Лі Хунчжи
22-23 серпня 1998 року
Добрий день, учні! (Оплески. «Добрий день, Учителю!»)
Я знаю, що серед присутніх є наші учні із Сінгапуру, і також є багато учнів, які попри далеку відстань приїхали з Китаю та інших країн і регіонів. Мета цієї конференції Фа полягає в тому, щоб допомогти вам якнайшвидше підвищити свій рівень шляхом обміну досвідом та пошуку своїх недоліків. Загалом саме така мета. У багатьох учнів після тривалого вдосконалення розуміння Закону стає дедалі глибшим. Вони мають великий особистий досвід, і в них з'являється дедалі більше особистих відчуттів. Тому багато учнів хочуть мене побачити. Багато хто з вас не був присутній на курсах, які я проводив у Китаї на самому початку. Багато учнів почали навчатися самостійно. Отже, їхнє бажання побачити мене стало дуже сильним. Я знаю ваші почуття. Тому всі ви й приїхали. Багато інших учнів теж хотіли приїхати. Я дуже добре розумію ваші почуття. Але я думаю, що в ті роки, коли я особисто передавав Закон, поширення Фа було найважливішою справою.
Наразі Закон уже передано, Книга широко розповсюджується в суспільстві. Усі наші учні мають Книгу. Тобто всі ви можете вивчати Закон і вдосконалюватися. Ефективність цього така сама, як і під час мого особистого курсу лекцій Закону в минулі роки, нічого не буде втрачено. Тому зараз найважливішим стало те, щоб ви мали стабільне середовище вдосконалення й щоб ви якнайшвидше підвищувалися. Через вивчення Закону та вдосконалення ви вже зрозуміли, що я справді піклуюся про вас і несу за вас відповідальність. Ваше підвищення також упорядковано та розплановано. Кожний має свій систематизований шлях удосконалення. Оскільки всі хочуть побачитися зі мною, коли виникає це бажання, ви не можете спокійно вдосконалюватися й починаєте всюди мене шукати. Це може стати на заваді процесу вашого вдосконалення. Закон передано, але чи подумали ви, що тільки ваше підвищення та вдосконалення є найважливішим? Якщо ви не можете підвищуватись, не можете вдосконалюватись, то цей Закон я передав вам даремно.
Оскільки ваше вдосконалення є першочерговим, тоді ніщо не повинно йому заважати. Я просто хочу сказати вам, що в процесі вдосконалення ви маєте зберігати спокійне серце. Не можна, щоб серце звичайних людей створювало перешкоди. Якщо ви дійсно прийшли сюди заради вдосконалення, заради підвищення свого рівня, якщо ви шукаєте свої недогляди, або хочете подивитися, як удосконалюються учні Сінгапуру, послухати їхні історії вдосконалення, щоб здобути стимул для власного підвищення, якщо ви маєте такі думки, тоді я буду дуже радий цьому. Звичайно, усі хочуть побачити Вчителя, і це теж не помилка. Просто ці ваші людські почуття не мають бути надто сильними. Так чи інакше, це людське серце, від якого також треба звільнитися. В іншому випадку ви сприйматимете мене з почуттями й бажаннями звичайної людини, будете ставитися до Закону з концепціями звичайних людей. Це стане серйозною перешкодою для вашого підвищення. Усім необхідно звернути увагу на це питання.
Багатьом із вас важко було сюди приїхати. Можливо, багато хто був дуже зайнятий на роботі, але все ж зміг виділити час і спеціально приїхав до Сінгапуру. Існують різні ситуації. Якщо ви приїхали, то треба заспокоїти своє серце й послухати, як удосконалюються учні Сінгапуру, як вони підвищуються. Будемо вважати, що для учнів, які приїхали з інших регіонів, це шанс отримати дорогоцінний досвід.
Початково я теж приїхав, просто щоб узяти участь у цій конференції та послухати ваші досвіди. Але все-таки багато наших учнів мають чимало незрозумілих для них питань. Оскільки Закон поширюється у світі, неодмінно весь час приходитимуть нові учні, нові послідовники, і вони обов'язково матимуть різні запитання. Насправді на будь-яке запитання можна знайти відповідь у Книзі. Але деякі наші учні все ж таки не відчувають спокою в душі й завжди хочуть поставити мені запитання. Тоді я дам вам такий шанс. Конференція проходитиме впродовж двох днів, зараз я не буду багато говорити. Здебільшого хочу лише послухати вас. Завтра весь час після обіду я відповідатиму на ваші запитання. Ви можете ставити мені більше запитань про вдосконалення. Думаю, що півдня для цього буде достатньо, бо конференція триватиме лише два дні. Нашим учням слід зачитати свої досвіди, також відбудуться й інші заходи. Ми будемо намагатися максимально ефективно провести цю конференцію. Така велика конференція проходить у Сінгапурі вперше, причому приїхало багато учнів з інших місць. Організувати роботу конференції також нелегко. Мені не треба занадто багато вам говорити, усі ви знаєте, як чинити, і самі вчинятимете дуже добре.
Далі я розповім вам про загальну ситуацію нашого Дафа. Раніше, коли я передавав Закон у Китаї, там тривав період реформ і відкритості. Я відчував: людські думки змінюються у зв'язку з економічним розвитком, і саме в цей час я передаю Закон. Багатьом через їхні думки та уявлення, що сформувалися протягом тривалого часу, потрібен був процес розуміння. Тільки після певного часу вивчення Закону вони зрозуміли, про що я розповідав. Але пізніше, особливо в останній період, я помітив, що нові учні, хоч і почали практикувати пізніше, але в осягненні Закону перевершили старих учнів. Тобто вони не мають перешкод у чуттєвому сприйнятті, вони одразу все сприймають і одразу занурюються в практику. Вони не мають процесу усвідомлення: «Чи можу я цього вчитися? Чи хочу я навчатися?» Таких думок вони не мають. Не мають вони й сумнівів на кшталт: «Чи правильно Вчитель говорить?», «Чи правильний цей принцип?» Тобто ці учні, хоч і отримали Закон пізніше, але я помітив, що вони не відстали. Завдяки своїй старанності вони дуже швидко надолужують.
Я думаю, що загальна ситуація Дафа наступна: пізнання Закону в учнів стає дедалі глибшим, розуміння Закону також поступово поглиблюється, учні вже по-справжньому можуть зрозуміти, що таке Закон. На початку вони ставилися до Закону з людськими почуттями та людським мисленням, а зараз у цьому питанні вже відбулися великі зміни. Справді великі. Уже зовсім не так, як було раніше. Тобто ви дійсно стали вдосконалюватися в Законі. Думаючи про Закон та оцінюючи Закон, ви вже не використовуєте почуттів звичайних людей, почуття вдячності та різні уявлення звичайних людей. Цих речей ви маєте дедалі менше. Тобто наш Закон тут, у суспільстві звичайних людей, стає дедалі чистішим.
Що означає «приводити Закон у повну гармонію» (юань жун)? Можливо, багато наших удосконалювальників ще цього не знають. Цей Закон такий великий, він може врятувати нас, може довести нас у вдосконаленні до різних рівнів, різних ступенів, може довести нас до Повної Досконалості. Чому людині треба приводити Закон у повну гармонію? Насправді ви всі вже, напевно, здогадалися, що суспільство звичайних людей теж є проявом безкрайого Великого Закону Всесвіту на найнижчому рівні звичайних людей. Усі прояви й форми в суспільстві звичайних людей також відкрив і створив цей Закон. Отже, як удосконалювальники ми просто використовуємо це середовище для того, щоб загартовуватися. Хоча з погляду будь-яких рівнів уважають, що суспільство звичайних людей є поганим, але все ж таки це один із рівнів, одна зі сфер, створених Законом. Коли ви ясно зрозумієте, як можна в процесі вдосконалення вийти із цього рівня, як позбутися різних учинків та уявлень суспільства звичайних людей, то зможете прорвати ці перешкоди та досягти підвищення. Це те, що ви неодмінно маєте зробити в процесі вдосконалення.
Якщо ви не можете відкинути речі звичайних людей, вони можуть створити серйозну перешкоду для вашого вдосконалення. Нині моральність людей псується, моральні цінності котяться вниз. Усе те, що Закон створив для живих істот на цьому рівні, уже змінилося. Через це людям дійсно важко зрозуміти, що, як і раніше, у суспільстві звичайних людей існують певні істинні принципи й стандарти. Без цих стандартів людина наважується зробити будь-який учинок, нічого не боїться. Це ще більш прискорює розкладання моральності та уявлень у суспільстві. Як наслідок, виникає багато негативних явищ і люди вчиняють різноманітні злочини.
Щоб привести Закон у повну гармонію, вам спочатку потрібно стати добрими людьми. Коли ви стаєте добрими людьми, то одночасно ви вже приводите Закон у повну гармонію. Оскільки ви й досі вдосконалюєтеся серед звичайних людей, вам треба бути вищими від усього цього. Тобто вам самим потрібно по-справжньому зрозуміти Фа, удосконалюватися в Законі, стати справжніми благородними вдосконалювальниками. Таким чином ви й приводите Закон у повну гармонію. Інакше кажучи, ти охороняєш Закон. Адже поведінка та вчинки кожного учня в суспільстві звичайних людей є образом Фалунь Дафа, хіба не так? Якщо всі ми чинимо погано, то це неодмінно заплямує Дафа, тоді про приведення Закону в повну гармонію не буде й мови. Дехто каже, що нам треба оберігати та захищати Закон. Якщо інші погано про нас говорять, як ми маємо ставитися до них? Особливо, коли хтось обмовляє наш Великий Закон, або коли до нас несправедливо ставляться, багато хто з нас відчуває обурення й хоче вжити якихось заходів щодо цих людей. Ви думаєте: «Вони погано до нас ставляться, тоді ми вчинимо щодо них так само». У такому разі це означає, що ми уподібнюємося до звичайних людей, тобто стаємо такими самими, як вони.
Насправді, я вам скажу, що захищати Закон — це не означає застосовувати силу. У людському тілі одночасно існує добра й зла сторона. Ми прибираємо злу сторону й охороняємо Закон, використовуючи лише добру природу. Коли інші говорять про нас погано, ми можемо розповісти їм, які ми добрі люди, поговорити з ними про принципи, повністю використовуючи свою добру сторону. Часто, коли звичайні люди стикаються з проблемами, вони хочуть використовувати різні негативні способи й тому роблять деякі крайні вчинки або вдаються до насильства. Для нас це неприйнятно. Я часто кажу, що якщо людина не має жодних власних уявлень, якщо в самій своїй основі вона не прагне особистої вигоди, якщо в серці дійсно бажає іншому добра, то якщо вона скаже комусь про його недоліки або скаже, як треба правильно чинити, то він буде зворушений до сліз.
Сила Шань (Доброти) справді дуже велика. Просто часто в суспільстві звичайних людей, коли одні люди говорять іншим про щось хороше, то несуть у собі особисті уявлення й навіть страх того, що вони зазнають якоїсь шкоди. Вони мають думки про те, як захистити себе. У свої слова вони домішують різноманітні речі. Тому висловлені ними слова вже сприйняти важко, вони стали нечистими. Найчастіше вони містять емоції. Якщо ти справді говориш від щирої доброти, не домішуєш жодних особистих уявлень, то твої слова справді можуть зворушити людину.
Я хочу сказати саме про те, як нам привести Закон у повну гармонію в суспільстві звичайних людей, як зробити так, щоб не завдати шкоди цьому Закону. Багато учнів роз'яснюють наші принципи різним урядовим структурам у суспільстві. Я кажу, що це добра справа. Якщо вони розуміють вас, то дуже можливо, що вони увійдуть до числа хороших людей. Але проблема в тому, що вони можуть не захотіти слухати. Якщо вони справді хочуть дізнатися про наш Закон, то якщо тільки прочитають Книгу, прочитають Закон і по-справжньому в усьому розберуться, то й зрозуміють, хто ми такі. Зазвичай, ті, хто говорить про нас погано, — це люди, які не знають і не розуміють нас. У нас усе відкрито, немає нічого, що ми боялися б показати людям. Ми йдемо цим шляхом дуже праведно. Я часто кажу, що саме тому, що ми йдемо надто праведно нашим шляхом, то все неправедне чи недостатньо праведне, або навіть недостатньо ідеальне в суспільстві звичайних людей уважатиме нас перешкодою для себе. Оскільки ми дуже хороші, можливо, у деяких речах чи явищах виявляться недоліки, і тоді вони почнуть до нас негативно ставитися. Це неминуче. Якщо поширюється праведна річ, і ніхто не виступає проти неї, то я сказав би, що вона, дуже можливо, є лихою. (Оплески)
З іншого боку, оскільки наш Закон поширюється в суспільстві звичайних людей, то коли ми зазнаємо довільних нападок від людей та державних установ, які нас не розуміють, або коли вони довільно навішують на нас ярлики, або без жодних підстав погано до нас ставляться, я думаю, що ми теж повинні подивитися в себе й подумати: чому це сталося? Можливо, це сталося через те, що ми самі, чи наші консультаційні пункти, чи пункти практики, чи деякі наші учні вчиняють недостатньо добре? Якщо, стикаючись із будь-якою справою, ви можете вважати її за можливість пошукати в собі, то я б сказав, що ви незвичайні, й нічого не зможе стати для вас перепоною на шляху до Повної Досконалості. Водночас, коли ми стикаємося з якимись проблемами, то часто дивимося зовні: чому ти так ставишся до мене? У душі відчуваємо, що з нами вчинили несправедливо. Не дивимось у себе. Для будь-якого життя це одна з найбільших і найкритичніших перепон. Раніше деякі казали, що підвищитися в удосконаленні просто неможливо. Вони думали: «Як же можна підвищитися в удосконаленні?» Вони не могли досягти успіху в удосконаленні, бо це була одна з найбільших перешкод, і ніхто не хотів під час суперечності дивитися в себе й думати, що він у цій ситуації зробив неправильно. Коли людина зазнає страждання, зазнає негараздів, їй справді дуже важко одночасно шукати причину в собі, шукати, де вона сама неправильно вчинила. Так чинити справді дуже важко. Якщо хтось може так чинити, то я б сказав, що на цьому шляху, на шляху вдосконалення, ніщо й ніколи не зможе його затримати. Це справді так. Іноді ми все ж таки не можемо пройти випробування, попри те, що глибоко всередині все усвідомлюємо. Однак оскільки всі ми маємо розум, то коли ми бачимо принципи, навіть якщо ще не повністю щось зрозуміли, але в душі все ж розуміємо, що є правильним, а що помилковим. Один раз учинив погано, два рази вчинив погано, але пізніше вчиниш добре. Ключовий момент у тому, як тобі пізнати самого себе, як правильно до себе ставитися і як шукати причину, з якої виникла проблема, у собі.
Раніше, коли в багатьох наших учнів виникали суперечності з людьми із зовнішнього світу, або коли люди з певних структур чи установ суспільства ставилися до нас несправедливо, ми часто не шукали причини в собі, а шукали її в інших учасниках конфлікту. Деякі речі дуже погані, вони довільно завдають нам шкоди. Але чи подумали ви, що хоча вони й погані та є демонічними проявами, хіба могли вони з'явитися випадково? Чи не так, що їхні погані сторони використовують для того, щоб ми могли побачити власні погані сторони? Я часто кажу, що якщо між двома людьми виникла суперечність, ви повинні подивитися в себе. Не тільки тим двом учням, між якими виникла суперечність, потрібно подивитися в себе — навіть той, хто спостерігає за суперечністю зі сторони, теж має подивитися в себе. Я кажу, що тільки тоді твоє підвищення буде максимально стрімким.
Усі ви знаєте, що наше життя створене з мікроскопічної матерії різних рівнів. Життя деяких — з дуже мікроскопічної. Наше вдосконалення відбувається в украй мікроскопічному стані. Тобто ми змінюємо тебе із самої основи твого життя, безперервно тебе змінюємо. Далі прориваємося до поверхні, безперервно прориваємося до поверхні. Постійно змінюємо тебе, прямуючи до поверхні. Коли зміни дійдуть до самої поверхні, то ти вже досягнеш Повної Досконалості. Ми йдемо таким шляхом. Отже, якщо ми ще не дійшли до етапу, коли поверхня повністю асимілювалася із Законом, то ти все ще будеш у різних аспектах діяти як звичайна людина, будеш використовувати людське мислення й робитимеш справи як звичайна людина. Це неодмінно так.
Деякі учні кажуть мені: «Я вже вдосконалююся так довго й часом відчуваю, що розумію Закон уже не так поверхово, як нові учні. Але чому в моїй свідомості ще можуть з’являтися погані уявлення?» Таке питання виникає в кожного з присутніх. Скажу вам, що в процесі вашого вдосконалення вас починають змінювати із самого джерела вашого життя. Доки перетворення не досягне поверхневого рівня, у вас постійно виникатимуть думки звичайних людей. Яка тут перевага і який недолік? Перевага в тому, що ти можеш і далі використовувати це середовище вдосконалення серед звичайних людей. Тільки в такому середовищі ти можеш безперервно й стрімко підвищуватись. А який недолік? Недолік у тому, що ти ніяк не можеш відчути, на якому ти вже перебуваєш рівні. У певний час, коли ти дуже добре вдосконалюєшся, коли дуже добре розумієш Закон, коли можеш цитувати Книгу напам'ять, тобто коли ти досяг стандартів на цьому рівні, тоді ця частина одразу відокремлюється. Вона відокремлюється від твоєї частини, яка ще не досконала. Ти раптом подумаєш: «Чому я знову маю погане розуміння Закону, чому моє мислення знову погане?» Ти матимеш таке відчуття.
Ти вдосконалюєшся серед звичайних людей. Та частина, яка повністю вдосконалилася, є благородною, праведною частиною Пробудженого. Але ж Пробуджений не може робити такі вчинки, які роблять звичайні люди в суспільстві, це категорично неприпустимо. Якщо таке станеться, він одразу впаде вниз. Для того щоб ти гарантовано міг удосконалюватися в суспільстві звичайних людей і щоб не впав униз, щойно досягнеш норми на певному рівні, твоя вдосконалена частина відразу відокремлюється. Удосконалена частина весь час сидітиме там, не рухаючись. Вона не має жодних думок. Вона не бере участі в жодних людських учинках. Таким чином можна гарантувати, що ти не впадеш униз і слідом за безперервним удосконаленням будеш лише безупинно підвищуватись. Тут я висловив ще один принцип, тобто в процесі вдосконалення ти постійно змінюєш себе з мікроскопічної сторони, безперервно прориваючись до поверхні. Коли твоя поверхня повністю асимілюється, ти й досягнеш Повної Досконалості.
Отже, у процесі вашого вдосконалення, якщо ви ще не досягли Повної Досконалості, то у вас постійно будуть думки та прояви звичайних людей. Ви ще можете виявити одну проблему, а саме: іноді думки начебто стають дедалі гіршими. Чому? Дуже багато поганих речей мають корінь, вони існують не тільки на рівні найбільших частинок, але й у частинках різних розмірів. Тоді подумайте: ми в процесі вдосконалення постійно прориваємося до поверхні. Погані речі, які перебувають у твоїх мікроскопічних частинках, постійно вичищаються, вичищаються й вичищаються. Тоді залишаються лише поверхневі речі. А найбільш поверхневе і є найгіршим. Однак найгірше водночас є найслабшим. Тобто в процесі вдосконалення, якщо тільки ти сам себе контролюєш, то зможеш легко стримувати ці погані речі, й зрештою в процесі вдосконалення зможеш їх знищити, включно з різними уявленнями у своїй свідомості.
Можливо, принцип, який я висловив, ви зрозуміли так: «Он воно що! У процесі вдосконалення в людини від початку й до кінця можуть зберігатися погані думки. Віднині я більше не звертатиму на них уваги, більше не боятимусь, хай ці думки собі вирують». Так не годиться! Адже ти вдосконалювальник. Якщо ти на поверхні не контролюєш себе, це рівнозначно тому, що ти не вдосконалюєшся. Саме так. Я говорив про загальний стан удосконалення наших учнів і принагідно розповів про деякі питання.
Є ще одне питання. Наш Великий Закон поширюється в суспільстві звичайних людей. Чому ми використовуємо таку форму? Усі ви знаєте, що ми застосовуємо гнучке управління, не маємо списків, де вказано імена та прізвища, вік, адресу учнів, немає нічого подібного. Якщо тільки ти вдосконалюєшся, то я і піклуватимуся про тебе. Оскільки речі вдосконалення не відбиваються в просторі людського суспільства, тому поверхнева форма — це просто форма, яка не відіграє жодної ролі. Якщо ти не вдосконалюєшся, а ми записали твоє ім'я, то це просто для видимості, а не для вдосконалення. Тому ми повністю відкинули будь-які форми звичайних людей.
Ми дивимося лише на серце людини. Якщо ти будеш удосконалюватися, то я піклуватимусь про тебе. Якщо тільки ти будеш удосконалюватися, то й вважатимешся нашим учнем. Ти практикуєш, наші консультанти організують усіх вивчати Закон. Саме так. Ми не маємо жодних адміністративних органів, як у суспільстві звичайних людей. Ми не накопичуємо гроші та майно. Усі ви приїхали сюди своїм коштом. Я, Лі Хунчжи, не проситиму в тебе жодної копійки. Уся наша діяльність добровільна. Усі ми добровільно робимо добрі справи заради інших. Ми в усьому використовуємо гнучке управління.
Чому я так роблю? Насправді, я вам скажу, що Закон, який я сьогодні передаю, дуже великий. Він може вести тебе в удосконаленні до різних ступенів та рівнів. Це зовсім не дрібниці. Поширюється такий великий Закон, якби він був не здатен змінювати людей та вести людські душі вгору, тоді не було б і сенсу передавати цей Закон. Я знаю, що це істина Всесвіту, Закон Усесвіту й що він неодмінно чинитиме дуже потужний вплив на вдосконалювальників. Коли кожен із наших учнів сам знає, як треба чинити, тоді мені вже не має потреби давати вам якісь вказівки.
Коли Будда Шак’ямуні в минулі роки проповідував Закон, існувало понад сто заповідей. Кажуть, що зараз у Махаяна-буддизмі існує понад двісті заповідей. Мета цього в тому, щоб стримувати тебе, щоб ти неодмінно відповідав стандартам, щоб чинив так, як треба. Ми сьогодні не маємо заповідей. Усе повністю відкрите, не звертаємо увагу на жодну форму, дивимося тільки на серце людини. Це тому, що наш Закон має таку силу. До того ж, з іншого погляду, будь-яка форма в суспільстві звичайних людей не варта цього Великого Закону, тому ми й вибрали таку форму, яка підходить для поширення Дафа. Яку саме? «Великий Дао без форми». (Оплески) Ми дійсно йдемо шляхом «Великий Дао без форми». Тільки така форма справді гідна нашого Дафа. Тому з моменту, коли я почав передавати Закон, і до сьогодні ми йшли саме таким шляхом.
Єдина форма, яку ми можемо побачити, — це те, що всі читають Книгу, й усі разом виконують вправи. Але це теж цілком добровільно та гнучко. Хочеш приходити — приходь, не хочеш — роби, як тобі завгодно. Я кажу, що такий підхід дуже добрий. Ніякий підхід, що має форму, не може змінити серце людини. Якщо хтось не хоче вчитися, а ти його тягнеш, то він не тільки не зможе вчитися й не розумітиме нас, а ще й говоритиме всілякі нісенітниці й гратиме роль руйнування ізсередини. Сьогодні через те, що ми йдемо дуже праведним шляхом, усім неправедним речам неприємно на нас дивитися. Це тому, що всі їхні недоліки й слабкості повністю проявилися.
Раніше в суспільстві звичайних людей було чимало різних видів цігун. Особливо в Китаї. Я думаю, що з того моменту, коли почав поширюватися наш Дафа, особливо в останні роки, багато фальшивих методів цігун зникли. Чому так? Щойно почав поширюватися наш праведний Закон, усе лихе, зле та фальшиве відразу стало для всіх очевидним. (Оплески) Відтак воно природно зникло. Багато людей, які практикували інші методи, прийшли вчитися Дафа. Ми нікого з них не примушували приходити. Просто ці люди можуть самі пізнати Закон, можуть зрозуміти, що він добрий, що це праведний шлях. Тому вони й прийшли навчатись.
З іншого боку, якщо поширюється праведний Закон, який може вести людину вдосконалюватися на різні рівні, то виникає одне питання, а саме: за яким Законом ти вдосконалювався та піднявся? Це дуже важливе питання. Якщо цей Закон не праведний, то ти, звісно, не зможеш піднятися за допомогою вдосконалення. Якщо цей Закон не має такого великого Вей Де, тобто якщо він не такий великий, то ти не зможеш досягти такого високого рівня в удосконаленні. Якщо цей Закон не такий великий, не такий добрий, нехай навіть тобі дійсно дозволять піднятися на той рівень, це буде рівнозначно тому, що ти створюєш хаос у всьому Всесвіті. І навіть якби ти піднявся туди, ти б відчув, що не гідний там перебувати. Ти побачив би там Великих Пробуджених, чий Вей Де настільки великий, що його дійсно неможливо описати словами, і ти б здивувався, як ти зумів туди піднятися. У такому разі ти б сам спустився вниз, відчуваючи себе негідним там перебувати. Тому, коли в суспільстві звичайних людей нашому Дафа створюють труднощі, ми також можемо використати їх, щоб привести Закон у повну гармонію та створити Вей Де для Дафа. Коли якісь організаційні форми в суспільстві звичайних людей виступають проти Дафа, ми не будемо відповідати їм тим самим. Ми використовуємо добру сторону й намагаємося привести все до гармонії. Ми пройшли багато різних випробувань щодо Закону, тоді хіба це не означає, що наш Закон уже викував свій Вей Де? Чим праведніше він іде, тим величнішим цей Закон стає, і ви, удосконалюючись у цьому Законі, також стаєте дедалі більш надзвичайними. Хіба не такий взаємозв’язок? Саме такий. Тому будь-яку проблему, з якою ми стикаємося, ми повинні розглядати з двох боків. Потрібно шукати причину в самому собі. Коли ми стикаємося з будь-якою проблемою, то маємо шукати причину всередині, маємо знаходити свої недоліки.
Я часто говорю про один принцип. Коли хтось стикається з неприємностями, він перебуває всередині цієї неприємності й каже: «Чому інші стали так до мене ставитись? Чому все так погано? Насправді я скажу вам: річ не в тому, що інші почали погано ставитись до тебе. Закон Усесвіту дуже впорядкований. Якщо ти сам уперто порушуєш цей порядок, то помітиш, що всі довкола ставляться до тебе несправедливо. Коли ти знайшов причину в собі й привів себе до ладу, то помітиш, що все знову стало нормально. Найчастіше саме так і відбувається.
Є ще один аспект. Він пов'язаний з тим, що ми подолали багато труднощів та виправили багато недоліків. Наш Закон досягає дедалі більшого успіху, і учні теж учиняють дедалі праведніше. Тому ситуація ставатиме тільки кращою. Нині багато людей уже навчається Закону. У Китаї та за кордоном ми вже маємо понад 100 мільйонів учнів. Це так багато людей. Причому наші учні Дафа мають одну особливість: якщо тільки вони почали вдосконалюватися, зрозуміли цю істину, то будуть удосконалюватися до самого кінця. Це само собою вже є дуже цінним у вдосконаленні. Наша школа відрізняється від будь-якого вчення та будь-якого іншого виду вдосконалення, які передавалися в історії. Так багато людей навчається, так багато людей удосконалюється. Це вже стало соціальним явищем, яке не можна ігнорувати. Так багато людей хочуть бути добрими. Ми не робимо нічого поганого, і я думаю, що ситуація тільки покращуватиметься.
Раніше в Китаї Фалуньгун був філією Китайської асоціації дослідження цігун. Але ми помітили, що ця асоціація не лише не проводить наукові дослідження, а й не вивчає методи цігун, не намагається їх зрозуміти. Вона лише прагне заробити гроші. Оскільки ця асоціація лише використовує різні види цігун для свого збагачення, ми в березні 1996 року вийшли з неї. (Оплески) Після того, як ми вийшли, її члени почали вчиняти на нас нападки. Ми не звертали на це уваги й не відповідали їм. Тобто ми повинні йти своїм шляхом, шляхом справжнім удосконалювальників. Ми несемо відповідальність перед суспільством. Водночас несемо відповідальність за вдосконалення учнів.
Я думаю так: наша група учнів дуже велика, причому всі вони є добрими людьми, які приносять користь суспільству. Вони не мають жодного наміру отримати щось для себе. І я, Лі Хунчжи, так само. Щоб не завдавати клопоту владі, я поїхав жити за кордон. (Оплески) Я думаю: оскільки так багато людей удосконалюється й кожен намагається бути гарною людиною, ніхто не зможе штовхнути ці 100 мільйонів людей до протистояння владі, це я можу сказати точно. Але є один момент. Хай що ми робимо, ми повинні праведно йти своїм шляхом. Спочатку я не збирався багато говорити. Я тільки хотів розповісти вам про ситуацію Дафа, про те, як нам удосконалюватись і як пізнавати Закон у процесі вдосконалення, й водночас розповів про деякі справи вдосконалення.
Зараз, користуючись нагодою, ще скажу про одне питання. Багато хто мене фотографує, але не звертає уваги на якість. Тож я скажу про це кілька слів. Раніше ви рідко зустрічалися зі мною і постійно хотіли мене сфотографувати, або хотіли сфотографуватися з Учителем. Якщо твій намір справді ґрунтується на вдосконаленні, то я не проти. Але якщо тобою рухають бажання звичайної людини, то це мене дуже засмучує! До того ж багато хто з вас не звертає уваги на місце й умови, коли фотографує, тож було зроблено багато поганих знімків. Це не добре для нас. Оскільки ти мій учень, як ти можеш робити такі фотографії з Учителем? Після цієї конференції ви можете сказати учням інших регіонів, щоб вони спалили всі погані фотографії (оплески) разом із плівкою. Якщо ви все одно дуже хочете мене сфотографувати, то я дам вам таку можливість. (Оплески) Це все, що я хотів сказати. Завтра після полудня я відповідатиму на ваші запитання.
Не пишіть занадто багато тексту у своїх записках, тому що читати їх тоді буде важче, і ми будемо марнувати час. На початку записки не треба додавати передмову: «Учителю, як я сумую за Вами» або «Учителю, як добре Ви розповідаєте, а я ще маю таке запитання». Не треба писати цей вступ. Ти просто пиши: «Учителю, я маю таке й таке запитання». І я тобі відповім. Пишіть простіше, мені так зручніше читати, не будемо марнувати часу, і я відповідатиму швидше. Добре, зараз я разом із вами послухаю досвіди вдосконалення учнів. (Оплески)
Упродовж другої половини дня я відповідатиму на ваші запитання. Ті, хто хоче щось спитати, можуть передати записку. Добре, зараз почну відповідати.
Переклад запитань і відповідей буде додано пізніше.
Falundafa.org > КНИГИ
