Лі Хунчжи
6 квітня 1997 року

Тільки недавно ми зустрічалися в Нью-Йорку, і зараз, лише за кілька днів, ми бачимося знову. Спочатку я хотів дати вам трохи часу, щоб ви засвоїли попередню лекцію, оскільки минулого разу я розповідав Фа на досить високому рівні. Насправді, якщо ви добре обміркуєте речі, про які я говорив останнім часом, то, мабуть, відчуєте, що вони стали набагато вищі. Насправді я торкнувся суті. Є причина, чому я так роблю, а саме: ви маєте високу культуру й добру освіту. Крім того, деякі з вас отримали Фа пізніше, але група людей, яка отримала Фа пізніше, швидко підвищується; тобто вимоги до них також високі, і їхній рівень швидко зростає. Ви відчуваєте, що вам стало важче й з'явилося більше труднощів, тобто здається, що побільшало негараздів — це неминуче. Багато речей, які я сьогодні розповідаю, раніше ніколи не обговорювалися. Оскільки час для вдосконалення обмежений, я сподіваюся передати вам цей Фа якнайшвидше, щоб ви максимально швидко вдосконалювалися і якнайшвидше досягли Повної Досконалості.

Учора я говорив про одне питання. Ви, можливо, знаєте китайський роман «Подорож на Захід». У ньому розповідається про те, як Танський монах вирушив до Західних Небес за сутрами. Він мав пройти крізь усі види негараздів і труднощів — дев'ять на дев'ять або вісімдесят одне випробування. Коли виявилося, що він пройшов усі випробування, крім одного, то ще мусив пройти це останнє випробування, інакше це було б неприйнятно. Для нього це було дуже важко. Сьогодні вам так легко отримати Фа. Навіть якщо ви перебуваєте не в США, просто можете купити квиток на літак і дуже швидко прилетіти, тобто, якщо порівнювати з тією історією, ви, безперечно, отримали цей Фа досить легко. Але вдосконалюватись уже не так легко. Я також замислювався над наступним: ми повинні перевірити, чи можуть люди вивчати Фа, чи можуть отримати Фа, як вони розглядають цей Фа. Цей проміжок часу не можна розтягувати надто довго. Деякі ще вагаються щодо того, навчатися їм Фа чи ні, розмірковують знову й знову: «Чи варто мені це вивчати?» — і так далі. Ми також замислюємося над цим питанням, так що я вважаю, що це добре, коли час трохи обмежений. Тобто це не так що кожен може отримати цей Фа; ми віримо в передвизначений зв'язок. Інакше кажучи, коли час обмежений, ті, кому не належить отримати Фа, не зможуть увійти. Коли час затягується, може виникнути така проблема: люди, яким не судилося отримати Фа, можуть увійти та влаштувати нам труднощі чи завдати шкоди. Оскільки вони не вірять, то можуть заважати нашій справі. Звичайно, наші двері відчинено дуже широко. Незалежно від того, хто ти, якщо тільки ти можеш навчатися, ми нестимемо за тебе відповідальність. Але нам слід оцінювати серця людей.

Закон Будди глибокий і багатогранний. Закон, який ми сьогодні передаємо, виходить за межі традиційного розуміння Закону Будди. Ми передаємо Закон усього Всесвіту, властивість усього Всесвіту. А в цьому неосяжному Всесвіті на кожному рівні існує властивість Усесвіту — це принципи Фа «Чжень, Шань, Жень», які проявляються на кожному рівні. А принципи Фа на кожному рівні справді глибокі й всеосяжні. На те, щоб роз’яснити принципи навіть одного конкретного рівня, піде все життя, і то не вистачить часу — ось такі вони глибокі та складні. Як ви знаєте, Будда Шак’ямуні проповідував Закон людям і своїм учням з позиції рівня Татхагати. Але, проповідуючи Закон усе своє життя, він навчав лише речей свого власного методу вдосконалення. Будда Шак’ямуні казав, що існує 84 тисячі шкіл удосконалення. І це ще не враховує даоської системи. Китайський даосизм каже, що охоплює 3600 шкіл. На додаток до цього, ще є методи вдосконалення Пробуджених західних релігій, про які ми знаємо. Водночас 84 тисячі шкіл удосконалення, про які говорив Шак’ямуні, — це лише розуміння на рівні та у сфері Татхагати. За межами цієї сфери також існують незліченні методи вдосконалення, а також неймовірно багато різних Будд-Татхагат та принципів Закону, які вони пізнали. Навіть китайська ідіома «безмежний океан, безкрає море» не може виразити величі Закону Будди. Можна сказати, що наскільки величезний Усесвіт, настільки величезний і цей Фа.

Сьогодні я за допомогою людської мови — найпростішої мови цього періоду — описую вам загальний стан речей усього величезного та таємничого Всесвіту. Якщо ви зможете по-справжньому й ґрунтовно зрозуміти цей Фа, зможете вдосконалюватися відповідно до нього, то відчуєте його неймовірно високий і глибокий зміст. Якщо тільки ви вдосконалюєтеся, то поступово усвідомите дедалі більше його принципів. Чим більше ви читатимете «Чжуань Фалунь», тим більше розумітимете Фа. Якщо ваша природна основа дуже хороша, цього більш ніж достатньо, щоб удосконалюватись у цьому Дафа. Хоч як високо ти хочеш удосконалитись, Фа має достатньо сили, щоб це забезпечити; цей Фа просто неймовірно грандіозний. Як ви знаєте, я вже говорив у книзі «Чжуань Фалунь», що принципи Фа, які в ній містяться, надзвичайно величезні, за кожним словом ви можете побачити незліченних Будд, Даосів і Просвітлених, вони містяться шар за шаром, і їх неможливо порахувати. На кожному рівні існують принципи цього рівня, на кожному рівні існують Будди, Даоси та Просвітлені цього рівня, тож уявіть, наскільки величезний цей Фа. Насправді я лише дав вам спрощений опис. Справжнє розуміння Фа залежить від вас, від того, як ви практикуєте й чи маєте ви правильне усвідомлення в процесі практичного вдосконалення. Тому я скажу вам такий принцип: не думайте, що достатньо прочитати один раз книгу «Чжуань Фалунь» і навчитись вправ, або що достатньо вважати, що це добра практика й просто виконувати вправи. Ваше підвищення в рівні повністю залежить від цієї книги, тобто вам слід читати її знову й знову. Коли ви читаєте книгу, ви зможете пізнати більше речей, зможете підвищити свій рівень. Якщо додати до цього ще допоміжний засіб для досягнення Повної Досконалості, тобто вправи, то ваш рівень невпинно зростатиме. Тож якщо ви лише прочитали книгу один раз, вважаєте це доброю річчю, ходите в групу й не пропускаєте вправи — у жодному разі не слід думати, що цього й достатньо. Тобто також дуже важливо навчатися принципів Закону. Неодмінно слід докладати зусиль, щоб навчатися Закону.

Усесвіт неймовірно величезний, і його структура вкрай складна. Я розповідав вам про будову просторів. Наприклад, матерія складається з молекул і ще більш мікроскопічних частинок. Простір, про який ми знаємо, також складається з цих частинок. Сьогодні наука знає про такі частинки, як молекули, атоми, нейтрони, ядра атомів, електрони; далі йдуть кварки та нейтрино. А що йде за ними, сучасна наука вже не знає. Я говорив, що область кожного рівня, у якій існують ці частинки, ми називаємо площиною цього рівня. Насправді частинки не перебувають у площині; скоріше, усередині певного рівня вони перебувають усюди, а не в площині. Людство не має такого терміну, тому ми просто називаємо це площиною; це єдиний спосіб, щоб це описати. Усередині тієї сфери, усередині рівня частинок і формується один простір. Між частинками є простори, і всередині цих частинок теж є простори. Водночас частинки можуть утворювати частинки різних розмірів. Тоді між частинками різних розмірів, які утворені з одного виду частинок, також існують простори. Таку концепцію просторів я і пояснював вам минулого разу.

Раніше я завжди казав, що між атомами та молекулами міститься великий простір. Ми, люди, живемо між рівнем найбільших частинок, утворених із молекул, та рівнем планет-частинок, які ми бачимо. Ось у такому просторі люди й живуть. Планета — це також частинка. Якщо рухатися далі, галактика Чумацький Шлях також має зовнішню оболонку. Чи може Чумацький Шлях та безліч інших галактик, розосереджених у Всесвіті, утворювати простори? Вони також взаємопов'язані. А хіба область Усесвіту, куди входять галактики, не є частинкою? Це також рівень частинок. Усесвіт неймовірно великий, і просто немає способу, щоб описати його розмір. Ба більше, три тисячі Всесвітів, подібних до того, у якому живемо ми, утворюють ще більший рівень Усесвіту, який має зовнішню оболонку, яка, своєю чергою, є частинкою Всесвіту ще більшого рівня. Водночас збільшення частинок, про яке я зараз говорив, розглядалося лише з однієї точки. Насправді частинки кожного рівня розосереджені по всіх Небесних Тілах. Хоча я щойно описав лише два рівні Всесвітів, вам уже здається, що це неймовірно. Насправді людська наука майбутнього також не зможе це дослідити, людство ніколи не зможе пізнати такий високий рівень. Попри грандіозність того, що ми обговорювали, цей рівень частинок є не більш ніж піщинкою, крихітною піщинкою в цьому неосяжному Всесвіті. Подумайте, наскільки величезний Усесвіт! Раніше я весь час говорив вам про саме такий тип простору.

Минулого разу я знову розповідав вам про те, як утворюються простори. Крім просторів, що існують між атомами та молекулами, між планетами та молекулами, атомні частинки на кожному рівні також можуть утворювати частинки різних розмірів. Тоді між шарами цих частинок різних розмірів знову ж таки існують простори. Візьмемо, наприклад, молекули. Ми загалом знаємо, що між молекулами та атомами існує простір. Коли атоми утворюють молекули, необхідно зібрати ланцюг із багатьох атомів — він і формує молекулу. Тоді між її частиною, утвореною з меншої кількості атомів, і частиною, утвореною з більшої кількості атомів, також існує один простір. Як я казав, молекули можуть утворювати будь-які поверхневі предмети, які ми, люди, можемо побачити, наприклад, сталь, залізо, воду, повітря, дерево та наше людське тіло. Це рівень матерії на поверхні, який можуть бачити люди, і він утворений з рівня найбільших частинок, побудованих із молекул. Водночас молекули можуть утворювати другий (у бік мікрокосму) — трохи менший шар частинок за найбільші молекули. Вони також можуть утворювати третій, ще дрібніший шар частинок — усі вони складаються з молекул, оскільки молекули можуть утворювати частинки різних розмірів. Тоді між ними також є простори, тобто цей Усесвіт неймовірно складний. І цим не обмежується, адже в межах кожного просторового рівня також існують простори у вертикальному напрямку, тобто простори різних ступенів. Інакше кажучи, існують простори різних ступенів — це схоже на безліч рівнів Небес, про які розповідають у релігії. Крім цього, у просторах різних ступенів також існують різноманітні незалежні Небесні світи. Це дуже складно. Я тільки описав вам загальну картину.

Насправді, крім такого типу просторів, існує також тип «грубого» простору — простору на самій поверхні. Я часто кажу вам... звичайно, дехто минулого разу також запитав мене, що я мав на увазі у своїй статті із «Суті сумлінного вдосконалення», коли сказав, що «людське суспільство перебуває якраз у самій середині, у самому зовнішньому шарі й на самій поверхні». Що стосується значення «самій поверхні», то згідно з принципом цього Всесвіту, не існує поняття «зовні» чи «всередині», також немає концепції про велике та маленьке, як це розуміє людство. Ті концепції повністю відрізняються від людських. Сьогодні я розповім про поняття «зовнішності». Чому я кажу, що людство перебуває на самій поверхні та в самому зовнішньому шарі? Що це означає? Інакше кажучи, крім типу простору, про який я говорив раніше, існує інший вид простору, подібний до того, у якому ми, люди, живемо сьогодні, і він повністю відрізняється від тих просторів, у яких перебувають Пробуджені. Усі простори, про які я говорив раніше, складаються з більш мікроскопічної високоенергетичної матерії, тоді як простори, про які я розповідаю зараз, утворені з поверхневої матерії. Усередині цієї поверхневої матерії також є багато різних елементів та різних частинок. Це дуже особливий поверхневий простір. Це подібно до того, як у тілі людини існують клітини різних розмірів, які можна назвати частинками; зовні кожної клітини є своя оболонка; частинки, які становлять шкіру на поверхні людського тіла, теж мають оболонку. Оболонки поверхневих частинок людського тіла утворюють поверхневу шкіру людини. На вкрай мікроскопічному рівні ця шкіра також є вкрай широким простором. Тканини організму, сформовані оболонками частинок усередині тіла, повністю відрізняються від поверхневих структур. Те саме з Усесвітом. Звісно, він дуже складний. Що становить собою простір, у якому ми, люди, живемо? Скажімо так, він складається з частинок певного типу, і незалежно від того, якими великими або маленькими є частинки, кожна частина має зовнішню оболонку.

Сьогодні я насправді розповідаю вам про цю зовнішню оболонку. Хоча ці оболонки формуються з частинок, які огортають інші частинки, частинки огортають інші частинки, деякі частинки начебто перебувають усередині; Земля перебуває в центрі, але насправді всі частинки належать до зовнішньої сторони. Ось чому я кажу, що люди перебувають у зовнішньому шарі. Усі ці частинки належать до зовнішнього шару, оскільки вони пов'язані з оболонкою самої зовнішньої поверхні. Зовнішня оболонка є незалежною системою. Усесвіт має найбільшу зовнішню оболонку, усі інші зовнішні оболонки пов'язані з цією найбільшою оболонкою. Цей простір, у якому існують людські тіла з плоті, має таку саму форму. Такий простір має свої особливі риси; він кардинально відрізняється від божественних світів або від просторів, про які я говорив раніше. А джерело всієї матерії в Усесвіті бере свій початок у цих просторах.

Сьогодні мене запитали, для чого запалюють ладан. Я сказав, що після того, як матерія зникає на цьому боці, об'єкт на іншій стороні звільняється й випускається на волю. Водночас об'єкт на цій стороні може переходити на той бік. Інакше кажучи, речовина на цій стороні дуже дорогоцінна для того боку. Це тому, що в процесі згоряння матерія на цьому боці вже перетворилася, і вона вже відрізняється від форми матерії, яку вона мала на цьому боці. Раніше я казав: якщо ти після вдосконалення на Землі зможеш принести нагору жменю ґрунту, то там уважатимуть, що ти незвичайний. У цьому суть. Кажуть, що у світі Сукхаваті скрізь усе золоте. Тому якщо ти потрапиш у світ Сукхаваті, де немає жодного каменю й жодної піщинки, то, можливо, невеликий шматочок, який ти принесеш туди з цього матеріального світу, буде вкрай дорогоцінним. Як кажуть: «Те, що рідкісне, є коштовним, а те, чого мало, вражає». Звісно, насправді необов'язково що завжди так. Я лише передаю основну думку. Річ у тому, що вся матерія на тому боці насправді походить звідси. Звичайно, не так що людям необхідно спеціально це робити. Тут відіграють роль механізми Всесвіту.

Далі я докладніше поговорю про світ, утворений із поверхневих частинок, а точніше, про планети, які ми бачимо нашими очима. Кожна планета також має інші простори — багато просторів, утворених із частинок різних рівнів. Водночас поверхневий простір, який складається з найбільших частинок, — це її оболонка або поверхня. Щойно я наводив людське тіло як аналогію. Якщо використовувати поняття Всесвіту для аналогії, то Всесвіт, у якому живемо ми, люди, — це зовнішня оболонка Всесвіту.

Усесвіт неймовірно величезний, і ми насправді перебуваємо в центрі Всесвіту. Однак, як я зараз говорив, хоча частинки, здається, огортаються різними іншими частинками, але насправді ти все одно перебуваєш зовні, тому що будова, матерія та взаємозв'язки цього простору, у якому ти живеш, належать до системи зовнішніх просторів, вони зазнають обмеження зовнішніх просторів. Ось така ситуація. Крім того, як я згадував раніше, Будда Шак’ямуні сказав, що в одній піщинці існує три тисячі світів. Насправді Будда Шак’ямуні також говорив про те, що мікроскопічні простори, сформовані на поверхні піщинок, містять дуже багато різноманітних світів. Сьогодні я скажу вам більш ясно: зовнішня оболонка піщинки, її кора та зовнішні оболонки частинок на кожному рівні, які утворюють піщинки, належать тій самій системі, що й наш матеріальний простір на цьому боці. Багато-багато живих істот на частинках різних розмірів, що складаються з молекул, мають точно такий образ, що й наші люди. Інакше кажучи, люди всередині піщинок абсолютно однакові з нами: є люди з чорною, білою, жовтою шкірою. І в майбутньому ви дуже здивуєтеся, виявивши, що їхній одяг дуже схожий на одяг наших давніх людей. На додаток до цього, на більш мікроскопічному рівні їхнього світу відбувається інша всебічна зміна, і подібну зміну ніхто раніше не обговорював. Тобто в різних мікроскопічних світах є певні області Небесного Тіла. Щойно я говорив про області Небесного Тіла, утворені з частинок піщинок.

Ті життя, що існують у мікроскопічних світах, про які ми говоримо, належать до іншої системи, системи життів в іншому Небесному Тілі, де вони також мають своїх Будд, Даосів, Богів, людей, тварин, речовини, гори, воду, небо, землю, повітря й усю матерію, що існує в їхніх мікроскопічних Усесвітах. До того ж існують ще більш мікроскопічні й навіть ще більш мікроскопічні світи. Ось чому в минулому багато наших удосконалювальників бачили Будд, що виходили з мікроскопічних світів, із мікроскопічного світу маленької піщинки, частинки землі або камінчика. Ті Будди можуть збільшитися до великого розміру. У системі ще більш мікроскопічній, також існують Будди, Даоси, Боги та люди. Ті Будди також можуть трансформуватися й прийти в наш світ, оскільки вони Будди. До якого розміру вони можуть збільшитись? Максимально вони можуть стати такими великими, як галактика Чумацький Шлях. Коли вони стають маленькими, то просто безслідно зникають. Оскільки вони Будди тих мікроскопічних світів, вони повністю відрізняються від Будд у нашому Небесному Тілі. Але вони мають таку саму зовнішність і такі самі вимоги до вдосконалення. Вони однаково великі. Вони також об’єднані однією ниткою Закону «Чжень-Шань-Жень», яка пронизує все від верху до низу.

Цей Усесвіт просто неймовірно таємничий. У ще більш, більш і більш мікроскопічних світах є інші Небесні Тіла, де існують більш мікроскопічні Будди, Даоси, Боги, люди й матерія. Але це не так що життя існує лише на одних піщинках; навпаки, воно заповнює всі матеріальні частинки різних розмірів, усередині та зовні, а також на оболонках усіх частинок у Всесвіті. Щойно я говорив про мікрокосм. Коли ж це величезне Небесне Тіло розширюється до певної міри, то виходить за межі цього нашого Небесного Тіла. Сферу цього Небесного Тіла не можна охопити терміном «Усесвіт», Небесне Тіло повністю відрізняється від цієї концепції. Коли Всесвіт досягає певної межі, раптово з'являється порожнеча, де нічого не існує. Просуваючись далі, можна виявити існування ще більшого Небесного Тіла, яке повністю відрізняється від нашого. Небесне Тіло, про яке я говорю, повністю виходить за рамки концепції про цей Усесвіт. Будди, Даоси й Боги в тому більшому Небесному Тілі надзвичайно величезні. Вони розглядають нас так само, як ми дивимося на Будд, Даосів, Богів, людей та матерію в мікроскопічному світі чи мікроскопічному Небесному Тілі. Тобто вони належать до іншої системи, яка є напрочуд величезною. Про те, як вони розглядають нас, людей, годі й казати. Вони дивляться на це наше Небесне Тіло так, як ми розглядаємо археологічні знахідки. Їм здається, що це незвичайно, дивовижно, прекрасно й цікаво. Вони також уважають, що ці живі істоти неймовірно чудові, вони дивуються тому, що крихітне Небесне Тіло також сповнене життям — вони саме так про це думають. Однак у них зовсім відсутні уявлення, характерні для цієї сфери Небесних Тіл, де існують наші життя. В їхніх очах ти мікроорганізм, і не маєш жодного стосунку до них. Ось чому багато наших удосконалювальників часто відчувають те саме, коли бачать подібні картини в камені, піщинці або ще більш мікроскопічній частинці.

Коли в деяких наших учнів відкривається небесне око, вони бачать за допомогою нього гори та річки, бачать, що біжать назовні, причому з великою швидкістю. Вони пробігають повз багато-багато гір і річок, навіть повз багато різних міст, весь час біжать ізсередини свого небесного ока назовні. Я скажу вам, що картини, які ви бачите, прийшли не ззовні. Це реальні форми існування у світі, утвореному з клітин усередині твоєї голови, а також із більш мікроскопічних частинок. Я часто кажу, що якщо ти можеш бачити, то виявиш багато міст в одній волосині — там їздитимуть поїзди та автомобілі. Це звучить справді неймовірно. Цей світ дійсно надзвичайно величезний і складний, і це повністю відрізняється від розуміння нашої сучасної науки. Я часто кажу, що сьогоднішня наука від самого початку розвивається на основі хибного розуміння й помилкової вихідної точки, тому вона обмежена лише цими рамками. З погляду справжньої науки, справжніх наших пізнань про Всесвіт, життя та матерію, сьогоднішня наука не може вважатися наукою, таємниці Всесвіту ніколи не вдасться розкрити, якщо йти її шляхом. Люди вірять, що в усьому Всесвіті тільки на їхній планеті є життя. Це розуміння просто вкрай жалюгідне, неймовірно жалюгідне. Насправді іншопланетяни були на нашій Землі, і це навіть було знято на камеру. Однак люди однаково не вірять у їхнє існування. Це тому, що люди обмежені цією наукою. Люди, якими рухають почуття, не проводять досліджень, вони не достатньо раціональні. Вони хочуть вірити лише в ті речі, які люди вже визнають, і їм байдуже, чи справді щось відповідає істині, чи ні — вони хочуть вірити лише в те, чого раніше навчились із книжок. Я розповів про таку форму просторів. Оскільки людська мова досить обмежена, тому коли я намагаюся щось пояснити, буває трохи важко. Не знаю, чи було вам зрозуміло? (Оплески)

Навіть за допомогою числа «трильйон» буде неможливо порахувати всіх Будд, Даосів, Богів, людей, усі простори всіх матеріальних частинок, які ми бачимо, так само як і незліченні Всесвіти. Така величезна сфера Небесного Тіла становить одну незалежну систему. Далі, за межами цієї системи, існує ще більше Небесне Тіло, яке є іншою незалежною системою. Далі, за межами цієї системи, існують ще, ще і ще більші системи. Ось який величезний цей Усесвіт. А в мікроскопічному напрямку він дуже-дуже-дуже мікроскопічний. Те місце, де ми, люди, живемо, лежить приблизно в центрі. Незалежно від того, з якого погляду дивитися, макроскопічного чи мікроскопічного, людський світ перебуває майже в центрі. Різні частинки формують різні простори. Крім того, існують поверхневі світи, утворені з різних частинок особливого типу. Знаєте, коли я був у Китаї, деякі учні запитували: «Чому, коли головна душа деяких учнів залишала тіло й подорожувала цим нашим матеріальним простором, вона не бачила світів Будд чи Богів? Вона бачила лише реальні картини цього матеріального простору. Чому вони не бачили Богів? Це тому, що вони увійшли в такий тип простору, який перебуває в оболонці, простір, подібний до того, у якому живемо ми, люди; він має таку саму форму, як наш матеріальний простір. Ось таку картину вони побачили. Це форма існування просторів, про які я говорив.

Також деякі учні запитують мене: «Як з'явилося людське життя?» Раніше я вже говорив про походження матерії і зараз знову порушу це питання. Не думайте, що я говорю про науку. Закон Будди охоплює все. Я раніше говорив про джерело матерії. Що таке джерело? Я ніколи вам не казав, що є джерелом матерії. Хоча я не можу сказати тобі про джерело всіх величезних Небесних Тіл, про які я щойно говорив, але можу розповісти про походження матерії та живих істот, які існують у різних сферах усередині нашого Небесного Тіла. Насправді джерело матерії — це вода. Вода, яка є джерелом Усесвіту, — це не вода на Землі, де існують звичайні люди. Чому я кажу, що джерелом матерії є вода? Коли мікроскопічна матерія різних рівнів досягає певної точки, то матерія зникає. Оскільки матерія пропадає, зникають і матеріальні частинки. Дивлячись глибше, можна виявити дещо, що не містить матеріальних частинок, дещо нерухоме. Я зазвичай називаю це «тихою водою». Це також називають «джерелом», «мертвою водою». Якщо ти туди щось кинеш, навіть брижі не з’являться. Звукові вібрації також не створять у ній коливань. Вона абсолютно нерухома. Найперше матеріальне формування починається саме з такої води.

А як формується матерія на початку? У цьому Всесвіті існує Фа. Цей Фа, про який ми говоримо, це — Чжень-Шань-Жень. Ця властивість Усесвіту формує з цієї води найбільш ранні, мікроскопічні, первинні окремі частинки матерії, які також можна назвати початковими частинками. Водночас усі вони є однорідними; вони ніщо, просто як бульбашки води. Далі дві первинні частинки поєднуються, щоб сформувати велику первинну частинку. Потім дві групи подвійних частинок з'єднуються, щоб сформувати частинку ще більшого розміру. Ці комбінації утворюються доти, доки частинки на різних рівнях не сформують зовнішню форму різноманітних речовин, а також живих істот, матерію, повітря і, крім того, світло, воду й час, які необхідні для їхнього існування, тощо. Частинки можуть з'єднуватись різними способами, які ми сьогодні називаємо програмами розташування.

Різні програми розташування частинок породжують різні поверхневі речовини цієї сфери. Безперервно поєднуючись таким чином у більші й ще більші частинки, від мікроскопічних до макроскопічних, вони зрештою утворюють те, що ми, люди, знаємо сьогодні як нейтрино, кварки, електрони, протони, ядра атомів, атоми та молекули. Вони поєднуються у відому нам поверхневу матерію аж до ще більших Небесних Тіл. Коли формування поверхневої матерії доходить до цього кроку, оскільки існує величезна кількість програм розташування, то утворюється й величезна різниця у формі поверхневих речовин. Усі ми знаємо, що і дерево, і залізо, і пластмаса утворені з молекул. Навіть вода в нашому просторі сформована з мікроскопічної води, яка, поєднуючись у більші й ще більші частинки, зрештою формує молекули нашої води. Тобто оскільки поверхнева матерія сформована з більш мікроскопічної, я скажу вам, що весь Усесвіт, який ми можемо осягнути, утворений з води. Ця вода має неймовірно велику густину й повністю нерухома. Ось із чого все утворено.

Можливо, ви чули стародавні легенди про деяких даосів, які могли вичавити воду з каменю. Це звучить як містика з погляду концепцій сучасного людського мислення чи сучасної науки — вони вважають, що це легенда чи казка. А я скажу, що це правда, оскільки вся матерія утворилася з води. Воду можна отримати навіть зі сталі або заліза, і ці речовини навіть можна перетворити на воду. Не має значення, наскільки матерія тверда, її початкові частинки так само утворені з води. Я гадаю, що з цього погляду буде нескладно зрозуміти чудотворну силу Закону Будди. Ось яку він має силу — він може повернути щось до стану початкової матерії. Явище, про яке я зараз говорив, має ієрархічну форму, на різних великих рівнях існують різні види такої води.

Ми також виявили інше явище. Як я тільки-но говорив, наша вода формується з цієї дуже мікроскопічної води: вона утворює частинки більших розмірів, зрештою формуючи молекули води та воду в нашому світі. Тоді чи може вода, яка є джерелом різних рівнів, сформувати частинки, які перевищують за розміром людський матеріальний світ? І потім сформувати воду на тому рівні? Насправді, як я щойно сказав, я не можу розкрити вам, що ж у кінцевому підсумку становить собою Всесвіт. Але я можу вам сказати, що на різних рівнях існують різні джерела матерії, тобто різна вода, що є джерелом матерії. Що вищий рівень, то більша щільність цієї води, яка може утворювати різні частинки, різну воду та різних живих істот у різних просторах. Як ви знаєте, людське тіло, сталь, залізо та все інше — це життя та речовини в цьому нашому просторі. Інакше кажучи, усе те, про що ми маємо уявлення, усі живі істоти, з якими можуть зіткнутися люди та яких можна побачити, насправді також походять із цієї води. Просто ця вода людського світу, тобто вода в людському світі на поверхні, утворена з тієї нерухомої початкової води. Відстань між ними вже дуже велика. Живі істоти та речовини, яких можуть бачити наші людські очі, також утворені з цієї води. Як ви знаєте, якщо постійно здавлювати овочі руками, наприкінці залишиться сама вода. Те саме й щодо фруктів. Сьогодні вчені кажуть, що 70% людського тіла — це вода. Але вони не знають, що навіть кістки та волосся складаються з молекул води, просто вони побудовані з частинок більш мікроскопічної води. Насправді все це вода, просто вона сформована з більш мікроскопічних частинок. Усе в цьому нашому матеріальному просторі складається з води.

Мікроскопічна матерія може сформувати речовини, які мають різний вигляд завдяки різним програмам розташування. Деякі опанували мистецтво магії. Звичайно, у минулому багато людей мали магічні здібності й могли перетворити воду на лід або один предмет на інший. Звучить неправдоподібно, але насправді це не так важко пояснити. Якщо ти можеш змінити програму розташування молекул якоїсь речовини, то вона перетвориться на щось інше. Як змінити зовнішній вигляд предмета? Звичайно, зробити це ще легше, щойно зміниш зовнішній вигляд, предмет перетвориться на щось інше. Чим вищий рівень мають Будди, Даоси та Просвітлені, тим більша їхня могутність. Як ви знаєте, люди мають дуже низькі здатності. Наскільки? Якщо люди хочуть щось завершити або зробити, їм потрібно використовувати руки й ноги, докладати фізичних зусиль. А Буддам не потрібно цього робити. Їм достатньо просто подумати — достатньо однієї думки, оскільки Будди мають велику чудотворну силу, багато надздібностей, вони також мають власний могутній Гун (високоенергетичну матерію). Кожна мікроскопічна частинка Гун Будди має його образ. Ці мікроскопічні частинки сформовані ще більш мікроскопічними частинками, що теж мають його образ. Подумайте, щойно в нього виникає думка, як його Гун уже вирушає виконувати роботу. Починаючи з украй мікроскопічного рівня, він змінює структуру частинок різних рівнів. Ба більше, він використовує час найшвидшого простору, тобто все завершується миттєво. Будди роблять речі дуже швидко, оскільки вони не обмежені нашим простором та часом. Вони миттєво змінюють об'єкт із самої основи та перетворюють його на щось інше. Ось як діє чудотворна сила Закону Будди. Чому, щойно в Будди виникла думка, як об'єкт уже змінюється? Тому що в цей момент незліченні частинки й безмежна мудрість його Гун одночасно починають змінювати речі на кожному рівні; і з погляду загальної картини Гун також змінює все, що він хоче зробити; водночас більші частинки його Гун змінюють поверхню об'єкта. Його Гун одночасно змінює весь об'єкт, починаючи від його початкових, мікроскопічних частинок аж до поверхневих частинок. Отже, він миттєво змінює цей об’єкт, завершує цю справу миттєво. Ніщо перетворюється на щось, оскільки він може з'єднувати молекули та частинки, що існують у повітрі, в об'єкт, який ви можете бачити. Це і є перетворення нічого на щось. Ось чому чудотворна сила Закону Будди настільки могутня. Людська наука й техніка ніколи не досягне такого рівня.

Людство через наукові та технічні засоби не зможе досягти сили Закону Будди, оскільки люди не можуть одночасно з розвитком науки й техніки підвищувати свою моральність, це неможливо. Крім того, розвиваючи науку й техніку, люди завжди несуть у собі сильну пристрасть до якихось досягнень, що порушує принципи Фа Всесвіту. Їхній Сіньсін не може піднятися до потрібної висоти. Крім того, людині ще властиві сім почуттів і шість бажань, різні пристрасті, прагнення до боротьби, заздрість, почуття радості, жадібність тощо. Якби наука й техніка справді стала б настільки передовою, то в Усесвіті могли б розпочатися зоряні війни, справді виникли б такі події. Але Будди, Даоси й Просвітлені цього не допустять, вони абсолютно не можуть дозволити людям учинити хаос у Всесвіті, тобто вони обмежують людство. Науці й техніці людства не дозволяється досягти такого високого рівня без підвищення моральності. Це абсолютно неможливо.

Я часто кажу, що людство до того, як дійшло до наших днів, пережило різні історичні періоди. Інакше кажучи, багато разів у різні періоди історії людство зазнавало знищення в результаті катаклізмів. Виникало нове людство. Ми дійшли до сьогоднішнього дня, переживши багато таких циклів. Чому? У колах удосконалювальників виявили таку ситуацію: щоразу, коли людство потрапляло в небезпечне становище чи зазнавало історичного відбору, моральність людей перебувала в стані крайнього занепаду. Дехто захоплюється величчю грецької культури. Але що трапилося з тими людьми? Сьогодні можна виявити деякі артефакти грецької культури, і всі вони, безперечно, є продуктом останнього періоду грецької цивілізації. Ми виявили, що тоді був поширений гомосексуалізм, а також безладні статеві стосунки. Крім того, життя було марнотратним, неекономним, корумпованим і вкрай розбещеним. Видно, що людство тоді стало страшенно зіпсованим. Чому воно зникло? Бо втратило моральні цінності. Людей не можна називати людьми тільки тому, що вони мають людську зовнішність. Чому духів не називають людьми? Вони менші за вас лише на один шар частинок. Чому мавпу, горилу не можна назвати людиною? Бо люди не тільки мають людські кінцівки й тіло, а й людські стандарти поведінки, моральні цінності. Якщо люди втрачають свої моральні цінності, стандарти й правила поведінки, то перестають бути людьми. Тому я можу сказати відверто, що Бог більше не розглядає сьогоднішню людину як людину. Подумайте: хіба люди не перебувають у небезпечному становищі? Твоя влада, твоя держава, твоя нація щось дозволяє, і навіть ти допускаєш це у своїх думках, у своїй свідомості, але це не обов'язково є добрим. Подивіться на сьогоднішнє суспільство — процвітають такі явища, як наркоманія, наркоторгівля, виробництво наркотиків, зміна статі, гомосексуалізм, сексуальна свобода, організована злочинність тощо. Егоїзм та ненаситні бажання зробили людей ворогами одне одному, вони вже не мають жодної праведної думки. Скрізь проявляються чинники, що дедалі більше розкладають людське суспільство: так званий модернізм, рок-н-рол, прояв природи диявола на футбольному полі та подібні речі в усіх сферах і професіях. Ці речі поширилися на всі рівні суспільства. Зіпсованість людського серця перевернула уявлення: добре вважається поганим, а погане — добрим. Уявлення людей змінилися на протилежні: нечесним шляхом відбирають чужі гроші й владу, у суспільстві пропагується філософія боротьби, прославляються кримінальні авторитети... Хіба це людська поведінка?

Я бачив, як сучасні школярі носять штани: пояс тримається на сідницях, унизу на ногах і ступнях усе висить, як кишки; частина пояса бовтається зовні. Волосся на голові зголено з обох боків, а посередині залишається смуга, як стріха даху. В інших залишилася тільки одна смужка волосся посередині, як у монстрів, а їм це здається красивим. Але чи справді це красиво? Якщо ретельно все обміркувати, стає ясно, що вони не мають жодного уявлення про красу. Жінки одягаються в чорне, носять зачіску, як у демона; обличчя кам'яне, немов у привидів із царства тіней. Інакше кажучи, уявлення людей перевернулися. Демони влаштовують хаос, і людство вважає темні та похмурі речі за гарні.

Як я колись казав, чим потворніші іграшки-монстри, іграшки-демони, іграшки-привиди, тим швидше вони продаються. Ніхто не купує гарних ляльок. Уявлення людей повністю змінилися. Подумайте: хіба це не страшно? Розвиток людства справді має циклічний характер. Є лише один спосіб запобігти таким трагічним подіям: зберігати людську моральність. Як ви бачите, сьогодні одна за одною виникають соціальні проблеми, і жодна держава не може їх вирішити. Етнічні проблеми, конфлікти між різними країнами або націями, конфлікти всередині нації, численні злочини в суспільстві... для будь-якого уряду це головний біль, і ніхто не може їх вирішити. Чому не можуть? Тому що всі вони намагаються вирішити ці проблеми, перебуваючи всередині цих проблем. Але щойно стримують одне явище, як з’являється ще гірше. А коли і його усувають, то виникає ще серйозніша проблема. Закони, які розробило людство, насправді стримують людей лише механічним чином, блокують їх, зокрема й самих законодавців. Люди постійно себе обмежують. Вони обмежують і обмежують себе доти, доки навіть дихати вільно вже не можна. Коли приймається дуже багато законів, людей починають контролювати як тварин, так що й по дорозі вільно не пройдеш, і ніхто не знає як це виправити.

Але я можу сказати, що корінна причина проблем людства насправді лежить у падінні людської моральності. Якщо не починати з вирішення цієї проблеми, то жодну з проблем людства не вийде вирішити. Якщо ж спочатку розв’язати цю проблему, то можна буде розв’язати й усі інші проблеми людства. Хіба не так? Уявіть: кожний від щирого серця старається бути гарною людиною; усі практикують самодисципліну; у будь-якій справі кожний думає про інших, не шкодить іншим і навіть у разі виникнення якоїсь проблеми переживає, чи зможуть інші її витримати. Подумайте, яким буде суспільство в такому разі? Чи будуть ще потрібні закони? Чи буде ще потрібна поліція? Кожний буде сам себе стримувати та дисциплінувати. Політична пропаганда та управління за допомогою сили неспроможні відновити моральні норми й досягають лише протилежного ефекту. На нинішньому етапі цивілізації всі вважають, що система законодавства працює дуже гарно. Насправді це вихід у безвихідному становищі. Людство розвивалося кілька тисяч років, але в минулому ніколи не існувало стільки законів для контролю над людьми. Був простий закон правителя, а добро і зло розрізняли за рівнем доброчесності. До того ж моральність давніх людей була набагато вищою за сьогоднішню. Нині вважають, що давні люди були примітивними. Насправді ти просто оцінюєш їх із погляду зіпсованих уявлень сьогодення. Люди в минулому були анітрохи не дурніші за сучасних. Активна частина мозку людини ніколи не розширювалася. Просто сьогодні люди самі вважають себе великими та розумними.

Розвитком суспільства розпоряджаються Пробуджені. Вони дозволили вам досягти такого розвитку, завдяки чому й з’явилися сучасні машини, обладнання та інструменти для покращення умов життя. Хіба давні люди не хотіли їх створити? Просто Пробуджені не планували, щоб це сталося на тому етапі. Сучасні люди анітрохи не розумніші за давніх. Разом із тим часто трапляється, що чим вищим стає матеріальний добробут, тим більше люди занурюються в цю матеріальну реальність. Люди вважають свої досягнення видатними, пишаються тим, що давні люди не могли створити такі речі, гадають, що сучасні люди живуть, як боги. «Учора сів у Європі на літак, і ось я вже тут, в Америці… живемо, як боги». Я вам скажу, що в цьому неосяжному Всесвіті все це вже давно існує — уже давно існує в інших світах. Люди стали поганими та впали сюди, у місце, де перебуває людство, на цю Землю. У мозку всіх людей містяться спогади про те, що було до їх народження, просто вони самі про це не знають. «За допомогою науково-технічних засобів ми досягли…», «Які просунуті зараз технології…», «Які чудові літаки та машини ми створили…», «Сучасні речі дали змогу…» — насправді, я скажу, що все це існує лише тому, що ці речі в минулих існуваннях збереглися у твоїй свідомості, і в купі сміття ти відтворив їх, використовуючи речі з цієї купи, грубого матеріалу на самій поверхні. І люди вважають свій розвиток чудовим. Звісно, людство впало вниз; оскільки люди стали поганими, вони впали до цього ступеня й повинні терпіти страждання. Розвиток людства не може йти в тому напрямі, який виберуть люди, людям не можна робити все, що їм заманеться, чи щось, завдяки чому вони зможуть відчути себе комфортніше. Це абсолютно неприпустимо. Саме тому люди перебувають у небезпечному становищі. Сьогодні багато людей говорить про можливу катастрофу, але я ніколи не говорю про такі речі, та в цьому й немає сенсу. Я не говорю про те, чи дійсно щось таке станеться. Навіть якщо й станеться, воно не зачепить наших практикувальників та добрих людей. Але ми справді побачили, що коли людство розвинулося до нинішнього етапу, коли воно стикається з різними проблемами та труднощами й не може їх розв’язати, то причиною всього цього є падіння моральних норм. Оскільки ми говоримо про походження життя й про будову просторів, то зачепили й проблеми людства. Матерія може сформувати людину, оскільки коли частинки з'єднуються в різні речовини, то формують різні поверхневі елементи людини. Коли програма розташування молекул відповідає програмі кістки, поверхневі речовини утворюють кістку. Коли молекули формуються відповідно до програми розташування плоті, утворюється плоть. Яка програма розташування, така й утворюється речовина. Так і формується твоє життя. Якщо розповісти ясно, то здається дуже просто.

Зараз я зачепив ще одне питання. Багато людей говорить, що людей створив Бог. Дехто сказав, що людей було створено з глини. Ми не будемо конкретно говорити про те, як було створено людей. Насправді існує багато способів. Тебе може створити лише одна думка найвищого Бога. Уся матерія є живою. Після створення твоєї зовнішності, формуються твої внутрішні органи. Люди думають, що людське тіло надзвичайно складне. Але для великомудрих Пробуджених це якнайпростіша справа. Однією думкою Будда може створити тобі внутрішні органи, використовуючи матерію з украй мікроскопічного рівня. Він дуже швидко може їх створити. Щойно щось було сформовано, туди вдихається життя. Звичайно, людина ще має Фу-юаньшень; щоб сформувати людину приходить багато-багато живих істот. Ось так це відбувається.

У минулому в наукових колах люди постійно зациклювалися на таких питаннях, як «що з'явилося раніше: курка чи яйце». Я б сказав, що ні курка, ні яйце. Просто мікроскопічна матерія утворила макроскопічну. Менші частинки утворили більші. Речі, які навіть не можна назвати матерією, утворили матерію. Хоча об’єм частинок, який становлять тіла більших життів, відрізняється від об’єму наших частинок, хоча габарити й розміри відрізняються, але порядок розташування поверхневих частинок, з яких складаються живі істоти, однаковий. Наприклад, якщо кожна частинка тіла людини більш макроскопічного рівня складається з частинок-планет, то плоть цієї людини матиме ту саму програму розташування, що її має наше тіло, побудоване з молекул. Інакше кажучи, програма розташування планет має бути такою самою, як розташування молекул у нашій плоті. Водночас люди більш і більш мікроскопічного рівня сформовані так само. Це все, що я скажу із цього питання.

На цей момент я вже розповів усе про будову Всесвіту. Звісно, ще докладніше не можна пояснювати. Деякі люди мене питали: «Учителю, можна дізнатися, як живуть Будди?» Я відповів: «Тоді вдоскональтесь у Будду». Звичайним людям не дозволяється знати, як живуть Будди. Люди абсолютно не мають про це уявлення. Якби я тобі розповів, ти б думав про них із людським почуттям радості, використовував би людські думки та логіку, а це прирівнювалося б до того, що ти їх ображаєш і проявляєш до них неповагу. Тому про конкретні речі ми не можемо говорити. Я можу тільки розповісти загалом, користуючись обмеженою людською мовою. Насправді сьогодні ми вибрали найбільш зручну мову для передання Закону — китайську, оскільки китайська порівняно з будь-якою іншою мовою світу найвиразніша й має найглибший внутрішній зміст. Якщо використовувати англійську чи будь-яку іншу мову, то не вийде все пояснити. Крім того, для більш ясного викладення я використовую деякі елементи народної мови, оскільки стандартизована сучасна китайська мова також не здатна висловити принципи ясно. Можливо, ви помітили, що я використовую місцеві вирази, які можуть точно описати ті чи інші явища; і деякі слова чи фрази не відповідають нормативному їх вжитку; нові мовні стандарти не дають можливості висловити більш глибокий зміст. Якби я не використовував такий підхід, то було б неможливо ясно висловити думку.

Розповім про інше питання, яке дуже всіх цікавить. Деякі кажуть: «Учителю, я практикую, але нічого не можу побачити». Поговорімо на цю тему: чому деякі люди можуть бачити, а деякі ні? Насправді я вже пояснював це, коли говорив про небесне око. Вимоги, що висуваються до людей, достатньо високі, і рівень принципів постійно підвищується. Якщо я розкажу більше, то це перевищить те пояснення. Але я намагатимусь пов'язати розповідь з тим, що я говорив раніше. Поясню детальніше.

Абсолютна більшість із присутніх має дуже хорошу природну основу. Фактично з моменту, коли ви почали вдосконалюватися, і до сьогодні, навіть якщо минуло небагато часу, ви вже мали побачити деякі речі. Через те, що в книзі «Чжуань Фалунь» було наголошено, що потрібно суворо вимагати від себе й позбавлятися людських пристрастей, багато людей не наважується дивитися. Багато хто дійсно щось побачив, але неясно, і не наважується в це повірити. Є кілька причин, чому ти не можеш бачити. Перша полягає в наступному. Наприклад, люди думають: «Якщо я щось бачу, то це має бути настільки ж ясним, як те, що я бачу в цьому матеріальному світі. Тільки тоді це справжнє». Це сильна перешкода. Вони завжди оцінюють це питання на базі людських думок та концепцій. Річ не в тому. Якщо ти справді можеш бачити настільки ясно, то вже досяг Прозріння, на 100% досяг Прозріння. До того ж ти тоді бачитимеш Пробуджених більш ясно, ніж бачиш людей. Ти зможеш бачити чіткіше, оскільки в тих світах тривимірне сприйняття ще сильніше ніж тут, повітря там прозоріше і матерія витонченіша. Причина невіри саме в тому, що ми маємо таке уявлення: тільки якщо побачив ясно, то побачив по-справжньому. Але це уявлення неправильне. У процесі вдосконалення, навіть якщо ти можеш бачити, не допускають, щоб ти бачив ясно. Тому ти бачиш нечітко. Однак є невелика кількість людей, які можуть бачити досить чітко. Але вони бачать частину — область огляду дуже вузька. Тобто бачення часткове. Якщо ж область огляду широка, то бачення обов’язково буде розмитим, не зможеш бачити ясно. Якщо й зможеш, то це будуть дуже низькі рівні й малі простори. Тому не слід обмежувати себе так званими реалістичними чи матеріальними концепціями людства. Це одна з причин. Проте бувають і винятки. Є люди, які з народження можуть бачити ясно, але їх небагато, тому я про це не говоритиму.

Інша причина полягає в тому, що багато хто не те що не може бачити — він щось бачить, але завжди сприймає це як ілюзію, як гру уяви. Іноді на початкових рівнях таке трапляється. Я окремо розкрив одну тему в «Чжуань Фалунь» про те, що вам, коли ви щось бачите небесним оком, не потрібно використовувати мислення; адже все, що ви бачите, може змінюватися відповідно до ваших думок; щойно подумаєш, картина зміниться. Через це деякі наші учні не можуть це правильно збалансувати. Крім факторів, створених вашими пристрастями та почуттям радості, є ще одна перешкода. Яка саме? Те, про що думає мозок, і образ предмета, який ти бачиш, відображаються в тій самій частині мозку. Цю функцію виконує одна частина мозку. Зображення речей, які бачать люди, не показуються в очах, вони передаються зоровим нервом і відображаються в шишкоподібній залозі мозку. Однак коли у твоїй свідомості виникає образ, коли ти думаєш про речі, зображення формується в тій самій області мозку. Складається помилкове враження — ти справді щось бачиш, але оскільки бачення не дуже виразне, ти вважаєш, що це твоя уява. Насправді це не уява, а ти дійсно щось побачив.

У минулому в багатьох школах, де вдосконалення йшло маленькими стежками Дао, під час навчання учнів спеціально говорили їм щось уявляти. Якщо не можеш нічого побачити, то треба намагатися це уявити; поступово ти посилюєш свою уяву, і це стає реальнішим, ще більш посилюєш уяву й бачиш це ще більш реально. Їх навчали саме так. У маленьких стежках важко досягти Істинного Плоду, оскільки вони мають недоліки, це по суті і є пристрастю. Тобі кажуть, що ти маєш щось побачити, але ти цього не бачиш; ти це уявляєш, щосили намагаєшся побачити ясно, із заплющеними очима концентровано думаєш. Чим більше думаєш, тим реальнішим це стає. Поступово помічаєш, що твоя візуалізація робить це дійсністю. Ось так раніше навчали в маленьких стежках Дао. Оскільки вони практикують методи маленьких стежок, то не відчувають, що це пристрасть, адже в них і не говориться про Повну Досконалість.

Ми дуже серйозно ставимося до цих питань. Будь-яка пристрасть завадить досягненню Повної Досконалості. Я кажу вам це, щоб ви ясно розуміли це питання. Ви, можливо, сприйняли побачене як прояв уяви, але не потрібно так практикувати. Наприклад, хтось невиразно побачив Фалунь, але подумав, що це була його уява; якщо ти побачив, як він рухається чи обертається, я кажу, що ти справді його побачив. Ви можете спробувати дотримуватися моєї поради, й подивіться, що буде. Я кажу це тільки тим учням, які вже можуть бачити, але думають, що це була їхня уява. Для тих, хто не має таких відчуттів, не прагніть до цього, бо це теж буде пристрастю. Усе це я сказав для того, щоб ви усунули цю душевну перешкоду. У жодному разі не прив’язуйтесь до цього, у жодному разі не формуйте такої пристрасті.

Falundafa.org > КНИГИ