Falundafa.org

 

ЛЕКЦІЯ ВОСЬМА

БІҐУ

Хтось із вас порушив тему бі́ґу. Явище біґу існує. І воно трапляється не лише в колах удосконалювальників. У всьому нашому людському суспільстві існує чимала кількість людей, у якої виникло таке становище. Є такі люди, що нічого не їли й не пили вже протягом кількох або навіть кільканадцятьох років, проте чудово собі живуть. Одні люди подають біґу як утілення якогось певного рівня; другі — як прояв очищення організму; треті виставляють його як процес удосконалювання на високому рівні.

Насправді все це не те. Тоді в чім же річ? По суті, біґу — це особливий метод удосконалювання, що застосовується в особливому середовищі. І в якому ж особливому середовищі його застосовують? У Стародавньому Китаї, особливо ще до заснування релігій, численні вдосконалювальники використовували спосіб таємного, відлюдного вдосконалювання. Вони піднімалися в глухі гори чи заглиблювалися в печери, що лежали далеко від скупчення людей. Одразу ж після того, як вони так робили, виникала проблема джерела їжі. Якби вони не застосовували методу біґу, то взагалі б не змогли вдосконалюватися й померли б там від голоду й спраги. Вирушивши із Чунціна до Уханя викладати там Закон, я плив на судні річкою Янцзи на схід і побачив, що на обох берегах Трьох міжгір’їв на півдорозі до вершин є печери. Багато знаменитих гір має такі печери. У минулому вдосконалювальник після того, як за допомогою мотузки туди видирався, відрізав мотузку й починав у печері вдосконалюватися. Якщо йому не вдавалося вдосконалитися, то він там і помирав. Коли немає ні води, ні їжі — саме в такому вкрай особливому середовищі цей особливий метод удосконалювання й застосовується.

Багато методів практики пройшло такий процес успадкування, тому містить біґу; а багато не містить біґу — більшість із поширених сьогодні в нашому суспільстві методів практики його не містить. Ми кажемо, що в практиці слід зосередитися лише на одній школі. Ти не можеш робити все, що заманеться. Тобі це здається чудовим, і ти теж хочеш застосовувати біґу. Навіщо тобі біґу? Комусь він видається чудовим, цікавим або вони гадають, що в них уже високий кунфу, який можна показати іншим. З якими тільки душевними станами людей немає. Навіть якщо і вдосконалюватися, застосовуючи цей метод, усе одно потрібно витрачати власну енергію, щоб підкріпляти тіло, тому тут шкурка вичинки не варта. Як відомо, особливо після заснування релігій, коли ти в монастирі сидиш у медитації чи практикуєш відлюдництво, то завжди хтось приносить тобі їжу й пиття, і такої проблеми не виникає. Особливо ми — ми вдосконалюємося в суспільстві звичайних людей, і ти взагалі не маєш потреби застосовувати цей метод. Крім того, твоя школа цього не містить, і тобі не можна чинити неподобство. Але якщо ти справді хочеш застосовувати біґу — будь ласка, застосовуй. Наскільки мені відомо, часто, коли вчитель навчає практики на високому рівні, якщо він дійсно наставляє людину і його школа містить біґу, то це явище може виникнути. Але біґу не можна поширювати. Найчастіше вчитель навчає учня таємного, відлюдного вдосконалювання.

Зараз є майстри цігун, які навчають людей біґу. І як, чи досягли люди біґу? Зрештою не досягли. Хіба є такі, хто досяг? Я бачу, що багато хто потрапив до лікарні, життю багатьох загрожує небезпека. Чого ж ця ситуація склалася? Явище біґу хіба не існує? Існує. Але є ось який момент: нікому не дозволено легковажно порушувати стан нашого суспільства звичайних людей, заборонено його порушувати. Не говорімо, що буде, коли в усій країні безліч людей, займаючись цігун, нічого не їстиме й не питиме, — візьмімо лише Чанчунь. Якщо всі тут перестануть їсти й пити, ото, як на мене, буде звільнення від клопоту! Не потрібно буде турбуватися про приготування їжі. Селяни, не шкодуючи сил, обробляють землю. Якби всі перестали їсти, оце було би звільнення від проблем. Люди б тільки працювали, але нічого не їли. Хіба можна таке дозволити? Хіба це буде людське суспільство? Таке точно не дозволено. Заборонено, щоб така річ у великих масштабах створювала завади суспільству звичайних людей.

Коли деякі майстри цігун навчали людей біґу, сталося багато небезпечних випадків. Деякі люди просто-таки схиблені на досягненні біґу, але вони не позбулися нав’язливої ідеї, не позбулися багатьох-багатьох бажань звичайних людей. Побачивши щось смачне, така людина журиться, що не може цього з’їсти. Щойно її нав’язлива ідея проявляється, як вона більше вже не може. Вона хвилюється, їй хочеться їсти. Коли в цієї людини пробуджується пристрасть, вона бажає їсти — якщо не поїсть, то відчуває голод. Але коли вона береться їсти, у неї починається блювання. Їсти вона не може. Це викликає в неї нервове напруження й великий страх. Багато людей так потрапило до лікарні, у багатьох дійсно з’явилася загроза життю. Ще деякі звернулися до мене з проханням розібратися із цими неподобними випадками. Я не бажаю в них втручатися. Деякі майстри цігун роблять ну просто-таки що їм заманеться. Кому охота виправляти те, що вони накоїли?

До того ж, якщо під час біґу в тебе виникли проблеми, хіба це не означає, що ти сам на них напросився? Ми кажемо, що явище це існує, але воно не є якимось станом, що виникає на високому рівні, чи якоюсь там особливою реакцією. Це всього-на-всього спосіб практики, який застосовують за особливих умов. Але його не можна поширювати. Багато людей жадає домогтися біґу, а також називає його таким-то біґу, напівбіґу, навіть розділяючи на ступені. Деякі кажуть, що вони п’ють воду, деякі — що їдять фрукти. То все фальшивий біґу. Із часом, гарантую, вони не витримають. Справжній удосконалювальник віддаляється в печеру і, перебуваючи там, нічого не їсть і не п’є. Ото є справжнім біґу.


КРАДІЖ ЦІ

Коли хтось заводить мову про крадіж ці, то деякі люди аж на обличчі змінюються, лякаються так, що більше не наважуються займатися цігун. Багато хто не насмілюється займатися цігун, не насмілюється контактувати із цігун тільки через те, що в колах удосконалювальників є такі, хто поширює чутки про «спалах і безумство», крадіж ці та інші подібні явища. Якби таких тверджень не було, то, можливо, цігун би займалося ще більше людей. Також деякі майстри цігун з поганим Сіньсін навчають винятково цих речей, чим створюють у колах удосконалювальників отруйну атмосферу. Насправді все не так страшно, як вони розповідають. Ми кажемо, що ці — це просто ці, хоч би як ти її називав: ці первозданного хаосу, такою чи іншою ці. Якщо лиш у людському тілі міститься ці, то ця людина перебуває всього-на-всього на рівні зцілення та оздоровлення, а отже, ще навіть і не вважається практикувальником. Якщо в людини є ці, то це свідчить про те, що вона ще не досягла високого ступеня очищення організму, тобто що вона має хвороботворну ці. Це точно. Крадії ці теж перебувають на рівні ці. Кому ж із нас, практикувальників, потрібна така нечиста ці? У тих, хто не практикує, ці ті́ла дуже каламутна. Коли візьмешся практикувати, вона може почати прозорішати. Тоді в осередку хвороби проявляється згусток чорної матерії величезної концентрації. Якщо практикувати далі, то, коли справді настає вигнання хвороб і зміцнення здоров’я, ці поступово потроху жовтіє. Як практикувати далі, то захворювання вже дійсно буде вигнано. Людина вже більше не матиме ці й набуде стану Молочно-білого тіла.

Отже, це означає, що коли хтось має ці, то він має і хвороби. Ми — практикувальники. Кому й навіщо потрібна ці, коли він виробляє Гун? Якщо людині потрібно очищувати своє тіло, то навіщо їй каламутна ці?! Точно ні до чого. Ті, кому потрібна ці, так само перебувають на рівні ці. А той, хто перебуває на цьому рівні, не в змозі відрізнити, де гарна, а де погана ці. Він не має такої здатності. Істинну ж ці всередині Даньтьєнь твого тіла він не здатний чіпати. Ту досконалу ці здатна чіпати лише людина з високим кунфу. Що ж стосується тієї нечистої ці в тілі, хай собі її краде. Що тут такого? Якщо я забажаю під час практики влити собі ці, то мені варто буде лише про це подумати, і скоро мій живіт аж надується.

У Школі Дао стоять у позі стовпа у вигляді ієрогліфа «небо», у Школі Будди, тримаючи ці обома руками, уливають її в маківку. У Космосі сила-силенна ці, ти можеш цілими днями її собі вливати. Якщо відкрилася акупунктурна точка Лаоґун, відкрилася точка Байхой, то ти вливатимеш у себе ці. Сконцентруй думки на Даньтьєнь, уливай у себе ці обома руками й скоро вже себе нею заповниш. Але, хоч би до якої міри ти заповнив себе ці, яка від цього користь? Деякі люди, коли дуже багато виконують вправи із ці, відчувають, що внутрішні боки фаланг пальців у них розпирає, тіло розпирає. Інші люди, підійшовши до них, відчувають, що навколо них є поле. «Ого! Як ти добре займаєшся цігун». Я скажу, що це ніщо. Хіба тут є Гун? Це досі вправи із ці. Хоч би як багато було ці, вона не замінить Гун. Мета вправ із ці в тому, щоб зовнішньою гарною ці замінити ці ті́ла — щоб очистити організм. Навіщо накопичувати ці? Коли ти перебуваєш на цьому рівні і з тобою не відбулися суттєві зміни, то вона не є Гун. Хоч би як багато ти її вкрав, ти будеш не більше ніж великий наповнений ці мішок. Яка від цього користь? Вона ж не перетворилася на матерію високої енергії. Тож чого ти боїшся? Якщо хтось дійсно краде ці, то хай собі краде.

Подумай: якщо у твоєму тілі є ці, то в ньому є і хвороби. Отже, коли він її краде, чи це не означає, що він разом із цим краде й хвороботворну ці? Він узагалі не в змозі їх відрізнити, адже той, хто бажає здобути ці, теж перебуває на рівні ці. У нього немає ніяких здатностей. Тому, хто має Гун, ці точно не потрібна. Коли не віриш, проведімо експеримент. Якщо хтось дійсно крастиме ці, ти стань ось там, і хай він її краде. Ти тут за допомогою думок уливаєш собі ці з Космосу, а він позаду тебе краде. Поглянь, як це чудово: він прискорив тобі очищення тіла і звільнив тебе від виконання рухів «чхун-ґвань, чхун-ґвань». Оскільки намір у нього поганий (він узяв чуже, і хоч забрав він погане, усе одно скоїв учинок, що викликає втрату Де), він дасть тобі Де. Утворюється протитечія: на цьому боці він бере в тебе ці, а на тому — дає тобі Де. Крадій ці цього не знає. Якби він знав, то не наважився б такого робити!

У кожного крадія ці синюшний колір обличчя. У всіх них. Дуже багато хто ходить до парків виконувати вправи цігун саме заради вигнання хвороб. Яких у них тільки хвороб не буває. Інші після лікування хворих викидають із себе ці. А крадії ці не те, щоб викидати, — вбирають її в усе своє тіло. У них є які тільки завгодно хвороботворні ці. Навіть усередині тіла все в них смолисто-чорне. Вони весь час утрачають Де. Зовні в них теж усе чорне, адже кармічне поле в них збільшилося, і було втрачено багато Де. У них усе чорне і всередині, і зовні. Якби крадіям ці було відомо, що з ними відбуваються такі зміни, що вони віддають іншим Де, роблять таку дурість, то вони цього б не робили!

Деякі люди кажуть про ці як про щось дивовижне: «Якщо ти будеш в Америці і я випромінюватиму ці, то ти зможеш її прийняти»; «Ти за стіною чекатимеш, і, коли я випромінюватиму ці, ти зможеш її прийняти». Деякі люди дуже чутливі. Коли хтось випромінює ці, вони її приймають. Однак ці йде не цим простором, а іншим. В іншому просторі в цьому місці немає стіни. У такому разі чому ж деякі майстри цігун випромінюють ці на відкритому майданчику, а ти цього не відчуваєш? В іншому просторі в цьому місці є перепона. Отже, ці геть не має такої величезної проникальної здатності, як ті люди розповідають.

Дійсно може давати ефект лише Гун. Коли практикувальник здатний випромінювати Гун, він більше не має ці. Він випромінює матерію високої енергії, яка, коли на неї дивитися небесним оком, має вигляд світла. Якщо випроменити Гун на тіло іншої людини, він викликає відчуття жару. Ним можна безпосередньо впливати на звичайних людей, але не досягти мети повного вилікування. Це лише може давати пригнічувальний ефект. Якщо хочеш справді вилікувати хворобу, то також потрібно мати таку здатність. Проти кожного виду захворювання призначений відповідний вид здатності. У вкрай мікроскопічному стані кожна частинка Гун має твій власний образ. Вони можуть упізнавати людей. Усі вони мають розумові здібності і є речовинами високої енергії. Якщо інша людина їх украде, то хіба можуть вони в неї залишитися? Вони там не залишаться, навіть якщо тримати, усе одно не втримаєш, адже вони не належать тій людині. Про кожного справжнього практикувальника після того, як у нього виникне Гун, піклується вчитель. Учитель ось там спостерігає за тим, що ти робиш. Якщо ти візьмеш те, що належить іншому, то його вчитель теж цього не попустить!


ЗБІР ЦІ

Ні крадіж ці, ні збір ці не є проблемами, які нам потрібно для вас вирішувати під час навчання практики на високому рівні. Я розповідаю про це тому, що також маю ось що на меті: відновити добре ім’я самовдосконалювання, зробити невеличкий добрий учинок — пояснити ці негативні явища, адже раніше їх ніхто не пояснював. Треба, щоб усі ми їх розуміли й завдяки цьому стало менше такого, коли деякі люди постійно скоюють погані речі, унаслідок чого інші — ті, хто не знає справжнього стану речей у цігун, — під час одного тільки згадування про нього завжди лякаються.

Ці Всесвіту існує безліч. Деякі люди кажуть про небесну ці природи ян і земну ці природи їнь. Ти теж частинка Всесвіту, тож збирай собі, будь ласка. Проте деякі збирають не космічну ці. Вони спеціалізуються на тому, що навчають людей збирати ці рослин. Навіть уже узагальнили досвід: «Ці тополі — біла, ці сосни — жовта», — а також що її слід збирати так-то й так-то, у такий-то такий-то час. Ще один каже: «Біля входу в мій дім росло дерево. Я так збирав з нього ці, що воно аж загинуло». Що це за здатність така? Хіба це не скоєння лихого вчинку? Як вам відомо, щиро вдосконалюючись, ми цінуємо благотворну інформацію, асиміляцію з властивістю Всесвіту. Хіба ти не маєш робити наголос на Шань (Доброті)? Під час асиміляції з властивістю Всесвіту Чжень-Шань-Жень слід дотримуватися Шань. Хіба в тебе може зрости Гун, якщо ти весь час робиш погані речі? Хіба ти так зможеш вигнати хвороби? Хіба це не є прямо протилежним до нашої, удосконалювальників, поведінки? Це теж уважається вбивством живих істот і скоєнням поганого вчинку! Можливо, хтось із вас скаже: «Чим далі, тим дивовижніша Ваша розповідь. Убивство тварини — це вбивство живої істоти, умертвляння ж рослини — це також убивство». Насправді так воно і є. У буддизмі йдеться про Шість кіл перевтілень, про те, що в Шести колах перевтілень ти можеш стати рослиною. Так уважається в буддизмі. Ми тут кажемо по-іншому. Однак ми вам скажемо, що дерева теж живі. Вони не тільки живі, а й мають дуже високорозвинену розумову діяльність.

Наведу приклад. У США є людина, яка спеціалізується на вивченні електроніки й навчає інших користуватися детектором брехні. Одного дня її осінила ідея приєднати полюси детектора брехні до рослини драцена Массанжа й полити водою коріння квітки. Зробивши це, вона виявила, що самопис поліграфа стрімко накреслив криву. Ця крива якраз ідентична кривій головного мозку людини, що утворюється у вкрай короткий проміжок часу під час піднесення, радості. Це приголомшило спеціаліста: «Як рослина може мати емоції?!» Він ледве не вибіг надвір, щоб закричати: «Рослини мають емоції!» Цей випадок надихнув його негайно розгорнути дослідження в цій сфері й провести багато-багато експериментів.

Якось цей спеціаліст поставив дві рослини поряд і сказав своєму учневі наступати на одну рослину ногами в присутності другої й розтоптати її на смерть. Далі другу рослину перенесли до кімнати й приєднали до поліграфа, і спеціаліст сказав своїм п’ятьом учням по черзі знадвору зайти до приміщення. Коли заходили перші чотири учні, ніякої реакції не було. Коли ж до кімнати зайшов п’ятий, той, хто розтоптав рослину, він іще й не наблизився, а самопис одразу стрімко накреслив графік — такий, що буває накреслено тільки тоді, коли людина лякається. Спеціаліст був дуже вражений! Цей факт доводив одну дуже важливу річ. Ми завжди вважали, що людина є вищою істотою, що вона має здатність сприйняття, здатна впізнавати інших, має головний мозок, що здатний до аналізу. А як же рослина може впізнавати інших? Хіба це не означає, що вона теж має органи чуття? Якби раніше хтось сказав, що рослини мають органи чуття, мислення, емоції, здатні впізнавати людей, то інші б сказали, що це забобони. Та це ще не все, схоже, що в певних аспектах рослини навіть перевершують наших сьогоднішніх людей.

Якось цей спеціаліст приєднав детектор брехні до однієї рослини, після чого подумав: «Який же мені зробити дослід? Спалю її листя й подивлюся, яка в неї буде реакція». Він лише встиг так подумати, а ще нічого не палив, як самопис швидко накреслив криву — таку, яка з’являється лише у випадку, коли людина волає «рятуйте!» Така надчуттєва здатність у минулому називалася знанням чужих думок. Це прихована можливість, вроджена здатність людини. Але все сьогоднішнє людство деградує. Тобі ще потрібно заново вдосконалитися, повернутися до свого первинного вигляду, до своєї вродженої природи. Тільки тоді ти матимеш цю здатність. А рослини, виявляється, уже її мають. Вони знають, про що ти думаєш. Звучить дуже дивовижно. Але це був цілком реальний науковий експеримент. Цей спеціаліст ставив різноманітні досліди, серед яких також вивчення здатності телеконтролю на великій відстані. Публікація його статті викликала сенсацію в усьому світі.

Ботаніки кожної країни почали дослідження в цій сфері, китайські також. Це вже ніякі не забобони. Того дня я сказав такі слова: того, що в нашого людства сьогодні відбулося, того, що було винайдено й відкрито, уже достатньо для того, щоб змінити наші сьогоднішні підручники. Але все-таки, зазнаючи впливу традиційних уявлень, люди не бажають визнавати такі факти, і ніхто ці речі систематично не впорядковує.

В одному з парків на Північному Сході я побачив, що загинув цілий сосновий бір. Якісь люди робили невідомо які вправи. Вони там всюди качалися по землі, а як закінчували качатися, то починали збирати ці: стопами одним чином, кистями — по-іншому. Невдовзі той бір пожовк і весь загинув. Ти це добрий учинок зробив чи поганий? З нашого, практикувальників, погляду, це не що інше як убивство живих істот. Якщо ти практикувальник, то ти маєш бути доброю людиною, поступово асимілюватися з властивістю Всесвіту й маєш порвати зі скоєнням лихих речей. Коли підійти з погляду звичайних людей, то це теж не є добрим учинком. Це нівечення державного майна, псування озеленень, порушення екобалансу. Із жодного погляду це не є гарною справою. У Космосі сила-силенна ці, можеш її збирати, скільки хочеш. Деякі люди мають величезну енергію. Після того як вони досягнуть у вправах цігун певного рівня, то, справді, потрібний буде один лише помах рукою, і відразу буде зібрано ці рослин на величезній площі. Але ж це не більше ніж ці. Хоч би скільки ти її зібрав, що з того буде? Є такий, хто тільки заради цього й ходить до парків. Він каже: «Мені не потрібно робити вправи цігун. Того, що я під час ходи розмахую руками, уже достатньо. От і всі мої вправи». Дістав ці, й гаразд. Він приймає ці за Гун. Коли люди близько до нього підходять, то відчувають, що від його тіла віє холодом. Адже ці рослин їньської природи, чи не так? Практикувальники ж підтримують рівновагу їнь і ян. У цієї людини все тіло пахне сосновою олією, а вона ще й гадає, що добре виконує вправи.


ХТО ПРАКТИКУЄ, ТОЙ І ЗДОБУВАЄ ГУН

«Хто практикує, той і здобуває Гун» є вкрай ключовою проблемою. Коли інші мене запитують, які у Фалунь Дафа переваги, я відповідаю, що Фалунь Дафа в змозі досягти ефекту «Гун виплавляє людину», завдяки чому скорочує строк практики; він здатний вирішити проблему відсутності в людей часу на практику й дає їм змогу довгостроково перебувати в стані, коли Гун їх рафінує. Водночас це в нас знову-таки справжній метод практики духовно-фізичного подвійного вдосконалювання, завдяки чому наше фізичне тіло дуже змінюється. Фалунь Дафа має ще одну якнайбільшу перевагу, про яку я до цього весь час умовчував, і ми про неї розповімо лише сьогодні. Адже вона пов’язана з дуже принциповим питанням історичних витоків і має колосальний масштаб впливу на кола вдосконалювальників. Ніхто ніколи в історії не наважувався це розкрити, і було заборонено це робити. Але не розповісти цього я теж не можу.

Один з моїх послідовників сказав: «Кожна фраза, сказана великим майстром Лі Хунчжи, — це небесна таємниця, це розголошення небесних таємниць». Але ми дійсно ведемо людей на високі рівні, тобто спасаємо людей. Ми маємо бути перед вами відповідальними, і ми в змозі взяти на себе цю відповідальність. Тому це вже не розголошення небесних таємниць. То тільки тоді, коли безвідповідально розказуєш, що тобі заманеться, є розголошенням небесних таємниць. Тож сьогодні ми висвітлимо цю проблему — проблему «хто практикує, той і здобуває Гун». Як я бачу, всі нинішні методи практики, серед яких усі історичні методи Школи Будди та Школи Дао, а також методи практики Цімень, завжди вдосконалювали людські допоміжні душі (допоміжні свідомості), і Гун у них здобувають саме допоміжні душі. Під головною душею, про яку ми тут кажемо, мається на увазі твоє власне мислення. Ти маєш розуміти, про що ти думаєш, що ти робиш. Це і є твоїм справжнім «я». А що робить допоміжна душа, тобі взагалі невідомо. Хоча вона й народилася одночасно з тобою, має те ж саме ім’я, керує одним і тим самим тілом, має таку саму зовнішність, але, якщо казати строго, допоміжна душа все-таки не є тобою.

У Всесвіті є такий принцип: хто втрачає, той і одержує; хто вдосконалюється, той і здобуває Гун. Усі методи практики, які були протягом історії, навчали людину, що під час практики потрібно ввійти в туманний стан, коли ні про що не думаєш, після чого поринути в глибоку медитацію — до такої міри, що зрештою ти вже більше нічого не знаєш. Є така людина, у якої відчуття від тригодинного сидіння в медитації такі, неначе минула лиш одна мить. Інші ж навіть у захваті від її сили медитації. А насправді практикувала вона чи ні? Їй це взагалі невідомо. Особливо в методах практики Школи Дао кажуть: «Розумова душа помирає — досконала душа народжується». Розумову душу, про яку вони кажуть, ми називаємо головною душею; досконалу ж душу, про яку вони кажуть, ми називаємо допоміжною душею. Якби твоя розумова душа дійсно померла, то й ти б насправді помер, дійсно б не стало твоєї головної душі. Одна людина, що займається іншим методом практики, мені каже: «Учителю, коли я роблю вправи, то вдома нікого не впізнаю». Друга мені каже: «А я не виконую вправи цігун так, як це роблять інші — з ранку до ночі! Прийшовши додому, я лягаю на диван, і моє „я“ виходить з мене, щоб позайматися. Я ж, лежачи, дивлюся, як воно це робить». Мені це здається, з одного боку, і дуже сумним, але, з другого, це не так уже й сумно!

Чому ж інші спасають допоміжну душу? У Люй Дунбіня був такий вислів: «Краще вже спасти тварину, ніж людину». Людині й справді надто важко усвідомити, адже звичайні люди зазнають омани суспільства звичайних людей і, коли на кону стоять їхні реальні інтереси, не можуть звільнитися від нав’язливої ідеї. Не віриш? Деякі з вас, коли дослухають лекцію і вийдуть із цього залу, уже перетворяться на звичайних людей. Якщо хтось їх зачепить, образить, то вони із цим не змиряться. А як мине якийсь період часу, вони взагалі перестануть уважати себе практикувальниками. Багато з тих, хто в історії вдосконалювався, побачили: людину неймовірно важко спасти, тобто її головна душа надто задурманена. У декого гарна здатність усвідомлення — один натяк, і він уже збагнув. А інші... хоч би як ти їм казав, вони все одно не вірять. Вони вважають, що ти кажеш гучні слова. Ми тут їх закликаємо вдосконалювати свій Сіньсін, а вони, щойно потрапивши до звичайних людей, знову беруться за своє. Вони вважають ті жалюгідні вигоди звичайних людей, що є насущними, відчутними на дотик і досяжними, усе-таки реальною вигодою, і будуть і далі так учиняти. А Закон, який Учитель викладає, звучить теж справедливо, але є нездійсненним. Людську головну душу спасти найважче. А допоміжна душа може бачити картини інших просторів. Тому інші ось як подумали: «Навіщо мені неодмінно спасати твою головну душу? Допоміжна душа теж є тобою. Якщо я спасу її, хіба це не буде те ж саме? Обидві вони є тобою. Хоч би хто з них здобув, це все одно буде здобуттям, чи не так? В обох випадках отримаєш ти».

Поясню їхній конкретний метод удосконалювання. Якщо людина має здатність дистанційного бачення, то може побачити таку картину. Коли ти сядеш медитувати, то в мить поринення в медитацію побачиш, як — «Фіть!» — з твого тіла відразу вийде твоє «я», що має точно такий, як у тебе, вигляд. Однак розпізнай, де ти сам зараз. Сидиш тут! Ти бачиш, що після того як воно з тебе вийшло, учитель навчає його вдосконалювання у створеному вчителем просторі, який може мати чи форму суспільства минулого, чи нинішню форму суспільства, чи форму суспільства іншого простору. Він навчає допоміжну душу практики. Вона витримує чимало страждань: щодня по 1–2 години. Коли, закінчивши практикувати, вона повертається назад, ти теж виходиш зі стану медитації. Це про тих, хто може це бачити.

Якщо ти цього не бачиш, то це є ще сумнішим. Ти, нічогісінько не знаючи, дві години медитуєш у несвідомому стані й виходиш із медитації. Деякі люди сплять: проспав 2–3 години, і це теж уважається, що він зробив практику. Вони цілком віддають себе в розпорядження інших. Це практика, що виконується з інтервалами: коли щоденно сидять таку кількість часу в медитації. Є й таке, коли вона виконується разово. Імовірно, ви чули, що Бодхідхарма просидів лицем до стіни дев’ять років. Багато ченців минулого просиділо в медитації по кілька десятків років. Згідно із записами, найтриваліший в історії випадок — понад 90 років. Були й іще триваліші. У таких людей на повіках збирався товстенний шар пилу, тіло заростало травою, а вони й далі там сиділи. У Школі Дао теж деякі так роблять. Зокрема, у деяких методах практики Цімень практикувальники сплять: як заснуть, то не виходять з медитації, не просинаються протягом кількох десятків років. Але хто ж у таких випадках практикує?! Це їхня допоміжна душа, вийшовши, практикує. Якщо вони здатні бачити, то бачать, як учитель навчає її практикувати. Допоміжні душі теж завиняють величезну карму. Учитель не здатний цілком позбавити допоміжну душу карми. Тому він їй каже: «Ти тут гарненько практикуй, а я вийду. Скоро повернуся. Ти мене зачекай».

Учитель точно знає, що станеться, але він змушений так учинити. У результаті приходить демон, щоб злякати допоміжну душу чи, перетворившись на красуню, її спокусити. Буває все, що тільки завгодно. Демон, побачивши, що вона дійсно не піддалася спокусам (тому що допоміжним душам порівняно легше вдосконалюватися й вони можуть знати цей реальний стан речей), розлютився й захотів її вбити. Щоб утамувати свою ненависть і помститися, він справді її вбив, завдяки чому вона відразу цілком розплатилася з боргами. Після того як її вбили, допоміжна душа, неначе струминка диму, що ширяє в повітрі, вийшла. Вона знову переродилася. Відродилась у дуже бідній сім’ї. Змалку вона терпіла страждання. А як виросла до свідомого віку, прийшов учитель. Звісно, допоміжна душа його не впізнала. Учитель за допомогою своїх здатностей розблокував її збережену пам’ять, і вона відразу згадала: «Це ж учитель!» Він їй і каже: «Тепер уже все гаразд! Можна практикувати». Так, через багато років учитель усе їй передав.

Завершивши її навчати, учитель знову їй каже: «Ти маєш багато нав’язливих ідей, яких тобі потрібно позбутися. Вирушай мандрувати!» Мандрування є неймовірно гірким: допоміжна душа ходить у суспільстві, випрошує їжу, щоб утамувати голод, стикається з усілякими людьми, які її висміюють, паплюжать і принижують. Із чим там тільки не зіткнешся. Вона поводиться як практикувальник, налагоджує з людьми стосунки, уберігає свій Сіньсін, невпинно його підвищує і перед лицем спокус від різноманітних вигід звичайних людей залишається непохитним. Багато років по тому допоміжна душа повернулась із мандрів. Учитель каже: «Ти вже осягнув Дао, домігся Повної Досконалості. Коли в тебе більше не залишилося ніяких справ, повертайся назад і збирайся йти; якщо ж якісь залишилися, то закінчи всі справи серед звичайних людей». Так, багато років по тому допоміжна свідомість повернулася назад. Щойно це сталося, як на цьому боці головна душа також вийшла з медитації, прокинулася головна свідомість.

Але насправді головна душа не вдосконалювалася. Це вдосконалювався інший — допоміжна душа. Тому допоміжна душа і отримує Гун. Однак головній душі теж було гірко. Зрештою, вона всю свою молодість там просиділа. Так минули всі дні її життя звичайної людини. Тоді що ж робити? Вийшовши з медитації, людина відчуває, що виробила Гун і має здатності. Вона хоче лікувати хворих. Вона спроможна робити, що схоче. Допоміжна душа її в цьому задовольнятиме. Адже це все-таки головна душа, яка керує тілом і має вирішальне слово. Крім того, вона просиділа тут стільки років — усе життя минуло. Коли ж настала смерть, допоміжна душа пішла. Кожний пішов своєю дорогою. Як то кажуть у буддизмі, людина все одно входить у Шість кіл. Оскільки в її тілі вдосконалився Великий Пробуджений, то вона теж накопичила великий Де. Тоді що робити? Імовірно, у наступному житті вона стане високопосадовцем, дуже розбагатіє. Може бути лише так. Хіба це не означає, що людина марно вдосконалювалася?

Лише пройшовши через дуже багато перипетій, ми отримали згоду на те, щоб витягти цей факт на білий світ. Я розкрив одвічну таємницю. Таємницю з таємниць, яку було абсолютно заборонено розголошувати. Я оприлюднив підоснову найрізноманітніших методів удосконалювання, за якими люди вдосконалювалися протягом історії. Хіба я не казав, що це пов’язано з тим, що має дуже глибоке історичне походження? Саме з таких причин. Подумай: яка школа вдосконалюється не в такий спосіб? Ти сам удосконалюєшся-удосконалюєшся, але не маєш Гун. Хіба для тебе це не прикро?! І знову-таки кого ж у цьому можна винуватити? Ось наскільки людина задурманена. Вона просто не може усвідомити. Хоч би як ти натякав, це не допомагає. Коли кажеш із високого рівня, це для неї звучить таємничо; коли з низького, вона не може усвідомити вище. Я вже таке розповідаю, а деякі люди досі звертаються до мене з тим, щоб я їх вилікував. Мені просто ніяково їм щось сказати. Ми самовдосконалюємося. Ми можемо дбати лише про тих, хто вдосконалюється на високі рівні.

У нашій школі Гун здобуває головна свідомість людини. Отже, якщо ти скажеш, що Гун здобуватиме головна свідомість, то так уже й відбуватиметься? Хто ж таке дозволить? Ні, це мусить мати свої передумови. Як ви знаєте, у нашій школі вдосконалюються, не уникаючи суспільства звичайних людей, не уникаючи, не втікаючи від суперечностей; у складному середовищі звичайних людей ти залишаєшся тверезим і цілком свідомо йдеш на те, щоб твої інтереси зазнавали збитків, і, коли інші привласнюють твої вигоди, ти не змагаєшся й не борешся так, як це роблять вони; перебуваючи в усіляких завадах для Сіньсін, ти зазнаєш збитків; у такому тяжкому середовищі ти загартовуєш свою волю, підвищуєш свій Сіньсін і, зазнаючи впливу найрізноманітніших поганих думок звичайної людини, ти можеш вирватися з їх пут.

Поміркуй: хіба це не ти цілком свідомо витримуєш страждання? Хіба це не твоя головна душа віддає? Ти втрачаєш щось серед звичайних людей. Чи не цілком свідомо ти це втрачаєш? У такому разі й Гун належить здобути тобі — хто втрачає, той і здобуває. Отже, ось яка причина того, що в нашій школі здійснюють удосконалювання, не ізолюючись від цього складного середовища звичайних людей. Чому ми маємо вдосконалюватися в суперечностях звичайних людей? Тому що ми хочемо самі здобути Гун. У майбутньому наші професійні послідовники, що вдосконалюються в монастирях, повинні будуть вирушити мандрувати серед звичайних людей.

Деякі з вас скажуть: «Але ж в інших методах практики теж зараз займаються серед звичайних людей». Так, проте всі вони популяризують зцілення та оздоровлення. Окрім шкіл, де здійснюється передача єдиному спадкоємцеві, ніхто в суспільстві не навчає справжнього вдосконалювання на високі рівні. Той, хто дійсно виховує учня, уже забрав його і навчає віч-на-віч. Хто за таку велику кількість років викладав це численній аудиторії? Ніхто. Тільки наша школа. Тому що саме такий у нас метод удосконалювання, і ми саме так здобуваємо Гун. Водночас у нашій школі вкладають у твоє тіло багато тисяч речей — повністю для твоєї головної душі. Щоб здобув Гун дійсно ти сам. Скажу, що я зробив те, чого ще ніколи не робили мої попередники: відчинив якнайбільші ворота. Деякі з вас зрозуміли мої слова. Насправді я не розповідаю тут незрозумілих речей. Я така людина, що звикла розповідати вдесятеро менше, ніж може. Скажете, що я вихваляюся, — я не проти. Фактично я розповів лише трохи. Що ж стосується ще вищих і глибших Великих Законів, то через надто велику різницю в рівнях, я геть не можу навіть трохи тобі цього розказати.

У нашій школі вдосконалюються саме так, і це дає тобі самому дійсно здобути Гун. Це відбувається вперше відтоді, як було створено Небо й Землю. Можеш звернутися до історії. Добре те, що Гун здобуваєш ти сам. Але через це й дуже важко. Ти можеш проявити себе, перебуваючи в складному середовищі звичайних людей, у пов’язаних із Сіньсін чварах з людьми. Це є найважчим. Трудність у тому, що ти свідомо йдеш на те, щоб твої інтереси звичайної людини зазнавали збитків. Чи будеш ти стривожений, коли на кону стоятимуть твої власні інтереси; чи будеш стривожений, коли люди будуть влаштовувати проти тебе інтриги; чи будеш стривожений, коли твої родичі й добрі друзі страждатимуть? Як ти все це оцінюватимеш? Ось як важко бути практикувальником! Одна людина мені сказала: «Учителю, достатньо бути доброю людиною серед звичайних людей. Хто зможе вдосконалитися?!» Почуте дуже ранило моє серце! Я нічого їй не відповів. Якого тільки Сіньсін у людей не буває. Якщо вона може усвідомити лише до такої міри, то так і буде. Хто усвідомить, той і отримає.

Лаоцзи казав: «Дао можна називати Дао, але не у звичайному значенні цього слова». Якби він усюди валявся, то, щоб успішно вдосконалитися, достатньо було б просто підібрати його з долу. Але тоді він уже не був би дорогоцінним. Наша школа дає змогу в суперечностях здобути Гун тобі самому, отже ми маємо максимальною мірою відповідати звичайним людям. Причому тебе не просять нічого втрачати в матеріальному плані. Однак у цьому середовищі матеріальних інтересів ти маєш підвищувати свій Сіньсін. У цьому й зручність. Наша школа є найзручнішою: можна вдосконалюватися серед звичайних людей і не застосовувати форму відходу в монастир. Тоді найбільша трудність також полягає в цьому: удосконалювання в найскладнішому середовищі — середовищі звичайних людей. Але найбільша перевага знову в цьому, тому що наша школа дає тобі змогу самому здобути Гун, що якраз і є найбільш ключовою річчю в нашій школі, і про яку я вам сьогодні розповів. Звісно, коли головна душа здобуває Гун, то допоміжна теж його здобуває. А чому? У всіх інформацій твого тіла, усіх духів, усіх твоїх клітин росте Гун, тож, певна річ, у допоміжної душі він теж росте. Але вона завжди залишатиметься нижчою за тебе. Ти будеш Володарем, а вона — Захисником Закону.

Дійшовши до цього місця, я б хотів сказати ще дещо. У наших колах удосконалювальників є чимало таких людей, що завжди бажали вдосконалюватися на високі рівні. У пошуках Закону вони обійшли все, витратили багато грошей, зробили повне коло «південніше гір і північніше океану», щоб знайти знаменитого вчителя, але так і не знайшли. «Бути знаменитим» необов’язково означає «бути дійсно розумним». У результаті ці люди, даремно подолавши шлях туди й назад, марно виснаживши людей і перевівши гроші, так нічого й не здобули. Сьогодні ми відкрили для тебе такий гарний метод практики. Я вже підніс його тобі обома руками, доставив до дверей твого дому. Тепер усе залежить від того, чи зможеш ти вдосконалюватися, чи зможеш бути придатним. Якщо ти зможеш бути придатним, то вдосконалюйся далі; а якщо не зможеш, якщо ти не в змозі вдосконалюватися, то віднині тобі годі й думати про вдосконалювання. Крім дияволів, що тебе обдурять, ніхто тебе не навчатиме. Відтоді більше не вдосконалюйся. Якщо я не зможу тебе спасти, то вже ніхто не зможе. Фактично зараз знайти справжнього вчителя праведного методу, який би тебе навчав, важче ніж зійти на Небо. Про це взагалі ніхто більше не піклується. У Кінцевий період Закону навіть дуже високі рівні перебувають у кінцевій кальпі, вони тим паче більше не в змозі дбати про звичайних людей. Це найзручніша школа. До того ж у ній практикують безпосередньо за властивістю Всесвіту. Удосконалювання є найшвидшим і йде найкоротшим шляхом. Воно прямо вказує на думки людини.


КРУГ НЕБА

У Школі Дао приділяється велика увага великому й малому кругові неба. От ми й поговоримо про те, що таке круг неба. Круг неба, який зазвичай мають на увазі, — це з’єднання двох меридіанів: меридіана вагітності та провідного меридіана. Це поверховий круг неба, що нічим не вважається. Він є винятково тим, що належить до зцілення та оздоровлення, і називається малим кругом неба. Є й інший вид круга неба, що не називається ні малим, ні великим кругом неба. Це форма круга неба під час удосконалювання в медитації. Він проходить у внутрішній частині тіла: обігнувши Нівань, опускається вниз до Даньтьєнь і, обігнувши його, піднімається вгору. Він циркулює всередині. Це справжній круг неба для вдосконалювання в медитації. Після того, як такий круг неба сформується, він утворює дуже могутній потік енергії, а далі один канал веде всі канали, пробиває всі інші канали. У Школі Дао розповідають про круг неба, а в буддизмі про нього не згадують. Про що ж розповідають у буддизмі? Коли Шак’ямуні викладав свій Закон, то не казав про Гун. Про Гун він не казав, але його метод практики також має свої форми еволюції шляхом самовдосконалювання. І як же пролягає канал у буддизмі? Починає з того, що повністю пробиває точку Байхой, а далі від маківки спірально розгортається по тілу вниз і зрештою в такій формі пробиває всі канали.

Та ж сама мета і в серединного каналу в Тантрі. Деякі люди кажуть, що серединного каналу не існує. Тоді чому ж у Тантрі шляхом удосконалювання можна його виробити? Насправді якщо підсумувати разом усі канали людського тіла, то їх навіть більше ніж десять тисяч. Вони переплітаються уздовж і вшир, як кровоносні судини. Їх іще більше ніж кровоносних судин. У проміжках між внутрішніми органами судин немає, а от канали є. Від маківки до кожної ділянки тіла, переплітаючись уздовж і вшир, простягається мережа каналів. Ти починаєш їх з’єднувати. Спочатку, можливо, вони не прямі. Після з’єднання пробиваєш їх наскрізь, далі помалу розширюєш, і поступово утворюється прямий канал. Цей канал використовується як вісь, що обертається. Вона надає рух кільком уявним колесам, що обертаються горизонтально. Мета цього — теж повністю пробити всі канали тіла.

Удосконалювання за нашим Фалунь Дафа уникає форми «один канал веде всі канали». Із самого початку вже вимагається, щоб усі канали одночасно було пробито, щоб усі канали одночасно брали участь в обертанні. Ми відразу почали практикувати на дуже високому рівні, оминувши речі дуже низького рівня. Один канал веде всі канали... якщо ти хочеш домогтися того, щоб він їх повністю пробив, то деякі люди, пропрактикувавши все своє життя, усе одно до цього навіть не наближуються; іншим же для цього потрібно вдосконалюватися кілька десятків років. Це дуже важко. У дуже багатьох методах практики кажуть, що за одне життя не можна вдосконалитися. А в багатьох високих і глибоких Великих Законах удосконалювальники можуть подовжувати тривалість свого життя. Вони ж удосконалюються фізично, чи не так? Можна вдосконалюватися, подовжуючи своє життя, і робити це дуже тривалий час.

Малий круг неба здебільшого призначений для зцілення та оздоровлення, а великий круг неба — це вже виробляння Гун, уже справжнє вдосконалювання людини. Великий круг неба, який має на увазі Школа Дао, циркулює не так бурхливо, як наш, де повністю пробиваються всі канали. У них це обертання круга неба, що проходить лише кількома меридіанами: від трьох ручних меридіанів сторони їнь до трьох ручних меридіанів сторони ян; від стоп і ніг аж до волосся й до тулуба. Повний круг і вважається циклом великого круга неба. Великий круг неба — це із самого початку вже справжня практика, тому деякі майстри цігун його не навчають. Вони навчають лише того, що належить до лікування та оздоровлення. А деякі, хоч і казали про великий круг неба, але нічого в тебе не вклали. Тоді сам ти його не проб’єш. Якщо нічого не вклали, тобі доведеться самому пробити його за допомогою думок. Це легко тільки на словах! Ефект буде такий самий, як від гімнастики. Чи може це відкрити круг неба? Удосконалювання залежить від тебе, Гун — від учителя. Таку роль може відігравати лише внутрішній «механізм», якщо його буде повністю в тебе вкладено.

Школа Дао завжди вважала людське тіло малим усесвітом. Там уважають, що, наскільки великим є Всесвіт зовні, настільки великим він є і всередині; який вигляд він має зовні, такий має і всередині. Це начебто звучить немислимо й так, ніби це не дуже просто зрозуміти. Усесвіт он який величезний. Як же можна його порівнювати з людським тілом?! Ми наведемо такий аргумент. Наша нинішня фізика вивчає матеріальні компоненти від молекул, атомів, електронів, протонів, кварків аж до нейтрино. А наскільки великим є Всесвіт іще далі вниз? По досягненню того етапу під мікроскопом уже нічого не видно. Що за крихітні частинки будуть, коли йти далі вниз? Невідомо. Насправді тому, що пізнала наша нинішня фізика, украй далеко до найдрібніших частинок Усесвіту. Коли людина не має фізичного тіла, її очі, споглядаючи щось, можуть мати функцію збільшення й бачити мікросвіт. Чим вищий її рівень, тим більшим є те, що вона бачить у мікросвіті.

Шак’ямуні, перебуваючи на своєму рівні, виклав доктрину про Три тисячі величезних світів. Тобто в Чумацькому шляху є й інші люди, що мають таке фізичне тіло, як у нашого людства. Він також висловив доктрину про те, що в одній піщинці міститься три тисячі величезних світів. Це сходиться з пізнаним у нашій сучасній фізиці. Яка різниця між формою обертання електрона навколо атомного ядра та обертанням Землі навколо Сонця? Тому Шак’ямуні сказав, що в мікросвіті, в одній піщинці, міститься три тисячі величезних світів. Одна піщинка подібна до всесвіту. Усередині неї є життя, є матерія. Якщо це правда, замисліться: тоді чи є ще пісок у світах у тій піщинці? Тоді чи є в піщинках у тій піщинці ще по три тисячі величезних світів? Тоді чи є в трьох тисячах величезних світів у піщинках у тій піщинці ще пісок? Якщо з’ясовувати, далі йдучи вниз, то це буде нескінченним. Тому Шак’ямуні, хоч і досяг рівня Татхагати, усе-таки сказав таку фразу: «Такий великий, що немає зовнішнього, такий малий, що немає внутрішнього». Настільки великий, що не видно межі Всесвіту; настільки малий, що не видно, що є найдрібнішою річчю у його джерельній матерії.

Один майстер цігун казав: «У потовій порі існує місто, у якому мчать поїзди та авто». Звучить дуже дивовижно. Але якщо ми будемо розуміти й досліджувати це дійсно з погляду науки, то виявимо, що в такому твердженні нічого дивовижного немає. Того дня, коли я розповідав про відкриття небесного ока, у дуже багатьох з вас під час його відкриття виникала така картина: ти виявляв, що біжиш назовні зі свого проходу в лобі, і здавалося, що до кінця ніколи не добігти. Щодня під час практики ти біг назовні цією магістраллю, по обидва боки якої були і гори, і річки. Біжучи, ти також мав проминати міста й бачив багато-багато людей. Тобі здавалося це галюцинацією. У чім же тут річ? Це було видно дуже ясно. Воно не було галюцинацією. Я вважаю, що коли людське тіло в мікроскопічному стані дійсно таке безкрає, то це не галюцинація. Адже практики Школи Дао завжди вважали людське тіло всесвітом. Якщо це і справді всесвіт, то від лоба до шишкоподібного тіла буде навіть далі, ніж дістатися на край світу. Ну ж бо здійсни ривок назовні! Це дуже далеко.

Якщо в процесі вдосконалювання повністю пробити великий круг неба, то це принесе вдосконалювальнику певну здатність. Яку здатність? Як ви знаєте, великий круг неба по-іншому називається кругом неба Цзи-У, обертанням Цьєнь і Кунь, обертанням Хече. Уже на дуже поверхневому рівні обертання великого круга неба утворює енергетичний потік. Він поступово збільшуватиме свою густину, трансформуючись, наближатиметься до більш високих рівнів і перетвориться на енергетичний пояс величезної густини. Цей енергетичний пояс обертається, перебуває в процесі обертання. Якщо ми дивитимемося небесним оком на дуже поверхневому рівні, то виявимо, що завдяки йому ці нутрощів можуть мінятися місцями: ці серця потрапить до кишечника; ці печінки — до шлунка... у мікросвіті можна бачити, що він переносить величезні предмети. Якщо випустити цей енергетичний пояс за межі тіла, то це буде переміщувальний Гун. Люди, що мають дуже потужний Гун, можуть переносити величезні предмети, це велике перенесення. Люди, що мають дуже слабкий Гун, можуть переносити лише дуже дрібні предмети, це мале перенесення. Такою є форма переміщувального Гун і його утворення.

Великий круг неба — це вже безпосередньо виробляння Гун, тому він приносить різні стани й форми Гун. Він також приносить нам один дуже особливий стан. І який же стан? Ви, можливо, натрапляли в стародавніх книгах (наприклад, у «Біографіях Безсмертних», або у «Внутрішній алхімії», «Даоському скарбі», «Досконалому змісті духовного й фізичного») на фразу «зліт серед білого дня». Вона означає, що ця людина на очах у всіх злітає. Насправді, скажу я вам, щойно великий круг неба буде пробито, як людина вже зможе піднятися в повітря. Це саме так просто. Хтось із вас подумав: «Люди практикують уже по стільки років. Тих, у кого пробито великий круг неба, має бути чимало». Якщо я скажу, що цього стану здатне досягти багато десятків тисяч людей, то й тоді не помилюся, тому що все-таки великий круг неба — це самий-самий початок практики.

У такому разі чому ж ніхто не бачить, як ці люди злітають, не бачить, як вони піднімаються в повітря? Стан суспільства звичайних людей не можна порушувати, не можна довільно руйнувати чи змінювати форму суспільства звичайних людей. Хіба можна дозволити, щоб люди літали по небу? Хіба це буде суспільством звичайних людей? Це головний аспект. Другий аспект у тому, що люди живуть серед звичайних людей не для того, щоб бути людьми, а для того, щоб повернутися туди, звідки вони походять. Тому тут також міститься проблема усвідомлення. Якби хтось побачив, що чимало людей здатне цілком реально злетіти, то він би теж став удосконалюватись, і вже не існувало би проблеми усвідомлення. Тому, хоч ти і вдосконалився, усе-таки не можна довільно давати іншим це побачити, не можна показувати, адже іншим теж потрібно вдосконалюватися. Отже, після пробиття великого круга неба достатньо буде лише замкнути твій кінчик пальця руки, ноги́ або якусь ділянку, і ти вже не злетиш.

Часто, коли в нас ось-ось має пробитися великий круг неба, то виникає такий стан — у деяких людей під час сидіння в медитації тіло весь час нахиляється вперед. Оскільки на спині великий круг неба пробито досить добре, спина є неймовірно легкою, а в передній частині відчувається важкість. В інших тіло нахиляється назад, тобто в спині відчувається важкість, а перед легкий. Якщо в тебе все буде пробито дуже добре, то ти підстрибуватимеш. Ти відчуєш, що піднімаєшся вгору, у тебе буде відчуття відриву від землі. Коли ти дійсно зможеш злітати, тобі не даватимуть цього робити. Але це не є категоричним. Здатності проявляються в людей на двох кінцях: діти не мають нав’язливих ідей, старі люди, особливо старі жінки, теж їх не мають. У них можуть проявлятися й залишатися здатності. А коли здатності проявляються в чоловіків, особливо в молодих, то вони не в змозі позбутися схильності показувати себе. Водночас, імовірно, вони ставитимуться до них як до засобу конкуренції. От їм і не дозволяють мати здатності. Якщо ці люди вироблять їх практикою, то здатності буде замкнено. Людині замкнуть якесь одне місце, і вона вже не злетить. Це не означає, що абсолютно не дадуть, щоб у тебе виник цей стан. Можливо, тобі дадуть спробувати. У деяких людей це може зберегтися.

Така ситуація трапляється в кожному місці, де ми проводимо курси. Коли я давав курси в провінції Шаньдун, там були слухачі і з міста Цзінань, і з Пекіна. Хтось із них сказав: «Учителю! Що зо мною таке? Як іду вулицею, увесь час ледь не відриваюсь від землі. Коли вдома лягаю спати, злітаю вгору. Укриваюся ковдрою, і навіть ковдра злітає вгору. Постійно злітаю, неначе та повітряна куля». Коли я проводив курси в місті Ґуйян, там була досвідчена учениця з провінції Ґуйчжоу — стара жінка. У неї вдома стоїть два ліжка — по одному біля протилежних стін. Вона сиділа на ліжку в медитації й тут відчула, що злетіла. Учениця відкрила очі й побачила, що перелетіла на друге ліжко. Вона подумала: «Мені потрібно повернутися назад!» — і знов перелетіла на перше ліжко.

Був учень з міста Ціндао. Якось, коли в нього на роботі під час обідньої перерви нікого не було в приміщенні, він сів медитувати на ліжку. Щойно він сів, як одразу злетів. Учня добряче підкинуло — на метр із чимось. Після того як злетів, він упав униз. «Геп! Геп!» — він підстрибував і падав, унаслідок чого навіть ковдра сповзла на підлогу. Учня охоплювало то легке піднесення, то побоювання. Його підкидало й підкидало. Так пройшла вся обідня перерва. Зрештою пролунав дзвоник про початок роботи, і учень подумав: «Не можна, щоб інші це побачили! Що це я роблю? Швидше б зупинитися!» І зупинився. Ось чому старі люди здатні втримати над собою контроль. А якби це була молода людина й пролунав дзвоник про початок роботи, вона би подумала: «Хай усі прийдуть і побачать, що я злетів». Людям не так просто тримати себе в руках, коли в них присутній потяг показувати себе: «Поглянь, як я чудово практикую! Я можу злетіти». Щойно б він почав показувати свою здатність, як вона б у нього відразу зникла — таким людям заборонено її мати. Таких випадків дуже багато. Вони трапляються в учнів з усіх регіонів.

У нас із самого початку вимагається, щоб усі канали повністю відкрилися. На сьогодні 80–90% з нас уже зараз досягли стану легкості в усьому тілі, стану, коли немає хвороб. Водночас, як ми вже казали, на цих курсах тебе не лише просунуть до такого стану, коли твій організм цілком очиститься, а і вкладуть у твоє тіло багато речей, щоб уже на курсах у тебе з’явився Гун. Це все одно, що я тебе піднімаю і відношу вперед. На курсах я весь час викладаю вам Закон, ваш Сіньсін теж постійно змінюється. Багато хто з нас, вийшовши із цього актового залу, відчує, неначе став іншою людиною. Гарантую, що у твоєму світогляді стався перелом. Ти тепер знаєш, як віднині бути людиною, знаєш, що більше не можна бути таким нетямущим. Гарантую, що це так. Отже, наш Сіньсін уже наздогнав.

Що ж стосується великого круга неба, то хоча тобі й не дадуть злетіти, ти відчуватимеш легкість у всьому тілі й своєю ходою створюватимеш вітер. Раніше, лише трохи пройшовшись, ти вже втомлювався. Зараз, хоч би який великий шлях подолав, ти почуватимешся дуже легко. Коли їхатимеш на велосипеді, то тебе неначе хтось штовхатиме. Коли в будинку підніматимешся сходами, хоч би на який поверх ти піднявся, усе одно не втомишся. Гарантую, що так буде. Ті, хто читатиме цю книгу і вдосконалюватиметься самостійно, так само зможуть досягти належного стану. Я така людина: якщо я не хочу про щось розповідати, то можу вмовчати, але якщо розповів, то це правда. Особливо за таких обставин, якби я під час викладання Закону не говорив правди, а казав тут пусті слова і, будучи не в змозі нічим цього підкріпити, навмання розповідав казна-що, то я б навчав вас лихого методу. Робити цю справу мені теж непросто. Увесь Усесвіт спостерігає! Не можна ні в чому відхилятися.

Як правило, людям відомо лише про такий круг неба, і на тому край. Насправді ж так іще нічого не вийде. Щоб досягти якомога скорішого замінення, перетворення тіла матерією високої енергії, потрібна циркуляція ще однієї форми круга неба, яка б стимулювала циркуляцію в усіх каналах твого тіла. Це називається кругом неба Мао-Йоу, про який, можливо, уже мало хто знає. У книгах іноді згадується такий термін, але його ніхто не пояснює, не розповідає тобі про нього. Лише виляють навколо теорії. Це ж таємниця з таємниць. А ми тут усе тобі розповімо. Круг неба Мао-Йоу може починатися з точки Байхой (а може з точки Хойїнь). Вийшовши, він іде межею сторін їнь і ян тіла. Опускається, проходячи поряд з вухом. Потім, пройшовши плече, опускається далі. По черзі проходить уздовж кожного пальця руки. Далі йде боком тіла, проходить підошву стопи й піднімається внутрішнім боком ноги. Потім опускається внутрішнім боком другої ноги, далі проходить підошву й піднімається боком тіла. Проходить уздовж кожного пальця руки і, зробивши повний круг, дістається маківки. Це і є круг неба Мао-Йоу. Інші могли б написати про це цілу книгу, а мені, щоб розповісти, було достатньо лише кількох речень. Мені здається, що це не може вважатися якоюсь там небесною таємницею. Інші ж уважають ці речі дуже дорогоцінними й зовсім про них не розповідають. Вони пояснюють круг неба Мао-Йоу тільки тоді, коли дійсно навчають послідовника. Хоч я про нього й розповів, але нікому з вас не можна практикувати, спрямовуючи його за допомогою думок, керуючи ним. Якщо ти так практикуватимеш, то це вже не буде нашим Фалунь Дафа. Справжнє вдосконалювання на високі рівні проходить у Недіянні й не містить жодної діяльності думок. Усе повністю вкладається в тебе в готовому вигляді. Усе це формується автоматично. Ці внутрішні механізми тебе загартовують. Настане час, і вони самі обертатимуться. Одного дня під час практики голова в тебе почне колихатися. Коли голова нахилятиметься в цей бік, це означатиме, що круг неба Мао-Йоу обертається в цей бік; коли в той бік, він обертається в той бік. Він обертатиметься в обидва боки.

Після пробиття великого й малого круга неба під час сидіння в медитації практикувальники кивають головою. Це є ознакою проходу енергії. Те ж саме відбувається й тоді, коли ми виконуємо метод «Круг неба Фалунь». Ми так і практикуємо. Насправді, коли ти не практикуєш, круг неба обертається сам. У повсякденний час він завжди обертається. Коли ти практикуєш, то посилюєш цей механізм. Ми ж вчимо того, що Закон виплавляє людину, чи не так? Ти виявиш, що в повсякденний час твій круг неба весь час циркулюватиме. Ти не практикував, але встановлені зовні Цітьї, тобто зовнішні великі канали, вводять твоє тіло в стан практики. Вони повністю автоматичні. Цітьї також обертаються і в протилежний бік, крутяться в обидва боки. Вони щомиті пробивають твої канали.

Тоді в чому ж мета пробиття круга неба? Саме́ його пробиття не є метою практики. Навіть якщо ти пробив круг неба, я скажу, що це ніщо. Коли вдосконалюватися далі, мета полягатиме в тому, щоб шляхом цієї форми — шляхом круга неба — один канал вів усі канали, повністю пробив усі канали тіла. Ми вже над цим працюємо. Якщо практикувати далі, то деякі люди під час циркуляції великого круга неба виявляють, що канали від практики стають дуже широкими, завтовшки як палець руки, усередині дуже широкими. Адже енергія стала вже дуже могутньою. Після сформування енергетичного потоку канали будуть дуже широкими й дуже яскравими. Якщо це ще нічим не вважається, то до якого ж стану треба довести практику? Потрібно домогтися того, щоб усі канали людського тіла поступово розширювалися, енергія ставала дедалі потужнішою і потужнішою, дедалі світлішою і світлішою, і врешті-решт понад десять тисяч каналів з’єдналося в одне ціле. Досягти стану, коли немає ні каналів, ні акупунктурних точок. Щоб увесь організм, з’єднавшись, став монолітним. Ось у чому остаточна мета пробиття каналів. Мета в тому, щоб цілком перетворити людське тіло матерією високої енергії.

Коли людина досягає в практиці цього етапу, її тіло здебільшого вже перетворено матерією високої енергії, тобто вже досягло якнайвищого рівня в удосконалюванні за Законом людського світу. Фізична плоть людського тіла вже вдосконалилася до самої вершини. Досягнення цього етапу також приносить людині певний стан. І який же стан? Її Гун уже надзвичайно багатий. У вдосконалюванні тіла звичайної людини, тобто в процесі вдосконалювання за Законом людського світу, усі екстрасенсорні здатності (приховані можливості) людини, усі предмети в усій сукупності вже було проявлено, але під час удосконалювання серед звичайних людей більша їх частина замкнена. Крім того, стовп Гун людини вже виріс до величезної висоти. Усі форми Гун було посилено могутнім Гун, і вони стали неймовірно могутніми. Але вони можуть діяти лиш у нашому наявному просторі, проте не в змозі впливати на інші простори, тому що це всього-на-всього здатності, проявлені вдосконалюванням нашого фізичного тіла звичайної людини. Однак вони вже неймовірно багаті. У кожному просторі, у всіляких формах існування тіла різних просторів відбулися колосальні зміни. Речі, які має тіло... речі, які має тіло в кожному просторі, уже стали вкрай багатими й на вигляд дуже страшними. У деяких людей усюди на тілі очі. Потові пори, що вкривають усе їхнє тіло, є очима. У межах усього їхнього просторового поля всюди очі. Це ж Гун Школи Будди, тому в деяких усе тіло вкривають образи Бодхісатви, Будди. Усілякі форми Гун уже досягли вкрай багатого стану. Крім того, проявляється багато-багато істот.

Під час досягнення цього етапу в людини також виникне стан, що називається «Три квітки збираються на маківці». Це надзвичайно виразний стан, і він дуже впадає в очі. Його можуть побачити навіть люди, у яких небесне око невисокого рівня. На голові з’являється три квітки. Одна з них — лотос. Але не лотос нашого матеріального простору. Інші дві теж є квітками інших просторів. Вони неймовірно прекрасні. Три квітки обертаються на маківці — в один і в другий бік. Також вони обертаються навколо своєї осі. Кожна квітка має великий стовп, такий самий завтовшки, як діаметр квітки. Три великих стовпи ведуть прямо в зеніт. Це не стовп Гун. Просто в них така форма — надзвичайно дивовижна. Якби ти сам їх побачив, то страшенно б злякався. Коли досягаєш у вдосконалюванні цього кроку, твоє тіло стало чистим-пречистим, шкіра — ніжною. Досягнення цього кроку означає, що ти дійшов найвищої форми вдосконалювання за Законом людського світу. Але це ще не означає, що ти досяг вершини. Потрібно вдосконалюватися далі, потрібно далі йти вперед.

Якщо пройти ще вперед, то ввійдеш до проміжного рівня між Законом людського світу і Законом за межами людського світу. Це називається станом Прозоро-чистого тіла (або по-іншому Кришталево чистого тіла). Адже те, що тіло вдосконалилося до найвищої форми Закону людського світу, усього-на-всього означає, що людське фізичне тіло, перетворившись, набуло своєї найвищої форми. Коли ти справді набув тієї форми, увесь твій організм уже цілком складається з матерії високої енергії. Чому ж він називається Прозоро-чистим тілом? Тому що вже досяг ступеня абсолютної чистоти. Якщо дивитися небесним оком, то все тіло є прозорим — таким самим прозорим, як скло. На вигляд здається, що в ньому нічого немає. Ось який стан проявляється. Відверто кажучи, це вже Тіло Будди. Адже тіло, яке складається з матерії високої енергії, уже відрізняється від нашого власного. Коли досягаєш цього етапу, усі здатності й магічні предмети, що виникли в тілі, одразу в повному складі викидаються — вивантажуються в один дуже глибокий простір. Від них уже немає ніякої користі, віднині вони більше не потрібні. Єдине що — того дня, коли ти в майбутньому успішно вдосконалишся, осягнеш Дао і озирнешся назад, щоб подивитися на процес свого вдосконалення, ти виймеш їх і оглянеш. Цієї пори в тебе залишиться тільки дві речі: у тебе залишиться стовп Гун і Досконале немовля, яке вже виросло дуже великим. Але обидві ці речі перебувають у дуже глибокому просторі. Пересічні люди з небесним оком невисокого рівня їх не бачать, а бачать лише те, що тіло в цієї людини прозоре.

Оскільки стан Прозоро-чистого тіла є перехідним рівнем, коли вдосконалюватися далі, людина дійсно входить у вдосконалювання за Законом за межами людського світу чи, по-іншому, удосконалювання Тіла Будди. Увесь організм людини складатиметься з Гун, а її Сіньсін цієї пори вже буде стабільним. Далі людина починає заново практикувати, у неї починають заново виникати здатності, що називаються вже не здатностями, а божественною силою Закону Будди. Вона впливає на всі простори, її могутність безмежна. У майбутньому слідом за тим, як ти невпинно вдосконалюватимешся, і проявлятимуться речі ще вищих рівнів, ти вже сам дізнаєшся, як удосконалюватися і які форми існування вдосконалювання.


РАДІСТЬ

Обговоримо одну проблему. Це стосуватиметься радості. Дуже багато людей займається цігун тривалий час. Інші ж ніколи не займалися цігун, але все своє життя шукають істину, справжній сенс людського життя, обмірковують це. Після того як вони почали вчитися нашого Фалунь Дафа, вони відразу зрозуміли багато-багато такого, що у своєму житті прагнули зрозуміти, але так і не зрозуміли. Імовірно, це супроводжується тим, що їхнє мислення досягає піднесення, і вони відчувають надзвичайне зворушення. Це точно. Я знаю, що справжнім удосконалювальникам відома важливість цього, що вони цим дорожитимуть. Але часто виникає і така проблема. Через те, що людина зраділа, у неї народжується зайва фанатичність, під дією якої вона в спілкуванні з людьми в суспільстві звичайних людей, у середовищі суспільства звичайних людей за формою проявляє себе ненормально. Я б сказав, що це вже погано.

Більшість із тих, хто вдосконалюється за нашим методом практики, здійснює це в суспільстві звичайних людей. Ти не можеш дозволити собі відірватися від суспільства звичайних людей. Ти маєш удосконалюватися цілком свідомо. У тебе все ще залишатимуться нормальні відносини з людьми. Звісно, твій Сіньсін буде дуже високим, душевний стан — дуже праведним, ти підвищуватимеш власний Сіньсін і рівень, не скоюватимеш поганих учинків, а робитимеш добрі речі. Усього-на-всього ось так себе проявлятимеш. Деякі з вас поводяться, наче ненормальні, ніби пізнали ілюзорність світу людського. Їхніх слів люди теж не розуміють. Інші кажуть: «Чому, почавши вчитися Фалунь Дафа, ця людина стала такою, неначе в неї не всі вдома?» Насправді це все ж не так. Просто вона надто приголомшена і вчиняє нерозумно, у розріз зі здоровим глуздом. Подумай: роблячи так, ти вчиняєш неправильно. Ти вдаєшся тепер до інших крайнощів. Це знов нав’язлива ідея. Тобі слід її позбутися й нормально жити і вдосконалюватися серед звичайних людей, як це роблять усі інші. Серед звичайних людей усі дивляться на тебе як на того, хто несповна розуму, ніхто не ставиться до тебе як до рівного, усі тримаються від тебе якомога далі, ніхто не надає тобі шансу підвищити Сіньсін, ніхто не вважає тебе нормальною людиною. Я вважаю, що так не можна! Тому всі ви, хоч би там що, звертайте на це увагу. Обов’язково гарно тримайте себе в руках.

Наші методи практики не такі, як звичайні методи практики, у яких займаються в непритомному, туманному чи нерозумному стані. Наші методи практики вимагають, щоб ти цілком свідомо вдосконалював самого себе. Один з вас постійно каже: «Учителю, щойно я заплющую очі, як починаю колихатися». Я відповідаю, що навряд чи це так. Ти вже розвинув звичку відмовлятися від своєї головної свідомості. Щойно ти заплющуєш очі, як розслаблюєш головну свідомість, і вона зникає. Ти вже виробив таку звичку. Чому, сидячи тут, ти не колихаєшся? Зберігай стан, коли очі відкриті, і потім потихеньку їх заплющ. Хіба ти колихаєшся? Абсолютно ні. Ти вважаєш, що цим цігун так і потрібно займатися. Ти сформував таку концепцію. Ледве ти заплющуєш очі, як зникаєш. Куди ти діваєшся, ти теж не знаєш. Ми навчаємо того, що твоя головна свідомість неодмінно має бути ясною, тому що цей метод практики вдосконалює тебе самого. Ти маєш цілком свідомо підвищуватися. У нас також є статична практика. Як її виконувати? Наша вимога така: хоч би як глибоко ти поринув у медитацію, ти все одно маєш знати, що ти ось тут виконуєш практику; категорично заборонено входити в такий стан, коли ти вже нічого не знаєш. У такому разі який конкретно виникне стан? Коли ти там сядеш, то відчуєш себе так чудово, неначе сидиш у шкаралупі курячого яйця. Це буде надзвичайно приємний стан. Ти знатимеш, що виконуєш практику, але відчуватимеш, що все тіло не в змозі поворухнутися. Усе це неодмінно виникає в цьому нашому методі практики. Буває й інший стан. Сидиш-сидиш і тут виявляєш, що в тебе зникли ноги. Ніяк не згадаєш, куди вони поділися. Зник і тулуб, і руки, і кисті. Залишилась одна лише голова. Коли практикуєш далі, то виявляєш, що й голова зникла. Залишилось тільки твоє мислення, крихітна думка: «Я знаю, що я тут практикую». Ми вимагаємо досягти цієї міри, і достатньо. Чому? Коли людина практикує в цьому стані, її тіло досягає стану найповнішої еволюції. Це найкращий стан. Тому ми вимагаємо, щоб ти, поринувши в медитацію, перебував у такому стані. Але не засни, не очманій, інакше гарні речі ти, імовірно, даси виробити й забрати іншим.

Усі наші практикувальники, хоч би там що, звертайте увагу на те, щоб не поводитися серед звичайних людей ненормально. Якщо серед звичайних людей ти не відіграватимеш гарної ролі, і люди казатимуть, мовляв, чому всі, хто починає вчитися Фалунь Дафа, стають такими, то це буде рівнозначним псуванню репутації Фалунь Дафа. Хоч би там що, будь у цьому пильним. В інших аспектах удосконалювання і його процесах також звертай увагу на те, щоб не породити радості. Нею дуже легко користуються демони.


УДОСКОНАЛЮВАННЯ ВУСТ

«Удосконалюй вуста», — у минулому в релігіях теж так казали. Але основним змістом удосконалювання вуст, який вони мали на увазі, було те, що деякі професійні вдосконалювальники — буддійські ченці, даоси — закривали рота й мовчали. Адже це були професійні вдосконалювальники. Їхньою метою було ще більшою мірою позбутися нав’язливих ідей, бо в них уважалося, що тільки-но людина про щось подумала, як це вже карма. У релігії карму поділяли на два види: добру й лиху. Незалежно від того, це добра карма чи лиха, згідно з Пустотою Школи Будди та Нічим Школи Дао, ні одну, ні другу не слід створювати. Тому вони кажуть, що нічого не роблять. Адже вони не бачать причинного зв’язку речей, тобто ця подія, зрештою, є доброю чи поганою, і який вона має причинний зв’язок. Пересічні вдосконалювальники не мають такого високого рівня й не бачать цих речей, тому побоюються того, що справа, яка зовні здається доброю, якщо її зробити, можливо, виявиться поганою. Отже, вони максимальною мірою дотримуються Недіяння. Вони нічого не роблять і в такий спосіб запобігають новому створенню карм. Бо коли хтось створив карму, він має її позбутися, має витримати страждання. Візьмімо для прикладу нашого вдосконалювальника. Йому вже було встановлено, коли в нього відкриється Гун. Але на півдорозі ти втулюєш якісь зайві речі, що створять труднощі для всього вдосконалення. Тому ченці й даоси і дотримуються Недіяння.

Під удосконалюванням вуст, про яке йшлося в Школі Будди, мається на увазі те, що мова людини контролюється її свідомістю. А ця свідомість уже сповнена діяння. Якщо сама свідомість людини захоче подумати й щось сказати, щось зробити, керувати органами чуття, кінцівками, то серед звичайних людей це вже, імовірно, буде видом нав’язливої ідеї. Наприклад, між людьми існують суперечності: ти добрий, він поганий, ти вдосконалюєшся добре, він — погано. Саме́ це вже є суперечностями. Візьмімо щось звичайне: «Я маю зробити це і це. Зараз цю справу слід зробити так-то й так-то», — можливо, ненароком уже комусь завдав шкоди. Адже суперечності між людьми дуже складні. Може бути так, що ненавмисне вже було створено карму. Отже, вони закривають рота й зберігають абсолютне мовчання. У минулому в релігії завжди вважали вдосконалювання вуст дуже важливим. Так уважали в релігії.

Абсолютна більшість удосконалювальників нашого Фалунь Дафа вдосконалюється серед звичайних людей (крім послідовників, що вдосконалюються професійно), а отже, не може уникнути нормального життя звичайної людини в суспільстві та спілкування з людьми. У кожного є своя робота. Причому потрібно працювати добре. Для деяких з вас говорити — ваша робота. Тоді чи немає тут конфлікту? Немає. Чому немає? Удосконалювання вуст, якого навчаємо ми, різко відрізняється від того, що було в релігіях. Оскільки це різні школи вдосконалювання, то в них різні й вимоги. Коли ми розкриваємо рота й починаємо говорити, то завжди говоримо згідно із Сіньсін практикувальника, не кажемо такого, що сіє розбрат, не кажемо поганих речей. Будучи вдосконалювальником, потрібно оцінювати себе за критеріями Закону: слід чи не слід це казати. Якщо це сказати слід, і, коли оцінювати Законом, це відповідає стандартам Сіньсін практикувальника, то проблеми немає. До того ж ми також маємо розповідати про Закон, пропагувати Закон. Тому не можна нічого не говорити. Під удосконалюванням вуст, про яке кажемо ми, мається на увазі таке: слава й вигода, які непокоять удосконалювальника серед звичайних людей, і те, що ніяк не стосується його фактичної роботи в суспільстві; або коли послідовники однієї школи теревенять між собою про якісь дурниці; або коли підбурений нав’язливою ідеєю показуєш себе; або коли поширюєш почуті краєм вуха плітки; або коли дуже збуджено та охоче обговорюєш якісь інші суспільні події. На мою думку, усе це є нав’язливими ідеями звичайних людей. У цих аспектах, мені здається, нам слід дещо вдосконалити свої вуста. Таким є вдосконалювання вуст, якого ми навчаємо. У минулому ченці вважали ці речі дуже важливими, адже варто їм було тільки про щось подумати, як вони вже створювали карму. Тому вони дотримувалися принципу «Тіло, Вуста, Думки». Удосконалювання тіла, про яке вони казали, означало не скоювати поганих учинків; удосконалювання вуст означало мовчати; удосконалювання думок означало навіть не думати. У минулому в професійному вдосконалюванні в монастирях дуже суворо цього вимагали. Ми ж висуваємо до себе вимоги за стандартами Сіньсін практикувальника. Якщо добре розумієш, що казати слід, а чого не слід, то цього вже достатньо.