Лекція Закону на конференції Фа в Нью-Йорку
 

Лі Хунчжи
23 березня 1997 року

Нас розділяють великі відстані та океани, і зустрітися нам нелегко. Однак хоч ти особисто й не бачиш мене, якщо тільки ти вдосконалюєшся, я завжди поряд з тобою. Тільки якщо ти будеш удосконалюватися, я відповідатиму за тебе на всьому твоєму шляху аж до самого кінця; ба більше, я щомиті дбаю про тебе. (Оплески) Якщо хтось чинить інакше, це рівнозначно тому, що він поширює лиху практику, робить погані справи й довільно видає Небесні таємниці. Звичайно, ви вже знаєте це з вашого практичного досвіду, і мені не потрібно занадто докладно вам це пояснювати. Я говорю лише про те, що я можу зробити, а про те, чого не можу, я не кажу; тому Дафа успішно поширюється.

На нашій попередній зустрічі не було такої кількості людей. Звісно, багато хто не приїхав через зайнятість на роботі. Отже, після нашої минулої зустрічі з'явилося ще більше людей, які увійшли в Дао й отримали Фа. Той факт, що цей Фа може швидко розвиватися й так широко розповсюджуватися, я думаю, пов’язаний із силою Дафа. Водночас шлях, який я вибрав для поширення Дафа, виявився правильним. Ми справді несемо відповідальність за наших учнів та суспільство, тому й змогли досягти таких результатів. Можливостей побачитися з вами не так багато — приїхати до США мені було нелегко, потрібна віза, і це досить клопітно. Тепер, оскільки ми змогли зустрітися, я хочу докласти максимум зусиль, щоб допомогти вам розв’язати деякі проблеми. Ви зможете поставити будь-які запитання, і я на них відповім. Давайте якнайкраще використаємо цей час, щоб допомогти вам вирішити деякі заплутані та складні питання, щоб Дафа розвивався в Сполучених Штатах ще більш сприятливо. Спочатку я хотів би поговорити з учнями про деякі конкретні справи, але частина із присутніх уже отримала «особливий подарунок». Оскільки вони приїхали рано, учора я відповів на деякі їхні запитання. Але не турбуйтеся та не жалкуйте про це, бо сьогодні ті з вас, хто вчора не був присутній, ще зможуть поставити свої запитання.

Зараз я хочу поговорити з вами про деякі речі, пов'язані з удосконаленням, тобто із Законом. Я знаю, що протягом цього періоду ви швидко підвищувалися, навіть дуже швидко. Коли я минулого разу повернувся зі Сполучених Штатів до Китаю, я сказав китайським учням, що США — особливе місце, де зібралося багато видатних людей, зокрема найкращі з китайців. Ці люди мають досить хорошу природну основу, вони глибоко розуміють Дафа, швидше усвідомлюють і проривають рівні. Це ваші переваги. Але не потрібно відчувати самовдоволення, оскільки ви також маєте різноманітні пристрасті та перешкоди, які вам потрібно прорвати, і тільки тоді ви зможете підвищуватись іще швидше.

Тепер я розкажу про хвороботворну карму, проблему, яка бентежила багатьох наших учнів, які не глибоко вивчали Фа. Я вже пояснив у моїй книзі, як ми, удосконалювальники, повинні ставитись до хвороб. Зараз я знову розкрию це питання з іншого боку. Суть у тому, що ми, практикувальники, не повинні вважати себе звичайними людьми. Ви знаєте, що в давні часи, коли хтось ішов у ченці, то люди більше не ставилися до нього як до звичайної людини — він уже ставав напівсвятим. Тоді яка різниця між людиною та Пробудженим? Людина має почуття (цін) — дуже сильні почуття. Люди живуть у цьому світі саме заради почуттів. Без почуттів ти вже не можеш жити на світі. Що тобі подобається, що робить тебе щасливим, що тебе злить, любов до рідних, почуття кохання між чоловіком та дружиною, любов до дітей; що ти хочеш робити, чим хочеш займатися; якісь речі тобі подобаються, а якісь ні, і таке інше — усе це людські почуття. Без таких почуттів не існувало б суспільства пересічних людей. Усе, що роблять люди під впливом цих почуттів, якщо це відповідає станові пересічних людей, не можна вважати неправильним. Тоді чому в минулому багато людей говорили, що всі судження людини неправильні? Тому, що люди, які вимовили такі слова, уже не належали до звичайних людей; вони дивилися на людину з іншої сфери. Але оскільки люди перебувають у звичайному суспільстві, ти не можеш сказати, що вони помиляються. Учора я казав, що це суспільство звичайних людей дуже погане, але воно також становить один із рівнів, які пронизують весь Усесвіт від верху до низу. Це найнижчий рівень, а також утілення властивості Всесвіту, Дафа на найнижчому рівні. Не можна допустити, щоб цього рівня людей не існувало. Також неможливо, щоб кожна людина вдосконалилася до рівня Будди. Людське суспільство не може перестати існувати, просто воно існує саме таким чином. Річ лише в тому, що це середовище дуже особливе, воно дає людині змогу піднятися на високі рівні. Відтак, якщо оцінювати людину з погляду високих сфер, то картина стає іншою. Тому я казав, що як практикувальник ти не можеш використовувати людські уявлення, щоб оцінювати речі та явища, які ти бачиш, з якими стикаєшся та які переживаєш. Тому тобі потрібно висувати до себе вимоги на базі вищих норм.

Коли звичайна людина захворіла, якщо вона не йде до лікарні, не приймає ліки, то така поведінка не відповідає правилам звичайних людей, не відповідає принципам цього світу, і люди не можуть цього зрозуміти: «Людина, звісно, повинна приймати ліки, якщо захворіла», «Хворий мусить іти до лікарні». Ось як ставляться люди до цього питання, і це не помилка. Однак якщо ти вважаєш себе вдосконалювальником, ти не можеш ототожнювати себе зі звичайними людьми. Якщо говорити серйозніше, ти вже не людина. Як я щойно казав, люди мають різноманітні почуття та бажання, живуть заради почуттів. У процесі вдосконалення ти поступово починаєш ставитися до цих речей більш байдуже, поступово їх відпускаєш, поки повністю не відкинеш. Люди живуть заради цих речей, а ти ні. Хіба ти такий самий, як вони? Ні. Якщо це так, то чому ви не оцінюєте проблеми, себе та події, з якими ви стикаєтеся, на основі принципів вищих рівнів, які відрізняються від людських? Саме так і треба чинити. Тому я казав вам, що коли ми, удосконалювальники, десь у тілі відчуваємо дискомфорт, то це не хвороба. Однак стани, які звичайні люди вважають хворобами, і той стан, який проявляється в тілі вдосконалювальника, у якого усувається карма, однакові. Звичайним людям важко їх розрізнити. Тому в процесі вдосконалення особливу увагу звертають на усвідомлення. Якби ці стани були однаковими, тоді всі почали б практикувати, і не існувало б необхідності щось усвідомлювати. Якби в тілі людини постійно проявлялися лише чудові речі, і навіть невеликий дискомфорт відчувався б так, як у святих, скажіть, хто б іще не вдосконалювався? Усі б це робили. Але тоді це б не зараховувалося, не вважалося б удосконаленням. Крім того, людям не дозволено так удосконалюватись, оскільки тобі не потрібно було б нічого усвідомлювати. Тому в удосконаленні тебе неодмінно випробовують у стані омани, коли тобі не видно, що істинне, а що фальшиве; дивляться, як ти ставитимешся до цих питань, чи будеш розглядати себе як удосконалювальника або як звичайну, пересічну людину. Хіба це не для того, щоб подивитися, чи можеш ти вдосконалюватися? Звичайно, зовні ти схожий на звичайну людину, нічим не відрізняєшся, але насправді ти вдосконалювальник. Учора я говорив про вдосконалення за Законом Будди. Удосконалення — це найважливіша справа в Усесвіті. Людина хоче піднятися на високий рівень і стати Архатом, Бодхісатвою, Буддою, Даосом чи Просвітленим; якщо людина з тілом, сповненим карми, хоче стати Просвітленим, то хіба це не серйозна справа? Хіба ви не повинні розглядати ці питання, чітко дотримуючись високих стандартів та праведних думок? Якщо ти все ще розглядаєш ці питання з точки зору звичайних людей, хіба ти не звичайна людина? Ось наскільки серйозне це питання: тобі дають можливість стати Буддою, а ти все ще розглядаєш себе як людину й досі оцінюєш усе людськими принципами. Тоді так не годиться, ти маєш несерйозне ставлення, тому не зможеш удосконалюватися. Будди, Даоси та Просвітлені не такі, як про них думають сучасні ченці та сучасні люди. Як ви знаєте, Будди та Просвітлені не мають почуттів звичайних людей, а також не мають форми мислення, властивої звичайним людям, та уявлень, на базі яких люди розуміють речі. Їхні форми мислення на абсолютно іншому рівні, вони вільні від людських концепцій та уявлень. Сьогодні Будд та Бодхісатв «олюднили», і багато хто думає, ніби вони мають людські почуття та якості. Коли деякі люди йдуть до храмів, поклоняються Буддам і запалюють ладан, то роблять це не заради вдосконалення, не з поваги до них, а щоб дещо попросити: вони благають Будд про щось під впливом своїх пристрастей. Подумайте, яке це погане серце!

У минулому люди поклонялися Будді тільки з поваги, тобто замість того, щоб просити щось для себе, вони приходили, щоб висловити Буддам свою пошану, помолитися їм, або тому, що вони самі вдосконалюються в Будду, адже Будди величні й на макроскопічному рівні захищають людство. Але сьогодні люди вже не так поводяться. У минулому люди завжди мали праведні думки; коли вони думали про Будду чи Бодхісатву, вимовляли слово «Будда» або «Бодхісатва», то відчували велику пошану, відчували їхню надзвичайність і велич. Проте сучасні люди не такі. Вони довільно відкривають рота й говорять про Будд, довільно згадують Будд і Бодхісатв, ніби це абсолютно звичайні слова. Вони навіть довільно вирізають і малюють образи Будди так, як вони хочуть, і встановлюють їх де завгодно. Деякі навіть ставлять зображення Будди Амітабхи або Святої Марії на цвинтарі. Це рівнозначно тому, що люди призначають Просвітлених стежити за мертвими, наказують їм щось. Хіба не такий намір? Подумайте: Просвітлені священні та великі, одним помахом руки вони можуть принести щастя всім людям, а можуть одним помахом принести їм руйнування. А ти ось так до них ставишся? Якби вони не мали милосердя до людей, то коли б люди стали в невіданні чинити погані справи, вони відразу б їх знищили без сліду. Просто люди зараз цього не розуміють, тому й наважуються так чинити. Насправді вони ображають Будд. Про це я вже говорив минулого разу. Тоді я сказав вам, що навіть у меню ресторану з’явилася страва під назвою «Будда перестрибує через стіну» тощо. Будда не має будь-якої пристрасті до кольору та смаку. Кажеш, що коли Будда відчує приємний аромат, то перестрибне через стіну, щоб поїсти? Хіба це не брудна образа Будди? Є ще страва «Вегетаріанський обід Архата». Архат також не має пристрасті звичайних людей до кольору та смаку. А ти кажеш, що «Вегетаріанський обід Архата», — це те, що їсть Архат? Хіба ти його не ображаєш? Вони вважають, що їжа звичайних людей брудна, тобто їхні уявлення відрізняються від людських. У гонитві за грошима й під впливом своїх прагнень люди створили такий образ Просвітлених і Будд. Будди, Даоси й Просвітлені не мають людських уявлень чи людського способу мислення. Але, як я щойно казав, люди йдуть поклонятися Будді не з глибокої поваги чи бажання вдосконалюватися, а щоб просити Будду: «Благослови мене, щоб у мене народився син, щоб я розбагатів, усунь мені лиха, позбав мене негараздів…» Ось такі їхні наміри. Однак Будди в це не втручаються, вони лише пропонують людям порятунок на фундаментальному рівні. Якби ти міг жити, як святий, насолоджувався б комфортом серед звичайних людей, мав багато грошей, не відчував негараздів та невдач, тоді б ти й не хотів удосконалюватись у Будду. За такого комфорту ти й так жив би наче Пробуджений. Проте це неможливо.

Люди з життя в життя створюють карму. Власна карма людини приносить їй труднощі, страждання, лиха, відсутність грошей та багато хвороб у цьому, а також у наступному житті. Лише після того, як погасиш карму, ти зможеш отримати щастя та процвітання. Неприпустимо, щоб за погану справу не було розплати. Це принцип, який існує в Усесвіті. Тобі може здатися, що речі, які відбулися в попередньому житті, та події в наступному житті — це ніби справи двох різних людей. Насправді, коли інші оцінюють тебе, то беруть до уваги весь шлях твого існування загалом. Це ніби ти прокинувся й кажеш, що зроблене тобою вчора не має стосунку до того, що ти робиш сьогодні, і що, мовляв, твої вчорашні вчинки — це не ти робив. Але це все зробив ти, саме так вони розглядають життя людини. Щойно я відхилився від теми, щоб пояснити вам це питання: ви не можете оцінювати речі на основі уявлень звичайних людей. Звичайній людині, якщо вона хворіє, потрібно приймати ліки. Щодо тебе, удосконалювальника, тобі я теж не забороняю приймати ліки. Але хіба ми не говоримо про вдосконалення? Хіба не говоримо про усвідомлення? Від тебе не вимагається, щоб ти відразу все усвідомив. Хоч скільки ти можеш усвідомити, усе годиться. Якщо хтось каже, що він не може цього досягти: «Ні, я не можу змінити свої думки. Я мушу приймати ліки. Навіть якщо практикую, однаково маю їх приймати», — чи знаєте ви, як я дивлюся на це питання? Мені дуже прикро, що він має таку погану здатність усвідомлення та не пройшов цього випробування. Він міг би підвищитись та зробити великий крок у бік Повної Досконалості. Але він його не зробив. Мені дуже шкода, але я не кажу, що ця людина вже непридатна. Я також не кажу, що коли ця людина прийме ліки, то вже більше взагалі не зможе вдосконалюватись. Це тому, що рівень розуміння та природна основа кожної людини різна. Тільки коли підвищишся, ти зможеш пройти це випробування та набути нового розуміння. Якщо ти не можеш піднятися й не можеш до кінця зрозуміти це питання, це свідчить про те, що в цьому питанні ти все ще залишається звичайною людиною. Однак це не говорить про те, що ти повністю непридатний.

Далі я ще раз розповім про зв’язок між прийманням ліків та усуненням карми. Щойно я говорив, що накопичена з переродження в переродження карма є причиною виникнення хвороб. Що таке карма? Чим менші розміри мають частинки карми, що існують в інших просторах, чим дрібніші частинки, тим більшу силу вони мають. Коли вони проникають у наш простір, то проявляються у вигляді мікробів, мікроскопічних вірусів. Скажи, хіба хвороба є випадковою? Сучасна медицина та наука неспроможні цього осягнути. Вони можуть дізнатися лише про явища, які можна побачити в цьому поверхневому просторі, що складається з найбільших частинок, сформованих із молекул. Отже, уважається, що з'явилася хвороба, пухлина, інфекція тощо. Однак сучасна наука не бачить справжньої причини, чому люди хворіють. Вона завжди дає обмежені пояснення, які звичайні люди здатні зрозуміти. Звісно, коли хтось занедужує, то це зазвичай відбувається відповідно до принципів цього рівня: у цьому світі має існувати якийсь зовнішній фактор, що спричиняє хворобу, і цей фактор зазвичай повністю відповідає тим чи іншим уявленням, прийнятим у цьому світі. Насправді цей зовнішній чинник виник просто для того, щоб забезпечити відповідність із принципами або станом цього світу. Однак корінна причина виникнення хвороби не лежить у цьому просторі. Тому коли ти приймаєш ліки, то знищуєш хворобу чи вірус на поверхні. Ліки дійсно можуть знищити вірус на поверхні. Однак Гун практикувальника може автоматично знищити віруси й карму. Коли ліки вбивають поверхневий вірус, який проник з інших просторів, на іншому боці вірус, карма про це дізнаються — оскільки все є живим — тому вони й перестануть проникати сюди. І тоді ти подумаєш, що одужав від приймання ліків. Проте я кажу, що ці речі накопичуються на тій стороні. Люди з життя в життя накопичують їх. Коли вони накопичаться до певної межі, то людина стане приреченою і, коли вмиратиме, її повністю знищать. Вона втратить своє життя, назавжди втратить. Це так страшно... Зараз я пояснив вам цей зв’язок. Зовсім не так, що людям заборонено приймати ліки. Коли звичайна людина занедужує, їй обов'язково необхідно використовувати медичне лікування.

А як ми, удосконалювальники, ставимося до цього питання? Хіба нам не треба очищувати твоє тіло? У твоєму тілі, як у річних кільцях деревного стовбура, починаючи із самої серцевини, у кожному шарі життя накопичилася карма. Коли ти практикуєш, я постійно виштовхую цю карму ізсередини назовні; виштовхую, виштовхую, виштовхую, виштовхую з тебе карму, аж поки повністю її не виштовхну. До того ж не все може вийти через поверхню тіла. Якби все виходило через поверхню твого тіла, ти не зміг би витримати. Через поверхню виходить лише частина. Однак ти можеш відчути, що раптово захворів. Тобі дуже неприємно й боляче, не можеш терпіти, ти розглядаєш себе як звичайну людину та хочеш прийняти ліки. Тоді ти можеш піти та прийняти їх, ми ніколи не говорили, що звичайні люди не можуть приймати ліки. Ми тільки говоримо, що тобі не вистачає усвідомлення, і ти не пройшов це випробування добре. Ми не маємо такого правила, яке б говорило, що ти не можеш приймати ліки, якщо практикуєш удосконалення, — ми не маємо такого жорсткого правила. Однак я навчаю вас принципів Фа. Ти хочеш звільнитися від карми, але приймаєш ліки та заштовхуєш її назад усередину — як же нам очистити твоє тіло? Звичайно, ми могли б повністю виштовхнути її з тебе в інших просторах. Однак Закон цього Всесвіту містить такий принцип: коли для тебе знищують карму, ти маєш перенести страждання. Тобі потрібно пережити те саме страждання, яке раніше завдав іншим. Однак ми не допустимо, щоб ви як удосконалювальники переносили всі страждання в такому самому вигляді, адже в такому разі ви помрете й не зможете вдосконалюватися. Після досягнення Повної Досконалості ти відплатиш життям, яким завдав шкоди, благословенням. Але ти все-таки маєш винести частину душевного страждання. Коли виніс частину, яку заборгував іншим, то вже відплатив цю карму, оскільки ти постраждав. Тут є такий взаємозв'язок. Одночасно з відшкодуванням карми, перебуваючи в стражданні, ти маєш розглядати себе як удосконалювальника. Якщо ти не вважаєш це за хворобу, то в цьому питанні ти справді проявив усвідомлення високого рівня, а не мислення звичайної людини. Подумай: хіба твій рівень і твоє мислення не підвищилися в цьому питанні? Твердження, що людині достатньо робити вправи, щоб підвищитися в удосконаленні, схоже на жарт. Рухи є допоміжним засобом для досягнення Повної Досконалості.

Людина ніколи не зможе підвищити свій рівень, якщо не вдосконалює належним чином своє серце. І це не так, як кажуть, що якщо просто читаєш сутри, то можеш удосконалитися в Будду. Також є деякі люди, які думають, що людина може вдосконалитись у Будду, роблячи багато добрих справ. Це смішно, усе це дії з прагненням. Якщо ти не вдосконалюєшся на практиці, то який сенс у читанні сутр? Без удосконалення взагалі неможливо досягти ступеня Будди. Свого часу, коли Будда Шак’ямуні проповідував Дхарму (Закон), сутр не було. Не було їх і тоді, коли Ісус передавав свій Закон. Люди лише вдосконалювалися на практиці. Хіба можеш піднятися, якщо не вдосконалюєш свою душу? Невже можеш підвищитись, якщо не відповідаєш вимогам тієї сфери? Чи можеш піднятися на Небеса, якщо ти сповнений різноманітних почуттів і бажань, різних пристрастей і прагнення до грошей, які є сильнішими за твоє бажання стати Буддою? Це абсолютно неможливо. Я гадаю, ви всі це вже зрозуміли. Інакше кажучи, коли ти став удосконалюватися, ти вже надзвичайний. Будучи надзвичайним, як ти маєш ставитися до стану фізичного дискомфорту? Звичайні люди мають хвороби, але, що стосується твого тіла, — я тобі виштовхую з нього карму. Коли вона виштовхується на поверхню, ти відчуваєш дискомфорт, оскільки нервові закінчення на поверхні людського тіла найчутливіші. Здається, що ти захворів і в деяких випадках досить серйозно. Може виникнути такий прояв. Якщо це сталося, подумайте про наступне: якщо ти розглядаєш себе як звичайну людину, якщо розглядаєш це як хворобу, то, звичайно, це теж не страшно, ти можеш прийняти ліки. Ти не пройшов це випробування. Принаймні в цьому питанні ти звичайна людина. Коли пройдеш це випробування, то станеш надзвичайним. Однак якщо ти хочеш удосконалитись у Будду, то твоє розуміння в усіх питаннях має бути надзвичайним. Якщо ти не відкинеш цю пристрасть, то не зможеш пройти це випробування, і досягнення Повної Досконалості для тебе стане неможливим. Інакше кажучи, якщо проґавив цей шанс, то не подолаєш цю перешкоду. Чому деякі наші консультанти та учні-ветерани, які добре розуміють це питання, завжди переживають, коли бачать, що учні приймають ліки? Звичайно, вони не можуть чинити так, як я. Оскільки вони добре знають одне одного, то кажуть: «Тобі не можна приймати ліки», — і тому подібне. Однак ця людина цього ніяк не може зрозуміти: «Чому після того, як я почав практикувати, ви не дозволяєте мені приймати ліки?» Якщо він не може цього збагнути, то таку ситуацію вирішити нелегко. Ми не маємо суворого правила, що тобі не можна приймати ліки. Я лише розповідаю вдосконалювальникам принцип, який стосується того, приймати ліки чи ні, а не кажу звичайним людям, щоб вони не приймали ліки.

Наш Закон поширюється в цьому світі для вдосконалення. Не кожен, хто вдосконалюється, обов'язково стане Буддою. Деякі люди дуже старанні та рішучі, тому вони просуваються до Повної Досконалості швидше. Деякі, можливо, не так стрімко йдуть уперед, і їхнє просування до Повної Досконалості буде дуже повільним. А деякі люди тільки здаються вдосконалювальниками, але насправді вони не вдосконалюються; здається, що вони вірять, але вони не вірять по-справжньому — такі, мабуть, не зможуть досягти Досконалості. Але вони все ж таки вдосконалювалися, тому, можливо, робили це недаремно. Якщо хтось не досягне успіху в удосконаленні або не зможе цього досягти в цьому житті, подивимося, що буде в майбутньому — можливо, він зможе досягти мети в наступному переродженні. Або, можливо, він більше не захоче вдосконалюватись; але все ж таки завдяки Дафа він відкинув деякі свої пристрасті, слухав Закон Будди й через самовдосконалення став кращим від звичайних людей. Можливо, він створив собі щасливу долю в наступному житті. У наступному перевтіленні він може сильно розбагатіти або стати високопосадовцем. Ці речі можна поміняти тільки на щасливу долю, оскільки він не зміг досягти успіху в удосконаленні, але все ж таки вдосконалювався недаремно. Ось такий принцип. Оскільки ви, удосконалювальники, можете сьогодні слухати Фа, я сподіваюся, що кожний з вас буде вдосконалюватися до кінця. Не кожен може слухати Закон Будди. Я вам скажу, що насправді США — це місце порівняно особливе. Два роки тому я вже припинив лекції Закону, однак у США дуже багато китайців і серед американців багато добрих людей. Я хочу, щоб вони також отримали Закон. Фактично я не проводжу систематичних лекцій, а роз'яснюю деякі питання залежно від конкретних ситуацій. Оскільки вже є книга, кожен може навчатися, читаючи книгу. Консультаційні пункти також організовано, тож усі ви можете ходити туди практикувати. Можливість почути Закон Будди випадає людині один раз за кілька тисяч років, і деякі люди, можливо, навіть не мають такого передвизначеного зв’язку долі. Це тому, що в шести колах перевтілень людина може переродитись у різноманітних тварин, рослин чи речовину. Пройдуть сотні чи тисячі років перед тим, як нарешті переродишся в людину. Після сотень або тисяч років перевтілень необхідно стати людиною в потрібний період, а також переродитися там, де зможеш зустріти цей Фа; крім цього, потрібно прибути в цей світ у правильний час, щоб отримати можливість почути Закон та відвідувати заняття. Звичайно, необхідно, щоб зійшлося дуже багато таких умов, і тільки тоді зможеш отримати цей Фа. Усе не так просто.

Я розповідаю Закон Будди. Я думаю, усі це вже ясно розуміють. Я не роз'яснюю принципи пересічних людей. Крім того, багато питань, про які я говорив, ніколи не обговорювалися серед звичайних людей, і це не знання звичайних людей.

Щойно я ще раз пояснив питання про ліки, оскільки ця проблема в різних районах уже стала помітною. Деякі люди хочуть завдати шкоди Дафа й кажуть щодо відмови від ліків таке: «Нам не дозволять приймати ліки, коли ми почнемо практикувати». Насправді це не так, що я не дозволяю вам приймати ліки. Звичайно, присутні тут консультанти також повинні звертати увагу на свої методи та не примушувати нікого відмовлятися від ліків. Ми лише пояснюємо принципи. Якщо хтось хоче практикувати, він може це робити. Якщо ж він не хоче практикувати і навіть вирішить прийняти отруту, то це його справа як пересічної людини. Ніхто не зможе допомогти, якщо його свідомість не змінюється. Ми лише говоримо це тим, хто має передвизначений зв’язок, ми наставляємо людей добру. Людину не можна змусити вдосконалюватись.

Поясню інше питання. Оскільки я хочу присвятити вам усю другу половину дня, після того, як закінчу говорити, ви зможете поставити мені запитання. У материковому Китаї молоді люди, які народилися після «культурної революції», мало знають про Будд, Бодхісатв і Просвітлених. Те, що я розповідаю, — це Закон Будди. Деякі люди знають, що це добре, але ще не розуміють деяких термінів. Вони дуже мало знають про речі із системи Будди. Інакше кажучи, вони не мають ясного розуміння про неї.

Далі я коротко розповім про Будду Амітабху та Будду Шак’ямуні. Це відрізнятиметься від змісту буддійських сутр. Будда Шак’ямуні також розповідав про це 2500 років тому, проте ченці, які жили в той час, не передали цього наступним поколінням. Сутри було систематизовано лише через 500 років після того, як Будда Шак’ямуні залишив світ. Як ви знаєте, 500 років тому в Китаї правила династія Юань. Хто сьогодні знає, що в ті часи говорив Чингісхан? Але в будь-якому разі це Закон Будди. Він передавався весь цей час уривчасто з вуст у вуста. Але часто губилися деякі аспекти, які супроводжували проповідь Будди: наприклад, час, місце, ситуація, значення, спрямованість на певних слухачів — усе це було втрачено в ході укладання сутр. У процесі поширення Закону Будди ті люди, які не досягли Прозріння, мали людські уявлення, хотіли домішувати речі зі своїх власних уявлень і таким чином змінили Закон Будди. Вони пропустили ті частини, яких не розуміли, і поступово «олюднили» Будд, Бодхісатв і Просвітлених. Вони передавали лише речі, з якими були згодні та які могли зрозуміти. Вони не хотіли залишати в тексті те, що не відповідало їхньому способу мислення або не збігалося з їхніми уявленнями, тому ці частини й не передавалися.

Спочатку розповім про Будду Шак’ямуні. Будда Шак’ямуні був реальною історичною особою. Понад 2500 років тому в стародавній Індії він залишив учням свій шлях удосконалення в системі Будди, який можна охарактеризувати як «Зречення, Медитація, Мудрість». Щодо терміну «буддійська релігія» — цю назву вигадали люди, які в наші дні залучені до політики. Будда Шак’ямуні не визнавав релігії та не говорив, що створив релігію. Це люди назвали його метод удосконалення релігією. Він лише проповідував Закон Будди, свій метод удосконалення «Зречення, Медитація, Мудрість», який міг дозволити людям досягти Повної Досконалості. Звичайно, конкретні речі щодо цього питання записано в сутрах, тому я не буду це повторювати. Як усі ви знаєте, Будда Амітабха має Сукхаваті (Світ Найвищого Щастя), Будда-Цілитель має Лазуровий Світ. Кожен Будда очолює Небесний Рай. «Фо» (Будда), «Пуса» (Бодхісатва) та «Жулай» (Татхагата) — це наші китайські терміни. На небесах Татхагату називають Царем Закону, що означає, що він керує Небесним Царством. Але його спосіб управління не такий як у людей, які керують за допомогою адміністративних методів та законів, — вони не мають таких речей. Вони повністю покладаються на милосердя та добрі думки. Усі живі істоти там теж є добрими. Тільки коли ви відповідаєте таким стандартам, ви можете увійти до такого світу. Отже, кожний Будда має світ, який сам очолює. Але в минулому ніхто не чув, який світ очолює Будда Шак’ямуні, ніхто не знав, ким початково був Будда Шак’ямуні, і ніхто не знав, де перебуває його світ. Деякі ченці сказали, що Будда Шак’ямуні перебуває у світі Саха (Земля страждань). Однак я скажу вам, де цей світ перебуває. Він лежить у межах Трьох Сфер. Як він може бути Царством Будди? Яке брудне місце! Кожен хоче покинути таке місце, як же там може розташовуватись світ Будди? Навіть ченці не можуть цього пояснити, і в релігії теж немає про це згадок. Насправді Будда Шак’ямуні прийшов із дуже високого рівня. Цей Усесвіт надзвичайно величезний. Трохи пізніше я розповім про його будову — будову Всесвіту. Найнижчий рівень, на якому залишався Будда Шак’ямуні перед приходом униз, був шостим рівнем Усесвіту. І з цього рівня він безпосередньо переродився в людину. Це був не шостий рівень Неба, а шостий рівень Усесвіту. Трохи пізніше я опишу, який Усесвіт грандіозний.

Він має Небесне Царство на шостому рівні Всесвіту. Він створив там Небесне Царство, яке називається світ Дафань (Світ Великих Чеснот). Інакше кажучи, Будда Шак’ямуні переродився в людському світі зі світу Дафань. Щоб проповідувати Закон і рятувати людей — рятувати своїх учнів, він переродився в нашому світі зі світу Дафань. Учні, яких навчав і рятував Будда Шак’ямуні, повинні були вдосконалюватися щонайменше до шостого рівня Всесвіту або ще вище — ось такого рівня їм треба було досягти. З цієї причини, відколи Будда Шак’ямуні спустився вниз, він постійно стежив за своїми учнями в процесі їхніх перероджень та вдосконалення й узагалі так і не повернувся до свого світу. У Трьох Сферах є місце, яке називається Небом Дафань. Саме там він і перебуває. Він сам назвав його Небом Дафань. Він так назвав його, бо прибув зі світу Дафань. Звідти він слідкує за своїми учнями. Усі його учні відзначені певним чином. Він відзначив їх знаками свастики (卍). Усі вони мають таку мітку. З високого рівня одного погляду достатньо, щоб визначити, хто є учнем Будди Шак’ямуні, а хто — ні. Оскільки вони повинні вдосконалюватись на високий рівень — Будда Шак’ямуні хоче врятувати їх на такий високий рівень, — вони не могли досягти успіху в удосконаленні за одне життя. Тому з життя в життя, знову й знову вони вдосконалювалися протягом понад 2500 років. У цьому житті вони вдосконалюються востаннє, після чого мають досягти Повної Досконалості. Після досягнення Досконалості в цьому житті він забере всіх своїх учнів із собою, і всі вони покинуть світ Саха. Серед наших учнів Дафа багато хто отримав Закон, маючи відмітку учня Шак’ямуні. Але більшість із відзначених Шак’ямуні учнів — це ченці, хоча деякі й живуть у суспільстві. Багато з його учнів, які перебувають серед звичайних людей, уже отримують наш Закон. Насправді, оскільки ми торкнулися цього питання, я хочу сказати вам, що цей Фа, який я передаю, не змушує вас обов’язково йти до світу Фалунь. Я передаю принципи всього Всесвіту. Це щось настільки величезне. Усі вони також хочуть отримати цей Фа. Оскільки новий Усесвіт уже створено, і Закон виправляє Всесвіт, кожен може повернутися нагору лише після асиміляції із Законом Усесвіту. Це те, що Будда Шак’ямуні ще давно ретельно спланував для своїх учнів, і він знав, що настане такий час. Я знаю, що живі істоти багатьох інших світів чи учні інших праведних шкіл удосконалення отримують Закон у Дафа. Більшість учнів Будди Шак’ямуні перебувають на території ханьців. В Індії їх уже немає. Але невелика їх кількість розкидана по різних частинах світу. Більшість із них перебуває на території ханьців. Регіон ханьців — це материковий Китай.

Щойно я коротко описав ситуацію Будди Шак’ямуні та його учнів. Далі я розповім про Будду Амітабху. Коли йдеться про Будду Амітабху, люди знають, що існує Сукхаваті — Світ Найвищого Щастя. А де він розташований? І хто такий Будда Амітабха? Що стосується Будди Амітабхи, про нього є інформація в буддійських сутрах, тому я не зупинятимуся на цьому. Я розповім про те, чого в сутрах не написано. Як ви знаєте, серед людей поширюються слова Будди про часткову структуру Всесвіту, про те, що існує «світ Сумеру», або «гора Сумеру». Наша планета Земля та небесні тіла всередині й за межами Трьох Сфер розташовані на південь від гори Сумеру, і це місце називається «Джамбу-двіпа» або «континент дерева Джамбу». Деякі люди кажуть: «Чи не Гімалаї малися на увазі під горою Сумеру? Чи не Індію називали Джамбу-двіпою?» Це різні речі. Він Будда. Він говорив це не з погляду людського розуміння, а з погляду Пробудженого. Основа його мислення відрізняється від людської.

Ця гора Сумеру дійсно існує. Тоді чому люди не можуть її побачити? І чому її не можна побачити навіть за допомогою телескопа? Тому що вона не складається з найбільших частинок-молекул. Я скажу вам: люди вже не бачать частинки, що складаються з молекул (не кажучи вже про атоми), — які навіть на один рівень менші за найбільш поверхневі молекули. А гора Сумеру складається з атомів, тому люди взагалі не можуть її побачити. Однак нещодавно дослідники в галузі астрономії та космології, можливо, виявили таке явище, що хоча в Усесвіті всюди багато галактик, у певному місці вони відсутні. Галактики перебувають скрізь, існує дуже багато галактик, подібних до Чумацького шляху. Однак є певне місце, де немає нічого, ніби там є чітко окреслений кордон. Вони називають це «космічною стіною». Вони не можуть пояснити такого явища. Чому там немає жодної галактики? Насправді вони сховані за горою Сумеру, оскільки ця гора неймовірно величезна. Наскільки? Її верхівка перебуває в центрі другого рівня Всесвіту, вона виходить за межі нашого малого Всесвіту. Вона справді величезна. Тобто гора настільки величезна, що людям це б здалося неймовірним. Люди також неспроможні побачити інші її частини. Земля — це така крихітна кулька, проте якщо хочеш побачити Пекін, то не зможеш побачити його з іншого боку Землі. Ця гора настільки величезна, що тобі ніяк не уявити її розміру. Він також говорив, що в кількох інших частинах гори Сумеру існують інші світи. Ми не будемо надто багато говорити про це.

А чому існує така гора? Розповім про гору Сумеру. Я скажу вам, що гора Сумеру — це насправді прояв форми та образу Будди Амітабхи, Бодхісатви Гуаньїнь та Бодхісатви Дашичжи. Не зовсім точно називати це їхньою формою та образом, оскільки вони, Будди, мають образ подібний до людини. Вони можуть приймати свій образ, а можуть розсіюватися в матерію, але вони мають свій образ. Вони можуть розсіюватися в матерію завдяки трансформації. Люди не можуть побачити Будд, тому кажуть, що вони не мають тіл. Їхні тіла складаються з атомів, тому, звісно, ти не побачиш їхніх тіл; і ти маєш рацію, коли кажеш, що вони їх не мають. Отже, оскільки ця гора Сумеру складається з атомів, наші людські очі не можуть її побачити. Але, у якомусь сенсі, вона представляє Будду Амітабху, Бодхісатву Гуаньїнь і Бодхісатву Дашичжи. Тому гора Сумеру — це не одна, а три гори. До того ж вони перебувають у русі. Тільки в цьому нашому матеріальному просторі речовини здаються мертвими чи нерухомими; речовини в усіх інших просторах перебувають у русі. Як ви знаєте, молекули рухаються, те саме відбувається з атомами — усе рухається. Електрони обертаються навколо ядра атома, усе рухається, уся матерія перебуває в русі. Тому гора Сумеру іноді повертається однією стороною, а іноді можна побачити всі три її піки — вона змінюється. Коли люди бачать її з різних кутів чи в різних станах, то, можливо, бачать не справжню картину. Якщо вона стає однією стороною, то ти можеш побачити її як одну гору. Деякі вдосконалювальники в минулому могли її бачити, але описували її по-різному. Це якраз тому, що вони не бачили її більш детально. Отже, оскільки це символ Будди Амітабхи, Бодхісатви Гуаньїнь та Бодхісатви Дашичжи, то яку роль вона відіграє? Насправді світ Сукхаваті, про який говорять люди, перебуває якраз у межах гори Сумеру. Однак поняття цієї гори відрізняється від наших людських концепцій щодо матерії. А стоїть ця гора на воді. Час обмежений, тож на цьому зупинюся.

Далі я розповім про структуру просторів цього Всесвіту. Наскільки великий Усесвіт? Це дуже важко описати за допомогою людської мови, оскільки вона обмежена, і навіть якби це можна було описати, твоя свідомість не змогла б цього вмістити, і ти не зміг би цього зрозуміти. Він неймовірно колосальний. Настільки, що неможливо уявити, і навіть для Просвітлених це незбагненно. Тому жоден Будда, Даос чи Просвітлений не може пояснити, наскільки великим є Всесвіт. Як я щойно казав, Усесвіт, як ми зазвичай його розуміємо, є сферою малого Всесвіту. Під час моєї останньої поїздки до США я згадував, що скупчення з понад 2,7 мільярда галактик, таких як Чумацький Шлях, приблизно стільки, трохи менше від 3 мільярдів, складають наш Усесвіт. І цей Усесвіт має оболонку, має межу. Це той Усесвіт, про який ми зазвичай говоримо. Однак поза цим Усесвітом у далеких місцях існують інші Всесвіти. У межах певної сфери перебуває ще три тисячі інших Усесвітів, таких як наш. За межами цих трьох тисяч Усесвітів перебуває оболонка, і вони складають Усесвіт другого рівня. За межами цього Всесвіту другого рівня є три тисячі Всесвітів за величиною таких самих, як Усесвіт другого рівня. За їх межами перебуває оболонка, і вони складають Усесвіт третього рівня. Це так само як маленькі частинки складають атомне ядро, ядро атома формує атом, атоми складають молекули — мікроскопічні частинки формують більші частинки в цій системі. Усесвіт, який я описую, — це лише опис того, як речі існують у межах однієї системи. Цією мовою цього не описати; людська мова не здатна висловити це ясно. Це ситуація в одному цьому стані. Але існує багато систем — так багато, як незліченна кількість атомів, із яких складаються молекули; вони так само поширені по всьому Всесвіту. Чи можна порахувати, скільки в космічному просторі є Всесвітів розміром з наш малий Усесвіт? Ніхто точно не може цього порахувати. Щойно я говорив про Всесвіт другого та третього рівня й сказав, що Будда Шак’ямуні прийшов з Усесвіту шостого рівня. Усе це говорилося про одну систему, про одну таку систему. Це так само як у межах однієї системи маленькі частинки формують більші частинки, а більші частинки формують іще більші — вони всі перебувають в одній системі. Але існує не лише одна така система частинок. Численні частинки різних рівнів поширені всюди в Небесному Тілі.

Усесвіт дуже складний. Я розповідав про це детальніше, коли проводив курси у Швеції. Я говорив про вісімдесят один рівень Усесвіту. Насправді їх набагато більше, ніж вісімдесят один рівень — таке число неможливо оцінити за допомогою людських цифр. Це тому, що числа, які можуть сприймати люди, обмежені. А Будди найчастіше користуються числом «кальпа». Одна кальпа дорівнює двом мільярдам років, саме такий проміжок часу. Навіть використовуючи поняття кальпи, неможливо порахувати, як багато рівнів існує в Усесвіті; не рівнів Небес, а рівнів Усесвіту. Ось який він величезний. Щодо людей, то вони надто мізерні. Як я казав минулого разу, Земля — це не що інше як піщинка, і вона вкрай крихітна. Однак у цьому просторі існує незліченна кількість надзвичайно складних просторових структур. Які на вигляд ці просторові структури? Минулого разу я про це вже також говорив. На якому рівні мешкає наше людство? Ми живемо в поверхневій матерії, що складається з найбільшого шару частинок-молекул; ми живемо між молекулами та планетами; планета теж є частинкою, і в межах величезного Всесвіту вона також є мізерною піщинкою. Галактика Чумацький Шлях — це теж невелика піщинка. Цей Усесвіт, малий Усесвіт, який я щойно описував, — теж лише мізерна піщинка. Найбільші частинки, які бачать наші очі, — це планети, а найменші видимі для людини частинки — це молекули. Ми, люди, існуємо між такими частинками, як молекули та планети. Перебуваючи в цьому просторі, ти вважаєш, що він величезний; а насправді, з іншого погляду, він украй вузький та крихітний.

Розкажу з іншого боку. Чи є простір між атомами та молекулами окремим простором? Можливо, це важко зрозуміти. Я скажу, що сьогодні науковці вже знають, що всередині молекули може поміститися ланцюг із 200 тисяч атомів. Проте, що менший об’єкт, тобто що менша частинка, то більшим є її загальний об’єм, оскільки частинки формують площину одного рівня, а не є окремими точками. Водночас молекули дуже великі, але чим більші крупинки матерії, чим більші частинки, тим менший об’єм їхнього простору, тим менший загальний об’єм їхнього простору. Якщо ти ввійдеш у той мікроскопічний простір, то виявиш, що він більш широкий. Звичайно, щоб увійти туди, тобі потрібно відповідати його станові. Якщо ти розумієш це за допомогою людського мислення, людських концепцій та людського підходу щодо пізнання довколишнього матеріального світу, то ти ніколи не зможеш осягнути це й увійти туди. Людство стверджує, що його наука дуже добре розвинена. Як прикро! Воно ще не змогло навіть прорватися крізь простір молекул і не може бачити інші простори, проте люди вже настільки задоволені собою. Тим паче вони не можуть побачити простору, що складається з атомів. Я скажу вам, що це великий різновид просторових систем: між атомом і його ядром існує простір, між ядром і кварками існує простір, між кварком та частинками нейтрино також існує простір. Щодо того, скільки існує рівнів аж до самого першопочатку матерії, то це неможливо порахувати за допомогою цифр людини, і навіть за допомогою кальп, які використовують Будди.

Якщо людство хоче по-справжньому пізнати матерію, воно може це зрозуміти тільки в межах сьогоднішніх людських знань. Люди ніколи не дізнаються про початкову матерію Всесвіту, ніколи не зможуть її дослідити. Отже, цей Усесвіт назавжди залишиться загадкою для людей. Звичайно, це не означає, що про це ніколи не дізнаються живі істоти високих рівнів; звичайні люди не мають способу пізнати цей Усесвіт; пізнати його можуть лише ті, хто став на шлях удосконалення. За допомогою технічних засобів люди ніколи не зможуть виробити великі здібності рівня Будди і не зможуть дослідити стільки просторів та Всесвітів. Оскільки люди мають різноманітні емоції та прагнення, усілякі пристрасті, то якби вони справді потрапили на рівень Будд, то розпочалися б міжпланетні або космічні війни. Однак Пробуджені не допустять, щоб людство досягло такого рівня. Тому, без сумніву, для людей це небезпечно, коли їхня наука досягає певного рівня, оскільки моральні цінності людей не можуть досягти відповідної висоти, і людська цивілізація зазнає знищення. І це не є чимось несправедливим — просто самі люди не годяться і їхня моральність не може досягти відповідного рівня. Інакше кажучи, якби мораль людства мала відповідний рівень, то люди стали б Просвітленими, і тоді їм для досліджень більше не потрібні були б людські засоби — вони б побачили все, просто розплющивши очі й поглянувши на щось. Усесвіт саме такий. Якщо ти хочеш його пізнати, потрібно перевищити цю сферу.

Щойно я розповів про світи, які складаються з великих частинок різних розмірів. Насправді лише цим не обмежується. Навіть у наявному просторі, що складається з молекул, існує ще багато просторів, яких людина не бачить. Як я щойно казав, найбільші створені з молекул частинки — це найбільш поверхнева матерія людського світу, така як сталь, залізо, дерево, людське тіло, пластмаса, камінь, ґрунт, папір тощо. Усі ці об'єкти, які бачить людство, складаються з найбільших частинок, які складаються, відповідно, з найбільших молекул. Це ви можете бачити. Але ви навіть не можете побачити простір, який складається з молекул трохи менших, ніж ті, які перебувають на рівні найбільших частинок. А молекули можуть утворити простір зі ще дрібніших частинок. Між найменшими частинками і найбільшими поверхневими частинками, які складаються з молекул, існує багато-багато просторів. Інакше кажучи, молекули можуть створювати частинки різних розмірів, формуючи ці надзвичайно складні та різноманітні молекулярні простори. Люди не можуть повірити, що хтось може раптово зникнути, а потім раптово з'явитися в іншому місці. Нехай навіть його тіло складається з молекул, але якщо вони надзвичайно дрібні (цього можна досягти вдосконаленням), то він може переміщатися за межі цього простору. Він зненацька зникає, і ти не можеш його побачити; потім він раптово з'являється в іншому місці. Це дуже просто.

Щойно я пояснив просторові структури. Я розповів про це детальніше, ніж минулого разу. Я не можу говорити людям надто багато, оскільки їм не можна цього знати. Не можна, щоб люди за допомогою досліджень виявили те, що я вам розповів. Насправді сучасна наука людства розвивається на помилковій основі, має помилкове розуміння про Всесвіт, людей і життя. Тому ми, люди з кіл удосконалювальників, узагалі не погоджуємося із сучасною наукою та вважаємо її помилковою. Звісно, усі звичайні люди проходять таке навчання; існує поділ на багато галузей, і всі ви, можливо, здобули значні досягнення у своїх галузях. Але їхня основа хибна. Тому знання людства завжди залишатимуться далеко від істини.

Людська наука формує своє розуміння в процесі постійного пошуку наосліп. Група сліпих намагається шляхом обмацування дослідити слона — ось така сьогоднішня наука. Вона намацала стегно чи хобот слона й каже, що наука саме така. Насправді вона не може побачити всю істину. Чому я так кажу? Сьогодні люди думають, що вони виникли завдяки еволюції, але теорія еволюції повністю хибна. Ми в колах удосконалювальників уважаємо, що люди самі себе ображають. Ми вважаємо безглуздим те, що люди пов'язали себе з мавпами. Люди з'явилися абсолютно не шляхом еволюції. Дарвін представив теорію еволюції попри те, що вона скрізь мала нестикування. Найбільший її недолік полягає в тому, що вона не може підтвердити проміжні періоди еволюції від мавпи до людини, від давніх живих істот до сучасних. І такі прогалини стосуються не тільки «еволюції» людини, а й «еволюції» інших живих істот і тварин. Як це пояснити? Насправді люди мали різні стани існування в різні історичні періоди, тобто життєве середовище пристосовувалося під людей певного періоду.

Торкаючись цієї теми, я також трохи розкажу про уявлення сучасних людей. Унаслідок занепаду моралі багато концепцій зазнали певних змін. Багато пророків у минулому говорили, що в певний період люди будуть одягатися, як привиди. Подивись: вони фарбують своє волосся в червоний колір, залишають одну смугу волосся посередині, а решту зголюють. Також пророкували, що в певний період з людьми обходитимуться гірше, ніж із собаками. Багато людей зараз уважають свою собаку сином чи донькою, годують її молоком, одягають у собачий одяг відомого бренду, возять скрізь у візку, називають її «мій малюк». Водночас багато людей випрошують на вулицях їжу. Я бачив таких людей, і в США також. Вони простягають руку: «Будь ласка, дайте четвертак». Вони дійсно здаються менш гідними від собак. Але я вам скажу, що якби на Землі не існувало людей, то не було б нічого. На Землі все існує завдяки тому, що на ній живуть люди. Усі тварини, живі істоти та рослини виникають заради людини, знищуються заради людини, формуються заради людини й призначені для того, щоб людина їх використовувала. Без людей не було б нічого. Шість кіл перевтілень також існують заради людини. Усе на Землі створено для людей. Сьогодні всі ці концепції змінюються на протилежні. Як тварин можна прирівнювати до людей? Сьогодні тварини захоплюють тіла людей та стають їх господарями — Небеса цього не пробачать! Як це можна прийняти? Люди тут найвеличніші: вони можуть стати Просвітленими чи Буддами шляхом удосконалення. Крім того, усі люди прийшли з вищих рівнів, тоді як багато з цих живих істот було створено тут, на Землі. Я принагідно розкрив вам і це питання.

Ми вважаємо, що ця теорія еволюції ніколи не мала під собою підґрунтя. Протягом тривалої історії багаторазово виникали цикли людської цивілізації. Щоразу, коли мораль людства деградувала, цивілізацію знищували. Наприкінці виживала дуже мала кількість людей. Вони переймали незначну частину культури попередньої цивілізації та починали розвиватися від чергової кам’яної доби. Кам’яна доба виникала не один раз, вона існувала багаторазово. Сучасні вчені зіткнулися з деякими проблемами: багато археологічних знахідок належать не до одного періоду. Однак коли вчені намагаються підігнати їх під теорію еволюції, то не можуть підтвердити це на основі фактів. Ми виявили, що люди на цій Землі, тобто люди із різних історичних періодів, залишили культуру різних періодів. Сучасні люди кажуть, що піраміди Стародавнього Єгипту побудували єгиптяни. Але вони не мають жодного стосунку до сучасних єгиптян, тобто люди та цілі нації мають помилкове розуміння своєї власної історії. Піраміди та єгиптяни взагалі не мають між собою нічого спільного. Ці піраміди було побудовано в період однієї з доісторичних цивілізацій, вони пішли під воду під час зсуву континентальних плит. У той період, коли на тому місці мала виникнути нова цивілізація, сформувалися нові континенти, і піраміди піднялися з океанічних глибин. Люди з тієї цивілізації давно зникли. Пізніше, у якийсь час з'явилися сучасні єгиптяни. Вивчивши характеристики великих пірамід, єгиптяни збудували кілька подібних пірамід меншого розміру. Вони виявили, що піраміди добре підходять для зберігання померлих, тому стали поміщати туди труни. Деякі піраміди збудували нещодавно, а деякі — у далекому минулому. Як наслідок, сучасні люди не можуть з'ясувати, до якого періоду належать піраміди. Історія повністю переплуталася.

Багато людей говорить, що культура майя пов’язана із сьогоднішніми мексиканцями. Насправді вона не має жодного стосунку до мексиканців, які є лише нащадками міжрасових шлюбів іспанців із корінними жителями. Культура майя належала до цивілізації попереднього історичного періоду. Людську расу в Мексиці було знищено, вижила лише невелика група людей. Проте культура майя мала прямий зв'язок із монголами. Зараз я не вдаватимуся в подробиці. Людство не знає своїх власних історичних витоків. Те саме стосується й білої раси. Під час останнього Великого потопу (минулу людську цивілізацію знищив Великий потоп) під водою опинилися навіть гори нижче 2000 метрів, урятувалися лише люди, які жили вище цієї позначки. Історія Ноєвого ковчега є правдою. Під час Великого потопу західна культура повністю загинула, східна культура також зазнала руйнування. Але людям і деяким селянам, які жили в районі Гімалаїв та гір Куньлунь, пощастило врятуватися; китайці, що жили в горах Куньлунь, вижили. На той час східна культура була добре розвинена, тому з минулого періоду збереглися: Хету («Мапа річки Хуанхе»), Лошу («Письмена річки Ло»), Їцзін («Книга змін»), Тайцзі («Велика межа»), Багуа («Вісім триграм») і так далі. Люди кажуть, що їх створила та чи інша людина з наступних поколінь. Ті люди просто змінили їх і знову представили суспільству. Вони абсолютно не були створені цими людьми, усе це успадковано з доісторичних культур. Ці речі почали передаватися в Китаї, їх було ще більше в історичний період розвитку Китаю. У давнину їх збереглося більше, але що далі вони передавалися від покоління до покоління, то менше їх ставало. Китай — нація з багатим внутрішнім змістом та глибокими історичними коренями. З іншого боку, культура білої раси повністю загинула після того, як зникла під водою під час Великого потопу. На той час біля європейського континенту існував ще один континент, який також поринув у воду. Це був їхній найрозвиненіший регіон, але й він затонув. Відтак, люди білої раси почали розвиватися з нуля, без будь-якої попередньої культури, і дійшли до появи науки, яку вони сьогодні використовують.

Наука стародавнього Китаю відрізняється від позитивістської науки Заходу. Багато археологів обговорювали ці питання зі мною, і я все їм пояснив. Вони теж уважають, що в цьому полягає суть, оскільки вони мали багато тупикових питань, яких не могли зрозуміти. Як я щойно сказав, людство ніяк не може просунутися далі в розумінні Всесвіту. Сьогодні багато вчених використовує хибну відправну точку для досліджень. Особливо ті, хто досяг певних досягнень у своїй галузі, не хочуть відмовитися від свого минулого підходу. Вони розробили визначення відповідно до свого власного розуміння та встановили певні бар'єри. Багато хто із присутніх є студентами, які навчаються за межами Китаю, кандидатами наук, магістрами, ви маєте відкрите мислення. Ви можете виявити, що їхні визначення правильні тільки в межах їхньої сфери, але якщо вийти за межі їхнього розуміння та їхньої сфери, то вони вже стануть помилковими й будуть обмежувати людей. По-справжньому обдаровані науковці — це ті, хто має сміливість подолати ці бар'єри. Те саме стосується й Ейнштейна. Те, що він говорив, було правильним у межах його розуміння, проте за межами цієї сфери його твердження хибні. Хіба не такий принцип? Коли люди підвищуються в рівні, коли стан вашого мислення рухається в бік істини більш високого рівня, коли ви рухаєтеся до вищих рівнів, то виявите, що розуміння на низьких рівнях є неправильним. Саме так.

Хіба людське розуміння матерії не є хибним? Люди перебувають у просторі між поверхневою матерією з найбільших частинок-молекул та планетами. І навіть щодо цього вони заплуталися. Вони перебувають лише в таких межах, розвиваються і так і сяк, думають, що це і є справжня наука, що це єдине розуміння матерії, думають, що розробили найбільш передові речі. Це лише розуміння матеріального світу в межах надзвичайно-надзвичайно крихітної частинки всередині цього величезного й складного простору Всесвіту. Воно обмежене маленьким простором. Та структура планет, яку я описав раніше, належить до однієї системи. Маленька частина простору, яку ти пізнав, перебуває в крихітній системі, системі розміром із піщинку, розташовану серед незліченних мільярдів просторів. Тобто це розуміння в межах крихітного простору. Скажи, чи може воно бути правильним? Тобто вихідна точка розвитку й розуміння людської науки є хибною. Походження людства, життя пояснити ще складніше, тому я про це не говоритиму. Якщо скажу більше, то торкнуся джерела походження життя, а це надто складно. Крім того, якщо я скажу занадто багато, розповім про речі на занадто високому рівні, люди цьому не повірять, оскільки вони все-таки мають людські думки. Коли я тут розповідаю, Пробуджені слухають та вірять у це, оскільки мають мислення Пробуджених. Вони бачать це у своїх сферах, і їхній спосіб мислення повністю відрізняється від людського.

Чи було вам усе зрозуміло? Хочу запитати: чи зрозуміли ви те, що я розповідав? (Оплески) Я часто згадую про одне питання й неодноразово наголошував на ньому вчора — це передвизначений зв’язок долі. Багато хто з нас завжди хоче розповісти про Дафа більшій кількості людей. Деякі люди, тільки-но ти розповів їм, уважають, що це добре, і хочуть навчатися. Можливо, ці люди мають такий зв’язок. А деякі, навіть твої родичі, коли ти їм розповідаєш, не хочуть слухати й не вірять у це, хоч що б ти їм говорив. Я вам скажу, що вони, можливо, не мають передвизначеного зв'язку. Звісно, ця ситуація може мати й інші причини, деякі, можливо, мають погану здатність усвідомлення чи велику кількість карми.

Сьогодні я розкрию це питання. Що таке передвизначений зв’язок? Раніше я вже говорив про це. У колах удосконалювальників завжди наголошували на цьому зв'язку. Як він утворюється? Насправді, я скажу вам, той передвизначений зв’язок, про який ми говоримо в колах удосконалювальників, не можна чітко пояснити, якщо обмежуватися коротким проміжком часу. Він виходить за межі одного переродження людини, навіть кількох перероджень чи ще тривалішого періоду. Цей зв'язок безперервний. Чому безперервний? Щойно, коли я говорив про погашення карми, я говорив про те, як розглядають життя людини. Коли розглядається життя, треба дивитися не на одне переродження, а на весь шлях існування людини. Наприклад, ти прокинувся й думаєш, що сьогоднішній ти — це вже не вчорашній ти. Звісно, це досі ти! Отже, передвизначений зв'язок людини охоплює дуже тривалий час. Хороші речі можуть передаватися, і погані речі також. Інакше кажучи, причинно-наслідковий зв'язок у людських стосунках теж безперервний. У більшості випадків, коли люди говорять про передвизначений зв'язок, то мають на увазі зв'язок між родичами, тобто між чоловіком і дружиною — найчастіше саме це мається на увазі. Насправді раніше я вже говорив про передвизначений зв'язок між чоловіком та дружиною. Це питання, що стосується пересічних людей. Але оскільки обговорюється передвизначений зв'язок, то я про це розповім. Як він формується? У більшості випадків відбувається так: у минулому житті одна людина зробила добро для іншої людини, а останній не було чим відплатити. Можливо, у тому житті він був чиновником низького рангу чи дуже бідним. Але він отримав багато користі від допомоги першої людини, тому хоче віддячити їй. У результаті може утворитися передвизначений зв’язок чоловіка та дружини. Можливо й так, що в минулому житті хтось когось кохав, або обоє кохали одне одного, але вони не мали такого передвизначеного зв'язку та не могли утворити сім'ю. Тоді це могло сприяти формуванню в наступному житті передвизначеного зв'язку чоловіка та дружини. Адже бажання людини відіграє дуже важливу роль, тобто те, чого вона прагне, що хоче робити. Якщо ти кажеш: «Я хочу вдосконалюватись у Будду», тоді Будда, можливо, тобі допоможе. Чому так? Одна ця думка справді дорогоцінна, оскільки навіть у такому важкому середовищі ти хочеш удосконалюватися в Будду. З іншого боку, якщо людина хоче стати демоном, то її теж неможливо зупинити. Як ти можеш її зупинити, якщо вона вперто робить погані справи? Вона тебе не слухає та вперто робить їх і далі. Тому бажання людини дуже важливе.

Крім того, існує передвизначений зв’язок між близькими родичами та друзями, однокласниками чи учнями одного вчителя, також може існувати зв'язок милості та образи. Як наслідок, ви можете стати членами однієї сім'ї або однієї групи. Люди взаємодіють між собою в суспільстві, і в ході цієї взаємодії може бути сплановано суперечність, щоб вони відплатили одне одному за минулі добрі вчинки або образи. Усе це передвизначений зв’язок, саме такий зміст цієї фрази. Він не утворився за одне переродження, можливо, він продовжується кілька життів або тягнеться з попереднього життя. Це одна ситуація. Ми також виявили наступне. Чому людина має стосунки милості та образи в процесі життя? Наприклад, людина має близьких родичів та добрих друзів, дружину, дітей тощо — і з великою імовірністю вони є однією групою, усередині якої раніше сформувалися певні стосунки милості та образи. У минулому житті хтось ставився до іншого добре, хтось — погано, і в когось виникло бажання відплатити іншому — тоді це могло стати причиною, щоб у наступному житті вони переродилися як група. Але вони не обов’язково приходять усі разом; не так, що вони перероджуються одночасно. Час їхнього приходу в цей світ може бути різним, тому одні будуть старшими, інші — молодшими. У будь-якому разі, між людьми цієї групи, які переродяться в різний час, сформуються певні стосунки. Ви можете помітити, що ті, хто йде вулицею і не належить до вашої групи, не має з вами передвизначеного зв'язку або не має до вас жодного стосунку, ніби перебувають із вами в зовсім іншому світі. Ви не відчуваєте, що якось із ними пов’язані. Ви також можете зустріти тих, чиї шляхи не перетинаються з вашими. Це означає, що ці люди не з вашої групи і ви не маєте з ними жодного передвизначеного зв'язку. Інакше кажучи, люди зазвичай перероджуються групою й приходять у різний час: деякі будуть твоїми батьками, деякі — дітьми, деякі — друзями, деякі — ворогами, а деякі — твоїми благодійниками. Ось що таке цей передвизначений зв'язок.

Звісно, удосконалення теж може мати свій передвизначений зв’язок. Наприклад, ти хочеш удосконалюватись; у минулому говорили, що якщо людина практикує вдосконалення, то навіть її предки накопичать Де, отримають користь. Це не означає, що якщо ти вдосконалюєшся й досягнеш рівня Будди, то вони не повинні будуть розплачуватися за свої гріхи та карму й теж стануть Буддами. Це не допускається. Це означає, що, скажімо, ти зараз удосконалюєшся, а вони в минулому знали, що в цьому житті ти отримаєш Фа. Тоді, можливо, серед людей, які тебе оточують, є твої родичі, які переродилися з минулих життів. І, можливо, ти даси людям, які мають з тобою відносини милості й образи, змогу отримати Фа. Може бути такий тип взаємозв'язку. Звісно, певні форми вдосконалення не звертають уваги на родинні почуття. Деякі люди раніше розбивали це обмеження родинних почуттів та йшли вдосконалюватися на самоті, або передавали своє вчення єдиному учню-наступнику, обирали та визначали своїх учнів самостійно. Це те, як люди вдосконалювалися в минулому. Сьогодні ми говоримо про передвизначений зв'язок, пов’язаний із порятунком усіх живих істот. Такий зв'язок, про який я говорю, стосується всіх, хто сидить у цьому залі. З великою імовірністю ви маєте передвизначений зв'язок, щоб отримати Фа. Тоді як він сформувався? Багато присутніх прийшли з метою, щоб отримати Фа. Тут також можуть бути мої близькі родичі, хороші друзі та учні з різних перероджень, або ті, які мають інший передвизначений зв’язок. Але вдосконалення справді не пов’язане з почуттями пересічних людей, немає такого поняття. Я часто кажу, що деякі люди прийшли, щоб отримати Закон. Можливо, вони виразили таке бажання в минулому, хотіли прийти, щоб перенести страждання заради отримання цього Фа. Це також відіграє роль. Тому я часто кажу, що раджу вам не прогаяти цього шансу отримати Фа через тимчасові помилкові думки в цьому житті, інакше будете вічно про це жалкувати й уже не зможете нічого виправити. Насправді я виявив, що ця нитка передвизначеного зв'язку здебільшого дуже міцна. Нікого не було пропущено й усі вони отримують Фа. Єдина різниця полягає в ступені старанності.

Далі я розповім про інше питання: про форму вдосконалення. Учора я також на цьому зупинявся. Деякі з наших учнів порушили таке питання: одружуватися їм чи ні? Деякі з них не хочуть одружуватися, а хочуть удосконалюватися в горах. Учні мають різні думки щодо цього. Багато учнів, які вдосконалюються за нашим Дафа, також про це думають. Проте всім відомо, що цей Фа, який я передаю, здебільшого призначений для вдосконалення в суспільстві звичайних людей, і головною метою вдосконалення є підвищення головної свідомості людини або Чжу-юаньшень (головної душі). Коли ти тверезо й свідомо переносиш негаразди, твоє серце залишається незворушним, коли ти ясно бачиш, що зазнаєш втрат щодо своїх інтересів, хіба ти в такому разі не вдосконалюєш самого себе? Якщо це не ти осягаєш Фа, тоді хто? Якби ти справді пішов у гори, щоб удосконалюватись, та уникнув би цих суперечностей, тоді твоє вдосконалення було б повільним. Коли людина зживає свої пристрасті повільно, протягом багатьох років, і вона не отримала цього Фа, тоді, найімовірніше, удосконалюється Фу-юаньшень (субдуша). Оскільки під час удосконалення в глухих горах ти б не мав таких умов, тобі, можливо, треба було б сидіти в трансі, занурившись у глибоку медитацію, сидіти так довгий час. У цьому стані ти сам не знав би, практикуєш ти чи ні, оскільки ти по-справжньому не підвищувався б у складному середовищі суспільства. Ось така ситуація. Люди, які ведуть релігійну форму життя, теж можуть удосконалювати свою головну свідомість, але суспільство звичайних людей — це місце, у якому серце й свідомість людини проходять найкраще гартування.

Ті методи вдосконалення минулого, про які ми чули, незалежно від того, чи була це релігія, чи якийсь інший метод удосконалення, передавали такий спосіб, відповідно до якого вдосконалювальник мав піти в гори чи в монастир та обірвати всі зв'язки зі світом, відмовитися від родинних почуттів. Навіть коли батьки приходили відвідати його в монастирі, він їх не визнавав: «Кого ви шукаєте?» — «Синку, я шукаю тебе…» — «О, Буддо Амітабхо! Благодійники, ви переплутали мене з кимось іншим. Мене звуть... — він уже взяв собі якесь буддійське ім'я. — Я учень буддійської школи, а не ваш син». Вони насправді обривають зв'язки зі світом. Щодо сьогоднішніх ченців, вони, звичайно, уже не вдосконалюються; вони навіть заробляють гроші та відправляють частину з них додому. Справжнє вдосконалення в тих школах вимагає розірвати зв'язки зі світом. Чому тільки-но хтось стає ченцем, його вже не вважають людиною? Причина саме в цьому. Він уже святий, напівсвятий. Хоча людина більше не може вдосконалюватися таким чином, багато людей часто створює собі перешкоди, бажаючи використати підхід тих давніх шкіл удосконалення, і хоче саме так удосконалюватися за Дафа. Це буде допустимо в майбутньому, але зараз для цього немає умов. Фа, який я сьогодні передаю, дотримується нашої нинішньої форми вдосконалення, і я, ваш Учитель, теж не перебуваю в горах. Тому ви, згадуючи про вдосконалення, не повинні постійно думати про те, щоб піти в гори, щоб стати ченцем, відмовитися від шлюбу, або якось змінити стан звичайних людей. Так не можна. Існує багато методів удосконалення. Серед 84 тисяч шкіл удосконалення наша школа не єдина, яка вчить удосконалюватись таким чином. Тобто я говорю про те, що нас не повинні зачіпати кілька методів удосконалення минулого або якісь усталені концепції. Те, що я передаю вам сьогодні, — це абсолютно новий метод удосконалення, який може дійсно допомогти вам найшвидшим темпом досягти порятунку. Щодо майбутнього, на той час будуть свої методи вдосконалення. Насправді, як я описав у книзі, практикувати вдосконалення для людини — це дуже непроста справа. Ти вдосконалюєшся-вдосконалюєшся, але насправді не вдосконалюєш самого себе й навіть не знаєш про це!

Я скажу вам, що в далекому минулому багато Пробуджених побачили, що врятувати Чжу-юаньшень — головну душу — людини надто складно, тому вони вирішили використовувати метод порятунку Фу-юаньшень — допоміжної душі. Один Пробуджений став рятувати людей таким чином і виявив, що виходить непогано, потім інший також виявив, що рятувати людей у такий спосіб легше, потім усі вони почали рятувати людей таким чином, відтак і виникла така загальноприйнята форма порятунку. Але для людини це несправедливо. Людина вдосконалюється, а рятують когось іншого. Саме через цю несправедливість вони не наважуються зробити це загальновідомим фактом, не дають людям про це дізнатися. А я розкрив цю правду людям. Чому? Тому що я хочу, щоб люди справді отримали Фа, хочу змінити цю ситуацію та дати вам можливість самим удосконалюватися. Коли людина вдосконалюється в такий спосіб, це водночас приносить користь суспільству. Коли ти себе покращуєш, то, безперечно, стаєш доброю людиною в суспільстві, а це найкраще. Тобто моя мета якраз у тому, щоб виправити цю ситуацію. Але деякі Пробуджені тривалий час удосконалювалися таким шляхом. Вони досягли успіху за системою, у якій удосконалюється Фу-юаньшень, тому вони почали заважати мені передавати метод нашої школи. Подумайте: передавати цей Фа зовсім нелегко і отримати його також нелегко. Згодом Просвітлені, Будди та Даоси усвідомили, що саме я роблю, побачили, що результати справді добрі. Тепер вони вже все розуміють.

На початку, коли я передавав Закон у Китаї, ситуація була дуже складною. Тепер, звісно, поширювати його досить легко; особливо в США вам досить просто почути Фа. Як я зараз говорив, ми вдосконалюємося саме так, тож на цю нашу форму вдосконалення не повинні впливати концепції з минулого. Звичайно, після того як ваша група закінчить своє вдосконалення, у майбутньому люди матимуть свої методи вдосконалення. Люди в майбутньому не знатимуть так багато принципів Закону. Ми передали їх тому, що зараз особливий період історії. Люди далекого майбутнього не зможуть дізнатися, хто я, і ми також не залишимо їм мого образу. Хоча ви зробили аудіо- та відеозаписи, вони не зможуть залишитися для майбутнього, усіх їх буде стерто. У минулому, коли Будда Шак’ямуні вів своїх учнів у вдосконаленні, він не дозволяв їм зберігати гроші чи майно. Інакше вони могли розвинути пристрасті до матеріальних вигід. Тому їм не дозволялося зберігати нічого, крім ряси та чаші для милостині. Але часто люди мають багато пристрастей, яких нелегко позбутися. У певний момент багато людей стало колекціонувати чаші для милостині. Вони говорили: «Моя чаша бронзова, моя чаша нефритова, моя чаша гарна, моя чаша срібна». Деякі ченці зібрали багато чаш. Тоді Будда Шак’ямуні сказав: «Якщо ви зберігаєте пристрасть до цих речей, ви можете повернутися додому, оскільки вдома ви маєте все, і ви зможете збирати там речі й колекціонувати їх. Чому ви не можете відпустити пристрасть навіть до чаші для милостині? Монах повинен від усього зректися. Чому не відкинути навіть думку про збирання чаш для милостині? Ви відмовилися від свого багатства, чому все ще прив’язані до чаш?» Тут Будда Шак’ямуні мав на увазі, що людині не можна залишати навіть одну думку чи маленьку пристрасть — їх треба усунути. Він не дозволяв їм мати таку пристрасть.

За часів Будди Шак’ямуні чаша ченця була дуже маленькою, і він міг випросити за раз стільки їжі, скільки вистачало на один прийом їжі. А сьогодні ченці тримають великі чаші. У минулому використовували для милостині чашу, а зараз використовують чан — і ходять з ним просити милостиню. До того ж вони вже й не хочуть, щоб їм давали їжу, вони хочуть грошей. Мати таку сильну пристрасть до матеріальних вигід та грошей — хіба це вдосконалення? Я скажу вам, що гроші — це найбільша перешкода для того, хто вдосконалюється. Сказане мною зараз стосувалося ченців. Удосконалення за Дафа акцентує не на матеріальних речах, а на серці. Оскільки ви вдосконалюєтесь, працюючи в суспільстві звичайних людей, неважливо, скільки ви маєте грошей, значення має тільки те, чи усунули ви пристрасть до грошей і багатства. Навіть якщо твій будинок побудовано із золотої цегли, ти, можливо, не тримаєш цього у свідомості й багато про це не думаєш. Люди, які вдосконалюються в суспільстві, мають різні професії. Ти заробляєш гроші, ведучи свій бізнес, але яке це має значення, якщо ти про це не думаєш? Якщо ти багато про це не думаєш та не турбуєшся про наявність у тебе цих речей, то вже пройшов це випробування. Ваш будинок може бути золотим, та це не має значення. Ми вимагаємо, щоб ви звільнилися від цієї пристрасті. Удосконалення не означає, що потрібно позбутися матеріальних речей. Тільки таким чином ви відповідатимете умовам удосконалення в суспільстві. Якби всі ви практикували і ніхто нічого не робив, тоді як би існувало суспільство? Так не можна. Ми надаємо значення лише серцю, націлюємося на серце, вчимо вас по-справжньому підвищувати свій Сіньсін, а не вчимо позбавлятися матеріальних речей. Ви повинні ясно розуміти, чим це відрізняється від традиційних методів удосконалення. Але ви стикатиметесь із серйозними випробуваннями в цьому питанні, які й розкриють, чи маєте ви такі пристрасті.

У нашому вдосконаленні, нашій практиці Дафа ми йдемо саме таким шляхом. Тобі необхідно послабити ці пристрасті. А професійні вдосконалювальники в майбутньому повинні будуть узяти чаші й піти випрошувати їжу, подорожуючи пішки й мандруючи всюди. Тільки перенісши всі негаразди у світі, вони зможуть досягти Повної Досконалості. Ченці в майбутньому будуть удосконалюватися таким шляхом.

Щодо негараздів, скажу вам наступне: щойно людина починає вдосконалюватися, вона неодмінно стикається з негараздами, натрапляє на труднощі. Люди, які практикують Дафа, мають благословення, але вони в процесі вдосконалення також стикаються з нещастями, це безперечно так. Однак часто, коли люди трохи постраждають або трохи зазнають негараздів, то вважають це за погану справу: «Чому я відчуваю дискомфорт тут і там?» Якщо тобі все життя буде дуже комфортно, то скажу тобі, що ти неодмінно потрапиш у пекло. Не буду навіть говорити про комфорт — якщо ти за все життя жодного разу не захворієш, то після смерті ти неодмінно потрапиш у пекло. Живучи у світі, ти породжуєш карму. Неможливо не накопичувати карму, оскільки, тільки відкриваючи рота, ти вже можеш комусь нашкодити. Те, що ти кажеш, може ненароком образити інших: можливо, одна людина не зверне уваги на те, що ти кажеш, але інша почує та образиться. У процесі життя те, що люди їдять, — це живі істоти, навіть коли вони йдуть, то наступають на живих істот і вбивають їх. Ми говоримо: якщо ти живеш у цьому світі, то неодмінно створюєш карму. Якщо ти не хворієш, то твоя карма не знищиться. Коли люди страждають від хвороб, насправді усувається їхня карма. Тобі стане краще, коли її буде усунено. Часто буває, що ти захворів на серйозну хворобу, але після того, як одужав, побачиш, що твоє обличчя сяє, і всі справи робляться успішно. Це тому, що після того, як карма знищується, вона перетворюється на благословення — на Де. Оскільки ти постраждав, то хоч що робитимеш, майже все буде проходити гладко й завершуватися успішно. Люди цього не бачать, тому вважають, що навіть трохи постраждати — це погано. Насправді, що страшного в цих стражданнях? Навіть якщо ти зіткнувся з невеликими негараздами, але збереш волю та вистоїш, то потім помітиш, що будь-яка справа йтиме інакше. Я кажу: хіба вдосконалення не є гірким? Якщо ти можеш це відпустити, то, безперечно, досягнеш Повної Досконалості. Якщо говорити ще вище: якщо ти можеш відкинути думку про життя і смерть, тоді ти вже Пробуджений!

Раніше Будда Амітабха казав, що люди, які вимовляють його ім’я, можуть переродитись у світі Сукхаваті. Як це можливо? Не слід розуміти його слова поверхово. Це правда, що людина може потрапити до світу Сукхаваті, повторюючи ім'я Будди, але люди зрозуміли слова Будди поверхово. Закон Будди має різний внутрішній зміст на різних рівнях. Повторення імені Будди — це насправді практика. Його учні повторюють ім’я Будди, доки у їхній свідомості не залишиться нічого, крім фрази «Будда Амітабха»; одна думка замінює десять тисяч думок. Людина повторює та повністю спустошує свою свідомість, у якій не залишається нічого, крім «Будда Амітабха». У процесі повторення імені Будди їй заважатимуть численні пристрасті, виникатимуть різноманітні перешкоди. Чи зможе вона чинити їм опір? Коли всі пристрасті відкинуто, і свідомість стала порожньою — тоді мету вдосконалення досягнуто. Крім цього, повторення імені Будди є вираженням глибокої поваги до Будди. Людина повторює, оскільки хоче вирушити у світ Сукхаваті, тому, звичайно, Будда зі світу Сукхаваті прийде, щоб піклуватися про неї, — адже вона вдосконалюється в Будду. У цьому є глибокий зміст. Деякі люди кажуть, що людина може потрапити до світу Сукхаваті, якщо повторює вираз «Будда Амітабха» перед смертю. Але в якому стані треба перебувати, щоб цього досягти? Якщо людина по-справжньому зможе відкинути думку про життя та смерть, то справді зможе туди вирушити. У цьому полягає різниця між людиною та Пробудженим. Якщо ти можеш залишити життя та смерть, ти — Пробуджений. Якщо не можеш, ти — людина. У цьому й різниця. Ми вдосконалюємося-вдосконалюємося, відкидаємо всі пристрасті, хіба не треба відкинути навіть думку про життя та смерть? Якщо хтось може відразу її відкинути, які ще пристрасті в нього можуть залишатися? «Я вже отримав Фа і навіть не боюся смерті, можу навіть розлучитися з життям». Тоді до чого він ще може бути прив’язаним? У цьому суть. Коли людина вмирає, вона дуже налякана: «О ні! Я скоро помру. Це мій останній подих». Який вона має настрій? Але деякі люди перед смертю не бояться, а їхні губи повторюють «Будда Амітабха». Тоді скажи, чи не підуть вони до світу Сукхаваті? Вони відкинули все, у них узагалі не залишилося уявлення про життя та смерть. Таку думку людина сформувала за тривалий період удосконалення. Мислення звичайних людей украй складне, і вони мають різноманітні пристрасті. Як вони можуть бути не налякані в критичний момент перед смертю? Я казав, що «Великий Шлях простий і зрозумілий», що багато речей дуже легкі, але якщо їх аналізувати та докладно роз'яснювати, то треба розповідати довгий час. Однак, якщо тобі прямо сказати, що зробити, ти однаково не зможеш цього виконати, і люди не можуть зрозуміти речі на такому глибокому рівні. Вони розуміють лише поверховий зміст слів, тому мені й доводиться розповідати вам принципи Фа.




Falundafa.org > КНИГИ