна Сун.
Роки життя: 1130–1207.
|
Ці
|
氣
|
qì
|
У
китайській культурі фундаментальна
субстанція, що заповнює Усесвіт, а
також тіла живих істот, забезпечуючи
всі важливі органи їхнього організму
«життєвою силою»; ефір.
|
Цігун
|
氣功
|
qì
gōng
|
Комплекси
вправ, поширені в Китаї в ХХ столітті
здебільшого для покращення здоров’я.
|
Цінь
|
秦
|
qín
|
Цінь
Хуей (1090–1155 рр.) — прем'єр-міністр
династії Сун. Ув'язнив і стратив
видатного китайського генерала Юе
Фея, який і досі вважається взірцем
відданості.
|
Ціцзі
|
氣機
|
qì
jī
|
«Енергетичні
механізми», «механізми ці».
|
Чжан
Голао
|
張果老
|
zhāng
guǒ
lǎo
|
Один
з Восьми Безсмертних. Його зображують
як старця з довгою сивою бородою, що
сидить на віслюку задом наперед з
бамбуковими тріскачками в руках.
|
Чжень-Шань-Жень
|
真善忍
|
zhēn
shàn rěn
|
Істина-Доброта-Терпіння.
Інші значення Чжень: чесний, щирий,
прямий, справжній, бездоганний тощо.
Інші значення Шань: дружній,
доброзичливий, вмілий, ретельний
тощо. Інші значення Жень: витривалий,
толерантний, гнучкий тощо.
|
Чжоу-ї
|
周易
|
zhōu
yì
|
«Чжоуська
Книга змін». «Книга змін», яку було
адаптовано в період династії Чжоу
(прибл. 1046 до н.е. — 256 до н.е.). Текст з
ворожіння, що справив великий вплив
на культуру Давнього Китаю.
|
Чжуань
Фалунь
|
轉法輪
|
zhuǎn
fǎ
lún
|
Варіанти
перекладу з китайської: «Обертання
Фалунь», «Обертаю Фалунь», «Фалунь,
що обертається».
|
Чун-ґуань
|
沖灌
|
chōng
guàn
|
кит.
«підняття-вливання». Назва руху в
третьому комплексі вправ Фалунь Дафа,
коли одна рука уздовж одного боку
тіла йде вгору, а друга одночасно із
цим уздовж другого боку йде вниз.
|
Шак’ямуні
|
釋迦牟尼
|
shì
jiā móu ní
|
Історичний
Будда. Світське ім'я Сідхартха Гаутама.
«Шак'ямуні» означає «Мудрець з роду
Шак'їв». Шак'я — народ або рід на
північному сході Індії.
|
Шаньґень
|
山根
|
shān
gēn
|
кит.
«підніжжя гори». Акупунктурна точка
в переніссі.
|
Широке
море і безкрає небо
|
海闊天空
|
hǎi
kuò
tiān
kōng
|
кит.
ідіома, яка позначає щось безмежне,
неосяжне.
|
Юйчжень
|
玉枕
|
yù
zhěn
|
Дві
точки Юйчжень розташовані на два
пальці в бік (одна ліворуч, друга
праворуч) від лінії спинного хребта,
на рівні верхнього краю вух. У перекладі
її назва означає «нефритова подушка».
|