Дафа — це мудрість Творця. Він є коренем сотворіння Неба й Землі, створення Всесвіту. Його зміст до краю макроскопічний та мікроскопічний і розкривається по-різному на різних рівнях Небесного Тіла. Від якнайбільшої мікроскопічності Небесного Тіла до виникнення найбільш мікроскопічних частинок, шар за шаром безмірні й незліченні частинки, від меншого до більшого, далі до поверхневих відомих людству атомів, молекул, зірок, галактик аж до ще більшого — частинки різних розмірів утворили живих істот різних розмірів і світи різних розмірів, які поширені всюди в Небесному Тілі Всесвіту. Для істот, які мешкають на цих космічних тілах із частинок різних рівнів, частинки, що є більшими, ніж їхній рівень частинок, — це зорі в їхньому небі. І так відбувається рівень за рівнем. Для істот кожного рівня Всесвіту це є нескінченним. Дафа також створив часи, простори, численні різновиди життя та все суще, і це охоплює все, нічого не пропустивши. Це конкретні втілення на різних рівнях властивості Дафа 真、善、忍 (Чжень-Шань-Жень).

Хоч би яким розвиненим був спосіб дослідження людством Усесвіту й життя, воно ясно бачить лише частину цілого — простір низького рівня Всесвіту, у якому існує людство. У доісторичну епоху, коли виникали численні цивілізації, людство вже досліджувало інші планети. Однак, хоч як високо, хоч як далеко люди літали, вони так і не залишили простору, у якому існує людство. Людство ніколи не зможе дійсно пізнати реальну картину Всесвіту. Якщо людство хоче зрозуміти таємниці Всесвіту, простору-часу й людського тіла, то єдиний спосіб — це самовдосконалюватися за праведним методом, досягти Справжнього Пробудження, підвищити свій рівень живої істоти. У самовдосконалюванні ти також підвищуєш свої моральні якості. Коли ти відрізняєш справжнє добро й зло, добре та погане й виходиш за межі рівня людства, то лише тоді можеш побачити, лише тоді можеш увійти в контакт зі справжнім Усесвітом та істотами різних рівнів і різних просторів.

Людство досліджує, щоб змагатися в технологіях, — під приводом того, щоб змінити умови свого існування. У більшості випадків в основі цього лежить атеїзм і послаблення людством морального самостримування. Ось чому цивілізації, що виникали в людства в минулому, багаторазово зазнавали знищення. У дослідженнях знову ж таки можна лиш обмежуватися рамками матеріального світу. Модель така: щось вивчають лише тоді, коли його пізнали. Однак під впливом атеїзму ніколи не наважуються зачіпати явища, які в просторі людства не можна помацати чи побачити, але які об’єктивно існують і можуть цілком явно відображатися в реальності людства. Зокрема дух, віру, пророцтва й чудеса.

Цивілізація людського суспільства буде довговічною, і в ньому знову проявляться чудеса, тільки якщо людство зможе покращити поведінку та уявлення людей, узявши за основу моральність. У людських суспільствах минулого багаторазово виникали напівбожественні-напівлюдські цивілізації, у результаті чого людство підвищувало своє справжнє пізнання життя і Всесвіту. Якщо людство зможе виявити належну щирість і повагу до прояву Великого Закону в людському світі, то це принесе людині, нації або країні щастя чи славу. Небесні Тіла, усесвіти, життя та все і вся створив Великий Закон Усесвіту. Якщо живі істоти від нього відхиляються, то це є їхнім справжнім псуванням; якщо прості люди можуть йому відповідати, то вони є справжніми добрими людьми, і водночас це принесе їм добру відплату, щастя й довголіття; будучи вдосконалювальником, асимілюйся з ним і станеш тим, хто осягнув Дао, — Богом.

---

PDF файл для друку

Інструкції для вклеювання