РОЗДІЛ ПЕРШИЙ. ВСТУП


Цігун у Китаї існує із сивої давнини й має довгу історію, тому китайський народ має винятково сприятливі умови для самовдосконалювання за цігун. Ортодоксальні методи самовдосконалювання обох великих Шкіл цігун — Школи Будди та Школи Дао — уже розголосили багато Великих методів, що передавалися таємно. Методи самовдосконалювання Школи Дао дуже своєрідні. Школа Будди теж має свої методи самовдосконалювання. Фалуньгун — це Великий метод самовдосконалювання високого рівня, що належить до цігун Школи Будди. Навчаючи на лекціях, я спочатку відрегулюю ваш організм до стану, придатного для самовдосконалювання на високі рівні, потім вкладу у вас Фалунь[1] та Цітьї[2], а далі навчу методу практики. Крім того, я також маю Тіла Закону, які вас захищатимуть. Але одного цього ще аж ніяк недостатньо. Так ще не можна буде досягти мети зростання Гун. Ще вимагається, щоб ви обов’язково зрозуміли принципи самовдосконалювання на високих рівнях. Саме про це й буде ця книга.


Я розповідаю про практику з погляду високого рівня, тому не кажу про налагодження якогось меридіану, акупунктурної точки чи тьїнло[3]. Я викладаю Великий Закон самовдосконалювання. Це справжній Великий Закон самовдосконалювання на високі рівні. Спочатку на слух, можливо, він здасться вам важким для розуміння. Але для тих, хто бажає займатися цігунським самовдосконалюванням, достатньо буде лише ретельно його осмислити, і вони знайдуть у ньому розкриття всіх секретів.


1. Походження цігун


Цігун, про який ми зараз кажемо, насправді зовсім не називається цігун. Він походить із відлюдного самовдосконалювання давніх китайців або від релігійного самовдосконалювання. Перегортайте весь «Даньтьїн»[4] і «Даоцзан»[5], перегортайте весь «Дацзантьїн»[6] і ви не знайдете слова «цігун». На етапі розвитку нашої нинішньої цивілізації людства він пройшов період початкової форми релігій. Цігун уже існував ще до утворення релігій. Після виникнення релігій він набув певного релігійного забарвлення. Його первісні назви звучали так: «Великий метод самовдосконалювання в Будду», «Великий метод самовдосконалювання в Даоса»; ще були, наприклад, такі назви, як «Техніка приготування дев’ятиразово перегнаної пілюлі безсмертя», «Закон Архата» і «Дх’яна ваджра». Нині ми називаємо його цігун, щоб він більше відповідав способові мислення сучасних людей і щоб його було легше поширювати в суспільстві. По суті, цігун — це наша китайська річ, цілком і повністю призначена для вдосконалювання людського тіла.


Цігун не є винаходом людства нашого циклу цивілізації. Він має досить прадавню історію. То коли ж цігун виник? Дехто каже, що цігун уже три тисячі років і що він був широко поширений у період династії Тан[7]. Хтось каже, що він має п’ятитисячолітню історію, таку ж довгу, як історія китайської цивілізації. Дехто каже, що, судячи з археологічних знахідок, цігун уже сім тисяч років. Як на мене, цігун не є винаходом сучасного людства. Він належить до доісторичних цивілізацій. За результатами спостереження, яке провела людина, що має паранормальні здатності, Усесвіт, у якому ми живемо, було зібрано із залишків уже дев'ятого за рахунком з усесвітів, кожний з яких пройшов існування і зрештою вибухнув. Планета, на якій ми живемо, уже багаторазово знищувалася. Щоразу після того, як планета заново утворюється, знову розмножується людство. Зараз у світі ми вже виявили багато речей, що виходять за межі сучасної цивілізації. Згідно з еволюційною теорією Дарвіна, люди еволюціонували від мавп і вік цивілізації не перевищує десяти тисяч років. Однак завдяки археологічним знахідкам було виявлено, що в альпійських печерах є настінні малюнки, яким понад 250 тисяч років. Вони мають дуже високу художню цінність, недосяжну для сучасних людей. У музеї Національного університету Перу є великий камінь. На ньому вирізьблено людину, що тримає телескоп і спостерігає за небесним тілом. Цьому зображенню людини понад 30 тисяч років. Загальновідомо, що 1609 року Галілео Галілей винайшов астрономічний телескоп із тридцятиразовим збільшенням. Зараз йому лише понад триста років[8]. Звідки ж узявся телескоп понад 30 тисяч років тому? В Індії є залізна колона, у якій ступінь чистоти заліза сягає більш ніж 99%. За нинішньою технологією виплавлення видобути залізо такого високого ступеня чистоти неможливо. Це перевищує рівень сучасної технології. Хто ж створив ту цивілізацію? Людство, можливо, тоді ще було мікроорганізмами, як же воно могло створити ці речі? Їх відкриття привернуло увагу вчених усіх країн світу. Через те, що ці речі не вдається пояснити, їх називають доісторичною культурою.


У кожний період рівень науки був різним. У деякі періоди він був неймовірно високим і перевищував рівень науки нашого сучасного людства. Однак ті цивілізації було знищено. Тому я кажу, що цігун винайшли не наші сучасні люди, не вони його створили. Сучасні люди просто його виявили і вдосконалили. Він належить до доісторичних цивілізацій.


Цігун аж ніяк не є витвором винятково нашої країни. Він є і в інших країнах. Але там його не називають цігун. У західних країнах його називають ілюзіонізмом. У США, Великій Британії та інших країнах його саме так і називають. У США є ілюзіоніст, який насправді є великим майстром паранормальних здатностей. Він демонстрував проходження крізь Велику китайську стіну. Під час проходження він накрив себе білою тканиною, утримуючи її на стіні. Потім пройшов наскрізь. Чому він так зробив? Коли він так зробив, величезна кількість людей прийняла це за фокус. Бо йому не можна було вчинити інакше. Він знав, що в нас у Китаї є багато видатних майстрів, і побоювався, щоб йому не завадили. Тому він спочатку себе накрив, а вже потім пройшов крізь стіну. Виходячи, він витягнув одну руку і підняв нею тканину. І вийшов. «Знавці спостерігають за прийомами, а дилетанти дивляться задля розваги»[9]. Отже, глядачі прийняли це за фокус. Причина, з якої вони називають ці здатності ілюзіонізмом, у тому, що вони використовують ці речі не для вдосконалювання тіла, а щоб виступати на сцені заради показу див і розваги. Тому, з погляду низького рівня, цігун змінює стан людського тіла, досягаючи мети зцілення та оздоровлення; з погляду ж високого рівня, під цігун мається на увазі вдосконалювання тіла[10] людини.

 

2. Ці та Гун


«Ці», про яку ми зараз кажемо, давні люди називали «ці[11]». Їх суть однакова. В обох випадках мається на увазі космічна ці, безформна матерія Всесвіту. Під нею не мається на увазі повітря[12]. Шляхом самовдосконалювання в людському тілі мобілізується енергія цієї матерії, і це може змінити стан людського тіла, відіграючи роль лікування та оздоровлення. Однак ці — це просто ці. І ти маєш ці, і він має ці. Одна ці не здійснює стримувального впливу на іншу ці. Дехто каже, що ці здатна лікувати від хвороб; або ж кажуть, що, випромінюючи на когось трохи ці, ти лікуєш йому хвороби. Ці твердження дуже ненаукові, адже ці взагалі не може лікувати від хвороб. Коли в тілі практикувальника цігун усе ще є ці, це свідчить про те, що його тіло ще не є Молочно-білим, про те, що він досі має хвороби.


Людина, що досягла високої майстерності[13] в практиці, випромінює не ці, а згустки високої енергії — матерію високої енергії, що проявляється у формі світла. У неї дуже дрібні частинки й дуже висока щільність. Це і є Гун. Ось тоді він може здійснювати стримувальний вплив на звичайних людей, тоді може лікувати людей. Є такий вислів: «Коли сяйво Будди освітлює все, тоді і пристойність, і чесність, і повна ясність». Якщо казати про самовдосконалювальника за ортодоксальним методом, це означає, що його тіло має величезну енергію, і всюди, де він проходить, у межах покриття його енергії він може виправляти всі ненормальні стани на нормальні. Наприклад, у тілі людини є хвороба. Це означає, що в тілі є ненормальний стан. Якщо виправити цей стан, то й хворобу буде усунено. Простіше кажучи, Гун — це енергія. Він матеріальний. Практикувальники, самовдосконалюючись, можуть спостерігати його об’єктивне існування.

 

3. Сила Гун і здатності


1) Сила Гун виробляється шляхом удосконалювання Сіньсін


Гун, що справді визначає рівень сили Гун, не виробляється шляхом практики. Він виникає від перетворення матерії «Де», виробляється шляхом удосконалювання Сіньсін[14]. Цей процес перетворення не схожий на «встановлення триніжка й печі та збір лікарських трав для приготування Дань[15]», як це уявляють звичайні люди. Гун, про який ми кажемо, утворюється зовні тіла. Він починає рости з нижньої половини людського тіла. У міру підвищення Сіньсін Гун росте вгору у формі спіралі, формуючись повністю зовні тіла. Далі він утворює над маківкою стовп Гун. Висота стовпа Гун і визначає висоту Гун цієї людини. Стовп Гун перебуває в глибоко схованому просторі. Пересічним людям важко його побачити.


Здатності посилюються силою Гун. У людей з високою силою Гун та високим рівнем і здатності великі, і вони вільно їх застосовують; а в людей з низькою силою Гун здатності слабкі, і вони не можуть їх вільно застосовувати чи навіть узагалі застосовувати. Самі здатності геть не можуть відображати величину сили Гун і висоту рівня людини. Висоту рівня визначає сила Гун, а не здатності. Деякі люди практикують у «заблокованому» стані. У них дуже висока сила Гун, але вони не обов’язково мають багато здатностей. Вирішальну роль відіграє сила Гун. Вона виробляється шляхом удосконалювання Сіньсін. Це найбільш ключова річ.

 

2) Практикувальник не має гнатися за набуттям здатностей


Усіх практикувальників цікавлять здатності. Чудотворна сила має в суспільстві дуже велику привабливість. Величезна кількість людей бажає мати якісь здатності. Але якщо в них поганий Сіньсін, вони їх не матимуть.


Деякі здатності можуть мати і звичайні люди. Наприклад, відкрите небесне око, небесне вухо, телепатію, здатність до передбачення тощо. Але ці здатності проявляються по-різному залежно від конкретної людини, і в стані поступового усвідомлення[16] неможливо мати їх усіх. Деяких здатностей звичайні люди не можуть мати. Наприклад, здатність перетворити якийсь предмет актуального простору на інший предмет. Цю здатність звичайні люди не можуть мати. Великі ж здатності не є вродженими, а виробляються практикою. Фалуньгун з’явився від еволюції відповідно до принципів Усесвіту. Усі здатності, що існують у Всесвіті, є і в Фалуньгун. Усе залежить лише від того, як практикувальник удосконалюється. Думки набути деякі здатності зовсім не вважаються помилковими. Але якщо надмірно за ними женешся, то це вже не просто звичайні думки. Це призведе до негативних наслідків. Від набуття мізерних здатностей на низькому рівні користі небагато. Це не інакше, як бажання ними скористатися, показати перед звичайними людьми свою обдарованість, щоб стати сильним світу цього. Якщо це так, то це якраз і вказує на невисокий Сіньсін, і правильно, що такій людині не дають здатностей. Якщо певні здатності дати людям з поганим Сіньсін, ті справді можуть їх використати для скоєння чогось поганого. Оскільки в них ненадійний Сіньсін, неможливо гарантувати, що вони не скоять чогось лихого.


З другого боку, усі здатності, які дозволено демонструвати на сцені, не можна використовувати для змінення людського суспільства. Вони не спроможні змінити нормальне життя суспільства. Здатності справді високого рівня не дозволено показувати на сцені. Адже надто великий їх вплив і небезпека. Наприклад, категорично не можна заради вистави звалити багатоповерховий будинок. Стосовно ж особливо великих здатностей, то їх дозволено застосовувати винятково людям з особливою місією. В іншому разі їх застосовувати заборонено. Такі здатності в людини навіть не проявляться, адже це тримає під контролем Учитель.


Але часто деякі звичайні люди наполягають, щоб майстер цігун влаштував демонстрацію здатностей, силують його, щоб він їх показав. Усі, хто має здатності, не бажають їх демонструвати, адже цього не дозволено робити. Якщо їх показати, це вплине на стан усього суспільства. Людині справді високої доброчесності не дозволено показувати свої здатності. У деяких майстрів цігун під час такої демонстрації на душі дуже зле, і, коли вони повернуться додому, їм хочеться розридатися. Не примушуйте їх влаштувати показ здатностей! Їм від цього стає погано. Один з моїх учнів приніс журнал. Почитавши його, я відчув велику відразу. Зміст був таким: «Проводитиметься міжнародна конференція із цігун. Ті, хто має здатності, можуть показати їх на конкурсі. У кого, за його результатами, здатності виявляться сильнішими, ті й поїдуть на конференцію». Після того, як я це прочитав, у мене кілька днів було тяжко на душі. Ці речі не можна показувати на конкурсах. Той, хто їх покаже, потім про це пожалкує. Звичайні люди... Вони звертають увагу лише на реальні речі цього світу. Але майстрам цігун слід стежити за своєю поведінкою.


Навіщо люди хочуть набути здатностей? Це відображає рівень мислення практикувальника і те, за чим він женеться. Якщо його прагнення нечисті й ненадійні, то йому буде неможливо набути високих здатностей. Тут є причина: коли в тебе ще не відкрилося усвідомлення, ти вважаєш речі добрими чи поганими лише за критеріями правди й кривди Закону людського світу. Ти не бачиш справжньої картини речей, не бачиш їх причинного зв’язку. Бійки, сварки та образи між людьми обов’язково мають причини. Ти повністю їх не бачиш і можеш лише зробити комусь ведмежу послугу. Усі ласки та образи світу звичайних людей, усі його правди й кривди регулює Закон людського світу. Практикувальникам не можна в це втручатися. Адже, коли в тебе ще не відкрилося усвідомлення, справжня картина речей, які ти бачиш перед собою, не обов’язково така, як ти бачиш. Коли хтось завдає комусь удару кулаком, то, можливо, вони зводять «кармічні» рахунки. Якщо ти втрутишся, то, імовірно, завадиш їхньому зведенню «кармічних» рахунків. «Карма» — це чорна-пречорна річ навколо людського тіла. Вона матеріально існує в іншому просторі. Ця річ може перетворюватися на хвороби й біди.


Здатності має кожна людина. Проблема в тому, що їх треба розвивати й посилювати шляхом невпинного самовдосконалювання. Якщо практикувальник женеться лише за здатностями, то він недалекоглядний і його думки нечисті. Незалежно від того, для чого йому потрібні здатності, це завжди містить егоїзм. Це неодмінно стоятиме на заваді практиці цігун цієї людини, і, як наслідок, вона не набуде здатностей.

 

3) Як уберегти свою силу Гун


Деякі вдосконалювальники практикували ще не довго, а вже хочуть лікувати хворих, хочуть подивитися, подіє воно чи ні. Якщо казати про людей з невисокою силою Гун, коли ти простягнеш руку, щоб спробувати, то вже вбереш у себе велику кількість чорної хвороботворної брудної ці з тіла хворого. Це тому, що ти не здатний захистити себе від хвороботворної ці й твоє тіло не вкрите захисним покривалом. Ви з хворим утворюєте одне поле. Якщо в тебе невисока сила Гун, ти будеш не здатний захиститися й тобі стане дуже зле. Якщо про тебе ніхто не подбає, із часом у твоєму тілі всюди будуть хвороби. Тому людям з невисокою силою Гун не можна лікувати інших. Лікувати хворих за допомогою цігун можна лише в тому разі, якщо в тебе вже з’явилися здатності й ти вже маєш певну силу Гун. У деяких людей хоча й виникли здатності й вони можуть лікувати хворих, але, коли їхній рівень дуже низький, фактично вони лікують хворих, витрачаючи свою накопичену силу Гун, витрачаючи свою енергію. Адже Гун — це і є енергія, це розумна істота. Його дуже непросто накопичити. Випроменити цей Гун означає розтратити себе. У міру того, як ти випускатимеш Гун назовні, висота стовпа Гун над твоєю головою скорочуватиметься, витрачатиметься. Це зовсім того не варте. Тому я проти лікування інших тоді, коли твоя сила Гун ще не висока. Хай би якими потужними були твої прийоми, це буде не чим іншим, як розтратою твоєї енергії.


Коли сила Гун досягає певного рівня, виникають різноманітні здатності. Як ці здатності застосовувати? Тут також треба бути надзвичайно обережним. Наприклад, якщо відкрилося небесне око, то не дивитися теж не можна. Якщо ним ніколи не користуватися, то воно може закритися. І часто дивитися не можна. Якщо забагато дивитися, то буде великий витік енергії. Тоді чи це не означає, що вам ніколи не можна застосовувати здатності? Звичайно, ні. Якщо їх ніколи не застосовувати, то навіщо ж тоді самовдосконалюватися? Питання в тому, коли їх застосовувати. Ними можна користуватися лише тоді, коли досягнеш певного рівня в удосконалюванні й будеш здатний до самокомпенсування. У самовдосконалюванні за Фалуньгун, коли досягаєш певного рівня, у разі випромінення якоїсь кількості Гун Фалунь може сам його виробляти й поповнювати, автоматично зберігаючи рівень сили Гун практикувальника. Вона ні на мить не зменшуватиметься. Це особливість Фалуньгун. Тільки тоді можна застосовувати здатності.

 

4. Небесне око


1) Відкриття небесного ока


Головний прохід небесного ока пролягає між серединою лоба та місцем Шаньґень[17]. Звичайні люди спостерігають предмети фізичними очима за таким самим принципом, як у фотокамери. У залежності від відстані та інтенсивності освітлення, унаслідок регулювання розміру склистого тіла чи зіниць, зображення, пройшовши через нейрони, з’являється на шишкоподібному тілі[18] в задній половині головного мозку. Паранормальна здатність дистанційного бачення означає дати шишкоподібному тілу безпосередньо дивитися назовні через небесне око. У звичайних людей небесне око не пробите, а щілина в місці головного проходу дуже вузька й темна, усередині неї немає енергії сутності й вона не світиться. У деяких людей щілина закупорена, тому вони не бачать.


Відкриваючи небесне око, ми, по-перше, пробиваємо за допомогою зовнішньої сили чи власного самовдосконалювання прохід. У кожної людини форма проходу різна. Вони бувають овальної, круглої, ромбоподібної й трикутної форми. Чим краще практикуєш, тим прохід стає круглішим. По-друге, Учитель дає тобі око. Якщо самовдосконалюєшся сам, то маєш виробити його самостійно. По-третє, у місці небесного ока має бути енергія сутності.


Зазвичай ми дивимося двома очима. Ці два ока якраз і відгородили нас від проходу, який веде в інші простори. Вони відіграють роль заслону. Ми можемо бачити тільки предмети нашого матеріального простору. Відкриття небесного ока означає дивитися в обхід цих двох очей. Досягнувши дуже високого рівня, можна виробити «справжнє око», і тоді можна дивитися справжнім оком, що в небесному оці, або справжнім оком, що в місці Шаньґень. Як кажуть у Школі Будди, оком є кожна потова пора, і все тіло вкривають очі. Як кажуть у Школі Дао, оком є кожна акупунктурна точка. Але головний прохід — у небесному оці, і обов’язково треба спочатку відкрити його. Навчаючи на курсах[19], я кожному з вас вклав речі, які відповідають за відкриття небесного ока. Через те, що в кожної людини різні фізичні дані, ефекти теж виникають різні. Хтось бачить чорну діру, схожу на глибокий колодязь. Це означає, що прохід небесного ока темний. Хтось бачить білий прохід. Якщо вони можуть бачити, що попереду щось є, це означає, що небесне око скоро відкриється. Хтось бачить, що якісь предмети обертаються. Це і є ті речі, що відповідають за відкриття небесного ока, які в нього вклав Учитель. Після того, як вони наскрізь просвердлять небесне око, людина вже зможе бачити. Хтось може небесним оком бачити одне велике око і вважає його оком Будди, а насправді це його власне око. Часто таке трапляється в людей з досить гарною вродженою основою.


За нашою статистикою, на кожних наших курсах люди, у яких відкривається небесне око, становлять понад половину. З відкриттям небесного ока пов’язана одна проблема: люди з невисоким Сіньсін можуть використати небесне око для скоєння чогось поганого. Щоб запобігти виникненню цієї проблеми, я відкрию твоє небесне око безпосередньо на рівні Прозріння ока мудрості, тобто на високому рівні. Тобі дадуть змогу безпосередньо бачити картини інших просторів, бачити речі, які виникають у практиці цігун, — щоб ти в це повірив. Це посилить твою віру в практику. У тих, хто щойно почав практикувати, Сіньсін іще не може досягти рівня, як у надлюдини. Якщо вони здобудуть речі надлюдей, то можуть скоїти щось погане. Наведу приклад як жарт. Якби ти йшов міським проспектом і побачив розіграш лотереї, то, імовірно, зміг би витягнути перший приз. Ось що я маю на увазі. Так робити не дозволено. Інша причина: ми тут, можна так уважати, у великих масштабах відкриваємо небесне око. Припустімо, ми будемо відкривати всім небесне око на низькому рівні. Замисліться: якщо кожна людина зможе просвічувати людське тіло й бачити предмети крізь стіну, я запитаю: хіба це буде людське суспільство? Це б створило серйозні завади станові суспільства звичайних людей. Тому це не дозволено, і не можна так робити. Ба більше, практикувальнику від цього не було б користі. Це б сприяло зростанню його впертих прагнень. Тому небесне око тобі відкриють не на низькому рівні, а безпосередньо на високому.

 

2) Рівні небесного ока


Небесне око має багато рівнів. На різних рівнях простори, які ним бачиш, теж неоднакові. Згідно з тим, що кажуть у буддизмі, є «П’ять прозрінь»[20]: Прозріння фізичного ока, Прозріння ока Неба, Прозріння ока мудрості, Прозріння ока Закону та Прозріння ока Будди. Кожний рівень також поділяється на вищий, середній і нижчий. На рівні Прозріння ока Неба і нижче можна бачити тільки наш матеріальний світ. Бачити інші простори можна лише на рівнях від Прозріння ока мудрості й вище. Деякі люди мають просвічувальну здатність, до того ж бачать дуже точно, чіткіше ніж навіть під час сканування за допомогою КТ[21]. Але вони як і раніше бачать лише наш матеріальний світ і ще не перевищили простір, у якому ми існуємо. Це ще не вважається високим рівнем небесного ока.


Висота рівня небесного ока людини визначається кількістю енергії сутності в цієї людини, шириною та яскравістю головного проходу, а також ступенем його закупореності. Ключовий чинник того, чи повністю відкрилося небесне око, — енергія сутності всередині небесного ока. Дітям до шести років небесне око відкрити надзвичайно легко. Мені навіть не треба робити рухи руками. Варто мені лише заговорити, і воно відкривається. Оскільки діти від народження ще дуже мало зазнали негативного впливу матеріального світу і ще не скоїли ніяких лихих учинків, то їхня вроджена енергія сутності надзвичайно добре збереглася. Дітям старше шести років відкрити небесне око поступово стає важче. Це тому, що з віком росте і вплив з боку зовнішнього світу. Особливо, до втрати енергії сутності може призвести погане подальше виховання й потурання псуванню дитини. По досягненню певного етапу може відбутися її повна втрата. Тим, хто повністю втратив свою енергію сутності, можна поступово поповнювати її шляхом подальшої практики. Але для цього знадобиться дуже довгий час, і потрібно буде докласти дуже багато наполегливих зусиль. Тому енергія сутності вкрай дорогоцінна.


Я не виступаю за відкриття людині небесного ока на рівні Прозріння ока Неба, тому що, коли сила Гун у практикувальника невелика, накопиченої під час практики енергії навіть менше, ніж витрачається під час просвічування. Від великої втрати життєвої енергії небесне око може знову закритися. Якщо воно закриється, то повторно його відкрити вже буде нелегко. Тому я зазвичай відкриваю людям небесне око на рівні Прозріння ока мудрості. Незалежно від того, буде ясно видно чи ні, завдяки цьому самовдосконалювальник зможе побачити речі інших просторів. Залежно від вроджених умов хтось бачить дуже ясно; у когось зображення предметів, які він бачить, блимає; а хтось бачить нечітко. Але, щонайменше, завдяки цьому ти зможеш побачити світло. Отже, для практикувальників, що просуваються в напрямку високих рівнів, це буде корисним. Ті, хто бачить нечітко, можуть шляхом практики пізніше це компенсувати.


У кого енергії сутності недостатньо, той бачить небесним оком чорно-білі картини; а в кого її більше, той бачить кольорові, і вони більш чіткі. Чим більше енергії сутності, тим краща чіткість. Але в кожної людини по-різному. У когось небесне око відкрите від народження, а в інших воно, навпаки, досить щільно забите. Коли небесне око відкривається, зображення трохи схоже на те, як розпускається квітка, шар за шаром розкривається. Під час сидіння в медитації починаєш помічати, що в небесному оці є згусток світла. Спершу світло не дуже яскраве. Далі воно червоніє. У деяких людей небесне око щільно закрите, тому під час відкриття реакція може бути дуже бурхливою. Буде відчуття, що м’язи в головному проході та в місці Шаньґень напружуються, наче плоть у тих місцях збирається разом і пролазить усередину, акупунктурні точки Тайян[22] та лоб розпухають і болять. Усе це реакція під час відкриття небесного ока. Ті, у кого небесне око відкрилося легко, можуть випадково щось побачити. На наших навчальних курсах хтось випадково побачив мої Тіла Закону. Але коли він став навмисне дивитися, то все знову зникло. Насправді це він уже дивився очима. Бачачи щось, коли очі заплющені, від початку й до кінця зберігай такий стан і тоді ти поступово зможеш бачити чіткіше. Коли ж хочеш поглянути уважніше, то насправді вже застосовуєш очі, зображення вже проходить через зорові нерви, і більше не видно.


Люди з різним рівнем небесного ока бачать різні простори. Деякі науково-дослідні інституції не розуміють цього принципу. Унаслідок цього деякі експерименти у сфері цігун не досягають очікуваних результатів чи навіть дають протилежні результати. Наприклад, одна організація розробила метод перевірки паранормальних здатностей. Майстрам цігун пропонували подивитися, що лежить у герметично закритому ящику. Через те, що рівень небесного ока в майстрів цігун різний, кожний дав різну відповідь. Через це співробітники, що проводили цю перевірку, дійшли висновку, що небесне око — це фікція, обман. Часто в таких перевірках кращі результати просвічування виходять у людей з небесним оком низького рівня. Це тому, що їхнє небесне око відкрите лише на рівні Прозріння ока Неба і придатне лише для спостереження речей матеріального простору. Тому ті, хто не знається на небесному оці, думають, що в тих людей здатності найвищі. Будь-який предмет, органічний він чи неорганічний, у різних просторах проявляється в різному вигляді. Наприклад, склянка. Коли її виготовили, в іншому просторі одночасно із цим з’явився дух. Причому до того, як цей дух з’явився, він, можливо, був іще чимось іншим. Той, у кого небесне око найнижчого рівня, побачить склянку; той, у кого воно на рівень вище, побачить духа в іншому просторі; а той, у кого ще вище, побачить матеріальну форму, яку той дух мав раніше.

 

3) Дистанційне бачення


Після відкриття небесного ока в деяких людей з’являється дистанційне бачення. За допомогою нього можна бачити предмети, що перебувають за тисячі кілометрів від тебе. У кожної людини є простір, який вона займає. У цьому просторі вона завбільшки така, як Усесвіт. В особливому просторі цієї людини перед її лобом є дзеркало, невидиме в нашому просторі. Таке дзеркало мають усі люди. Просто в тих, хто не практикує цігун, воно закрите. А в практикувальників дзеркало поступово перевертається до свого робочого положення. Після того, як воно це зробить, воно може відбивати те, що людина захоче побачити. У своєму особливому просторі людина колосальна, її тіло величезне. Це дзеркало, своєю чергою, теж величезне. Якщо людина захоче щось побачити, дзеркало може це відбити. Але відбитого людині поки не буде видно. Треба, щоб зображення на мить залишилося на дзеркалі. Дзеркало перевертається і дає тобі поглянути на відбитий предмет, знову перевертається в протилежний від тебе бік і дуже швидко знову перевертається. Воно перевертається невпинно. Прокручування кіноплівки із частотою 24 кадри за секунду дає змогу бачити безперервні рухи. Швидкість перевертання цього дзеркала ще більша. Тому зображення здається зв’язним, і його видно дуже ясно. Ось що таке дистанційне бачення. Його суть настільки проста. Усе це було таємницею з таємниць, а я висловив це кількома реченнями.
 

4) Простори


Як ми бачимо, простори дуже складні. Наше людство знає лише простір, у якому воно існує. Розвідати інші простори для нього поки неможливо. Що стосується інших просторів, ми, майстри цігун, уже бачимо кілька десятків рівневих просторів. Теоретично це також можна пояснити. Але поки неможливо науково довести. Щодо деяких речей, хоча ти не визнаєш їх існування, вони цілком реально відображаються в нашому просторі. Наприклад, у світі є місце, що називається Бермудськими островами, люди прозвали його Диявольським трикутником. Деякі кораблі й літаки, потрапивши туди, зникають, а багато років по тому знову з’являються. Ніхто не може пояснити причини цього. Ніхто з тих, хто намагався пояснити, не вийшов за межі мислення й теорій нинішнього людства. Насправді Бермудський трикутник — це прохід, що веде в інший простір. Він не схожий на наші звичайні двері. За збігом обставин прохід опиняється в тому стані. Якщо корабель туди потрапить, коли за збігом обставин прохід помилково відкрився, то може в нього ввійти. Люди не відчувають різниці в просторах. Лише мить, і вони ввійшли. Різницю між нашим і тим простором-часом не можна виразити відстанню. Величезна відстань тут буде мізерною. Простори одночасно існують в одному й тому самому місці. Корабель увійшов туди, короткий проміжок часу там погойдався і за збігом різних чинників знову вийшов. Однак у цьому світі вже минуло кілька десятків років. Це тому, що у двох просторах різний час. У кожному просторі також є унітарні світи. Це схоже на схеми будови атома, які ми малюємо: кулька, а через неї проходить лінія; багато розгалужень, у кожному з яких кулька з лінією. Це дуже складно.


За чотири роки до Другої світової війни один з пілотів військово-повітряних сил Великої Британії вирушив на завдання. На півдорозі він потрапив в ураган зі зливою. Завдяки своєму досвіду він знайшов покинутий аеродром. Коли перед його очима постав аеродром, раптом картина стала іншою: усе небо одразу стало безхмарним, неначе він потрапив туди з іншого світу. Літаки на аеродромі вже були пофарбовані в жовтий колір, і на землі старанно працювали люди. Пілот дуже здивувався! Після того, як він приземлився, ніхто не звернув на нього уваги, і з ним не зв’язалася диспетчерська вежа. Він бачить: «Уже прояснилося. Полечу!» Знову злетів. Відлетівши на таку саму відстань, з якої щойно бачив аеродром, пілот раптом знову потрапив у бурю. Врешті-решт він повернувся назад. Коли він звітував, то написав про все це в бортовому журналі. Але його очільник не повірив. Чотири роки по тому спалахнула Друга світова війна. Цього пілота передислокували на той покинутий аеродром. Він одразу згадав, що бачить точнісінько таку картину, як чотири роки тому. Ми, майстри цігун, знаємо, у чім тут річ. Цей пілот, випередивши час і перемістившись на чотири роки вперед, дочасно виконав послідовність дій. Випередивши час і потрапивши на той бік, він дочасно виконав свою роль у спектаклі. Коли перша сцена ще не почалася, він передчасно зіграв роль в іншій сцені, а потім знову став грати в правильній послідовності.



5. Цігунтерапія та клінічне лікування


З погляду теорії цігунтерапія та клінічне лікування повністю різні. У західній медицині в лікуванні хворих застосовують засоби суспільства звичайних людей. Хоча існує лабораторний аналіз, рентгенодіагностика та інші засоби, за допомогою них усіх можна лише спостерігати осередки хвороб у цьому просторі, але не можна побачити інформацію в інших просторах, не можна побачити причин, що призвели до захворювання. Якщо хвороба в людини порівняно легка, то ліками можна знищити або прогнати причину захворювання (те, що західна медицина називає вірусом, а цігун називає кармою). А в ситуації, коли хвороба дуже важка, дією ліків проблему вже не вирішиш. Якщо ж збільшити дози ліків, людина не витримає. Це тому, що не всі хвороби обмежуються Законом людського світу. Деякі захворювання надзвичайно серйозні й виходять за межі Закону людського світу. Унаслідок цього в лікарнях не можуть від них вилікувати.


Китайська медицина — це традиційна медицина нашої країни й невіддільна від удосконалювання людського тіла та від паранормальних здатностей. У давні часи люди звертали дуже велику увагу на вдосконалювання людського тіла. І конфуціанська школа, і Ш
кола Дао, і Школа Будди, і студенти, що вчилися конфуціанства, — усі вони сиділи в медитації. Медитація була своєрідною майстерністю[23]. З плином часу, хоча вони й не практикували, у них міг виникнути Гун і здатності. Чому акупунктура та припікання з китайської медицини настільки чітко знаходять тьїнло на людському тілі? Чому акупунктурні точки не з’єднуються між собою горизонтально? Чому лінії їх з’єднання не перетинаються одна з одною? Чому точки з’єднуються вертикально? Як вийшло з такою точністю це змалювати? Сучасні екстрасенси бачать очима те ж саме, що змальовано в китайській медицині. Причина в тому, що знамениті лікарі стародавності зазвичай мали паранормальні здатності. Відомі з історії Китаю Лі Шичжень[24], Сунь Симяо[25], Бянь Цюе, Хуа То[26], по суті, були великими майстрами цігун з паранормальними здатностями. Китайська медицина, яка дійшла до наших днів, утратила частину, пов’язану зі здатностями, і зберегла лише прийоми. У минулому в китайській медицині хворих обстежували очима (включно із застосуванням паранормальних здатностей). Пізніше було узагальнено метод намацування пульсу. Якщо користуватися прийомами лікування хворих китайської медицини й додати до цього методи, пов’язані із застосуванням паранормальних здатностей, то можна сказати, що навіть за дуже багато років західна медицина не наздожене нашу китайську. 


Цігунтерапія — це докорінне усунення причини виникнення хвороби. На мою думку, хвороба — це «карма». Вилікувати людину від хвороби означає допомогти їй позбутися карми. Деякі майстри цігун під час лікування хворих видаляють чорну ці; видаляють і поповнюють ці. На вкрай поверхневому рівні вони усунули чорну ці, але не знають корінної причини її виникнення. Ця чорна ці з’являється знов, і стається рецидив хвороби. Насправді це не чорна ці викликає в людини захворювання. Від чорної ці вона лише погано почувається. Корінна ж причина хвороби в людини полягає в тому, що в іншому просторі перебуває дух. Дуже багато майстрів цігун цього не розуміє. Оскільки той дух дуже лютий, то зазвичай його не можуть і не наважуються чіпати. Під час терапії Фалуньгун ми починаємо з того духа, знімаємо фундаментальну річ, яка породжує захворювання. Причому в місці хвороби встановлюємо покривало, яке не дає хворобі проникнути знов.


За допомогою цігун можна виліковувати від хвороб, але не можна створювати завади станові суспільства звичайних людей. Якщо у великих масштабах застосовувати цігунтерапію, то це створить йому завади. Це неприпустимо. І ефект також буде поганим. Як вам відомо, у всіх, хто започатковує цігунські поліклініки, лікарні та реабілітаційні центри, лікувальний ефект до їх започаткування, можливо, непоганий. Щойно вони відкриють свою лікарську практику, як ефект різко падає. Тобто не дозволено замінювати функції суспільства звичайних людей методами, які перевищують звичайних людей. Якщо так зробиш, то ці методи неминуче стануть такими ж низькими, як методи суспільства звичайних людей.


Під час просвічування людського тіла за допомогою паранормальних здатностей можна дивитися, ніби у зрізах, спостерігати шар за шаром, можна бачити м’які тканини та будь-які частини тіла. Хоча під час сканування нинішнім КТ можна бачити дуже чітко, усе-таки це вимагає застосування апаратури, витрати величезної кількості часу та плівки. Це дуже повільно й дорого. За зручністю і точністю це поступається людським паранормальним здатностям. Заплющивши очі й поглянувши, майстер цігун може дуже ясно побачити безпосередньо будь-яку частину тіла хворого. Хіба це не високі технології? Це ще вищі технології, ніж сучасні. Однак такого рівня вже було досягнуто ще в Стародавньому Китаї. У давнину вже були такі високі технології. Хуа То розгледів, що в мозку Цао Цао
[27] росла пухлина, і хотів зробити йому хірургічну операцію. Цао Цао не міг на це погодитися, адже подумав, що той хоче його вбити. Він схопив Хуа То. Зрештою Цао Цао все-таки помер від пухлини головного мозку. В історії дуже багато великих лікарів китайської медицини мали паранормальні здатності. Просто внаслідок того, що в сучасному суспільстві люди надмірно женуться за реальними речами, вони забули давні традиції.


У нашому цігунському самовдосконалюванні високого рівня якраз і треба заново пізнати традиційні речі, на практиці їх продовжити й розгорнути в усій красі, щоб вони знову принесли щастя людському суспільству.



6.
Цігун Ш
коли Будди та буддизм


Щойно наша мова зайде про цігун Ш
коли Будди, у дуже багато кого виникають такі асоціації: «У Школі Будди самовдосконалюються в Будду», — і згадують про справи буддизму. Я тут з усією серйозністю заявляю, що Фалуньгун — це цігун Школи Будди, Великий метод прямої передачі й не має стосунку до буддизму. Цігун Школи Будди — це цігун Школи Будди, а буддизм — це буддизм. Хоча мета самовдосконалювання і там, і там однакова, але вони йдуть різними шляхами, не є однією школою і в них різні вимоги. Тут я згадав слово «Будда» й надалі під час пояснення цігун на високих рівнях я ще його згадуватиму. Саме́ це слово не має якогось забобонного забарвлення. Для деяких людей почути слово «Будда» — просто біда. Вони скажуть, що ти пропагуєш забобони. Це не так. Слово «Будда» походить із санскриту, воно проникло до нас із Індії. Його транскрибували китайською мовою двома ієрогліфами — «Фо То» (Будда). Люди вилучили «То» і стали казати просто «Фо»[28]. У перекладі на китайську це означає «Пробуджений», «той, хто пробудився» (див. енциклопедію «Цихай»).


1) Цігун Школи Будди


Цігун Ш
коли Будди, що поширені нині, бувають двох видів. Перший вид — це ті, що відокремилися від буддизму. За кілька тисяч років розвитку буддизму з’явилося багато високих ченців. Коли ці ченці в процесі самовдосконалювання досягали дуже високих рівнів, учитель передавав їм певні речі, тобто вони отримували справжню передачу більш високого рівня. Усі ці речі раніше в буддизмі передавали єдиному спадкоємцеві. Високий чернець лише перед смертю передавав їх тільки одному послідовникові, що самовдосконалювався за вченням буддизму і всебічно підвищувався. Такий цігун, як видно, тісно пов’язаний з буддизмом. Згодом, коли ченців виганяли з монастирів і вони блукали світом, як це було в період «Великої куль­турної революції», ці методи практики проникли в народ і стали масово розвиватися в народі.


Другий вид — це теж цігун Ш
коли Будди. Такі цігун Школи Будди в історії ніколи не входили до складу буддизму. За ними завжди спокійно самовдосконалювались у народі чи в глухих горах. Кожний з таких методів практики має свою неповторність. Усі вони вимага­ють обрання гарного учня, високоморальної людини, що дійсно здатна самовдосконалюватися на високі рівні. За багато років народжується лиш одна така людина. Ці методи практики не мож­на розсекречувати. Вони вимагають дуже високого Сіньсін, і в них надзвичайно швидко росте Гун. Та­ких методів практики чимало. У Школі Дао те ж саме. Там є поділ на течії Куньлунь, Емей, Удан тощо, хоча всі вони належать до цігун Школи Дао. У кожній течії також є різні школи. Ме­тоди практики кожної зі шкіл надзвичайно відрізняються один від одного. Жодний з них не мож­на практикувати, змішавши з іншими.


2) Буддизм


Буддизм — це комплекс речей для самовдосконалювання, які понад дві тисячі років тому Шак’ямуні
[29] сам осягнув на основі самовдосконалювання, що існувало в Індії до того. Якщо казати узагальнено, ці речі виражаються трьома словами: «Заповідь, Медитація, Муд­рість»[30]. Заповідей дотримуються заради Медитації. У буддизмі не розповідається про виробляння Гун[31], але фактично там виробляють Гун. Коли буддист сідає і поринає в медита­цію, то якраз і виробляє Гун. Адже, коли людина заспо­коюється і зосереджується, то в її тілі збирається енергія Космосу й відіграє роль виробляння Гун. Заповідь у буддизмі означає, що треба відкинути всі бажання звичайних людей, відмовитися від усіх речей, на яких звичайні люди схиблені, і внаслідок цього досягти стану спокою і Недіяння. Тоді людина стане здатною поринути в Медитацію. У Медитації вона буде невпинно підвищувати свій рівень, після чого в неї відкриється усвідомлення й Мудрість. Вона пізна́є Всесвіт і побачить його справжню кар­тину.


Коли Шак’ямуні починав викладати Закон, то за день робив лише три речі: викладав Закон (здебільшого Закон Архата
[32]), а його послідовники слухали Закон; потім, тримаючи в руках патру (чашку), збирав милостиню (просив їжі); а далі самовдосконалювався, сидячи в медитації. Після смерті Шак’ямуні та періоду боротьби між брахманізмом[33] і буддизмом ці дві релігії об’єдналися в індуїзм. Тому зараз в Індії немає буддизму. У подаль­шому процесі розвитку та еволюції виник буддизм Великої колісниці[34]. Він поши­рився у материковому Китаї, це і є нинішній буддиз­м. У буддизмі Великої колісниці вірують не в одного лише Шак’ямуні як вельмишановного засновника, а в багатьох Будд. Там вірують у багатьох Татхагат[35], Будду Амітабху, Будду Цілителя тощо. Кількість заповідей збільшилася, а мета самовдосконалювання стала вищою. Свого часу Шак’ямуні серед окремих послідовників викладав За­кон Бодхісатви[36]. Пізніше ці речі було впорядковано, і вони розвинулися в ниніш­ній буддизм Великої колісниці, за яким самовдосконалюються до рівня Бодхісатви. Зараз у районі Південно-Східної Азії все ще зберігають тради­ції буддизму Малої колісниці[37], де в богослужінні застосовують чудотворну силу. У процесі еволюції буддизму одна з його гілок проникла в Тибетський регіон нашої країни. Вона називається тибетською Тантрою. Друга гілка через Сіньцзян[38] проникла в землі Хань[39]. Її називали танською Тантрою (вона зникла після репресій проти буддистів у період Хойчан[40]). Ще одна гілка утворила в Індії йогу.


У буддизмі не розповідають про виробляння Гун і не практикують цігун. Це робиться для того, щоб захистити традиційні методи самовдо­сконалювання буддизму. Це також важлива причи­на того, чому буддизм зміг, не занепадаючи, поширюватися понад дві тисячі років. Він зміг зберегти свої власні традиції саме завдяки тому, що не приймав у себе сторонніх речей. Методи самовдосконалювання буддизму не повністю однакові. У буддизмі Малої колісниці перевагу віддають спасінню себе і вдосконалюванню самого себе; а буддизм Великої колісниці вже розвинувся до порятунку й себе, й інших, спасіння всіх живих істот.

 

7. Ортодоксальні та єретичні методи


1) «Бічні школи та ліві дао»


«Бічні школи та ліві дао»
[41] також називають методами самовдосконалювання Цімень. До виникнення ре­лігій уже існували різні школи цігун. Серед методів практики, які не входять до складу релігій, багато поширюється в народі. Більшість із них не утворили цілісної системи самовдоскона­лювання і не мають комплексної теорії. А методи самовдоско­налювання Цімень мають систематичні, повні та особливі посилювальні методи вдосконалювання, які також наслідуються й передаються в народі. Такі методи практики зазвичай називають «бічними школами та лівими дао». Чому їх так називають? Буквально «бічні школи» означають «бічні двері», а «ліві дао» означають «дурний». Люди думають, що методи самовдосконалювання Школи Будди та Школи Дао — це ортодоксальні методи, а всі інші методи практики — це «бічні школи та ліві дао» або єретичні методи. Насправді це не так. У «бічних школах і лівих дао» впродовж усієї історії самовдосконалюються секретно, і передача виконується єдиному спадкоємцеві. Їх не можна показувати людям. Коли ці методи починають поширювати, люди не зовсім їх розуміють. Та й вони самі на­зивають свої методи практики «ні буддійськими, ні даоськими». Ці методи самовдосконалювання мають суворі вимоги до Сіньсін. Вони самовдосконалюються згідно з властивістю Всесвіту, роблять добро і слідкують за своїм Сіньсін. Видатні майстри цих шкіл мають унікальні прийоми. Деякі з таких виняткових умінь дуже могутні. Я зустрічав трьох видатних майстрів Цімень. Вони навчили мене деяких речей, яких не знайдеш ані в Школі Будди, ані в Школі Дао. Цих речей досить важко набути в процесі самовдоско­налювання. Гун там виробляється теж дуже особливий. Навпаки, деяким так званим методам практики Школи Будди та Школи Дао, що нині поширюються, бракує суворих вимог до Сіньсін, унаслідок чого вони вдосконалюються невисоко. Тому на методи практики кожної школи треба дивитися діалектично. 

  

2) Цігун бойових мистецтв     


Цігун бойових мистецтв
[42] сформувався за довгий історич­ний період. Він має цілісну теоретичну систему та повний метод самовдо­сконалювання і утворив самостійну систему. Але, суворо кажучи, цігун бойових мистецтв — це лише відображення здатностей, які в методах прак­тики внутрішнього самовдосконалювання виникають на найнижчому рівні. Усі здатності, які виникають під час самовдосконалювання в бойових мистецтвах, виникають і в цігун внутріш­нього вдосконалювання. Самовдосконалювання в цігун бойових мис­тецтв теж починається зі вправ із ці. Наприклад, коли рукою розбивають камінь, спочатку треба розмахувати руками й переміщувати ці. З плином часу із ці відбуваються якісні зміни, утворюються згустки енергії, що на вигляд існують ніби як своєрідне світло. Коли досягаєш такого рівня, уже відіграватиме свою роль Гун. Оскільки Гун є вищою матерією і має розумові здібності, ним керують думки головного мозку, і він існує в інших просто­рах. Коли завдаєш удару, не треба переносити ці. Коли тільки подумаєш, Гун уже на місці. У міру того, як людина самовдосконалюється, Гун невпинно посилюється, його частинки стають дрібнішими, і збільшується енергія. Тоді з’являються кунфу[43] «Долоня залізного піску» та «Кіноварна долоня». Останніми роками з кіно, телебачення та журналів можна було дізнатися про такі здатності, як «Ковпак із золотого дзвона» та «Халат із залізної тканини». Вони утворюються від одночасних занять бойовими мистецтвами та внутрішнім самовдосконалюванням, з’являються від внутрішньо-зовнішнього об’єднаного вдосконалювання. Для внутрішнього вдосконалювання треба звертати велику увагу на моральність, треба вдосконалювати Сіньсін. Теоре­тично можна пояснити це так: коли кунфу людини досягає певного рівня, воно робить так, щоб Гун було випущено зсередини тіла назовні і завдяки великій щільності утворилося захисне покривало. З теоретичного погляду найбільша відмінність між цігун бойових мис­тецтв і нашим внутрішнім удосконалюванням у тому, що бойовими мис­тецтвами займаються в інтенсивному русі й не поринають у спокій. У зв’язку з тим, що там не поринають у спокій, ці рухається під шкірою і насичує м’язи, а не входить у Даньтьєнь[44], тому там не практикують подовження життя і не можуть його практикувати.

 

3) Зворотне самовдосконалювання та позичення Гун         


Деякі люди раніше ніколи не займалися цігун, але раптом посеред ночі набули Гун, причому з чималою енергією. Також у них з’явилася здатність лікувати хворих. Люди називають їх майст­рами цігун, і вони також навчають інших. Деякі з них геть ніколи не вчилися ніяких методів практики, чи, навчившись кількох рухів, самі трохи їх змінили і стали навчати інших. Такі люди не дотягують до того, щоб називатися майстрами цігун. У них немає нічого, що можна було би передати іншим. За допомогою того, чого вони навча­ють, справді не можна вдосконалюватися на високі рівні. У кращому випадку це було би зцілення та оздоровлення. Звідки ж береться такий Гун? Спочатку поговоримо про зворотне самовдо­сконалювання. Під так званим зворотним удосконалюванням ма­ють на увазі деяких надзвичайно добрих людей зі вкрай високим Сіньсін. Часто це літні люди, яким за п’ятде­сят. Якщо змусити їх самовдосконалюватися з поча­тку, то їм не вистачить часу, і їм буде нелегко натрапити на високого майстра одночасного вдосконалювання Сіньсін і подовження життя. Коли така людина захо­че практикувати, учитель відповідно до її Сіньсін додасть їй ве­личезну енергію для вдосконалювання зворотним шляхом — згори вниз. Так буде набагато швидше. Учитель у повітрі перетворює і невпинно ззовні тіла додає цій людині енер­гію, особливо, коли вона лікує хворих і створю­є поле. Енергія, яку дає вчитель, постачається немов через трубопровід. Деякі люди й самі не знають, звідки ця енергія береться. Ось що таке зворотне самовдосконалювання.


Ще один різновид — позичення Гун. Позичення Гун не має вікових обме­жень. Людина, окрім головної свідомості, також має допомі­жну свідомість. Часто рівень допоміжної свідомості вищий, ніж рівень головної. А в деяких людей допоміжна свідомість дуже високого рівня, і вона може контактувати з Пробудженими. Коли така людина захоче практи­кувати, допоміжна свідомість теж захоче підвищити свій рівень. Вона відразу зве­рнеться до Великих Пробуджених, щоб позичити в них Гун. Після того, як цій людині позичать Гун, у неї також посеред ночі виникає Гун. Після набуття Гун вона теж може лікувати хворих, звільняти їх від болю. Зазвичай такі люди вдаються до створення енергетичного поля, а також мо­жуть індивідуально передавати людям енергію та навчати їх деяких при­йомів.


Часто такі люди спочатку дуже непогані. Здобувши ж Гун, вони роблять собі велике ім’я, досягають і слави, і грошей. Слава та гроші починають займати в їхній голові дуже велике місце і за пропорцією перевищувати практику. Відтоді Гун у цих людей почи­нає падати і стає дедалі меншим. Зрештою нічого не залиша­ється.

  

4) Космічна мова      


Деякі люди раптом стають здатними говорити якоюсь мовою, причому досить вільно. Але це не мова людського суспільства. Як вона називається? Космічною мовою. Так звана космічна мова —­ це всього-на-всього мова живих істот не дуже висо­кого рівня. Серед нинішніх цігуністів у Китаї така ситуація виникла в чималої кількості людей. Дехто навіть уміє говорити кількома різними мовами.
Звичайно, мови нашого людського суспільства теж дуже складні, їх існує понад тисяча. Чи вважається космічна мова здатністю[45]? Я б сказав, вона не може нею вважа­тися. Це не твоя власна здатність і не здатність, яку тобі дали ззовні, а є тим, що людиною керує стороння істота. Ця іс­тота походить з дещо вищого рівня, принаймні дещо вищого, ніж наше людство. Це говорить вона. Людина, яка розмовляє космічною мовою, виконує роль лише мегафона. Більшість з тих, хто говорить, самі не знають навіть приблизного змісту того, що кажуть. І лише той, хто має здатність «знання чужих думок», може відчути приблизний зміст. Адже це не здатність. Чимало людей після того, як починають говорити, стають самовдоволеними і навіть уважають себе особливими, думають, що це здатність. Насправді ж люди з небес­ним оком високого рівня можуть побачити, що по діагоналі вгору від цієї людини є істота, що там говорить. Вона це робить, використовуючи рот людини.


Істота навчає людину космічної мови і водночас передає їй частину Гун. Але людина відтоді потрапляє до її рук. Тому це вже не є ортодоксальним методом. Попри те, що така істота перебуває в просторі трохи вищого рівня, вона не належить до тих, хто самовдо­сконалюється за ортодоксальним методом, тому не знає, як зробити, щоб удосконалювальник зцілився та оздоровився. Тому істота вдається до такого способу: вивільняти енер­гію шляхом розмови. Оскільки ця енергія розсіяна, її вплив дуже малий. Вона може до певної міри діяти в разі легких хвороб, а в разі важких — уже ні. У буддизмі кажуть, що на Небі люди не мають страж­дань і суперечностей, не можуть ані самовдосконалюватися, ані загартовуватися, ані підвищувати свій рівень. Тому ці істоти придумали спосіб — допомагати людям зцілюватися та оздоровлюватися, і завдяки цьому самим досягти незначного підвищення. Ось що це таке. Космічна мова — це не здатність і не цігун.


5) Інформаційна одержимість     


Серед інформаційної одержимості досить небезпечною є одержи­мість нижчими духами. Усе це накликається практикуванням єретичних методів. Одержимість завдає людині надзвичайно великої шкоди. Її нас­лідки для одержимого дуже страшні. Дехто ще майже не займався цігун, але всі його думки — про те, що він хоче ліку­вати інших, збагатитися. Він постійно про це думає. Спочатку ця людина була дуже непоганою, або ж про неї вже дбав учитель. Але все стало погано, коли вона почала думати про лікування хворих і багатство. Людина привабила це створіння. Воно не перебуває в нашому матеріальному просторі, але цілком реально існує.


Цей цігуніст раптом відчув, що в нього відкри­лося небесне око та з’явився Гун. Насправді це футі
[46] керує його головним мозком і відображує в мозку зображення, яке воно бачить. А цігуністові здається, що в нього самого відкрилося небе­сне око. Насправді воно аж ніяк не відкрилося. Чому ж футі дає людині Гун? Чому допомагає? Бо в нашому Всесвіті тваринам не дозволено успішно завершувати вдосконалення. Тварини не звертають уваги на Сіньсін і не можуть підвищуватися. Їм не дозволено отримати ортодоксальний метод. Тому тварини й хочуть уселитися в людське тіло, щоб одержати квінтесенцію людського тіла. У Всесвіті є й інший прин­цип: «Не втратиш — не здобудеш». От футі й задовольнить твоє прагнення слави та вигоди — дасть тобі розбагатіти, дасть прославитися. Але воно допомагатиме тобі не задарма. Воно теж хоче дещо отримати — твою квінтесенцію. Коли футі тебе покине, у тебе нічого не залишиться. Ти станеш дуже немічним чи перебуватимеш у вегетативному стані! Люди накликають це на себе неналежним Сіньсін. «Одна праведність переможе все зло». Якщо твоє серце дуже праведне, тоді ти не привабиш до себе нечисту силу. Інакше кажучи, треба бути благородним практикувальником, не бажати ніякого неподобства, а просто самовдосконалюва­тися за ортодоксальним методом.

 

6) З ортодоксального цігун також може вийти єретичний метод

           
Хоча цігун, якого деякі навчаються, є ортодоксальним ме­тодом, але через те, що вони не можуть висувати до себе суворі вимоги, не звертають уваги на Сіньсін і під час занять цігун думають про погані речі, вони вже несвідомо займаються єретичним методом. Наприклад, займаючись у позі стовпа чи сидячи в медитації, людина ось там займається цігун, а фактично думає про гроші, про славу та вигоди, думає, що, коли в неї виникнуть здатності, вона провчить тих, хто погано з нею вчинив, або ж думає про ту чи іншу здатність тощо — додає в Гун погані речі. Насправді вона вже займається єретичним методом. Це дуже небезпечно. Так можна привабити по­ганих створінь, наприклад, нижчих духів. Можливо, людина вже його привабила, але навіть цього не знає. Адже в неї надто сильні вперті прагнення. Не можна вчитися Дао з жадібними прагненнями. У такої людини неправед­не серце. Учитель також не матиме можливості її захистити. Тому практикувальник мусить пильно стежити за своїм Сіньсін, мати праведне серце без жадібних прагнень. Інакше мож­уть виникнути проблеми.



[1] Фалунь у перекладі з кит. «Колесо Закону».

[2] Цітьї [Ціцзі] — у перекладі з кит. «механізми ці», «енергетичні механізми».

[3] Тьїнло [цзінло] — мережа енергетичних каналів (включаючи основні меридіани та всі їх дрібні розгалуження) у тілі людини, якими циркулює енергія ці. У традиційній китайській медицині вважається, що причиною хвороби є те, що була порушена циркуляція ці по каналах тіла людини, якийсь канал закупорився, у ньому утворився затор.

[4] «Даньтьїн» [«Даньцзін»] — у перекладі з кит. «Канон про пілюлю безсмертя», інша назва «Внутрішня алхімія». Давньокитайська даоська книга із самовдосконалювання. 

[5] «Даоцзан» — у пер. з кит. «Даоський скарб». Повне зібрання релігійної та філософської літератури даосизму. Видання XX століття нараховує 1120 томів у 112 теках.

[6] Повне зібрання буддійської літератури, яку вважають канонічною в китайському, японському, корейському та в’єтнамському буддизмі.

[7] Династія Тан — династія кит. імператорів (618–907 рр. н.е.), одна з епох, коли Китай переживав величезний розквіт.

[8] Книга «Фалуньгун» вийшла в 1993 році.

[9] Китайське прислів’я.

[10] кит. «Беньті».

[11] Інший ієрогліф.

[12] У кит. мові слово «ці» позначається тим самим ієрогліфом, що й слово «повітря».

[13] кит. «ґунфу» або «кунфу».

[14] Духовність, рівень духовності людини.

[15] Метафоричний вираз, що вживається у даоських практиках.

[16] Інший варіант перекладу ­— «поступового просвітління».

[17] Шаньґень — акупунктурна точка на переніссі.

[18] Епіфіз.

[19] З 1992 по 1994 рр. Вчитель Лі Хунчжи давав систематичні курси лекцій, що зазвичай тривали по 10 днів.

[20] В оригіналі кит. — «утун» або «п’ять тун».

[21] Комп’ютерного томографа.

[22] Парні акупунктурні точки на скронях на рівні зовнішніх кутиків очей на відстані 1 цунь (3,33 см) від кутиків.

[23] кит. «Ґунфу».

[24] Лі Шичжень (1518–1593) — один з найвидатніших лікарів у китайській історії, який жив у часи династії Мін, автор «Довідника лікарських речовин» («Беньцао Ганму»), що вважається однією з найповніших і найбільш усебічних книг в історії традиційної китайської медицини. 

[25] Сунь Симяо (пр. 581–682) — видатний лікар традиційної китайської медицини, що жив за часів династій Суй і Тан. Був даосом, автор книги «Важливі рецепти на несподіваний випадок, варті тисячі цзінів золота» («Бейтьї Цєнтьїн Яофан») та доповнення до неї. Пізніше його нарекли Царем ліків.

[26] Хуа То (помер пр. у 208 р.) — один з найвидатніших лікарів у китайській історії, що жив наприкінці династії Хань і в період Троєцарства. Поміж інших способів лікування був відомий за проведення хірургічних операцій із застосуванням анестезії.  

[27] Правитель царства Вей, одного із царств у період Троєцарства (220–280) у Стародавньому Китаї.

[28] «Фо» — «Будда» сучасною кит. мовою.

[29] Шак’ямуні — принц Сіддхартха Гаутама, історичний Будда, що жив у Стародавній Індії приблизно 2500 років тому.

[30] санскр. «Шіла, Самадхі, Праджня», кит. «Тьє, Дін, Хой».

[31] Виробляння Гун (кит. «лєнґун») — поняття, що найчастіше перекладається як «практика», «практикувати».

[32] Архат (кит. «Лохань») — Великий Пробуджений, за рівнем нижчий від Будди Татхагати й Бодхісатви. 

[33] Брахманізм — стародавня релігія в Індії.

[34] Махаяна-буддизм — один з великих напрямів буддизму.

[35] Татхагата (кит. «Рулай» або «Жулай») — Великий Пробуджений, вищий за Бодхісатву та Архата.

[36] Бодхісатва (кит. «Пуса») — Великий Пробуджений, нижчий за Будду Татхагату, але вищий за Архата.

[37] Хінаяна-буддизм, або, за іншою назвою, тхеравада-буддизм — один з великих напрямів буддизму.

[38] Сіньцзян-Уйгурський автономний район — прикордонний регіон на північному заході Китаю.

[39] Землі Хань — території Китаю, де живуть переважно етнічні китайці (ханьці).

[40] Хойчан (841–846) — девіз правління імператора Уцзуна династії Тан, що ознаменувався одними з найбільших в історії Китаю репресій проти буддизму та інших не китайських релігій.

[41] Інший варіант перекладу — «бічні двері та ліві шляхи».

[42] кит. «Ушу-цігун».

[43] Кунфу [ґунфу] — надприродні здатності в бойових мистецтвах. Люди Заходу помилково вживають слово «кунг-фу» як загальну назву китайських бойових мистецтв.

[44] Даньтьєнь [даньтянь] — «Поле дань», «Поле Еліксиру». Розташоване в нижній частині живота людини.

[45] Здатність (гу́ннен) — скорочено від «паранормальна здатність», «надприродна здатність».

[46] Фу́ті — істота (дух тварини), що вселяється в людину й викликає в неї одержимість.