Falundafa.org

 

ЛЕКЦІЯ ДРУГА

ПРО НЕБЕСНЕ ОКО

Багато майстрів цігун теж заводило мову про деякі обставини стосовно небесного ока. Але Закон на різних рівнях має різні форми прояву. Той, хто дійшов у самовдосконалюванні якогось рівня, здатний бачити лише картини того рівня. Справжні картини, що перевищують той рівень, він уже не бачить і не вірить у них, тому вважає, буцімто правильним є лише те, що він бачить на тому рівні. Коли людина не досягла в удосконалюванні рівня настільки великої висоти, то думає, що тих речей не існує і вони неправдоподібні. Це визначається рівнем. Її мислення також не може досягти піднесення. Тобто на тему людського небесного ока хтось розповідав одне, а хтось — друге. У результаті вийшла повна плутанина. Ніхто зрештою так і не дав йому зрозумілого пояснення. Насправді ж небесне око не є тим, що можна було б чітко пояснити на низьких рівнях. Раніше, через те, що будова небесного ока була таємницею з таємниць, звичайним людям не давали про неї знати, тому про неї ніхто ніколи не розповідав. Ми ж тут не будемо вести мову навколо минулої теорії, а пояснимо небесне око за допомогою сучасної науки та найбільш простою для розуміння сучасною мовою і водночас обговоримо основні пов’язані з ним питання.

Небесне око, про яке ми кажемо, по суті, розміщене трохи вище міжбрів’я людини й сполучається із шишкоподібним тілом. Це головний прохід. Людське тіло має і багато-багато інших очей. Як уважає Школа Дао, оком є кожне цяо. Школа Дао акупунктурні точки (термін китайської медицини) на тілі людини називає цяо. У Школі Будди ж уважається, що кожна потова пора — це око. Тому деякі люди вміють читати вухами, є й такі, хто бачить кистями рук, потилицею, а інші — ступнями та животом. Усе це можливо.

Коли мова зайшла про небесне око, ми передусім поговоримо про наші, людські, фізичні очі. Зараз деякі люди гадають, що ці очі здатні бачити будь-яку матерію, будь-який предмет нашого світу. Тому в деяких народилося таке вперте уявлення: вони вважають цілком реальним тільки те, що бачать на власні очі; а в те, чого не бачать, вони не вірять. Раніше завжди вважалося, що в таких людей погана здатність усвідомлення. Деякі ж люди не могли чітко пояснити, чому це є ознакою поганої здатності усвідомлення. «Не вірю в те, чого не бачу», — ця фраза звучить досить розумно. Але з погляду трішки вищого рівня вона вже не є розумною. Будь-який простір-час складається з матерії. Звісно, різні простори-часи мають різну будову матерії, і в них є різноманітні форми прояву різних істот.

Наведу вам приклад. У буддизмі кажуть, що всі явища в людському суспільстві — ілюзія, нереальні. Як це ілюзія? Це ж цілком реальний предмет, що ось там лежить. Хто може сказати, що він є несправжнім? Форма існування предмета одна, проте його форма прояву все-таки інша. Наші ж очі, виявляється, мають таку функцію: вони здатні стабілізувати предмети нашого матеріального простору в такому стані, у якому ми їх зараз бачимо. А фактично ці предмети не перебувають у такому стані — навіть у нашому просторі. Наприклад, який вигляд має людина під мікроскопом? Увесь людський організм є пухким, таким, що складається з мікромолекул, схожих на пісок, зернистих і рухомих. Електрони рухаються навколо ядер атомів, усе тіло ворушиться, рухається. Поверхня тіла є негладкою, неправильною. З усяким предметом у Всесвіті — сталлю, залізом, каменем — така ж сама справа. Молекулярні компоненти всередині них рухаються. Повної ж форми ти взагалі не бачиш. Насправді вона геть не є стабільною. Цей стіл теж ворушиться, однак очі не бачать справжньої картини. Ці очі здатні створювати людям таке хибне відчуття.

Те, що ми не в змозі бачити мікроскопічні речі і в людини немає такої здатності, не відповідає дійсності. Людина має таку здатність від народження. Мікроскопічні до певної міри речі вона може бачити. Саме після того як у нас, людей, з’явилися очі, що належать до цього матеріального простору, вони тепер можуть створювати людям такі викривлені образи, не дають їм бачити. Тому в минулому кола вдосконалювальників завжди вважали тих, хто не визнає того, чого не бачить, людьми з поганою здатністю усвідомлення. Викривлені образи звичайних людей увели їх в оману. Вони загубилися серед звичайних людей. У релігії віддавна так казали. Насправді це є справедливим і на нашу думку.

Ці очі здатні фіксувати речі доступного нам матеріального простору в такому стані. Понад це, вони не мають якихось там іще великих здатностей. Коли люди щось споглядають, зображення формується не безпосередньо в очах. Очі, подібно до об’єктива фотокамери, відіграють роль лиш інструмента. Коли знімають щось удалині, об’єктив видовжується. Наші очі також відіграють таку роль. Коли людина дивиться на щось у темному місці, зіниці розширюються. Якщо ж у темному місці знімають на фотокамеру, то розширюють діафрагму, інакше буде недостатня експозиція, і весь знімок буде темним. Коли виходиш на вулицю, де дуже яскраве світло, зіниці різко звужуються, інакше очі сліпить, і чітко нічого не видно. У фотокамери такий самий принцип, її діафрагму також звужують. Вони здатні лише знімати предмети, вони є лиш інструментами. Коли ми дійсно щось споглядаємо, дивимося на людину, дивимося на форму існування якогось предмета, це утворюється зображення в людському головному мозку. Тобто, коли ми дивимося, візуальна інформація проходить через людські очі й далі через зорові нерви передається до шишкоподібного тіла в задній половині мозку, щоб у цій ділянці мозок відтворив зображення. Це означає, що справді відтворює зображення й бачить предмети саме ця частина нашого головного мозку — шишкоподібне тіло. Це пізнали і в сучасній медицині.

Відкриття небесного ока, про яке ми кажемо, означає в обхід людських зорових нервів пробити прохід між бровами людини, щоб шишкоподібне тіло безпосередньо дивилося назовні. Це й називається відкриттям небесного ока. Деякі люди думають: це ж нереально, ці очі, зрештою, усе-таки здатні виконувати функцію інструмента, знімати предмети, без очей же не можна. За допомогою розтинів у сучасній медицині вже виявили, що передня половина шишкоподібного тіла має повну структуру людських очей. Оскільки воно росте всередині людського черепа, то вони його називають залишковим оком. Чи є шишкоподібне тіло залишковим оком, у наших колах удосконалювальників усе ж не коментують. Але все-таки в сучасній медицині вже пізнали, що в центрі голови людини існує око. Пробитий нами прохід веде саме в цю точку. Це якраз співпадає з тим, що було пізнано в сучасній медицині. Це око не створює людині викривлені образи, як це роблять наші фізичні очі. Воно здатне бачити природу речей, природу матерії. Тому люди з небесним оком дуже високого рівня крізь наш простір можуть бачити інші простори-часи, можуть бачити картини, невидимі звичайним людям. А люди з небесним оком невисокого рівня мають проникальну здатність — бачать предмети крізь стіну й просвічують людське тіло. Ось яку здатність вони мають.

У Школі Будди ідеться про П’ять ступенів прозріння: Прозріння фізичного ока, Прозріння ока неба, ока мудрості, ока Закону та ока Будди. Це п’ять великих рівнів небесного ока. Кожний рівень також поділяється на вищий, середній і нижчий. Школа Дао веде мову про дев’ять на дев’ять, тобто 81 рівень ока Закону. Ми тут відкриваємо вам небесне око. Але не до рівня Прозріння ока неба чи нижче. А чому? Хоч ти й сидиш тут і почав удосконалюватися, ти, зрештою, щойно тільки розпочав свій шлях від звичайної людини й ще не звільнився від багатьох притаманних їй нав’язливих ідей. Якби ми відкрили тобі небесне око до Прозріння ока неба чи нижче, у тебе виникло б те, що звичайні люди вважають екстрасенсорними здатностями — ти став би бачити предмети крізь стіну й просвічувати людське тіло. Якби ми в такий спосіб розповсюджували цю здатність у великих масштабах і кожній людині відкривали небесне око до такого ступеня, це б створило серйозні завади суспільству звичайних людей і порушило його стан. Державні таємниці не можна було б зберегти; було б однаково, носили б люди одяг чи ні; коли б людина перебувала в кімнаті, ти, стоячи надворі, міг би все бачити; ідучи вулицею і побачивши продаж лотерейних білетів, ти, можливо, витягнув би головний приз. Це неприпустимо! Замисліться: якщо в кожної людини буде небесне око, відкрите на рівні Прозріння ока неба, то хіба це буде людське суспільство? Існування явищ, які становлять серйозну заваду людському суспільству, категорично заборонено. Якби я дійсно відкрив тобі небесне око до цього рівня, то ти, можливо, одразу ж став би майстром цігун. Є такі, хто раніше вже бажав стати майстром цігун, а тут у них би відкрилося небесне око, і вони б уже могли лікувати хворих. Чи це я не вивів би тебе на лихий шлях?

Тоді до якого ж рівня тобі відкрити небесне око? Я зроблю це тобі безпосередньо до рівня Прозріння ока мудрості. Якщо відкрити до ще вищого рівня, то в тебе буде для цього недостатній Сіньсін; якщо ж відкрити до нижчого рівня, це істотно порушить стан суспільства звичайних людей. Коли зробити це до рівня Прозріння ока мудрості, ти не матимеш здатності бачити предмети крізь стіну, просвічувати людське тіло, але все-таки зможеш бачити картини, що існують в інших просторах. Яка тобі із цього користь? Це може зміцнити твою віру в практику цігун. Ти цілком реально побачиш те, чого звичайні люди не бачать, і відчуєш, що воно дійсно існує. Зараз, незалежно від того, зможеш ти ясно бачити чи ні, я все одно відкрию тобі небесне око до цього рівня. Це буде корисним для твоєї практики. Ті, хто щиро вдосконалюється за Дафа й суворо вимагає від себе підвищування Сіньсін, від читання цієї книги матимуть такий самий ефект.

Чим визначається рівень людського небесного ока? Це не так, що після того як тобі відкриють небесне око, тобі все стане видно. Ні, воно ще має поділ на рівні. Тоді чим визначається цей рівень? Існують три чинники. Перший чинник полягає в тому, що зсередини назовні людського небесного ока мусить бути поле. Ми називаємо його енергією сутності. Яку вона відіграє роль? Це подібно до телевізійного екрана. За відсутності люмінесцентного порошку після ввімкнення телевізора екран був би просто лампою — було б лише світло без зображення. Картинка може з’явитися на телеекрані тільки за наявності люмінесцентного порошку. Звісно, цей приклад усе ж не дуже вдалий, адже ми безпосередньо дивимося, а в телевізорі зображення демонструється за допомогою екрана. Але в загальних рисах зміст такий. Енергія сутності вкрай дорогоцінна. Вона складається зі ще цінніших речей, добутих ізсередини Де. Зазвичай у кожної людини різна кількість енергії сутності. З 10 тисяч людей, мабуть, знайдуться лише двоє таких, що перебувають на одному рівні.

Рівень небесного ока є прямим утіленням Закону нашого Всесвіту. Він є чимось надприродним і тісно пов’язаний із Сіньсін людини. Якщо в когось Сіньсін низький, то низький і рівень. Через низький Сіньсін він утратив велику кількість енергії сутності. А в іншої людини Сіньсін дуже високий. Вона в суспільстві звичайних людей з дитинства до зрілості дуже байдуже ставиться до репутації, грошей, суперечностей з людьми, власних інтересів, семи почуттів і шести бажань. Енергія сутності в такої людини, можливо, зберігається порівняно добре. Тому після відкриття небесного ока вона бачить досить ясно. Що ж стосується шестирічних дітей та ще молодших, то вони після його відкриття бачать надзвичайно ясно, і його легко відкрити: одна моя промовлена фраза, і їхнє небесне око вже може відкритися.

Забруднюючись від могутнього потоку, великого фарбувального чана суспільства звичайних людей, люди вважають щось правильним, коли насправді дуже багато з того є хибним. Усі ж люди бажають жити краще, хіба ні? Заради такої мети людина, імовірно, завдаватиме шкоди чужим інтересам, потуратиме своїм людським егоїстичним схильностям, привласнюватиме чужу вигоду, ображатиме інших, шкодитиме іншим. Коли змагаєшся й борешся серед звичайних людей заради особистих інтересів, то хіба це не є протилежним властивості Всесвіту? Тому те, що люди вважають правильним, зовсім не обов’язково є правильним. Виховуючи малих дітей, дорослі часто, щоб у майбутньому дітям удалося міцно встати на ноги в суспільстві звичайних людей, змалку виховують їх так: «Тобі слід навчитися бути хитрішим». А бути «хитрішим» у нашому Всесвіті вже вважається хибним, адже ми скоряємося природному плину справ. Слід ставитися байдуже до особистих інтересів. Людина хитрує, щоб домогтися власної вигоди. «Якщо хтось тебе образить, звернись до його вчителя, звернись до його батьків», «Знайдеш гроші — підбери», — ось як їх виховують. Змалку до зрілості ця дитина вбирає в себе багато таких речей, і поступово її егоїстичні схильності в суспільстві звичайних людей дедалі більшають, тоді вона здобуває вигоду нечесним шляхом і тоді втрачає Де.

Після такої втрати ця речовина — Де — не зникає, а переходить до іншої людини. Але енергія сутності пропадає. Якщо з дитинства й до зрілого віку людина є дуже лукавою, має дуже велике бажання задовольняти особисті інтереси, прагне лише наживи, то часто після відкриття небесне око в такої людини не діє, і вона не може ясно бачити. Але це не означає, що відтепер воно вже більше ніколи не діятиме. А чому? Тому що ми в ході самовдосконалювання якраз і повернемося до свого первинного вигляду. Коли невпинно практикуєш, то невпинно відновлюється й знову компенсується й нестача енергії сутності. Тому треба приділяти велику увагу Сіньсін. Ми робимо наголос на всебічному підвищенні, досягненні піднесення загалом. Якщо підвищується Сіньсін, то все інше піднімається слідом за ним; коли ж Сіньсін не підвищується, то енергія сутності небесного ока теж не може компенсуватися. Саме такий принцип.

Другий чинник: коли сам практикуєш цігун, якщо в тебе гарна моральна основа, то також можна практикою відкрити собі небесне око. Деякі люди часто, коли небесне око щойно відкрилося, надзвичайно лякаються. Чому надзвичайно лякаються? Тому що зазвичай для практики цігун люди обирають час від 23-ї до 1-ї години, коли пізня ніч, і панує тиша. Людина практикує-практикує і тут раптом бачить перед собою велике око, від чого відразу ж дуже лякається. Лякається страшенно: після цього вона більше не насмілиться практикувати. Як же моторошно! Ось таке завбільшки око, кліпає й кліпає. Це видно надзвичайно ясно. Тому одні його називають оком диявола, інші — оком Будди тощо. Насправді ж це твоє власне око. Звісно, вдосконалювання залежить від тебе, а Гун — від учителя. Увесь процес еволюції Гун у вдосконалювальника в інших просторах є дуже складним процесом. І не лише в одному іншому просторі — тіла людини в усіх і кожному просторі змінюються. Чи під силу тобі самому це здійснити? Не під силу. Ці речі планує учитель, робить учитель. Тому це й називається: «Удосконалювання залежить від тебе, а Гун — від учителя». У тебе самого є лише таке бажання, ти так подумав. А насправді ті речі робить учитель.

Деякі люди самі, практикуючи, відкрили собі небесне око. Ми кажемо, що це твоє око, але тобі самому його не створити. Деякі мають учителя. Учитель бачить, що в тебе відкрилося небесне око, тоді й створює тобі око, яке називається справжнім. Звісно, у деяких людей немає вчителя. Але в них є перехожий учитель. У Школі Будди кажуть так: «Немає такого місця, де б не було Будд. Вони всюди». Їх багато до такої міри, що дехто сказав: «На висоті одного метра над головою є Божество», — тобто їх неймовірно багато. Перехожий учитель, щойно побачивши, що ти практикуєш дуже непогано, і в тебе вже відкрилося небесне око, але не вистачає справжнього ока, створює його тобі. І це також уважається, що ти сам виробив його практикою. Адже в спасінні людей не ставлять умов, не зважають на ціну, винагороду й репутацію. Це значно перевищує взірцевих постатей звичайних людей! Це робиться повністю з Милосердя.

Після відкриття людського небесного ока виникає такий стан: світло страшно тебе засліплює, відчуваєш, що ріже очі. Насправді воно подразнює не твої очі, а твоє шишкоподібне тіло. Ти ж відчуваєш, ніби ріже очі. Це тому, що ти ще не маєш цього справжнього ока. Після того ж як у тебе його вкладуть, ти вже не відчуватимеш різі в очах. Частина наших практикувальників може відчувати, бачити це око. Оскільки воно однакової природи з Усесвітом, то є дуже наївним, а також вельми допитливим. Воно заглядає всередину, щоб перевірити, чи не відкрилося твоє небесне око, чи не може воно бачити. Це око, заглядаючи всередину, у тебе вдивляється. Цієї ж миті в тебе відкривається небесне око, а воно якраз дивиться на тебе. Раптово його побачивши, ти можеш надзвичайно злякатися. Насправді ж це твоє власне око. Надалі ти дивитимешся саме цим оком. Якщо в тебе його немає, то ти взагалі не зможеш бачити. Навіть якщо відкриється небесне око.

Третій чинник полягає в тому, що під час проривання рівнів проявляються відмінності між кожним простором. Це і є тим, що справді визначає рівень небесного ока. Щоб дивитися, крім головного проходу, людина має також багато додаткових проходів. Школа Будди вважає оком кожну потову пору; а Школа Дао вважає, що всі цяо на тілі людини є очима, тобто всі акупунктурні точки — це очі. Звісно, те, про що вони ведуть мову, усе ж є формами, які з’являються внаслідок еволюції Закону в тілі людини: вона здатна бачити будь-яким місцем.

Рівні, про які кажемо ми, усе-таки відрізняються від вищезгаданого. Крім головного проходу, існує ще кілька найважливіших додаткових проходів у таких кількох місцях як у бровах, над повіками, під повіком та в точці ша́ньґень. Вони й вирішують прорив у рівнях. Звісно, якщо у звичайного вдосконалювальника всі ці кілька місць здатні бачити, то ця людина прорвала вже дуже високі рівні. А деякі люди можуть бачити і очима. Вони вже вдосконалили свої очі, і ті мають різноманітні форми здатностей. Але якщо хтось погано володіє цим оком, то весь час буде так, що він бачитиме цей предмет, але не зможе бачити того предмета, і це теж не годиться. Тому в деяких часто одне око бачить той простір, а друге — цей простір. Під цим (правим) оком немає додаткового проходу, тому що це безпосередньо пов’язано із Законом. Коли люди коять погані вчинки, то люблять користуватися правим оком, тому під ним і немає додаткового проходу. Тут ішлося про кілька важливих додаткових проходів, що виникають у самовдосконалюванні за Законом людського світу.

Після того як досягнеш украй високого рівня й вийдеш за межі вдосконалювання за Законом людського світу, також з’являється око, подібне до складних очей. Тобто на всій верхній половині обличчя виникає велике око, усередині якого безліч дрібних очей. Деякі Великі Пробуджені дуже високого рівня вдосконалюванням виробили надзвичайно багато очей, що вкривають усе їхнє обличчя. Усі ці очі дивляться через це велике око. Що Пробуджений хоче побачити, те й бачить. З одного погляду він бачить усі рівні. Нині зоологи, ентомологи вивчають мух. Очі в мух дуже великі. Поглянувши на них у мікроскоп, можна побачити, що всередині них безліч дрібних очей. Це називається складними очима. Цей стан може виникнути по досягненню вкрай високого рівня. Він може з’явитися тільки в тих, хто значно-значно вищий за Татхагату. Проте звичайні люди не бачать цього ока. Ті, хто перебуває на звичайних рівнях, також не бачать його наявності. Вони бачать лише, що ця людина така сама, як прості люди, адже це око перебуває в інших просторах. Тут ішла мова про проривання рівнів, тобто про можливість перевищувати кожний простір.

Структуру небесного ока я здебільшого вам описав. Якщо ми відкриємо вам його за допомогою зовнішньої сили, то це пройде досить швидко, досить легко. Під час моєї розповіді про небесне око кожний з нас відчуває, як його лоб натягається, плоть збирається разом і, зібравшись, просвердлюється всередину. Чи не так? Так. Кожний це відчуватиме, достатньо лише, щоб він тут навчався Фалунь Дафа, дійсно звільнившись від прагнень. До того ж сила, що тисне всередину, величезна. Ми випускаємо спеціальний Гун, що відповідає за відкриття твого небесного ока, і він виконує свою функцію. Водночас ми відправляємо Фалунь, щоб вони провели тобі регенерацію. Коли ми розповідаємо про небесне око, то відкриваємо його кожному, якщо він тільки самовдосконалюється за Фалунь Дафа. Проте зовсім не обов’язково, що кожний зможе бачити ясно, і також не обов’язково, що кожний зможе взагалі бачити. Це безпосередньо пов’язано з тобою самим. Це не страшно. Якщо не бачиш, це не страшно. Удосконалюйся поволі. Слідом за невпинним підвищенням твого рівня ти поступово почнеш бачити, і від стану, коли бачиш неясно, поступово перейдеш до такого, коли бачитимеш ясно. Якщо тільки ти вдосконалюватимешся, якщо будеш сповнений рішучості вдосконалюватися, то компенсуєш усе втрачене.

Самому відкрити собі небесне око досить складно. Я поговорю про кілька форм того, коли сам відкриваєш собі небесне око. Скажімо, деякі з нас, сидячи в медитації, спостерігають свій лоб, спостерігають небесне око. Їм здається, що там чорно-пречорно, нічого немає. Через довгий час вони починають відчувати, що в лобі поступово біліє. Самовдосконалюючись іще певний період часу, вони помічають, що там поступово світлішає, після чого починає рум’яніти. У цей час воно починає розцвітати, наче квітка. Як це демонструють у кіно чи по телевізору: бутони квітки в одну мить розпускаються — показують такий епізод. Те червоне спочатку є плоским. Потім воно відразу починає із центру розкриватися й невпинно розцвітає, невпинно розцвітає. Якщо ти хочеш самотужки досягти того, щоб прохід наскрізь пробився, то малоймовірно, що це вдасться зробити навіть за вісім чи десять років, адже все небесне око виявляється повністю закладеним.

У деяких людей небесне око не закладене. Воно має прохід. Але через те, що вони не практикують цігун, у них немає енергії. Тому, коли вони починають практикувати, раптом перед ними з’являється щось чорне-пречорне круглої форми. За довгий час практики воно поступово біліє і від білого поступово світлішає, зрештою стаючи дедалі світлішим і світлішим. Починаєш відчувати, що трохи ріже очі. Тоді деякі й кажуть: «Я побачив сонце, побачив місяць». Насправді ти не побачив ні сонця, ні місяця. Що ж ти побачив? Лише свій прохід. Деякі люди проривають рівні досить швидко. Після того як у них укладуть око, вони вже безпосередньо зможуть бачити. А для деяких це проходить надзвичайно важко. Вони пересуваються цим проходом, що комусь нагадує тунель, а іншим — колодязь. Щойно почавши виконувати практику цігун, вони біжать назовні. Навіть коли сплять, відчувають, що біжать назовні. Комусь здається, що він скаче на коні, хто летить, хто біжить, хто мчить назовні, сидячи в машині. Але їм постійно здається, що до кінця не домчати, адже самому відкрити собі небесне око дуже важко. Школа Дао вважає людське тіло малим усесвітом. Якщо воно є малим усесвітом, то, замисліться: подолати відстань від лоба до шишкоподібного тіла — це навіть далі, ніж дістатися на край світу. Тому їм увесь час здається, що вони мчать назовні, але ніяк не домчать до кінця.

Школа Дао вважає людське тіло малим усесвітом. Це цілком справедливо. Річ не в тому, що його будова дуже подібна до будови Всесвіту. Мова йде не про форму існування тіла в нашому матеріальному просторі. Ми скажемо так: яким є стан на рівні нижче пізнаних сучасною наукою клітин матеріального тіла? Усілякі молекулярні компоненти. Нижче молекул — атоми, протони, ядра атомів, електрони та кварки. Найменші частинки, до яких зараз дійшли дослідження, — це нейтрино. Тоді що ж будуть за частинки, якщо дійти до якнайменшого? Дослідити це вже справді надто важко. Шак’ямуні в останні роки свого життя сказав: «Настільки великий, що немає зовнішнього, настільки малий, що немає внутрішнього». Що це означає? На рівні Татхагати Всесвіт великий до такої міри, що не видно його межі; малий до такої міри, що не видно найменшої частинки матерії. Тому він і сказав: «Настільки великий, що немає зовнішнього, настільки малий, що немає внутрішнього».

Шак’ямуні також висловив теорію про Три тисячі величезних світів. За його словами, у нашому Всесвіті, у нашому Чумацькому шляху існує три тисячі планет, де, подібно до нашого людства, істоти мають фізичне тіло. Він також сказав, що й в одній піщинці теж є такі три тисячі величезних світів. Одна піщинка неначе Всесвіт. Усередині неї теж є схожі на нас розумні люди, є такі планети, є гори й річки. Це звучить дуже дивовижно! Якщо це так, то замисліться: чи немає піску і всередині піщинки? А чи всередині тих піщинок не існує також по три тисячі величезних світів? Тоді всередині тих трьох тисяч величезних світів чи немає також піску? А чи не існує в тих піщинках також по три тисячі величезних світів? Тому на рівні Татхагати не видно цьому кінця.

Так само й з людськими молекулярними клітинами. Люди запитують, наскільки великим є Всесвіт. Скажу вам, що Всесвіт має межу. Однак на рівні Татхагати всі вважають його безмежним, нескінченно великим. А внутрішня частина людського тіла — від молекул до мікроскопічних корпускул — є такою ж великою, як Усесвіт. Звучить дуже дивовижно. Коли було створено якусь людину чи істоту, у найбільш мікроскопічному стані вже було створено індивідуальні складові її життя, її сутність. Тому наша сучасна наука у вивченні цих речей усе ще дуже відстає. Якщо порівняти з істотами вищого розуму, що існують на планетах усього Всесвіту, науково-технічний рівень людства залишається неймовірно низьким. Ми навіть не можемо прорватися в інші простори, що існують одночасно в тому ж самому місці. А інопланетні летючі тарілки йдуть безпосередньо іншими просторами, де панує геть інше поняття простору-часу. Тому вони прилітають і відлітають миттєво. Це відбувається настільки швидко, що люди зі своїми уявленнями просто не в змозі такого прийняти.

Розповідаючи про небесне око, ми порушили таке питання: коли ти біжиш проходом небесного ока назовні, тобі здається, що він безкраїй. А деякі люди, можливо, бачать інше: вони відчувають, ніби біжать не тунелем, а нескінченним широким шляхом, по обидва боки якого і гори, і річки, і міста. Вони прямо біжать ним назовні, що звучить іще більш незбагненно. На моїй пам’яті був майстер цігун, що казав такі слова: «Усередині однієї потової пори людини існує місто, у якому мчать поїзди та авто». Коли інші люди це чули, то дуже дивувалися, це було для них суцільною містикою. Як вам відомо, серед частинок матерії є молекули, атоми, протони. Зрештою, якщо розслідувати, далі йдучи вниз, і на кожному рівні ти будеш здатний бачити поверхню цього рівня, а не одну точку, бачити поверхню рівня молекул, поверхню рівня атомів, поверхню рівня протонів, поверхню рівня ядер атомів, то ти побачиш форми існування різних просторів. Будь-який предмет, включно з людським тілом, одночасно існує і взаємно сполучається з просторовими рівнями Космосу. Наша сучасна фізика, досліджуючи матеріальні частинки, вивчає лиш одну частинку. Її розкладають на елементи, розщеплюють. Атомне ядро розщеплюють, після чого вивчають його компоненти після розщеплення. Якби існував такий прилад, за допомогою якого можна було б розгорнути й побачити цілісний прояв усіх атомних чи молекулярних компонентів на цьому рівні, якби можна було побачити цю картину, то ти б уже перевищив цей простір і побачив справжні картини існування інших просторів. Людські тіла відповідають зовнішнім просторам. Вони мають таку форму існування.

Коли сам відкриваєш собі небесне око, є ще кілька різних станів. Ми пояснили здебільшого досить поширені явища. Деякі люди також бачать, що небесне око обертається. Ті, хто практикує цігун Школи Дао, часто бачать, що небесне око всередині крутиться. Диск тайтьї — «Хлоп!» — розколюється, після чого вони вже бачать зображення. Але це не означає, що у твоїй голові є тайтьї. Це вчитель із самого початку вклав у тебе набір речей, однією з яких був тайтьї. Він заблокував твоє небесне око. Коли настає час його відкриття, тайтьї розколюється. Учитель навмисне його для тебе запланував. Тайтьї не був у твоїй голові завжди.

Є також частина людей, що женуться за відкриттям небесного ока. Але, коли вони дедалі більше й більше виконують вправи, воно ніяк не хоче відкриватися. У чому ж причина? Їм і самим це незрозуміло. Здебільшого це тому, що за небесним оком не можна гнатися. Чим дужче женешся, тим імовірніше, що нічого не матимеш. Коли дедалі більше за цим женешся, воно не тільки не відкривається, а й, навпаки, ізсередини небесного ока людини починає щось витікати — начебто чорне й не чорне, начебто біле й не біле. Воно вкриває твоє небесне око. Після того як минає багато часу, та річ утворює величезне поле. Чим далі, тим більше її витікає. Чим довше небесне око не відкривається, тим палкіше ти цього жадаєш, тим більше її витікає. У результаті та річ оточує все тіло людини. Навіть до такої міри, що стає величезною завтовшки й має дуже інтенсивне поле. Якби в цієї людини й справді відкрилося небесне око, то вона все одно нічого б не побачила, оскільки від нав’язливої ідеї в неї все було б забито. Тільки якщо в майбутньому вона перестане про це думати й повністю відмовиться від цієї нав’язливої ідеї, та річ почне поступово розсіюватися. Але, щоб її позбутися, потрібно буде пройти дуже тяжкий, дуже тривалий процес удосконалювання. Це є геть зайвим. Деякі люди цього не знають. Учитель йому каже, що не можна гнатися, не можна гнатися. А він не вірить і тільки й знає, що за цим гнатися. Як підсумок — прямо протилежні результати.


ЗДАТНІСТЬ ДИСТАНЦІЙНОГО БАЧЕННЯ

Одна зі здатностей, що безпосередньо пов’язана з небесним оком, називається дистанційним баченням. Є люди, що кажуть: «Сидячи тут, я можу бачити Пекін, бачити США, бачити другий бік земної кулі». Деякі люди не можуть цього зрозуміти. З погляду науки люди також не можуть пояснити: «Як же таке можливо?» Хтось пояснює і так, і сяк, і все одно не сходиться. Вони думають: «Як людина може мати таку велику здатність?» Це не так, на рівні Закону людського світу вдосконалювальники не мають такої здатності. Коли такі люди дивляться, зокрема застосовуючи дистанційне бачення, а також багато-багато інших екстрасенсорних здатностей, усе це діє в межах особливого простору й навіть у найбільшому своєму прояві не перевищує матеріальний простір, у якому існує наше людство. Зазвичай навіть не виходить за межі власного просторового поля.

У нашого тіла в одному особливому просторі існує поле. Це поле й поле Де не є одним і тим самим полем, вони не належать до одного й того ж простору. Але зони дії цих полів мають однаковий розмір. Це поле пов’язане з Усесвітом своєрідним зв’язком віддзеркалення. Що існує там, у Всесвіті, здатне відображуватися в цьому полі людини, усе може тут відбитися. Воно є віддзеркаленням, а не дійсністю. Наприклад, на Землі є США, є Вашингтон; у полі людини також відображується США, відображується Вашингтон, але це віддзеркалення. Утім, віддзеркалення теж є матеріальним існуванням. Вони пов’язані з відображуваним і змінюються слідом за змінами там. Тому дистанційне бачення, про яке деякі розповідають, — це коли бачиш щось у рамках свого просторового поля. А після того як людина виходить за межі самовдосконалювання за Законом людського світу, то дивиться вже не в такий спосіб. Тоді вона вже дивиться безпосередньо, що називається божественною силою Закону Будди. Це незрівнянно могутня річ.

А як діє здатність дистанційного бачення в Законі людського світу? Я це для вас проаналізую. У просторі, до якого належить це поле, на місці лоба людини є дзеркало. У тих, хто не практикує цігун, воно закрите; а в практикувальників дзеркало перевертається до свого робочого положення. Коли в людини проявляється здатність дистанційного бачення, дзеркало починає туди-сюди перевертатися. Як вам відомо, коли кіноплівка прокручується зі швидкістю 24 кадри за секунду, це може робити кінофільм зв’язним; а коли швидкість менша за 24 кадри, то вже виникає відчуття стрибкуватості рухів. Швидкість перевертання цього дзеркала перевищує 24 кадри за секунду. Дзеркало фіксує в собі відображуване, повертається до тебе, щоб ти побачив. Далі, після того як воно від тебе відвертається, зображення стирається. Потім воно знову відображує, знову перевертається й знову стирає. Дзеркало невпинно перевертається, тому те, що ти бачиш, є рухомим. Це воно відбило щось усередині твого просторового поля, щоб ти це побачив. А речі в просторовому полі відображено з великого Всесвіту.

Тоді як же побачити те, що за спиною людини? Таке мале дзеркало навряд чи ж відобразить усе, що оточує її тіло? Як вам відомо, коли рівень відкриття небесного ока людини перевищує Прозріння ока неба й має перейти в Прозріння ока мудрості, воно вже має прорвати наш простір. Саме тієї миті, коли воно ось-ось його перевищить, але ще повністю не перевищило, з небесним оком відбувається така зміна: людина бачить, що всі предмети перестали існувати, бачить, що й люди зникли, і стіни зникли, усе зникло — матерії більше не існує. Тобто в цьому особливому просторі, якщо й далі вдивлятимешся, то виявиш, що людини вже не стало, одне лише дзеркало стоїть у межах твого просторового поля. І це дзеркало в ньому має такий самий розмір, як усе просторове поле. Отже, коли всередині воно туди-сюди перевертається, то може віддзеркалити будь-яке місце. Якщо тільки щось у межах твого просторового поля є відображенням з Усесвіту, дзеркало здатне повністю все це для тебе відбити. Такою є здатність дистанційного бачення, про яку ми кажемо.

Коли вчені, що працюють у сфері наук про людське тіло, перевіряють цю здатність, то часто схильні до її спростування. Аргументом для спростування стає наступне. Наприклад, запитують, що зараз робить родич якоїсь людини вдома в Пекіні? Коли повідомлять ім’я і загальні відомості цього родича, той, кого перевіряють, одразу ж усе побачить. Він розповідає, який вигляд має будівля, як можна зайти у двері; після того як зайшов до кімнати — як вона обставлена. Усе сказане ним повністю сходиться. І що ж людина зараз робить? За його словами, вона пише. Щоб у цьому переконатися, телефонують тій людині й питають: «Що ти зараз робиш?» — «Їм». Але ж це суперечить тому, що він побачив, чи не так? Саме через це раніше й заперечували існування цієї здатності. Але той, кого перевіряли, нітрохи не помилився, описуючи побачене ним оточення. Причина невідповідності в тому, що між нашим простором та часом, які ми називаємо простором-часом, і простором-часом того простору, де існують здатності, є різниця в часі, і поняття часу у двох сторін різні. Щойно людина там писала, а тепер їсть — ось така різниця в часі. Тому, якщо люди, що проводять дослідження в галузі наук про людське тіло, дотримуватимуться загальноприйнятих теорій, робитимуть висновки й проводитимуть дослідження згідно з нинішньою наукою, то все буде даремним, навіть якщо мине ще десять тисяч років. Оскільки ці речі із самого початку є такими, що перевищують звичайних людей, то в мисленні людей має статися перелом. Більше вже не можна так це розуміти.


ЗДАТНІСТЬ ЗНАТИ ДОЛЮ

Ще одна здатність, що безпосередньо пов’язана з небесним оком, називається знанням долі. Зараз у світі є шість загальновизнаних видів здатностей, серед яких небесне око, дистанційне бачення, а також знання долі. А що таке знання долі? Це коли можеш знати майбутнє й минуле людини; у більшому масштабі — знати про процвітання й занепад суспільства; у ще більшому — бачити закономірності змін усього Небесного тіла. Це і є здатність знати долю. Адже матерія рухається за певними закономірностями. Будь-який предмет в особливих просторах має форми існування в багатьох-багатьох інших просторах. Наведу приклад. Щойно людське тіло поворухнеться, як разом з ним починають рухатися і всі клітини в ньому, а в мікроскопічності разом з ним відбувається рух усіх компонентів: усіх молекул, протонів, електронів і найменших-найменших частинок. Проте вони мають свої незалежні форми існування. З формами тіла людини, що існують в інших просторах, також відбуваються зміни.

Хіба ми не користуємося законом збереження матерії? В одному особливому просторі, коли людина завершила якусь справу, тобто в одну мить щось зробила, усе це існує матеріально; виконання будь-яких справ залишає відображення та інформацію. В іншому просторі вони зберігаються й вічно там існують. Людина, що має здатність, коли побачить картину минулого, одразу ж про все дізнається. У майбутньому, після того як у тебе проявиться здатність знати долю, поглянь на форму нашої сьогоднішньої лекції тут. Вона все ще існуватиме. Вона вже одночасно там існує. Коли людина народжується, то в одному особливому просторі, де немає поняття часу, уже існує все її життя. Іноді більш ніж одне.

Мабуть, дехто з вас подумав: «Отже, немає ніякої потреби, щоб ми докладали власних зусиль, самі себе змінювали?» Він не може з таким погодитися. Насправді власні зусилля можуть змінити незначні речі в житті людини. Шляхом власних зусиль з деякими незначними речами можуть відбутися деякі зміни. Однак саме через те, що ти завзято намагатимешся це змінити, ти, імовірно, і отримаєш карму. Інакше вже не існувало би проблеми створення карми, не існувало би проблеми здійснення добрих чи поганих учинків. Коли людина, не зважаючи ні на що, так робить, то може заволодіти чужими вигодами. Тоді вона скоїть лихий учинок. Тому в самовдосконалюванні ми знов і знов кажемо, що слід скоритися природному плинові справ. Ось у чому логіка. Адже своїми завзятими зусиллями ти завдаєш іншим шкоди. Насправді у твоєму житті цього не було, і, по суті, воно належало в суспільстві іншій людині. Але ти це здобув. Тоді ти їй завинив.

Змінити значні події звичайна людина взагалі не в змозі. Але спосіб, за допомогою якого можна їх змінити, усе-таки є: коли ця людина весь час робить погані справи, скоює все можливе зло, то змінити своє життя вона може. Проте вона стоятиме перед повним знищенням. З високого рівня ми бачимо — коли людина помирає, її душа й далі живе. Як же виходить, що душа не вмирає? Ми бачимо, що насправді, після того як людина померла, і її поклали до моргу, це всього-на-всього клітини людського тіла в нашому просторі. Кожну клітинну тканину у внутрішніх органах та в інших частинах усередині тіла, усе людське тіло, клітини, що належать до цього простору, було скинуто. А в інших просторах тіла (такі, що складаються з матеріальних частинок, які є ще меншими ніж молекули, атоми, протони та інші компоненти) геть не вмерли. Вони перебувають в інших просторах, і далі існують у мікроскопічних просторах. А той, хто скоює все можливе зло, стоїть перед лицем повного розпаду всіх клітин, що в буддизмі називається Повним знищенням тіла й душі.

Існує ще один спосіб, що може змінити все життя людини, і це єдиний спосіб: ця людина віднині вступає на шлях самовдосконалювання. Тоді чому вступ на шлях удосконалювання може змінити життя людини? Хто здатний легко змінити таку річ? Адже щойно людина захоче стати на шлях удосконалювання, щойно тільки в людини промайне така думка, вона блисне, немов золото й зворушить Десятисторонній Світ (поняття Всесвіту в Школі Будди базується на вченні про Десятисторонній Світ). Адже, з погляду Вищих істот, людське життя призначене не для того, щоб бути людиною. Вони вважають, що людські істоти народилися в Космосі, що вони були однакової з Космосом природи, були добрими й складалися з матерії Чжень-Шань-Жень. Але вони також мали групові відносини. Коли в цих істот розвивалися соціальні відносини в групах, деякі з них ставали поганими, тому падали вниз; на тому рівні вони знову не могли залишитися, ставали ще гіршими і знову на один рівень падали; вони падали, падали, падали й зрештою впали на рівень звичайних людей.

На цьому рівні цю людину вже слід було знищити, стерти з лиця землі. Але Великі Пробуджені з великого Милосердя навмисне створили такий простір — простір, схожий на наше людське суспільство. У цьому просторі їй додали людське фізичне тіло, додали ось такі очі, обмежені спроможністю бачити предмети тільки в нашому матеріальному просторі, через які людина потрапила до омани, і які не дають їй бачити справжній вигляд Усесвіту. А в інших просторах усе можна бачити. У цій омані, у цьому стані людині залишили ось такий шанс. Оскільки вона перебуває в омані, то їй найбільш гірко. Їй дали таке тіло, щоб змусити страждати. Якщо в цьому просторі людина здатна повернутися назад нагору — як то кажуть у практиці Школи Дао, повернутися туди, звідки ти походиш, — якщо вона має бажання самовдосконалюватися, то в неї проявилася природа Будди. Таке бажання вважають найдорогоціннішим, і їй допоможуть. Людина в такому жалісному становищі все ще не пропала, ще хоче повернутися назад. Тому їй допоможуть, допоможуть беззастережно, їй можуть допомогти в усьому. Ось чому для вдосконалювальників ми так робити можемо, а для звичайних людей — ні.

Тоді, якщо ти як звичайна людина бажаєш вилікуватися, то ми нічим не можемо тобі допомогти. Звичайна людина — це звичайна людина, а звичайним людям якраз і слід перебувати в стані суспільства звичайних людей. Багато хто каже: «Але ж Будда спасає всіх живих істот, у Школі Будди наголошується спасіння всіх живих істот!» Скажу тобі, поперегортай усі буддійські канони — там немає такого місця, де б ішлося, що виліковування звичайних людей уважається спасінням усіх живих істот. Останніми роками саме ті вдавані майстри цігун нівечать цю справу. Справжні майстри цігун, майстри, що прокладали шлях, зовсім не закликали тебе лікувати інших. Вони лише навчали тебе самого виконувати вправи, лікуватися та оздоровлюватися. Ти — звичайна людина й навчався лише два дні. Як ти можеш лікувати інших? Хіба це не шахрайство? Хіба це не стимулює розвинення нав’язливих ідей? Гонитву за ім’ям і грошима, за надприродними речами, щоб демонструвати їх серед звичайних людей! Це категорично заборонено. Отже, чим більше деякі люди за цим женуться, тим імовірніше, що нічого не матимуть. Тобі не дозволять так чинити й не дозволять у такий спосіб довільно порушувати стан суспільства звичайних людей.

У Всесвіті є такий принцип: якщо ти хочеш повернутися туди, звідки ти походиш, то тобі допоможуть. Там уважають, що людська істота якраз і має повернутися назад, а не залишатися серед звичайних людей. Якби людству дали змогу не мати жодних хвороб і жити в повному комфорті, то навіть якби тобі дали стати небожителем, ти й від такого би відмовився. Немає ні хвороб, ні страждань, маєш усе, що забажаєш — як це чудово, це вже дійсно був би світ небожителів. Але ти, ставши поганим, упав до такого ступеня, тому тобі не буде комфорту. Людина, перебуваючи в омані, схильна робити погані речі. У буддизмі кару за це називають почерговою кармічною відплатою. Тому часто, коли в неї самої трапилася якась біда, сталося щось погане, усе це є тим, що вона в почерговій кармічній відплаті погашає свою карму. У буддизмі також кажуть, що Будди — усюди. Один Будда один раз змахне рукою, і в цілого людства зникнуть усі хвороби — цього гарантовано можна досягти. Чому ж Будд так багато, а вони цього не роблять? Тому що людина зазнає цього страждання тільки тому, що раніше зробила лихий учинок і заборгувала. Якщо ти її вилікуєш, то це все одно, що порушити принцип Усесвіту, усе одно, що цій людині можна вчиняти погано й не віддавати того, що вона завинила іншим. Це неприпустимо. Тому всі вони захищають стан суспільства звичайних людей, і ніхто з них його не порушує. Єдине, що справді приведе тебе до найбільшого комфорту, коли відсутні хвороби, і до можливості досягти мети справжнього визволення, — це самовдосконалювання! Дати людям можливість удосконалюватися за праведним методом — лише це є справжнім спасінням усіх живих істот.

Чому ж велика кількість майстрів цігун може лікувати хворих? Чому вони лікують? Хтось із вас, можливо, замислювався над цим питанням. Більшість таких майстрів цігун не належить до правильного шляху. Справжній майстер цігун з Милосердя, з жалю, бачачи в ході самовдосконалювання, що всі істоти страждають, допомагає іншим. Це дозволяється. Але він не може їх вилікувати. Він здатний лише тимчасово стримати захворювання; або відсунути його для тебе (не захворієш зараз, але захворієш у майбутньому), відсунути хворобу назад; або її тобі трансформувати, зробивши так, щоб вона перейшла на твоїх близьких. Справді ж остаточно усунути твою карму він уже не може. Заборонено довільно робити це для звичайних людей, а можна лише для вдосконалювальників. Ось у чому логіка.

Зміст уживаної в Школі Будди фрази «спасіння всіх живих істот» такий: з найбільш болісного стану звичайної людини забрати тебе на високий рівень, де ти більше ніколи не страждатимеш і назавжди звільнишся. Ось який зміст того, про що вони кажуть. Шак’ямуні ж казав про другий берег нірвани, чи не так? Це справжній зміст їхнього «спасіння всіх живих істот». Якщо ж дати тобі серед звичайних людей повною мірою насолоджуватися щастям, коли маєш повнісінько грошей, коли навіть ліжко в тебе вдома встелене грішми, і в тебе немає жодних страждань, то навіть якщо тобі дадуть стати небожителем, ти не погодишся. Як для вдосконалювальника можна змінити тобі життєвий шлях. І його можна змінити винятково в тому разі, якщо ти вдосконалюєшся.

Форма здатності знати долю така: у місці людського лоба є малий екран, схожий на телевізійний. У деяких людей він розташований на місці лоба; у других — дуже близько до лоба; у третіх — усередині лоба. Деякі люди можуть бачити із закритими очима; а в тому разі, коли здатність дуже потужна, деякі можуть бачити і з відкритими. Проте сторонні люди не бачать форми цієї здатності. Це є тим, що перебуває в межах просторового поля людини. Тобто після проявлення цієї здатності є ще один вид здатності, що як носій віддзеркалює побачені в іншому просторі картини, щоб людина побачила це своїм небесним оком — узнала чиєсь майбутнє, чиєсь минуле, побачила надзвичайно точно. Хоч би як зрозуміло хтось ворожив, дрібні обставини й деталі йому все-таки не визначити. А от той, хто має здатність знати долю, навпаки, бачить це надзвичайно ясно. Навіть епоху бачить. Він бачить навіть мінливі деталі, адже те, що він бачить, — це реальне відображення людей чи предметів у різних просторах.

Ми відкриваємо небесне око кожному, якщо тільки він самовдосконалюється за Фалунь Дафа. Що ж стосується деяких інших здатностей, про які ми згадаємо пізніше, їх ми тобі вже не розблокуємо. Слідом за невпинним підвищуванням рівня здатність знати долю виникне в тебе природно. У майбутньому в удосконалюванні ти зіткнешся з такою ситуацією. Коли ця здатність виникне, ти вже знатимеш, у чім річ. Тому ми й висловили всі ці Закони та принципи.


НЕ ПЕРЕБУВАТИ В П’ЯТИ ЕЛЕМЕНТАХ, ВИЙТИ ЗА МЕЖІ ТРЬОХ СФЕР

Що означає «не перебувати в П’яти елементах, вийти за межі Трьох сфер»? Розмови на цю тему призводять до гострих суперечок. Раніше багато майстрів цігун порушували цю тему, і над ними страшенно глузували ті, хто не вірить у цігун: «Ви займаєтесь цігун, хто ж з вас вийшов за межі П’яти елементів, хто вже не перебуває в Трьох сферах?» Деякі люди не є майстрами цігун. Звання майстра вони самі собі присвоїли. Як не можеш чітко пояснити, то мовчи. Та вони ще й наважуються про це казати. От люди й змушують їх утратити дар слова. Це завдає колам удосконалювальників величезної шкоди й призводить до великої плутанини. Під приводом цього люди вчиняють нападки на цігун. «Не перебувати в П’яти елементах, вийти за межі Трьох сфер» — це вираз із кіл удосконалювальників. Він походить з релігій, з’явився в релігіях. Тому ми не можемо розкривати цю тему у відриві від цього історичного тла, від тодішніх обставин.

Що означає «не перебувати в П’яти елементах»? І наша стародавня китайська фізика, і сучасна фізика вважають китайське вчення про П’ять елементів правильним. Метал, дерево, вода, вогонь, земля — ці п’ять елементів утворили все і вся в нашому Всесвіті. Це правильно. Тому ми вживаємо цей термін. Коли кажуть, що людина вийшла за межі П’яти елементів, якщо висловитися сучасною мовою, це означає вихід за межі нашого матеріального світу, що звучить доволі приголомшливо. Поміркуйте над таким фактом, що в майстрів цігун є Гун. Я брав участь в експерименті. Велика-велика кількість майстрів цігун теж брала участь у такій перевірці, мета якої — замірити їхню енергію. Адже матеріальні компоненти такого Гун можна зафіксувати багатьма доступними нам зараз приладами. Тобто, якщо казати про компоненти, які випромінюють майстри цігун, якщо тільки є такий вид вимірювальної апаратури, то й можна визначити наявність Гун. Сучасні прилади можуть визначити присутність інфрачервоних, ультрафіолетових променів, ультразвуку, інфразвуку, електричного, магнітного, гамма-випромінювання, атомів, нейтронів. Уся ця матерія є в майстрів цігун. Буває й таке, коли деяку матерію, що її випромінюють майстри цігун, неможливо зафіксувати — немає такої апаратури. Коли в наявності є відповідні прилади, усе повністю можна зафіксувати. Було виявлено, що матерія, яку випромінюють майстри цігун, є вкрай багатою.

Під дією особливого електромагнітного поля майстри цігун можуть випромінювати велике та інтенсивне свічення, надзвичайно красиве. Чим вища їхня сила Гун, тим більше випромінюване енергетичне поле. А в звичайних людей це свічення хоч і є, та воно дуже-дуже мале. У дослідженнях у галузі фізики високих енергій люди вважають, що енергія — це нейтрони, атоми тощо. Багато майстрів цігун, і досить знамениті також, брали участь у вимірюванні. На мені теж провели вимірювання. За його результатами, кількість випромінюваних мною гамма-променів і теплових нейтронів у 80–170 разів перевищила кількість, властиву звичайній речовині. У цей час стрілки вимірювальних приладів сягнули максимальних позначок. Оскільки стрілки сягнули межі, то наскільки зрештою великими були ці значення, ще й невідомо. Такий потужний потік нейтронів, що просто-таки незбагненно! Як людина може випромінювати настільки великий потік нейтронів? Це доводить, що ми, майстри цігун, маємо Гун, маємо енергію. Це отримало підтвердження в науково-технічних колах.

Щоб виходити за межі П’яти елементів, це також має бути метод практики духовно-фізичного подвійного вдосконалювання. Якщо це не такий метод, то людина лише розвиває свій Гун, що визначає висоту рівня. Але в методах практики, у яких не здійснюють фізичного вдосконалювання, і не існує такої проблеми — вони не виходять за межі П’яти елементів. У методах практики духовно-фізичного подвійного вдосконалювання, енергія людини накопичується в усіх клітинах її організму. У наших звичайних практикувальників, тих, у кого щойно почав зростати Гун, частинки випромінюваної енергії дуже грубі, між ними є проміжки, її густина незначна, тому могутність енергії дуже мала. Коли їхній рівень стає дедалі вищим, то густина їхньої енергії перевищує густину звичайних молекул води в сто, в тисячу, в сто мільйонів разів — усе це можливо. Тому що чим вищий рівень, тим більшою є густина енергії, тим тонші її частинки, тим більша її могутність. За таких обставин енергія людини накопичується в кожній клітині тіла. І не лише в кожній клітині тіла в нашому матеріальному просторі. У всіх тілах в інших просторах клітини, що складаються з молекул, атомів, протонів, електронів, аж до таких компонентів, які утворено найбільш мікроскопічними частинками, поповнюються такою енергією. З плином часу людський організм буде цілком наповнено матерією високої енергії.

Така матерія високої енергії є розумною і має великі здатності. Щойно її стає багато, а її густина стає великою, після того як вона заповнила всі клітини людського тіла, вона здатна приборкати клітини фізичного тіла людини — надзвичайно немічні клітини. Після того як одного дня вона це зробить, уже не відбуватиметься обмін речовин, і зрештою матерія високої енергії повністю замінить клітини людського фізичного тіла. Звісно, сказати мені це легко, а от доведення самовдосконалювання до цього етапу — процес повільний. Коли ти дійдеш у вдосконалюванні цього кроку, усі клітини твого організму буде замінено такою матерією високої енергії. Подумай: хіба твоє тіло ще складатиметься з П’яти елементів? Хіба це все ще буде матерія нашого простору? Воно вже складатиметься з матерії високої енергії, зібраної з інших просторів. Компоненти Де також є матерією, що існує в іншому просторі, вони теж не обумовлюються часовим полем нашого простору.

Сучасна наука вважає, що час має поле. Те, що не перебуває в межах дії часового поля, не обумовлюється часом. Інші простори відрізняються від нашої сторони поняттям простору-часу. Як же цей час може обумовлювати матерію інших просторів? Він на них уже геть не діє. Замислися: чи ти не вийдеш тоді з П’яти елементів? Хіба в тебе ще буде тіло звичайної людини? Уже зовсім ні. Але тут є ось який момент — звичайним людям усе-таки цього не розгледіти. Хоча тіло людини вже змінилося до такої міри, це ще не вважається кінцем удосконалювання. Людина має і далі, удосконалюючись угору, проривати рівні. Отже, їй і далі треба вдосконалюватися, перебуваючи серед звичайних людей. Якщо ніхто з людей її не бачитиме, нічого не вийде.

А що ж робити після цього? Хоча в ході самовдосконалювання людини всі молекулярні клітини її тіла вже замінено матерією високої енергії, але атоми мають свій порядок розташування. З порядком розташування молекул, атомних ядер не відбулося ніяких змін. У клітинах порядок розташування молекул саме в такому положенні, тож вони на дотик м’які; порядок розташування молекул у кістках буде з високою густиною, тому кістки на дотик тверді; густина молекул крові надзвичайно мала, тому кров — це рідина. Звичайні люди зовні не вбачать у тобі змін. Молекулярні клітини такої людини все ще збережуть первинну будову та порядок розташування. Їх структура не зазна́є змін — зміниться енергія всередині них. Тому така людина віднині перестане природно старішати, її клітини перестануть відмирати, а отже, вона назавжди залишиться молодою. У ході вдосконалювання людина набуде молодого вигляду і зрештою вже стабілізується в такому стані.

Звісно, коли таке тіло зіткнеться з авто, то, можливо, так само станеться перелом кістки, якщо порізатися ножем, то як і раніше потече кров. Це тому, що порядок розташування його молекул не змінився. Єдине що з тілом людини не відбувається природного відмирання, не відбувається природного старіння, немає обміну речовин. Це і є вихід за межі П’яти елементів, про який ми розповідаємо. Де ж тут так звані забобони? Усе можна до кінця пояснити, науково обґрунтувавши. Деякі на цьому не знаються, але довільно про це кажуть, от люди й звинувачують їх у пропагуванні забобонів. Це тому, що вираз походить з релігій, а не введений у сучасному цігун.

Що таке «вийти за межі Трьох сфер»? Як я нещодавно казав, ключ до зростання Гун полягає в тому, що, удосконаливши Сіньсін, ми асимілюємося з властивістю Всесвіту, властивість Усесвіту перестає тебе обмежувати; коли піднявся твій Сіньсін, компоненти Де еволюціонують у Гун. Гун невпинно зростає і піднімається вгору, і після того, як піднесеться до високого рівня, утворюється стовп Гун. Якої висоти цей стовп Гун, такої висоти і твій Гун. Є такий вираз: «Дафа — безмежний». Усе повністю спирається на виправляння твоїх думок. Те, наскільки високо ти здатний удосконалитися, цілком залежить від твоєї сили терпіння та здатності страждати. Якщо твою власну білу речовину вже повністю використано, то твою чорну речовину шляхом страждань також можна перетворити на білу. Якщо все одно не вистачає: твої родичі й добрі друзі — вони не вдосконалюються, і коли ти візьмеш на себе їхні гріхи, то також можеш розвинути Гун. Тут ідеться про того, хто досяг украй високого рівня в самовдосконалюванні. Звичайний удосконалювальнику, у жодному разі не май думок про те, щоб узяти на себе гріхи своєї родини. З настільки великою кармою пересічна людина не зможе успішно завершити вдосконалювання. Тут я розповідаю про принципи різних рівнів.

Під Трьома сферами, про які йдеться в релігіях, мається на увазі дев’ять рівнів небес чи тридцять три рівні небес, інакше кажучи — небесні, земні й підземні істоти утворюють живих істот Трьох сфер. У релігіях кажуть, що всі істоти, які перебувають у межах тридцяти трьох рівнів небес, проходять Шість кіл перевтілень. Шість кіл перевтілень означають, що в цьому житті хтось є людиною, а в наступному, може так статися, стане твариною. У буддизмі кажуть: цінуйте роки життя, що вам залишилися, адже якщо зараз не почати вдосконалюватися, то тоді коли ж? Адже тваринам заборонено самовдосконалюватися, заборонено слухати Закон. Навіть якщо вони стануть удосконалюватися, їм усе одно не домогтися Повноправного досягнення. Якщо тварина набуде високого Гун, то її вб’є Небо. Ти не можеш отримати людське тіло й за кількасот років — для цього потрібно понад тисячу років. І ось, отримавши людське тіло, ти все одно не знаєш, що ним потрібно дорожити. Коли ти перевтілишся в камінь, то не звільнишся й за десять тисяч років. Якщо той камінь не роздроблять, якщо він не вивітриться, ти ніколи не зможеш вийти. Наскільки ж непросто отримати людське тіло! Якщо хтось дійсно здатний здобути Да́фа, то цій людині прямо-таки неймовірно пощастило. Людське тіло отримати важко. Ось про що вони кажуть.

Практикуючи цігун, ми надаємо великої ваги рівневі. Цей рівень цілком базується на твоєму власному вдосконалюванні. Якщо ти хочеш перевищити їхні Три сфери, то, коли твій стовп Гун завдяки вдосконалюванню став дуже-дуже високим, хіба ти не перевищив уже їхні Три сфери? Коли під час сидіння в медитації в деяких людей душа залишає тіло, то відразу піднімається дуже високо. Один з учнів, що поділився зо мною в листі своїми досягненнями та пережитим, сказав: «Учителю, я піднявся через стільки-то й стільки-то рівнів небес і побачив якісь картини». Я кажу: «Спробуй піднятися ще вище». Він каже: «Я не зміг піднятися, не наважився. Вище піднятися не зміг». Чому? Тому що його стовп Гун тільки такої висоти. Він піднімався, сидячи на своєму стовпові Гун. Це і є Ранг досягнення, про який ідеться в буддизмі. Він удосконалився до такого Рангу досягнення. Але, якщо казати про вдосконалювальника, це не означає, що він дійшов вершини свого Рангу досягнення. Він і далі невпинно підноситься вгору, невпинно підіймається, невпинно підвищується. Якщо твій стовп Гун перевищив межі Трьох сфер, то чи не вийшов ти вже за їх межі? Ми виміряли й відкрили, що Три сфери, про які йдеться в релігіях, лежать усього лише в межах наших дев’яти великих планет. Дехто каже про десять великих планет. А я кажу, що такого взагалі не існує. Щодо майстрів цігун минулого, як я бачу, у деяких з них стовп Гун пробився за межі Чумацького шляху і є надзвичайно високим. Три сфери давно вже залишилися для них позаду. Щойно я зупинявся на виразі «вихід за межі Трьох сфер». Насправді це і є питання про рівень.


ПРО ТЕ, КОЛИ ЧОГОСЬ ПРАГНУТЬ

Багато людей, маючи якісь прагнення, приходять до місць, де ми самовдосконалюємося. Одні мають прагнення набути здатностей, другі бажають послухати теорію, треті — вилікуватися, четверті хочуть отримати Фалунь — яких душевних станів тільки немає. Був і такий, хто мені сказав: «Один із членів нашої родини ще не був на курсах. Я заплачу трохи за навчання, а ти дай йому Фалунь». Ми пройшли через багато життів, через украй довгу епоху — таку довгу, що, коли сказати цифру, вона всіх злякає. А ти витратиш кілька десятків юанів і купиш собі Фалунь — те, що сформувалося за настільки тривалу епоху? Чому ми можемо дати кожному з вас Фалунь беззастережно? Тому, що ти хочеш стати вдосконалювальником. Це бажання не купиш ні за які гроші. У тебе проявилася природа Будди. Лише тому ми так робимо.

Ти ж маєш прагнення. Ти прийшов тільки для цього? Хоч би про що ти у своїх думках помишляв, моїм Тілам Закону в інших просторах усе це відомо. Адже поняття простору-часу у двох просторах відрізняється. Якщо спостерігати в іншому просторі, формування твоїх думок є вкрай повільним процесом. Мої Тіла Закону вже все знають навіть до того, як ти подумаєш. Тому тобі слід відмовитися від усіх своїх неправильних думок. У Школі Будди вірять у долю. Усіх вас привела сюди доля. Якщо ти це отримав, це означає, що, можливо, тобі належало це отримати. Тому дорожи цим і не май жодних прагнень.

У релігійному самовдосконалюванні в минулому в Школі Будди йшлося про Пустоту — ні про що не думати, увійти у ворота Пустоти; а в Школі Дао йшлося про Ніщо — нічого не мати, нічого не хотіти, ні за чим не гнатися. Як то кажуть практикувальники, «є бажання практикувати цігун, немає бажання здобути Гун». Дотримуйся стану Недіяння, турбуйся лише про те, щоб удосконалювати свій Сіньсін, тоді твій рівень і буде прориватися, і ти, певна річ, матимеш те, що належить мати. Якщо тебе це тривожить, то чи не є це нав’язливою ідеєю? Ми тут одразу викладаємо настільки високий Закон, тож, звісно, високими є й вимоги до твого Сіньсін. Тому не можна навчатися Закону, маючи прагнення.

Щоб бути перед вами відповідальними, ми ведемо вас праведним шляхом. Що ж до Закону, то нам слід до кінця його вам пояснити. Коли хтось женеться за відкриттям небесного ока, то сам спричиняє його забиття, сам себе закриває. Причому, я також вам скажу, коли людина вдосконалюється в Законі людського світу, усі здатності, які в неї проявляються, є вродженими здатностями, властивими фізичному тілу, — тим, що в нас зараз називають екстрасенсорними здатностями. Вони лише можуть у наявному просторі, у межах нашого простору проявляти свою роль і впливати на звичайних людей. Тож для чого ти жадаєш цих нікчемних здатностей і магій? Ти женешся й женешся за ними, а по досягненню Закону за межами людського світу в інших просторах вони вже не діють. Коли настає час виходу за межі вдосконалювання за Законом людського світу, усі ці здатності треба викинути, утиснути їх в один дуже глибокий простір і зберегти їх там на майбутнє як записи твого процесу вдосконалювання. Вони зможуть відігравати лише таку незначну роль.

Після виходу за межі Закону людського світу людина має вдосконалюватися заново. Таке тіло і є тілом, що вийшло за межі П’яти елементів, про яке я щойно розповідав. Воно є Тілом Будди. Хіба таке тіло не називається вже Тілом Будди? Це Тіло Будди треба почати знову вдосконалювати, у ньому знову починають проявлятися здатності. Хоча вони називаються вже не здатностями, а божественною силою Закону Будди. Її могутність безмежна, вона впливає на кожний простір. Це дещо справді ефективне. Скажи, яка користь із того, що ти все ще женешся за набуттям здатностей? Чи не так, що кожний, хто за цим женеться, бажає застосовувати їх серед звичайних людей, демонструвати звичайним людям? Інакше, навіщо вони йому потрібні? Здатності не побачити, до них не доторкнутися. Навіть для прикрашення ж шукають щось красиве! Гарантую, що у твоїй підсвідомості криється мета їх застосовувати. Не можна гнатися за здатностями як за якимись уміннями звичайних людей. Вони є чимось цілком надприродним і таким, що не можна дати тобі демонструвати серед звичайних людей. Сам потяг показувати себе є дуже великою нав’язливою ідеєю. Це надзвичайно погане бажання — таке, якого вдосконалювальник має позбутися. А якщо ти хочеш за допомогою здатностей заробляти гроші, збагатіти і в особистій наполегливій боротьбі досягти своїх цілей звичайної людини, то це тим паче не дозволено. Це означає речами високого рівня створювати завади суспільству звичайних людей, руйнувати суспільство звичайних людей — це ще гірший спосіб мислення. Тому здатності й заборонено довільно застосовувати.

Часто здатності досить багато проявляються в тих, хто перебуває на двох кінцях, — у дітей і старих людей. Особливо старі жінки — вони часто здатні тримати свій Сіньсін під контролем. Серед звичайних людей вони не мають якихось там нав’язливих ідей. Після проявлення здатностей їм легко триматися і в них немає тієї схильності показувати себе. Чому здатності не можуть проявитися в молодих людей? Особливо це стосується молодих чоловіків — вони ж іще хочуть поборотися в суспільстві звичайних людей, усе ще хочуть досягти якихось цілей! Якщо в молодих чоловіків проявляться здатності, то вони їх застосовуватимуть, щоб реалізувати свої цілі. Здатності стануть засобом досягнення їхньої мети. Це абсолютно неприпустимо. Тому здатності в них не проявляються.

Справа самовдосконалювання — це аж ніяк не дитяча забавка чи майстерність звичайних людей. Це неймовірно серйозна річ. Чи хочеш, чи можеш ти вдосконалюватися, цілком залежить від того, як ти будеш підвищувати свій Сіньсін. Якби появи в людини здатностей дійсно можна було домогтися прагненням, це була б халепа! Поглянь тільки: яке там удосконалювання? Ця людина зовсім би про це не думала. Оскільки її Сіньсін перебував би на базі звичайних людей, а здатності ще й були набуті шляхом гонитви, то вона, мабуть, скоїла б усі можливі злі вчинки: у банку море грошей, переміщу трохи собі; на центральній вулиці повно лотерейних білетів, витягну перший приз. А чому такого не буває? Деякі майстри цігун кажуть: «Ті, хто не звертає уваги на мораль, після проявлення здатностей схильні до скоєння поганих учинків». Я б сказав, що це помилкова думка, усе зовсім не так. Якщо ти не звертаєш уваги на мораль, якщо не вдосконалюєш свій Сіньсін, здатності в тебе взагалі не виникнуть. У деяких людей Сіньсін гарний. Одного дня на якомусь рівні в них проявляються здатності. Згодом, не змігши втриматися, вони скоюють те, чого не слід. Таке явище існує. Проте щойно вони зроблять поганий учинок, як здатності ослабнуть чи зовсім зникнуть. Коли втратиш, то втратиш назавжди. Водночас найнебезпечнішим є те, що люди можуть розвивати через це нав’язливі ідеї.

Деякі майстри цігун кажуть, що ті, хто навчається їхнього цігун, зможуть лікувати хворих за три-п’ять днів. Це як реклама. Це називається цігунським бізнесом. Замислися: якщо ти звичайна людина, і ти випромениш трохи ці, то чи зможе це вилікувати хворого? Ці є і в тілі звичайних людей, і в тебе. Ти щойно почав займатися цігун, і в тебе тільки відкрилась акупунктурна точка Лаоґун, через яку можна приймати й випромінювати ці. Коли ти лікуєш іншого, у його тілі також є ці. Хтозна, можливо, його ці лікуватиме тебе! Як може одна ці впливати на другу? Ці геть не здатна нікого вилікувати. До того ж, коли ти когось лікуєш, між тобою та хворим утворюється єдине поле, унаслідок чого хвороботворна ці з тіла хворого повністю переходить у твоє тіло. У вас двох її стає однаково багато. Хоча корінь хвороби і в його тілі, але якщо в тебе стане багато хвороботворної ці, це призведе до того, що ти теж захворієш. Щойно тобі почне здаватися, ніби ти здатний лікувати, ти почнеш зцілювати людей з відкритими дверима, нікому не відмовляючи. У тебе розвинеться нав’язлива ідея. Ти когось вилікував, яка радість! Але завдяки чому ти здатний когось вилікувати? Ти не замислювався про те, що всі фальшиві майстри цігун одержимі футі. Щоб змусити тебе повірити, футі дав тобі ось таку незначну кількість інформації. Коли ти вилікуєш трьох, п’ятьох, вісьмох чи десятьох, вона вичерпається. Це своєрідна витрата енергії. Відтак цієї порції енергії вже не залишиться. Ти сам не маєш Гун, та й звідки ж йому в тебе взятися? Ми, майстри цігун, пройшли через кілька десятків років самовдосконалювання. У минулому вдосконалюватися за Дао було дуже непросто. Удосконалюватися, не присвятивши себе праведним школам, за бічними школами, за малими Дао було вкрай важко.

Поглянь, деякі великі майстри цігун дуже знамениті. Вони вдосконалювалися кілька десятків років і тільки тоді змогли виробити настільки мізерний Гун. Ти не самовдосконалювався, а лише побував на курсах, і в тебе вже виник Гун? Де ти таке бачив? Відтоді в тебе з’явилася нав’язлива ідея. Щойно вона виникла, коли ти не можеш когось вилікувати, ти починаєш хвилюватися. Заради збереження власної репутації до чого ж доходять у своїх думках деякі, лікуючи хворих? «Нехай на цю хворобу захворію я, тільки б він одужав». Це не з Милосердя — він геть не усунув марнославство та користолюбство, а за таких умов узагалі не може народитися Милосердя. Він боїться втратити репутацію, йому так і хочеться захворіти на цю хворобу. Ось як він боїться втратити своє реноме. Наскільки ж у нього велике прагнення прославитися! Щойно він виявить таке бажання, гаразд, хвороба відразу перейде на його тіло. Це бажання справді відігра́є таку роль. Він повернеться додому хворим. Та людина одужає, а він після того, як закінчить її лікувати, повернеться додому, і йому стане зле. Ти вважаєш, що вилікував хворого, інші називають тебе популярним майстром цігун, а ти від радості почиваєш на лаврах страшенно задоволений. Хіба це не нав’язлива ідея? Коли тобі не вдається когось вилікувати, ти похнюплюєш носа. Чи не прагнення слави й вигоди це діє? Водночас усі хвороботворні ці людей, яких ти лікуєш, переходять у твоє тіло. Удаваний майстер цігун навчає тебе, яким чином можна їх із себе видаляти. Скажу тобі, що ти геть не зможеш видалити із себе хвороботворні ці, анітрохи не зможеш — тому що ти не здатний відрізнити гарну ці від поганої. З плином часу все твоє тіло всередині стане чорним. Це й буде карма.

Коли почнеш щиро самовдосконалюватися, тобі добряче дістанеться. Що тобі тоді робити? Скільки ж страждань тобі треба буде витримати, щоб перетворити карму на білу речовину? Це буде дуже важко. Зокрема, чим краща в людини моральна основа, тим імовірніше виникнення цієї проблеми. Деякі люди тільки й знають, що гнатися за лікуванням хворих, лікуванням хворих. У тебе є прагнення, і це побачила тварина. Вона хоче в тебе вселитися. Це і є футі. Хочеш лікувати хворих? Тварина дасть тобі лікувати. Але вона це зробить зовсім не безпричинно. Хто не втратить, той не здобуде. Це дуже небезпечна річ. Зрештою ти привабив тварину. Про яке вдосконалювання ще може йтися? Це вже остаточний кінець усьому.

Деякі люди з гарною моральною основою, обмінюють свою моральну основу на чужу карму. Та людина хвора, у неї велика карма. Якщо ти вилікуєш важкохворого, то, коли, закінчивши лікувати, повернешся додому, ти відчуєш себе невимовно погано! Багато тих з нас, хто в минулому лікував інших, саме так себе й почувають. Хворий одужав, а тебе, коли ти прийшов додому, звалило тяжке захворювання. За довгий час на тебе переходить в обмін велика кількість карми. Ти даєш іншим Де в обмін на карму. Адже не втратиш — не здобудеш. Хоч ти й хвороби просиш, усе одно слід в обмін на карму віддати Де. У Всесвіті ж існує принцип: якщо це ти сам цього хочеш, ніхто не може в це втручатися й не може сказати, що ти добрий. У Всесвіті передбачено таку річ: у кого багато карми, той є поганою людиною. Ти обмінюєш свою моральну основу на чужу карму. Коли карми стане багато, яке ще може бути вдосконалювання? Усю твою моральну основу буде цілком зруйновано хворими. Хіба це не страшно? Інший одужав, став добре почуватися, а ти йдеш додому страждати. Якщо ти вилікуєш двох людей, хворих на рак, то муситимеш сам замість них померти. Хіба це не небезпечно? Ото ж бо й воно. А дуже багато людей не знає цієї логіки.

Що стосується деяких фальшивих майстрів цігун, ти не дивись на те, наскільки він прославлений, — «бути знаменитим» необов’язково означає «бути розумним». Що знає звичайна людина? Вона вірить тому, що повторює натовп. Не дивись, що цей удаваний майстер цігун зараз так учиняє. Він шкодить не тільки іншим, але й собі самому. Поглянь, що з ним буде за рік чи два. Не дозволено ось так нівечити самовдосконалювання. Виліковувати воно здатне, але призначене не для цього. Воно є чимось надприродним, це не техніка звичайних людей. Категорично заборонено довільно його руйнувати в такий спосіб. Атмосфера, яку зараз створюють деякі вдавані майстри цігун, і справді лиха. Вони ставляться до цігун як до засобу досягнення слави й багатства, створюють зловмисні організації для розширення своєї сфери впливу, і їх у багато разів більше, ніж справжніх майстрів цігун. Усі звичайні люди так кажуть, так роблять, а ти й повірив? Ти вважаєш, ніби цігун саме таким і є. Це не так. Я розповідаю реальний принцип.

Коли звичайні люди вступали в різноманітні соціальні відносини, вони, скоївши заради власних інтересів погані вчинки, залишилися в інших у боргу, от і несуть відповідальність за його повернення. Скажімо, ти будеш довільно лікувати хворих, але, навіть якщо ти дійсно здатний їх вилікувати, хіба можна таке дозволити? Будди — усюди. Чому ж, коли їх настільки багато, вони цього не роблять? Як же було б чудово, якби Будди дали всьому людству жити в повному комфорті! Ну й чому вони цього не зроблять? Людина має сама розплачуватися за свою карму — ніхто не сміє порушувати цей принцип. Щодо окремих людей, які перебувають у процесі самовдосконалювання, можливо, з Милосердя вони коли-не-коли комусь допоможуть, але то також означатиме, що вони тільки відсунули захворювання на майбутнє. Ти не страждатимеш зараз, а страждатимеш пізніше, або ж вони зроблять тобі конвертування: не захворієш, то втратиш гроші чи потрапиш у біду. Можливо, так. А щоб можна було справді це зробити — одразу усунути тобі карму, — то це поширюється тільки на вдосконалювальників. Для звичайних же людей цього робити не можна. Тут я розповідаю не про принцип моєї школи. Я веду мову про істину цілого нашого Всесвіту, про реальну ситуацію в колах удосконалювальників.

Ми тут у жодному разі не навчаємо тебе лікувати. Ми ведемо тебе Великим Дао, праведним шляхом, ведемо тебе вгору. Тому, коли я даю курс лекцій, то щоразу кажу, що всім послідовникам Фалунь Дафа заборонено лікувати хворих. Якщо ти почнеш лікувати, то перестанеш належати до мого Фалунь Дафа. Оскільки ми ведемо тебе праведним шляхом, то в ході самовдосконалювання за Законом людського світу постійно очищуємо тобі тіло, очищуємо тіло, очищуємо тіло — аж доки його не буде цілком перетворено речовинами високої енергії. А ти й далі вбираєш у своє тіло ті чорні речі. Як же тобі вдосконалюватися? Це ж карма! Ти вже взагалі не зможеш удосконалюватися. Якщо ти їх багато в себе набереш, то не зможеш їх витримати. Коли твої страждання стануть занадто тяжкими, ти вже не зможеш удосконалюватися. Ось у чому логіка. Я викладаю цей Дафа. Ти, можливо, ще не знаєш, що я викладаю. Якщо я здатний викладати цей Дафа, то в мене є й засоби його захисту. У тому разі, коли ти будеш лікувати інших, мої Тіла Закону повністю заберуть назад усі вкладені у твоє тіло речі, призначені для самовдосконалювання. Не можна дати тобі заради репутації та грошей довільно зіпсувати настільки дорогоцінне. Якщо чиниш усупереч вимогам Закону, то більше не належатимеш до нашого Фалунь Дафа. Твій організм також повернуть до стану звичайної людини, повернуть тобі назад погані речі, тому що ти хочеш бути звичайною людиною.

Зі вчорашнього дня дуже багато хто з нас, після того як закінчив слухати лекцію, відчув легкість у всьому тілі. Але у вкрай незначної кількості людей, що є важкохворими, реакція почалася раніше за всіх інших — вони почали погано почуватися ще вчора. Після того як учора я зняв з ваших тіл погане, більшість з нас відчула легкість у всьому тілі й стала чудово себе почувати. Проте в нашому Всесвіті існує принцип, який називається «не втратиш — не здобудеш». Не можна знімати з тебе геть усе. Абсолютно неприпустимо, щоб ти зовсім нічого не переніс. Тобто ми зняли з тебе докорінну причину твого захворювання, докорінну причину нездоров’я, але в тебе залишилось іще поле хвороби. Коли небесне око відкрите на дуже низькому рівні, у тілі видно згусток за згустком чорну ці, брудну хвороботворну ці, що теж є концентрованими згустками чорної ці, дуже високої концентрації. Коли вони розсіються, то заповнять усе твоє тіло.

Відсьогодні в деяких з вас усе тіло морозитиме, неначе у вас важка форма застуди, можливо, навіть болітимуть кістки. У більшості людей буде локальний дискомфорт — болітиме нога, паморочитиметься голова. Імовірно, ти вважав, що завдяки вправам цігун вилікував ті місця, які раніше в тебе були хворими. Також можливо, якийсь майстер цігун їх тобі вилікував. Але зараз усе знову повторилося. Це тому, що він тебе не вилікував, а лише відсунув хворобу назад, і вона все ще залишається в тому місці. Він зробив так, щоб ти не захворів тоді, а захворів у майбутньому. Ми маємо все це вивернути, викинути все це з тебе, повністю викорчувати. Отже, ти, імовірно, відчуєш, що стався рецидив захворювання. Це є докорінним усуненням карми, тому в тебе буде реакція. У деяких буде місцева реакція — тут погано, там погано, проявляться різного роду нездужання. Усе це є нормальним. Скажу вам: хай би там як було погано, хоч би там що, твердо приходьте слухати лекції. Варто вам лише зайти в аудиторію, як усі ваші симптоми зникнуть, не буде жодної небезпеки. Про це я кожному з вас кажу: хоч би як зле ти почувався від «хвороби», сподіваюся, що ти все одно виявиш наполегливість і прийдеш. Важко оволодіти Законом. Коли ти почуваєшся дедалі гірше, це вказує на те, що «щось, досягнувши піку, неодмінно піде на спад», і весь твій організм буде очищено, мусить бути повністю очищено. Корінь хвороби вже вирвано, залишили от стілечки чорної ці, щоб вона сама вийшла, а ти пережив ось таку незначну біду, трішки постраждав. Не можна, щоб ти нічогісінько не пережив.

Борючись із людьми заради репутації та вигоди в суспільстві звичайних людей, ти погано спиш, погано їси і вже довів своє здоров’я до вкрай жалюгідного вигляду. Якщо в іншому просторі поглянути на твоє тіло, то видно, що кожна твоя кістка є чорною. Коли ми відразу очистимо ось таке тіло, то не можна, щоб не було ані найменшої реакції. Тому реакція в тебе буде. У деяких людей також буде пронос і блювання. Раніше слухачі курсів з багатьох місць, коли ділились зо мною в листах досягненнями та пережитим, згадували про це, кажучи: «Учителю, коли я, закінчивши слухати лекцію, повертався з курсів додому, то всю дорогу постійно шукав туалет, аж доки не дістався домівки». Це тому, що треба очистити всі внутрішні органи людини. Ще деякі окремі люди засинають, а просинаються, щойно я закінчу читати лекцію. Чому ж так? Тому що хвороба існує всередині його мозку, потрібно провести йому регулювання. Якщо почати налагодження мозку, то людина взагалі не витримає. Тому неодмінно треба ввести її в стан анестезії, щоб вона нічого не знала. Але в деяких із частиною, що відповідає за слух, проблем немає. Тож, хоча вони й солодко сплять, та все ж не пропускають жодного слова — чують усе. Такі віднині стануть бадьорими й не будуть виснаженими, навіть якщо два дні не спатимуть. У всіх своя ситуація, усім слід провести регулювання. Увесь твій організм треба повністю очистити.

У кожного, хто щиро практикує Фалунь Дафа, — коли ти зможеш звільнитися від таких прагнень, відтепер почнеться реакція. Що ж до тих, хто не може від них відмовитися, хоч на словах вони й кажуть, що вже це зробили, а насправді це зовсім не так, виконати їм очищення тіла дуже важко. Є й така частина людей, що, слухаючи, зрозуміла зміст моїх лекцій пізніше. Вони звільнилися від тих прагнень, і їхнє тіло почало очищуватися. Інші давно вже відчувають легкість у всьому тілі, а в них тільки починається усунення хвороби, вони щойно тільки почали почуватися зле. На кожних наших курсах бувають такі відсталі, яким трішки не вистачає усвідомлення. Тому, хоч би із чим ти зіткнувся, усе це є нормальним. Коли я читав лекції в інших місцях, така ситуація виникала щоразу. Комусь стало дуже недобре, і, скорчившись на сидінні, він не йде, очікуючи, що я зійду з кафедри й почну його лікувати. Я не стану цього робити. Навіть це випробування ти не можеш пройти. У майбутньому, коли ти будеш удосконалюватися сам, з тобою трапиться багато великих бід. Якщо ти навіть цього не можеш пройти, то про яке вдосконалювання ще може йтися? Невже не витримаєш і настільки нікчемної пригоди? Ти все здатний витримати. Тому нехай ніхто не звертається до мене з проханням вилікувати — я не лікую хворих. Щойно лише ти згадаєш у розмові слово «хвороба», далі я і слухати вже не хочу.

Спасти людину дуже важко. На кожних наших курсах завжди є 5–10% таких, хто не поспіває. Неможливо, щоб кожний осягнув Дао. Навіть якщо попри все ти зможеш твердо практикувати далі, ще треба буде перевірити, чи ти зможеш удосконалитися, ще треба буде подивитися, чи ти зможеш виявити рішучість удосконалюватися. Неможливо, щоб кожний став Буддою. У тих, хто щиро вдосконалюється за Дафа, під час читання книги виникне такий самий стан, ти так само здобудеш усе, що тобі належить здобути.